Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період


НазваОрганізація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період
Дата конвертації17.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрограма


Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період


Виходячи з умов запровадження в навчальних програмах та стандартах компетентнісної освіти, вітчизняні заклади післядипломної педагогічної освіти поступово переходять від «підвищення кваліфікації» до «розвитку професійної компетентності» педагога.

Виходячи з умов запровадження в навчальних програмах та стандартах компетентнісної освіти, вітчизняні заклади післядипломної педагогічної освіти поступово переходять від «підвищення кваліфікації» до «розвитку професійної компетентності» педагога.
  • Якщо підвищувати кваліфікацію можна було виходячи з засад педагогіки, розвиток професійної компетентності педагога передбачає організацію та самоорганізацію навчальної роботи слухачів на андрагогічних та акмеологічних засадах.



  • Термін «андрагогіка» за аналогією з терміном «педагогіка» вперше використав німецький історик освіти Олександр Капп

у 1833 р. для визначення науки, що досліджує проблеми освіти дорослих.
  • Поняття «акмеологія» вперше було введено до наукового обігу Миколою Олександровичем Рибниковим у 1928 р. для позначення науки про розвиток дорослих (зрілих) людей.

  • “акме”-вершина

  • Акмеологія – нова галузь наукових знань у системі наук про людину – досліджує фундаментальні закономірності творчості і самосвідомості в людині





Модель професійної компетентності педагога



ВИДИ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ:



У педагогічній моделі першою й головною функцією методиста була функція «джерела» знань.

У педагогічній моделі першою й головною функцією методиста була функція «джерела» знань.

У рамках андрагогічної парадигми освіти, методист є експертом в галузі технології навчання дорослих, організатором спільної з педагогом діяльності, консультантом, натхненником, співавтором індивідуальної програми навчання, творцем необхідних комфортних умов процесу навчання, і, нарешті, джерелом знань, умінь, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій

Стадії життєвого і професійного шляху особистості (за Д.Сьюпером):

  • Перша стадія – пробудження (від народження до 14 років), у процесі якої поступово розвивається ідентифікація особистості із професійними ролями, формуються професійні уподобання та здібності

  • Друга стадія – дослідження (15 років – 24 роки) індивід намагається випробувати свої сили у різних ролях і перевірити реальні власні професійні можливості, що включає попередній вибір, спроби реалізації Я-концепції, пошук поля діяльності в професійному житті

  • Третя стадія – консолідації (25 років – 44 роки) характеризується прагненням людини забезпечити у знайденому професійному полі стійку особистісну позицію

  • Четверта стадія – збереження (45 років – 64 роки) професійний розвиток йде в одному визначеному напрямку в межах визначеного поля

  • П’ята стадія – спаду (із 65 років) відбувається поступовий перехід від професійного життя, освоєння нових соціальних ролей



СХОДИНКИ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ(ДІАГНОСТИКА)





Неперервність в освіті -

це зв‘язок, узгодженість та перспективність усіх компонентів освіти (цілей, завдань, змісту, методів, засобів) на кожному щаблі освіти для забезпечення наступності в розвитку особистості.

Функції методичних служб в умовах системи неперервного підвищення кваліфікації педагогічних працівників:

  • - виявлення рівня компетентності педагогів та допомога у визначенні напрямів професійного вдосконалення;

  • - організація різноманітних форм методичної роботи відповідно до освітніх потреб та рівня професійної компетентності педагогічних працівників;

  • - оновлення змістових модулів підвищення професійної майстерності педагогічних працівників у відповідності до вимог модернізації системи освіти в Україні;

  • - особистісно орієнтована методична підтримка самоосвітньої діяльності педагогічних працівників;

  • - організаційна підтримка дистанційного навчання педагогічних працівників;

  • - організаційний та науково-методичний супровід науково-дослідної та дослідно-експериментальної роботи;

  • - здійснення аналізу результативності курсової підготовки педагогів та їх участі у різних формах підвищення кваліфікації;

  • - стимулювання діяльності педагогічних працівників щодо підвищення рівня професійної компетентності.

  •  





Індивідуальний освітній маршрут -

це цілеспрямовано спроектована диференційована освітня програма, що забезпечує тому, хто вчиться, позиції суб’єкта вибору, розробки та реалізації освітньої програми при здійсненні педагогічної підтримки його самовизначення та самореалізації

Компоненти структури індивідуального освітнього маршруту:

  • цільовий (постановка цілей отримання освіти, мотивів і потреб того, хто вчиться);

  • змістовний (відбір змісту навчання);

  • технологічний (визначення технологій, методів, методик, систем навчання);

  • діагностичний (визначення системи діагностичного супроводу);

  • організаційно-педагогічний (умови і шляхи досягнення цілей).



Професійна самоосвіта педагога -

свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця:
  • адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності,

  • постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.



Становлення творчого педагога-професіонала повинно відбуватися не стихійно, а за індивідуальним цілеспрямованим планом самоосвіти. При складанні планів доцільно враховувати такі принципи самоосвіти:

  • - принцип цілісності (системність самоосвітньої діяльності);

  • - принцип діяльності (практична спрямованість роботи);

  • - принцип мобільності (відповідність змісту самоосвіти рівню професійної компетентності);

  • - принцип самореалізації (впровадження в життя своїх внутрішніх можливостей та здібностей);

  • - принцип самоорганізації (здатність особистості раціонально організувати свою діяльність).



Форми організації безперервного розвитку фахової освіти та кваліфікації педагогів

  • Навчально-методичне консультування

  • Участь у педагогічних виставках, творчих звітах, конкурсах, науково – практичних конференціях, педагогічних читаннях тощо

  • Розробка, апробація навчально-методичних матеріалів

  • Виконання ролі наставників

  • Участь у роботі методичних об’єднань

  • Створення портфоліо професійного розвитку

  • Самоосвіта

  • Робота над науково – методичною темою



Мета самоосвіти педагога

  • розширення загальнопедагогічних і психологічних знань з метою поширення й удосконалення методів навчання й виховання;

  • поглиблення предметних знань;

  • оволодіння досягненнями педагогічноїнауки, передової педагогічної практики;

  • підвищення загальнокультурного рівня педагога.



Основні вимоги до самоосвіти педагога:

  • Зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога

  • Систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм самоосвіти

  • Комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної теми з самоосвіти



Основні вимоги до самоосвіти педагога (продовження):

  • Індивідуальний характер самоосвіти не виключає і колективних форм роботи

  • Гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в педагогічному колективі закладу, міста, тощо

  • Створення у закладі певних умов, що спонукають звертання педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового педагогічного досвіду

  • Завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі



САМОСТІЙНА РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРОЮ;

  • САМОСТІЙНА РОБОТА НАД ЛІТЕРАТУРОЮ;

  • СПІЛКУВАННЯ;

  • САМОТРЕНУВАННЯ;

  • САМОСТІЙНА РОБОТА З АУДІОВІЗУАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ;

  • САМОСТІЙНЕ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ;

  • ВІДВІДУВАННЯ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ, ЛЕКТОРІЇВ, ЕКСКУРСІЇ ТОЩО;

  • ДОСЛІДИ, ЕКСПЕРИМЕНТИ



Самоосвітня діяльність включає:

  • науково-дослідницьку роботу за проблемою;

  • вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

  • участь у колективних і групових формах методичної роботи;

  • вивчення досвіду своїх колег;

  • теоретичну роботу і практичну апробацію особистих матеріалів.



МОДЕЛЬ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА НА ПІДСТАВІ РЕФЛЕКСІЇ ОСОБИСТІСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ









Основні функції методиста

Основні функції методиста

щодо підвищення ефективності самоосвітньої

діяльності педагогів:

1.Аналітико-прогностична —

здійснення діагностики і спонукання до самодіагностики професійної діяльності.

2. Планування -

допомогти у формуванні проблеми і завдань, очікуваних результатів.

3. Організаційно-координаційна -

підбір літератури, консультації щодо розробки програми, організація показу успіхів.

4. Контрольно-оцінювальна -

спланувати систему внутрішнього контролю.

5. Регулятивно-корекційна -

рефлексивна оцінка процесу і результатів, вихід на нову проблему.



Мотивація професійного самовдосконалення фахівців

  • це сукупність усіх спонукань та умов, що детермінують, спрямовують і регулюють процес професійного самовдосконалення працівника.



Дорослі вчаться ефективно…

  • Коли мають мотивацію до навчання:

Найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси учасників, тому слід довідатись про їхні дійсні потреби, постійно на них посилатися, створювати можливості для їхнього забезпечення.



2. У приязному комфортному середовищі (творіть відповідний клімат через):

  • Таку організацію середовища, яка б заохочувала до взаємодії.

  • Пояснення перебігу заняття і характеру очікування, що забезпечить тим, хто вчиться, почуття безпеки.

  • Надання позитивного зворотнього зв’язку, оцінювання зусилль, підкреслення досягнень.



3. Коли використовуються методи, які відповідають різним стилям і способам навчання

Застосовуйте різноманітні методи і техніки так, щоб донести це до всіх учасників, задовольняючи їхні індивідуальні потреби:
  • Говори до учасників з аудиторним сприйняттям.

  • Пиши на плакатах для людей із зоровим сприйняттям.

  • Застосовуй симулятивні ігри, вправи для практиків.



4. Коли використовуються їхні знання і вміння

  • Розвивайте те, що педагоги вже вміють і знають. Пам’ятайте, що найкраще засвоюються ті знання, які пов’язані із вже існуючим досвідом.

  • Створіть можливість обміну досвідом педагогів. Їхні існуючі знання і вміння – один із найсильніших засобів, які можна використати.



5. Коли мають почуття контролю над процесом навчання

  • Створіть такий клімат, щоб педагоги самі окреслили свої потреби та очікування, сформулювали свої власні цілі, які вони хочуть реалізувати.

  • Після кожного заняття запитуйте про оцінювання застосованих методів і змісту. Намагайтеся реалізувати очікування учасників.



Основні етапи мотивації професійного самовдосконалення фахівців:

  • мотивація самопізнання;

  • мотивація планування самовдосконалення;

  • мотивація реалізації програми самовдосконалення й самоконтролю.



Методико-педагогічні заходи щодо стимулювання самоосвіти педагогів:

Методико-педагогічні заходи щодо стимулювання самоосвіти педагогів:

/ група. Мета - стимулювання наукового напряму самоосвіти:

  • теоретичні семінари;

  • педагогічні читання;

  • психолого-педагогічні семінари;

  • презентації педагогічних новинок;

  • проблемні семінари.



II група Мета - стимулювання практичного напряму самоосвіти:

  • інструктивно-методичні наради;

  • консультації;

  • уроки-тренінги;

  • навчальні семінари;

  • вирішення проблемних педагогічних і дидактичних завдань;

  • співбесіди з педагогами.



/// група. Мета - стимулювання творчої діяльності:

  • ділова гра;

  • узагальнення педагогічного досвіду;

  • творча майстерня;

  • конкурси професійної майстерності;

  • круглий стіл;

  • випуск методичного бюлетеня,

  • рольові ігри.



IVгрупа. Мета - оприлюднення індивідуальних наробок :

  • майстер-клас;

  • публікація методичних розробок;

  • творчі звіти;

  • проведення навчальних занять зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.



Критерії оцінювання результатів самоосвіти:



1. Педагогічний -

освітні програми і технології, рівень навченості дітей.

2. Психологічний -

рівень психофізіологічного комфорту, розвинутість професійних та особистісних якостей.

3. Соціально-психологічний -

характер взаємин між учасниками навчально-виховного процесу, розширення комунікативного простору.

4. Соціальний-

рейтинг педагога.

5. Науково-методичний -

підвищення кваліфікації, авторські програми, впровадження педагогічних технологій, активність у науково-методичній роботі.

Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.

Ніколи не залишайте Вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та освіті немає ні кордонів, ні меж.

М.О.Рубакін


Схожі:

Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconУдосконалення епд взаємодії фпк та методичних служб регіону
Спрямування навчального процесу на збільшення освітніх потреб слухачів та орієнтування педагогічних працівників у подальшому навчанні...
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconПідвищення кваліфікації педагогічних працівників Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
З метою демократизації вибору форм навчання в системі підвищення кваліфікації працівників практикується організація
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconАналіз кількісно-якісного складу педагогічних працівників Харківської області Клименко Г. В., завідувач Центру атестації та
Кількісно-якісний склад педагогічних працівників за 2011-2012 н р. (всього 29558 педагогічних працівників)
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconПоложення про атестацію педагогічних працівників Документ опубліковано: Офіційний вісник України вiд 30. 12. 2010 2010 р., №98 наказ міністерства освіти І науки України від 06. 10. 2010 №930
Організація та проведення атестації педагогічних працівників у 2010 2011 навчальному році
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconПоложення про атестацію педагогічних працівників Дотримання нормативності атестації педагогічних працівників. Ведення атестаційної документації Зауваженн я: Ізюмський район
...
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconОрганізація навчального процесу
З підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних І керівних працівників внз ІІІ-ІV рівня акредитації та його науково-методичне...
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconПоложення про атестацію педагогічних працівників України Законодавчо-нормативна база Типове положення про атестацію педагогічних працівників Затверджено
Атестація педагогічних працівників навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності є обов‘язковою
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconПоложення про атестацію педагогічних працівників України Законодавчо-нормативна база Типове положення про атестацію педагогічних працівників Затверджено
Атестація педагогічних працівників навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типів і форм власності є обов‘язковою
Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconХарківського регіону у післяатестаційний період забезпечувався протягом 2008-2011 років в межах реалізації програмно-цільового проекту «Корекційна діяльність закладів освіти в міжатестаційний період за результатами державної атестації»

Організація самоосвіти педагогічних працівників у міжатестаційний період iconСупровід неперервного професійного розвитку педагогічних працівників за індивідуальними освітніми траєкторіями в міжатестацій період


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка