Д мед н., проф. Гнатів В. В


НазваД мед н., проф. Гнатів В. В
Дата конвертації13.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


  • д.мед.н., проф. Гнатів В.В.


  • 1. Анатомо - функціональні особливості cерцево-судинної системи

  • 2. Гостра серцева недостатність; шок та колапс

  • Гостра лівошлуночкова недостатність, набряк легенів

  • Гостра правошлуночкова недостатність

  • 3. Шок. Класифікація шоків

  • Травматичний та геморагічний шоки

  • Гіпогідратаційний шок

  • Опіковий шок

  • Анафілактичний шок

  • Інфекційно-токсичний шок

  • Кардіогенний шок

  • 4. Діагностичні та лікувальні маніпуляції

  • 4.1 Катетеризація периферичної вени

  • 4.2 Катетеризація підключичної вени

  • 4.3 Вимірювання центрального венозного тиску

  • 5. Список літератури





Вміст крові (ОЦК)

  • Вміст крові (ОЦК)

  • 7 % від маси тіла (70 мл/кг)

  • Розподіл (в % від ОЦК):

  • а) у порожнині серця – 3%;

  • б) в артеріальній системі – 15%;

  • в) у капілярах – 12%.

  • г) у венозній системі – 70%.



понижується при:

  • понижується при:

  • крововтратах;

  • надмірній втраті води (гіпогідратації);

  • зниженні тонусу артеріол та вен

  • При від’ємних показниках ЦВТ виникає небезпека зупинки кровообігу

  • підвищується при:

  • серцевій недостатності (ліво- та правошлуночковій);

  • надмірному вливанні крові та інших рідин;

  • перепоні току крові із правого шлуночка серця (емболія легеневих артерій)

  • При ЦВТ > 150 мм. вод.ст. на фоні лівошлуночкової недостатності може розвинутись набряк легень



  • УО (70-80 мл)

  • ХОС (5 л/хв)

  • За добу – понад 7,2 тонн

  • За рік – 2.680 тонн

  • Протягм життя – 184 тис. тонн крові



  • (1200 – 1400 дин*сек*см-5)

  • САТ * 70

  • ЗПСО = ХОС

  • АТ = ЗПСО * ХОС



  • ввести середники судиннозвужуючої дії (адреналін, мезатон) – ЗПСО

  • збільшити об’єм циркулюючої крові (інфузійно-трансфузійна терапія) - ХОС

  • покращити функціональну здатність міокарда (серцеві глікозиди, антиаритмічні, кардіотропні середники) - ХОС



Гостра серцево-судинна недостатність - нездатність серця й судин забезпечити адекватне метаболічним потребам кровопостачання тканин організму, що призводить до порушення функцій клітин та їх загибелі.

  • Гостра серцево-судинна недостатність - нездатність серця й судин забезпечити адекватне метаболічним потребам кровопостачання тканин організму, що призводить до порушення функцій клітин та їх загибелі.

  • Гостра серцева недостатність – це порушення насосної функції серця

  • Гостра лівошлуночкова недостатністьнездатність лівого шлуночка перекачати кров із малого кола кровообігу у велике

  • Гостра правошлуночкова недостатність – нездатність правого шлуночка перекачати кров із великого кола кровообігу в мале внаслідок його слабості або наявності перепони току крові



патологічний стан організму,

  • патологічний стан організму,

  • що виникає при дії на нього

  • надмірних подразників

  • і проявляється порушеннями

  • системного кровообігу,

  • мікроциркуляції,

  • метаболічних процесів у тканинах



це гостра

  • це гостра

  • судинна

  • недостатність



гіповолемічний (зниження ОЦК),

  • гіповолемічний (зниження ОЦК),

  • кардіогенний (серцева недостатність),

  • вазогенний (судинна недостатність),

  • змішаний



травматичний;

  • травматичний;

  • геморагічний;

  • гіпогідратаційний;

  • опіковий;

  • інфекційно-токсичний;

  • анафілактичний;

  • кардіогенний;

  • екзотоксичний



  • видом травми,

  • об’ємом механічного пошкодження тканин та органів,

  • величиною крововтрати та гіповолемією,

  • інтенсивністю болю,

  • реакцією-відповіддю організму на агресію,

  • тривалістю патологічного стану





  • ЧСС

  • ШІ = --------------

  • АТ сист.



Зупинити артеріальну кровотечу (притисканням артерії, накладанням джгута чи закрутки) Час накладання джгута.

  • Зупинити артеріальну кровотечу (притисканням артерії, накладанням джгута чи закрутки) Час накладання джгута.

  • Оцінити стан життєздатності організму (характер пульсу, АТ, ступінь пригнічення притомності, прохідність дихальних шляхів, ефективність функції зовнішнього дихання).

  • Забезпечити правильне положення тіла потерпілого.

  • Забезпечити імобілізацію травмованих кінцівок стандартними шинами чи підручним матеріалом.

  • Накласти на рану пов’язку.

  • Знеболити хворого.

  • При декомпенсованому шоці наркотичні анальгетики можуть пригнітити дихальний центр (р-н кетаміну), провідникова та інфільтративна анестезія



Подача кисню (ШВЛ)

  • Подача кисню (ШВЛ)

  • Інфузійна терапія

  • Очищення шлунка

  • Виведення сечі (оцінка темпу діурезу)

  • Очищення кишечника







Негайно припинити дію термічного або хімічного фактора (накрити полум’я щільною тканиною, яка не допускає повітря, при хімічних опіках - промити уражену шкіру водою).

  • Негайно припинити дію термічного або хімічного фактора (накрити полум’я щільною тканиною, яка не допускає повітря, при хімічних опіках - промити уражену шкіру водою).

  • Охолодити пошкоджені ділянки тіла водою, снігом.

  • Зняти тліючу одежу, попередньо її розрізавши.

  • Накласти на обпечену поверхню стерильну пов’язку





Форми шоку:

  • Форми шоку:

  • блискавична - шок розвивається протягом 10 хв;

  • негайна - дошоковий період триває до 30 - 40 хв;

  • сповільнена - шок проявляється через декілька годин

  • Варіанти клінічного перебігу:

  • Шкірний

  • Церебральний

  • Астмоїдний

  • Коронарний

  • Черевний



Оцінити стан хворого (виявити передвісники, пропальпувати пульс).

  • Оцінити стан хворого (виявити передвісники, пропальпувати пульс).

  • Негайно припинити введення речовини, що сприяла виникненню алергії.

  • Перевести хворого у горизонтальне положення з опущеною верхньою частиною тулуба.

  • Забезпечити венозний доступ.

  • Внутрішньовенно (внутрішньотрахеально) ввести 0,5-1,0 мл 0,1% р-ну адреналіну гідрохлориду на 10 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду.

  • Оцінити стан притомності, пропальпувати пульс над периферичними артеріями.

  • Налагодити інфузійну терапію розчином поліглюкіну (стабізолу), ізотонічним розчином натрію хлориду, у флакон з яким ввести 2 - 3 мл 0,1% розчину адреналіну гідрохлориду (20 мл 0,5% розчину дофаміну).

  • Оцінити стан ЦНС, дихальної системи, виміряти пульс та АТ.

  • Внутрішньовенно ввести 2 - 3 мл (60 - 90 мг) преднізолону, 10 мл 10% р-ну кальцію хлориду.

  • При виникненні ядухи ввести довенно 10 мл 2,4% р-ну еуфіліну.

  • При втраті притомності та порушенні функції зовнішнього дихання очистити ротову порожнину від вмісту, вивести нижню щелепу та проводити ШВЛ ручним способом за допомогою портативного дихального апарата.

  • Відсутність пульсації над магістральними артеріями, зупинка дихання та розширення зіниць свідчить про клінічну смерть, що вимагає проведення негайних реанімаційних заходів.





  • Наявність вогнища інфекції (гнійного хірургічного захворювання,

  • гіпертермія (> 38 град. С),

  • тахікардія (> 90 уд. у хв.),

  • тахіпное,

  • гіпотензія,

  • нервово-психічні розлади (збудження, судоми, сопор, кома)

  • Порушення діяльності паренхіматозних органів (олігурія, жовтяниця, панкреатит, стресові виразки.

  • Лабораторно: лейкоцитоз (>12 · 109/л) чи лейкопенія (<4·109/л), гіперазотемія, гіпербілірубінемія, підвищенням активності альдолаз, трансаміназ, амілази крові, розладами кислотно-основного стану та водно-солевого обміну.



  • інфузійна терапія до стабілізації гемодинамічних показників;

  • боротьба з гіпоксією (оксигенотерапія, ШВЛ, ГБО)

  • антибіотикотерапія (широкий спектр дії - визначення чутливості – оптимальний антибіотик);

  • дезінтоксикаційні заходи: форсований діурез, плазмаферез, використання ксеноорганів – селезінки, печінки, ендолімфатичне введення лікарських засобів);

  • корекція імунного статусу;

  • парентеральне та ентеральне харчування;

  • санація товстого кишечника, деконтамінаця;

  • загальноукріплююча та симптоматична терапія



  • Рефлекторний – (біль із зниженням судинного тонусу та АТ).

  • Істинний шок.

  • Аритмогенний – (порушення ритму серця, що, погіршує коронарний кровоплин та сприяє поширенню зони некрозу).

  • Ареактивний шок – (найважча форма: виражена гіпотензія, що не піддається консервативній терапії).



  • Оксигенотерапія

  • Знеболення наркотичні анальгетики (морфіну гідрохлориду по 1 мл 1% р-ну), НЛА (2 мл 0,005% р-ну фентанілу та 1-2 мл 2,5% р-ну дроперидолу в/м), ненаркотичні анальгетики

  • Зменшення ОЦК діуретики (фуросеміду по 20 - 40 мг довенно), венозних вазоділятаторів (нітрогліцеріну по 100 мг, нітропрусиду натрію,

  • Медикаментозна корекція серцевого викиду визначається рівнем артеріального тиску:

  • а) при АТ систолічному < 70 мм.рт.ст. - р-н норадреналіну 1-30 мкг/хв) дофаміну (5-20 мкг/кг/хв.),

  • б) при АТ систолічному 70-100 мм.рт.ст. – р-н дофаміну (2,5 - 20 мг/кг за хв.),

  • в) при АТ систолічному >100 мм.рт.ст. - добутамін (2 - 20 мкг/кг за хв.),

  • г) зростання АТ діастолічного понад 100 мм.рт.ст. - периферичні вазоділятатори (нітрогліцерину, нітропрусиду натрію).

  • У деяких випадках найефективнішим засобом боротьби з набряком легень є інтубація трахеї та проведення ШВЛ з позитивним тиском в кінці видиху.

  • Порушення ритму серця - антиаритмічні засоби. При брадикардії - р-ни атропіну сульфату, дофаміну, адреналіну, ізадріну, кардіоверсію. Тахікадія понад 130 уд./хв. топічна діагностика (ЕКГ). При фібриляції та мерехтіннях передсердь - серцеві глікозиди, бета - адреноблокатори, антикоагулянти. При пароксизмальних суправентрикулярних тахікардіях - вагусні проби та аденозин. Шлуночкові тахікардії - повторне введення лідокаїну (по 1-1,5 мг/кг через кожні 5 - 10 хв.). При відсутності ефекту використовують новокаїнамід (20-30 мг/хв), орнід (5-10 мг/кг), кардіоверсію.







Схожі:

Д мед н., проф. Гнатів В. В iconД мед н., проф. Гнатів В. В
Робота анестезіологічної бригади в операційній: підготовка робочого місця анестезіолога і анестезиста
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconЗагальні принципи анестезіологічного забезпечення оперативних втручань д мед н., проф. Гнатів В. В
Робота анестезіологічної бригади в операційній: підготовка робочого місця анестезіолога і анестезиста
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconЛекція шок. Патогенез, класифікація, клінічні прояви та інтенсивна терапія д мед н., проф. Гнатів В. В. Планлекції
Гостра серцева недостатність; шок та колапс Гостра лівошлуночкова недостатність, набряк легенів
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconКафедра хірургії №1 медичного факультету Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського
Я. Горбачевського Ректор тдму, член-кор. Намн україни, Заслужений діяч науки І техніки України д мед н., проф. Леонід Якимович Ковальчук...
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconПроф. Гнатів В. В
Нездатність організму забезпечити адекватне його метаболічним потребам надходження, перенос кров’ю та засвоєння клітинами кисню і...
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconЛекція 2 Стомат факультет Діагностика туберкульозу. Спеціальні методи виявлення та діагностики туберкульозу Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії (проф.,д мед н. Грищук Л. А.)
Діагностика туберкульозу. Спеціальні методи виявлення та діагностики туберкульозу Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії...
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconЕтіологія, патогенез, загальний перебіг сифілісу. Імунітет. Ранній сифіліс лектор: д-р мед наук, проф. Галникіна С. О

Д мед н., проф. Гнатів В. В iconІнтерстиціальний нефрит
Наказ моз україни №627 від 03. 11. 2008. «Про затвердження протоколу лікування дітей з інфекціями сечової системи І тубулоінтерстиціальним...
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconПроф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало
Проф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією...
Д мед н., проф. Гнатів В. В iconАвтор: проф д. мед н. В. В. М’ясоєдов Питання лекції: Мінливість як біологічне явище. Форми мінливості
За механізмами виникнення і характером змін ознак розрізняють два типи мінливості: спадкову і неспадкову

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка