Глотка складається з трьох відділів: носоглотки


НазваГлотка складається з трьох відділів: носоглотки
Дата конвертації13.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Морфологія та фізіологія лімфаденоїдного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Ангіни. Хронічний тонзиліт


Глотка складається з трьох відділів:

  • Глотка складається з трьох відділів:

  • носоглотки

  • ротоглотки

  • та гортаноглотки



Носоглотка (верхня частина глотки) знаходиться позаду від порожнини носа та сполучається з нею через праву та ліву хоани. На бокових стінках носоглотки відкриваються два глоткові вічка слухових (євстахієвих) труб.

  • Носоглотка (верхня частина глотки) знаходиться позаду від порожнини носа та сполучається з нею через праву та ліву хоани. На бокових стінках носоглотки відкриваються два глоткові вічка слухових (євстахієвих) труб.

  • Біля кожного з вічок розміщені невеликі скупчення лімфоїдної тканини – трубні мигдалики. На задньо-верхній стінці носоглотки є скупчення лімфоїдної тканини - глотковий, або третій, мигдалик.



Анатомія носоглотки (вигляд ззаду): 1 – глотковий мигдалик; 2 – трубний валик; 3 – глоткове вічко слухової труби; 4 – обриси хоани; 5 – задній край перегородки носа; 6 – задня поверхня язичка; 7 – задній край нижньої носової раковини; 8 – задній край середньої носової раковини; 9 – задній край верхньої носової раковини.



Ротоглотка – середня частина глотки. Спереду ротоглотка через зів сполучається з порожниною рота. Зів обмежується: зверху – м’яким піднебінням та язичком, знизу – коренем язика, з боків – передніми та задніми піднебінними дужками. Між піднебінними дужками з обох боків розташовані піднебінні мигдалики.



Анатомія ротоглотки: 1 – язичок; 2 – задня піднебінна дужка; 3 – піднебінний мигдалик; 4 – передня піднебінна дужка; 5 – боковий валик ротоглотки; 6 – корінь язика; 7 – лімфоїдні фолікули задньої стінки глотки.



У товщі слизової оболонки задньої та бокових стінок глотки є невеликі скупчення лімфоїдної тканини, що називаються лімфоїдними фолікулами задньої стінки та бокових валиків глотки. На задній поверхні кореня язика розташоване ще одне скупчення лімфоїдної тканини – язиковий мигдалик.

  • лімфоїдні скупчення глотки утворюють лімфаденоїдне глоткове кільце (Вальдеєра-Пирогова), що включає:

  • 1. Два піднебінні мигдалики.

  • 2. Два трубні мигдалики.

  • 3. Один глотковий мигдалик.

  • 4. Один язиковий мигдалик.



Фізіологія глотки Глотка виконує чотири основні функції: 1. Дихальну – проходження повітря у гортань. 2. Проходження рідини та їжі у стравохід. 3. Захисну. 4. Мовну. Лімфаденоїдне глоткове кільце, в основному, виконує захисну функцію, яка полягає у формуванні імунітету – в мигдаликах дозрівають лімфоцити. Дослідження глотки: орофарингоскопія – дослідження ротової частини глотки та порожнини рота епіфарингоскопія – дослідження носоглотки гіпофарингоскопія – дослідження гортаноглотки



ТОНЗИЛІТ ХРОНІЧНИЙ - хронічне запалення піднебінних мигдаликів



Фактори, які сприяють розвитку захворювання 1. Повторні гострі запалення мигдаликів – ангіни. 2. Хвороби сусідніх органів (зубів, носа і навколоносових пазух тощо). 3. Успадкована схильність до цього захворювання.



Патоморфологія 1. Запальні вогнища в паренхімі мигдаликів: невеликі абсцеси, залишкові рубці. 2. Зміни в лакунах: дефекти покривного епітелію, зрощення вивідних отворів лакун з розвитком ретенційних кіст. 3. Перехід запалення на паратонзилярну клітковину: периваскулярні інфільтрати, рубцеві зрощення. Захворювання зустрічається часто, воно є вираженням постійної взаємодії між організмом і збудниками запалення (найчастіше стрепто-, стафілококами та вірусами) з розвитком алергічних реакцій та інтоксикації організму.



Залежно від наявності та приєднання ускладнень, розрізняють наступні форми хронічного тонзиліту (за Л.А. Луковським): 1. компенсовану; 2. субкомпенсовану; 3. декомпенсовану.



Клініка

      • 1. часті ангіни в анамнезі (3-5 разів на рік)
      • 2. незначний дискомфорт при ковтанні
      • 3. поганий запах з рота
      • 4. відчуття неприємного смаку під час вживання їжі
      • 5. незначне підвищення температури (можливо, тільки ввечері)
      • 6. швидка втомлюваність при фізичних навантаженнях, загальна слабість.


Орофарингоскопія При огляді виявляють нерівну, горбкувату поверхню мигдаликів, що зумовлено наявністю рубців. При натисканні шпателем на передню піднебінну дужку спостерігають виділення з лакун рідкого гною чи казеозного (сироподібного) вмісту, переважно з неприємним запахом, порушення рухомості мигдаликів.



Ускладнення 1. Паратонзилярний абсцес. 2. Ревматизм 3. Ендокардит. 4. Гострий та хронічний нефрит. 5. Інфекційний неспецифічний поліартрит. 6. Холецистит. 7. Тонзилогенний сепсис. 8. Тиреотоксикоз

  • Паратонзилярний абсцесс зліва



Наявність бодай одного з вказаних ускладнень вказує на перехід компенсованої форми хронічного тонзиліту в декомпенсовану. При появі під час загострення або після нього функціональних змін (які в подальшому зникають) з боку серця, суглобів та нирок, говорять про субкомпенсовану форму хронічного тонзиліту.



Лікування Залежить від форми тонзиліту. Компенсована форма передбачає проведення консервативної терапії, яка включає: 1. Змащування мигдаликів розчинами Люголя, йодинолу тощо. 2. Полоскання глотки антисептичними розчинами (фурациліном), відварами трав тощо. 3. Промивання лакун мигдаликів антисептичними розчинами. 4. Введення в лакуни дезінфікуючих паст. 5. Курс фізіотерапії УФФ, УФО, УВЧ тощо. 6. Санація карієсних зубів, порожнини носа та навколоносових пазух. 7.При загостреннях процесу (ангіна) призначають антибіотики, сульфаніламіди та полоскання глотки.



Промивання лакун Субкомпенсована та декомпенсована форми хронічного тонзиліту вимагають хірургічного лікування – тонзилектомії. Тонзилектомія – операція повного видалення піднебінних мигдаликів.



АНГІНИ Ангіна – це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням лімфоїдної тканини глотки, переважно піднебінних мигдаликів і регіонарних лімфатичних вузлів, та супроводжується гарячкою і явищами інтоксикації. 1. первинні: катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста; 2. вторинні: а) ангіни при інфекційних хворобах (дифтерія, скарлатина, туляремія, черевний тиф); б) ангіни при хворобах крові (інфекційний мононуклеоз, агранулоцитоз).



ПEРВИННІ АНГІНИ Збудником первинних ангін (катаральної, фолікулярної та лакунарної) найчастіше є стрептокок, рідше – стафілокок або пневмокок. Сприятливими моментами для виникнення ангіни при цьому є зниження загальної опірності організму через місцеве чи загальне переохолодження, термічні, хімічні й механічні подразнення слизової оболонки зіва і мигдаликів



Катаральна ангіна – найлегша форма первинних ангін

          • Клініка
  • 1.сухість і дряпання в горлі

  • 2.помірний біль у глотці, що посилюється під час ковтання

  • 3.температура тіла

  • 4.головний біль

  • 5.загальна слабість



Орофарингоскопія Піднебінні мигдалики збільшені та болючі при дотику шпателем. Поверхня їх почервоніла, іноді може бути вкрита слизовими виділеннями. У тяжких випадках утворюються точкові крововиливи в слизову оболонку язичка і піднебінних дужок, виникає їх набряклість



Фолікулярна ангіна є більш важкою формою ангіни

          • Клініка
  • 1. виражений біль у горлі, що посилюється при ковтанні слини та їжі

  • 2. різка слабкість та апатія

  • 3. виражений біль голови

  • 4. ломота у м’язах та суглобах

  • 5. хвороба супроводжується значним підвищенням температури (до 40° С) з ознобами і часто закінчується на 4-7-й день захворювання.



Орофарингоскопія

  • Мигдалики значно збільшені, почервонілі та різко болючі при дотику шпателем.

  • Крізь їх пурпурово-червону слизову оболонку просвічується велика кількість круглих, завбільшки 1-3 мм, жовтуватих або жовтувато-білих гноячків, що злегка підвищуються над поверхнею мигдаликів (ніби “зоряне небо”). Цими гноячками є нагноєні фолікули мигдаликів.



Лакунарна ангіна характеризується значно вираженими явищами загальної інтоксикації

  • Клініка

      • 1 .значний біль в горлі
      • 2 .явища загальної інтоксикації
      • 3 .температура підвищується до 40° С
      • 4 .спостерігаються прискорення дихання та пульсу
      • 5 .загальне нездужання, сонливість, виражений головний біль, біль у м’язах та суглобах, порушення сну тощо


Орофарингоскопія На набряклій і почервонілій слизовій оболонці мигдаликів з’являються жовтуваті нальоти. Цей наліт ніколи не виходить за межі мигдалика та легко знімається з його поверхні

  • Фолікулярна (справа) і лакунарна (зліва) ангіни



Ускладнення ангін:

  • 1. Паратонзиліт та паратонзилярний абсцес;

  • 2. Флегмона шиї;

  • 3. Набряк гортані;

  • 4. Тонзилогенний сепсис;

  • 5. Ревмокардит;

  • 6. Неспецифічний інфекційний поліартрит.

  • 7. Гострий гломерулонефрит;

  • 8. Гострий пієлонефрит.



Лікування первинних ангін

  • 1. При неважкому перебігу ангіни та при можливості проведення лікування в домашніх умовах хворого лікують амбулаторно.

  • 2. Хворі на ангіну з вогнища дифтерії, а також пацієнти, які здобувають освіту у закритих учбових закладах чи живуть у несприятливих побутових умовах, та особи з контингенту підвищеного ризику захворювання на дифтерію підлягають обов’язковій госпіталізації в інфекційний відділ.

  • 3. Консервативне лікування ангін передбачає введення антибіотиків, сульфаніламідів, антигістамінних препаратів, нестероїдні протизапальні засоби; полоскання зіва 5-7 разів на добу дезінфікуючими розчинами (фурациліну – 1:5000, соди 3%), відварами трав (рум’янку, шавлію тощо), достатнє пиття.



ВИРАЗКОВО-ПЛІВЧАСТА АНГІНА (СИМАНОВСЬКОГО—ВЕНСАНА) Етіологія: Симбіоз веретеноподібної палички (Fusobacterium fusiforme) та спірохети порожнини рота (Spirochaeta buccalis), які є сапрофітами у ротовій порожнині.



Сприяють захворюванню: 1. Зниження загального імунітету при гострих та хронічних інфекціях; 2. Погіршення гігієнічних умов життя та харчування; 3. Каріозні зуби та парадонтоз; 4. Гіповітаміноз „С” та „В”; 5. Хвороби кровотворних органів. Клініка Переважно скарги незначні: відчуття стороннього тіла з одного боку, неприємний запах з рота, підвищення температури до 37° С.



Орофарингоскопія 1. Однобічне ураження; 2. На поверхні мигдалика жовто-білі нальоти, що легко знімаються; 3. Після зняття нальоту утворюється не болюча виразка у вигляді кратера; 4. Можливе ураження ясен, та задньої стінки глотки. .Збільшення та болючість шийних лімфовузлів на стороні ураження.



Діагностика 1. Виявлення у мазку з глотки веретеноподібної палички та спірохети порожнини рота; 2. Біопсія тканин з краю виразки.



Лікування 1. Полоскання глотки розчинами перманганату калію, перекису водню та тетраборату натрію 2. Змащування виразок 10 % р-ном новарсенолу у гліцерині, припікання виразок трихлороцетовою кислотою чи нітратом срібла.



АНГІНА ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ МОНОНУКЛЕОЗІ Інфекційний мононуклеоз – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується ангіною. Збудником інфекційного мононуклеозу є герпес-вірус людини типу 4 (вірус Епштейна-Барра), що уражає лімфоїдну тканину. Джерелом інфекції є хворий або вірусоносій. Основний механізм передачі – повітряно-крапельний чи контактний. Інкубаційний період триває від декількох діб до 1-2 міс. Інфекційний мононуклеоз малозаразний та уражає переважно дітей.



Клініка

      • 1. Головний біль
      • 2. Біль у глотці
      • 3. Загальне нездужання.
      • 4. Збільшення й болючість при пальпації всіх груп лімфатичних вузлів
      • 5. Збільшенні селезінки і печінки.
      • 6. Явища ангіни: катаральної, лакунарної чи виразково-плівчастої
      • 7. У крові відзначається помірний лейкоцитоз з помірним збільшенням лімфоцитів і моноцитів та появою атипових клітин – мононуклеарів, кількість яких може досягати 50% від загальної кількості лейкоцитів
  • Хвороба триває 2-3 тижні



Лікування Специфічних препаратів немає. Призначають ліжковий режим та дієту № 5 (як при вірусному гепатиті), десенсибілізуючі препарати та вітаміни; для профілактики вторинної інфекції вводять антибіотики.



АНГІНА ПРИ АГРАНУЛОЦИТОЗІ

  • Причина

  • Приймання медикаментів (саліцилатів, сульфаніламідів, препаратів миш’яку тощо).

  • Захворювання крові (лейкоз).

  • Рентгенівське опромінення



Клініка

      • 1 .підвищення температури (до 40° С), іноді – з ознобами й болем у горлі
      • 2. при огляді глотки на різко почервонілій слизовій оболонці зіва видно брудно-сірі нальоти з некротичним розпадом. Згодом утворюються глибокі виразки, які не обмежуються ділянкою мигдаликів, а поширюються на інші частини глотки, порожнину рота й гортань
      • 3. Загальний стан хворого тяжкий, температура септична. Тривалість цього порівняно рідкісного захворювання – від 4-5 днів до декількох тижнів.
      • 4. зменшення, а іноді майже цілковите зникнення гранулоцитів (нейтрофілів) у крові. Кількість білих кров’яних тілець знижується до 0,5*109 у л.


Лікування

      • 1. припиняють прийом препаратів, які могли викликати агранулоцитоз.
      • 2. застосовують переливання крові, препарати, що стимулюють утворення білих кров’яних тілець, вітамінотерапію.
      • 3. полоскання рота антисептичними розчинами, обережне видалення некротичних мас з наступним змащуванням виразок 5% розчином перманганату калію і анестетиків, виразки також присипають порошком антибіотиків.


Схожі:

Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconГлотка складається з трьох відділів: носоглотки
Носоглотка (верхня частина глотки) знаходиться позаду від порожнини носа та сполучається з нею через праву та ліву хоани. На бокових...
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconМолюски хто ж вони насправді?
Тіло молюсків в основному несегментоване і складається, як правило, з трьох відділів — голови, тулуба та ноги
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconКросвор д
Трикутник це яка складається із трьох точок, що не належать одній прямій, і трьох відрізків, попарно з’єднуючих ці точки
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconКросвор д
Трикутник це яка складається із трьох точок, що не нале-жать одній прямій, і трьох відрізків, по-парно з’єднуючих ці точки
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconZrv – корпорація, яка складається з трьох фірм, якими керують: Зарічна Руслана, Вигівська Юлія, Рибак Аліна

Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconХоку – жанр японської лірики, що складається з трьох рядків без рими
Бицько О. К. Як забезпечити сприйняття хоку п’ятикласниками. До вивчення творчості Мацуо Басьо. 5 клас. Всесвітня література в навчальних...
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconОбласна лікарня відновного лікування №3 Неврологічне відділення
...
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconМікроциркуляторне русло складається з трьох ланок
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconЖодна з трьох даних точок не лежать на одній прямій. Відрізки, які з’єднують ці точки не перетинаються
Чотирикутником називається фігура, що складається з чотирьох точок і чотирьох відрізків, які послідовно їх з’єднують
Глотка складається з трьох відділів: носоглотки iconФізіологія венозної І лімфатичної системи. Регуляція кровообігу мікроциркуляторне русло складається з трьох ланок
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка