Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів


НазваПервинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів
Дата конвертації13.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Первинні ангіни


ТОНЗИЛІТ ХРОНІЧНИЙ - хронічне запалення піднебінних мигдаликів



Фактори, які сприяють розвитку захворювання 1. Повторні гострі запалення мигдаликів – ангіни. 2. Хвороби сусідніх органів (зубів, носа і навколоносових пазух тощо). 3. Успадкована схильність до цього захворювання.



Патоморфологія 1. Запальні вогнища в паренхімі мигдаликів: невеликі абсцеси, залишкові рубці. 2. Зміни в лакунах: дефекти покривного епітелію, зрощення вивідних отворів лакун з розвитком ретенційних кіст. 3. Перехід запалення на паратонзилярну клітковину: периваскулярні інфільтрати, рубцеві зрощення. Захворювання зустрічається часто, воно є вираженням постійної взаємодії між організмом і збудниками запалення (найчастіше стрепто-, стафілококами та вірусами) з розвитком алергічних реакцій та інтоксикації організму.



Залежно від наявності та приєднання ускладнень, розрізняють наступні форми хронічного тонзиліту (за Л.А. Луковським): 1. компенсовану; 2. субкомпенсовану; 3. декомпенсовану.



Клініка

      • 1. часті ангіни в анамнезі (3-5 разів на рік)
      • 2. незначний дискомфорт при ковтанні
      • 3. поганий запах з рота
      • 4. відчуття неприємного смаку під час вживання їжі
      • 5. незначне підвищення температури (можливо, тільки ввечері)
      • 6. швидка втомлюваність при фізичних навантаженнях, загальна слабість.


Орофарингоскопія При огляді виявляють нерівну, горбкувату поверхню мигдаликів, що зумовлено наявністю рубців. При натисканні шпателем на передню піднебінну дужку спостерігають виділення з лакун рідкого гною чи казеозного (сироподібного) вмісту, переважно з неприємним запахом, порушення рухомості мигдаликів.



Ускладнення 1. Паратонзилярний абсцес. 2. Ревматизм 3. Ендокардит. 4. Гострий та хронічний нефрит. 5. Інфекційний неспецифічний поліартрит. 6. Холецистит. 7. Тонзилогенний сепсис. 8. Тиреотоксикоз

  • Паратонзилярний абсцесс зліва



Наявність бодай одного з вказаних ускладнень вказує на перехід компенсованої форми хронічного тонзиліту в декомпенсовану. При появі під час загострення або після нього функціональних змін (які в подальшому зникають) з боку серця, суглобів та нирок, говорять про субкомпенсовану форму хронічного тонзиліту.



Лікування Залежить від форми тонзиліту. Компенсована форма передбачає проведення консервативної терапії, яка включає: 1. Змащування мигдаликів розчинами Люголя, йодинолу тощо. 2. Полоскання глотки антисептичними розчинами (фурациліном), відварами трав тощо. 3. Промивання лакун мигдаликів антисептичними розчинами. 4. Введення в лакуни дезінфікуючих паст. 5. Курс фізіотерапії УФФ, УФО, УВЧ тощо. 6. Санація карієсних зубів, порожнини носа та навколоносових пазух. 7.При загостреннях процесу (ангіна) призначають антибіотики, сульфаніламіди та полоскання глотки.



Промивання лакун Субкомпенсована та декомпенсована форми хронічного тонзиліту вимагають хірургічного лікування – тонзилектомії. Тонзилектомія – операція повного видалення піднебінних мигдаликів.



АНГІНИ Ангіна – це гостре інфекційне захворювання, що характеризується запаленням лімфоїдної тканини глотки, переважно піднебінних мигдаликів і регіонарних лімфатичних вузлів, та супроводжується гарячкою і явищами інтоксикації. 1. первинні: катаральна, фолікулярна, лакунарна, виразково-плівчаста; 2. вторинні: а) ангіни при інфекційних хворобах (дифтерія, скарлатина, туляремія, черевний тиф); б) ангіни при хворобах крові (інфекційний мононуклеоз, агранулоцитоз).



ПEРВИННІ АНГІНИ Збудником первинних ангін (катаральної, фолікулярної та лакунарної) найчастіше є стрептокок, рідше – стафілокок або пневмокок. Сприятливими моментами для виникнення ангіни при цьому є зниження загальної опірності організму через місцеве чи загальне переохолодження, термічні, хімічні й механічні подразнення слизової оболонки зіва і мигдаликів



Катаральна ангіна – найлегша форма первинних ангін

          • Клініка
  • 1.сухість і дряпання в горлі

  • 2.помірний біль у глотці, що посилюється під час ковтання

  • 3.температура тіла

  • 4.головний біль

  • 5.загальна слабість



Орофарингоскопія Піднебінні мигдалики збільшені та болючі при дотику шпателем. Поверхня їх почервоніла, іноді може бути вкрита слизовими виділеннями. У тяжких випадках утворюються точкові крововиливи в слизову оболонку язичка і піднебінних дужок, виникає їх набряклість



Фолікулярна ангіна є більш важкою формою ангіни

          • Клініка
  • 1. виражений біль у горлі, що посилюється при ковтанні слини та їжі

  • 2. різка слабкість та апатія

  • 3. виражений біль голови

  • 4. ломота у м’язах та суглобах

  • 5. хвороба супроводжується значним підвищенням температури (до 40° С) з ознобами і часто закінчується на 4-7-й день захворювання.



Орофарингоскопія

  • Мигдалики значно збільшені, почервонілі та різко болючі при дотику шпателем.

  • Крізь їх пурпурово-червону слизову оболонку просвічується велика кількість круглих, завбільшки 1-3 мм, жовтуватих або жовтувато-білих гноячків, що злегка підвищуються над поверхнею мигдаликів (ніби “зоряне небо”). Цими гноячками є нагноєні фолікули мигдаликів.



Лакунарна ангіна характеризується значно вираженими явищами загальної інтоксикації

  • Клініка

      • 1 .значний біль в горлі
      • 2 .явища загальної інтоксикації
      • 3 .температура підвищується до 40° С
      • 4 .спостерігаються прискорення дихання та пульсу
      • 5 .загальне нездужання, сонливість, виражений головний біль, біль у м’язах та суглобах, порушення сну тощо


Орофарингоскопія На набряклій і почервонілій слизовій оболонці мигдаликів з’являються жовтуваті нальоти. Цей наліт ніколи не виходить за межі мигдалика та легко знімається з його поверхні

  • Фолікулярна (справа) і лакунарна (зліва) ангіни



Ускладнення ангін:

  • 1. Паратонзиліт та паратонзилярний абсцес;

  • 2. Флегмона шиї;

  • 3. Набряк гортані;

  • 4. Тонзилогенний сепсис;

  • 5. Ревмокардит;

  • 6. Неспецифічний інфекційний поліартрит.

  • 7. Гострий гломерулонефрит;

  • 8. Гострий пієлонефрит.



Лікування первинних ангін

  • 1. При неважкому перебігу ангіни та при можливості проведення лікування в домашніх умовах хворого лікують амбулаторно.

  • 2. Хворі на ангіну з вогнища дифтерії, а також пацієнти, які здобувають освіту у закритих учбових закладах чи живуть у несприятливих побутових умовах, та особи з контингенту підвищеного ризику захворювання на дифтерію підлягають обов’язковій госпіталізації в інфекційний відділ.

  • 3. Консервативне лікування ангін передбачає введення антибіотиків, сульфаніламідів, антигістамінних препаратів, нестероїдні протизапальні засоби; полоскання зіва 5-7 разів на добу дезінфікуючими розчинами (фурациліну – 1:5000, соди 3%), відварами трав (рум’янку, шавлію тощо), достатнє пиття.



ВИРАЗКОВО-ПЛІВЧАСТА АНГІНА (СИМАНОВСЬКОГО—ВЕНСАНА) Етіологія: Симбіоз веретеноподібної палички (Fusobacterium fusiforme) та спірохети порожнини рота (Spirochaeta buccalis), які є сапрофітами у ротовій порожнині.



Сприяють захворюванню: 1. Зниження загального імунітету при гострих та хронічних інфекціях; 2. Погіршення гігієнічних умов життя та харчування; 3. Каріозні зуби та парадонтоз; 4. Гіповітаміноз „С” та „В”; 5. Хвороби кровотворних органів. Клініка Переважно скарги незначні: відчуття стороннього тіла з одного боку, неприємний запах з рота, підвищення температури до 37° С.



Орофарингоскопія 1. Однобічне ураження; 2. На поверхні мигдалика жовто-білі нальоти, що легко знімаються; 3. Після зняття нальоту утворюється не болюча виразка у вигляді кратера; 4. Можливе ураження ясен, та задньої стінки глотки. .Збільшення та болючість шийних лімфовузлів на стороні ураження.



Діагностика 1. Виявлення у мазку з глотки веретеноподібної палички та спірохети порожнини рота; 2. Біопсія тканин з краю виразки.



Лікування 1. Полоскання глотки розчинами перманганату калію, перекису водню та тетраборату натрію 2. Змащування виразок 10 % р-ном новарсенолу у гліцерині, припікання виразок трихлороцетовою кислотою чи нітратом срібла.



АНГІНА ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ МОНОНУКЛЕОЗІ Інфекційний мононуклеоз – гостре інфекційне захворювання, що супроводжується ангіною. Збудником інфекційного мононуклеозу є герпес-вірус людини типу 4 (вірус Епштейна-Барра), що уражає лімфоїдну тканину. Джерелом інфекції є хворий або вірусоносій. Основний механізм передачі – повітряно-крапельний чи контактний. Інкубаційний період триває від декількох діб до 1-2 міс. Інфекційний мононуклеоз малозаразний та уражає переважно дітей.



Клініка

      • 1. Головний біль
      • 2. Біль у глотці
      • 3. Загальне нездужання.
      • 4. Збільшення й болючість при пальпації всіх груп лімфатичних вузлів
      • 5. Збільшенні селезінки і печінки.
      • 6. Явища ангіни: катаральної, лакунарної чи виразково-плівчастої
      • 7. У крові відзначається помірний лейкоцитоз з помірним збільшенням лімфоцитів і моноцитів та появою атипових клітин – мононуклеарів, кількість яких може досягати 50% від загальної кількості лейкоцитів
  • Хвороба триває 2-3 тижні



Лікування Специфічних препаратів немає. Призначають ліжковий режим та дієту № 5 (як при вірусному гепатиті), десенсибілізуючі препарати та вітаміни; для профілактики вторинної інфекції вводять антибіотики.



АНГІНА ПРИ АГРАНУЛОЦИТОЗІ

  • Причина

  • Приймання медикаментів (саліцилатів, сульфаніламідів, препаратів миш’яку тощо).

  • Захворювання крові (лейкоз).

  • Рентгенівське опромінення



Клініка

      • 1 .підвищення температури (до 40° С), іноді – з ознобами й болем у горлі
      • 2. при огляді глотки на різко почервонілій слизовій оболонці зіва видно брудно-сірі нальоти з некротичним розпадом. Згодом утворюються глибокі виразки, які не обмежуються ділянкою мигдаликів, а поширюються на інші частини глотки, порожнину рота й гортань
      • 3. Загальний стан хворого тяжкий, температура септична. Тривалість цього порівняно рідкісного захворювання – від 4-5 днів до декількох тижнів.
      • 4. зменшення, а іноді майже цілковите зникнення гранулоцитів (нейтрофілів) у крові. Кількість білих кров’яних тілець знижується до 0,5*109 у л.


Лікування

      • 1. припиняють прийом препаратів, які могли викликати агранулоцитоз.
      • 2. застосовують переливання крові, препарати, що стимулюють утворення білих кров’яних тілець, вітамінотерапію.
      • 3. полоскання рота антисептичними розчинами, обережне видалення некротичних мас з наступним змащуванням виразок 5% розчином перманганату калію і анестетиків, виразки також присипають порошком антибіотиків.


Схожі:

Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconГлотка складається з трьох відділів: носоглотки
Морфологія та фізіологія лімфаденоїдного кільця глотки. Класифікація тонзилітів. Ангіни. Хронічний тонзиліт
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconДифтерія (dyphtheria) — гостра інфекційна хвороба, яка передається повітряно-крапельним шляхом
Дифтерія уражає зів І мигдалики. При цьому спостерігаються катаральне запалення co піднебінних дужок, піднебінного язичка, набряк...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconБронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке спричинене значною кількістю клітин та медіатоів запалення.
Хронічне запалення призводить до гіперреактивності бронхів, що проявляється рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скутісті...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconЗагальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Грануломатоз

Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconДіагностика гепатиту, холециститу
Хронічний гепатит полі етіологічне хронічне ураження печінки запально-деструктивного характеру з помірним фіброзом і збереженою часточковою...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconХвороби глотки та гортані Проф. О.І. Яшан
Запальні вогнища в паренхімі мигдаликів: невеликі абсцеси, залишкові рубці. Зміни в лакунах: дефекти покривного епітелію, зрощення...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconДіагностика цирозу печінки
Хронічний гепатит полі етіологічне хронічне ураження печінки запально-деструктивного характеру з помірним фіброзом і збереженою часточковою...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconЗагальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Грануломатоз. Професор Я. Боднар
Загальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Грануломатоз
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconПатоморфологія запалення Визначення запалення
Запалення типовий патологічний процес, який виникає у відповідь на дію пошкоджуючого агента і проявляється трьома взаємопов'язаними...
Первинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів iconБактерійна інфекція
Хронічний некалькульозний (безкам’яний) холецистит- хронічне поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, яке поєднується...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка