Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики


НазваБактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики
Дата конвертації14.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


БАКТЕРІЙНИЙ ЕНДОКАРДИТ ТА РЕВМАТИЧНА ГАРЯЧКА,   ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ,ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ


 Історичні віхи вивчення ревматизму

  • ХVІІ ст. – Томас Сайденхем - описання гостого поліартриту як самостійного захворювання (типова ревматична гарячка)

  • 1635 р. - Ballonius – запропопонував термін

  • “р е в м а т и з м”

  • 1788 р. - Pitcairn – відзначає часте ураження серця при ревматизмі

  • 1815 р. - Mathey – “Вивчення ревматизму серця”

  • 1818 р. – Ф.Волковинський “Історія ревматичного кардиту”

  • 1832, 1835, 1840 – Ж.Буйо

  • 1836 р. – Г.І.Сокольський “О ревматизме мышечной ткани сердца»



«…тиранічний закон Буйо, який встановив тісний зв’язок ревматичного артриту і кардиту»:

  • "захворювання, яке називається гострий суглобовий ревматизм, при більш детальному і серйозному розгляді виглядає як запалення системи серозно - фібринозних оболонок взагалі. Перикард, що належить до числа серозно-фіброзних мембран, вражається ревматизмом. Спостерігається і гостре запалення внутрішньої серозно - фібринозної оболонки, яке до моїх досліджень ніколи під спеціальною назвою не описувались, а мною названо ендокардитом, оскільки я для мембрани серцевих порожнин вибрав назву ендокард. Це запалення серед серцевих захворювань грає значну роль, тому його перехід в хронічне скрите запалення приводить до дуже важливих змін серцевих клапанів ....Без сумніву, в етіології цього запалення перше місце належить ревматизму.“

  •   РЕВМАТИЗМ - хвороба БУЙО – СОКОЛЬСЬКОГО (А.І.Нестеров)



 Статистика ревматизму

  • Поширеність ревматичної гарячки:

  • в індустріально розвинених країнах - 0,005 %

  • в країнах, що розвиваються - 0,01 %

  • в Україні -0,066 % ! ?

  • (2002 р.)



Визначення нозології

  • Р Е В М А Т И З М - СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЬНЕ ТОКСИКО-ІМУННЕ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ, З ПЕРЕВАЖНОЮ ЛОКАЛІЗАЦІЄЮ ПРОЦЕСУ В СЕРЦЕВО-СУДИННІЙ СИСТЕМІ, СЕРЕД СХИЛЬНИХ ДО НЬОГО ОСІБ, ПЕРЕВАЖНО 5 – 17 РОКІВ, ЩО ЕТІОЛОГІЧНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ß- ГЕМОЛІТИЧНИМ СТРЕПТОКОКОМ ГРУПИ А ПЕВНОГО СЕРОТИПУ



Етіологічні аспекти ревматичної гарячки

  • РЕВМАТИЗМ – ЦЕ СТРЕПТОКОКОВИЙ СЕПСИС У СЕНСИБІЛІЗОВАНОМУ ОРГАНІЗМІ” М.Д.Стражеско





ЛАНКИ ЕПІДПРОЦЕСУ ПРИ РГ

  • ІІ. Макроорганізм

  • Сприйнятливість:

  • -тварини не хворіють -?

  • -діти раннього віку -?

  • -роль імунітету – захворює лише 3 %

  • Ризик рецидиву 6 –13 р. вищий, ніж після 25 р.



Патогенетичні аспекти РГ

  • ІМУННА ПРИРОДА РГ за Mc. Carty:

  • латентний період 3 тижні

  • титр антитіл АСЛ і АСК, γ-глобуліни - підвищені

  • позитивний профілактичний ефект пеніцилінів

  • експеримент. підтверджння імунних ушкоджень





Патоморфологія ревматизму

  • Дезорганізація сполучної тканини (А.І. Струков)

  • Мукоїдне набухання

  • Фібриноїдні зміни

  • Гранулематоз

  • Склероз



Діагностика ревматизму

  • О.А.Кисель (1859-1938): "Ревматизм у детей" ( 1940) -..."Для ревматизма абсолютными признаками являются ревматические узелки, круговая эритема, хорея и особая форма артрита, быстро переходящая с одного сустава на другой. Наличие только одного из этих признаков окончательно решает вопрос о наличии ревматизма у ребенка. Может быть, к абсолютным признакам следовало бы отнести совершенно своеобразное поражение сердца при ревматизме,так как при поражении сердца у детей от других причин подобной клинической картины мы не наблюдаем. Для поражения сердца ревматического происхождения характерно постоянное прогрессирование порока сердца, причем нередко в это время больной ни на что не жалуется".



 Діагностичні критерії РГ

  • Т.Джонс –1944р., перегляд ARA - 1965,1982 рр.

  • прийняті ВООЗ -1987р., AHA –1992 р.



 Діагностичні критерії РГ

  • Клінічні:

  • Ревматичний анамнез

  • Артралгії

  • Гарячка

  • Лабораторні:

  • Реактанти гострої фази (неспецифічні ознаки запалення)

  • Подовження P-Q



 Діагностичні критерії РГ



КАРДИТ

  • ЗАПАЛЬНИЙ СИНДРОМ

  • СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

  • КАРДІОМЕГАЛІЯ

  • ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВІ ШУМИ

  • АРИТМІЇ І БЛОКАДИ

  • Важкість кардиту: дилятація + СН



ПОЛІАРТРИТ

  • УРАЖЕННЯ ВЕЛИКИХ СУГЛОБІВ

  • МІГРУЮЧИЙ ХАРАКТЕР АРТРИТУ

  • ШВИДКОПЛИННІСТЬ ПРОЦЕСУ

  • ЕФЕКТ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

  • ВІДСУТНІСТЬ ДЕФОРМАЦІЙ

  • ПОВНЕ ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ВІДНОВЛЕННЯ



МАЛА ХОРЕЯ

  • ХОРЕІНІЧНИЙ ГІПЕРКІНЕЗ

  • М’ЯЗЕВА СЛАБКІСТЬ

  • СТАТОКООРДИНАТОРНІ ПОРУШЕННЯ

  • СУДИННА ДИСТОНІЯ

  • ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ



Хореїнічний гіперкінез



КІЛЬЦЕПОДІБНА ЕРИТЕМА

  • ERYTHEMA

  • ANNULARE,

  • MARGINATUM

  • « абcолютна ознака акт.

  • ревматизму»!



Клінічні прояви ревматизму

  • КЛІНІЧНІ ФОРМИ

  • СУГЛОБОВА

  • (з ураженням шкіри)

  • СЕРЦЕВА

  • МОЗКОВА

  • (нейроревматизм)

  • ЗМІШАНА (вісцеральна)



Клінічна КЛАСИФІКАЦІЯ ревматичної гарячки (2001 р.)



КЛІНІЧНІ КРИТЕРІЇ АКТИВНОСТІ РЕВМАТИЗМУ (А.І.Нестеров, 1973, В.А.Насонова, !979,1989)

  • І ст.(мінімальний):

  • в’ялоперебігаючий або латентний ревмокардит,

  • – артралгії, еритема, вузлики,

  • – невиражені ознаки хореї, енцефаліту

  • ІІ ст.(помірний):

  • – підгострий або рецидивний кардит, кардит з СН,

  • – поліартрит, плеврит, нефрит, серозит

  • ІІІ ст. (максимальний):

  • – панкардит, гострий або підгострий диф.міокардит з СН,

  • --полісерозити



ЛАБОРАТОРНІ КРИТЕРІЇ АКТИВНОСТІ РЕВМАТИЗМУ (А.І.Нестеров, 1973, В.А.Насонова, !979,1989)



ПЕРЕБІГ РЕВМАТИЗМУ

  • ГОСТРИЙ

  • ПІДГОСТРИЙ

  • ЗАТЯЖНИЙ

  • ЛАТЕНТНИЙ

  • РЕЦИДИВНИЙ



ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ РЕВМАТИЗМУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

  • Відносна стабілізація в більшості країн (5 випадків на 100000 населення)

  • N.B. спалах РГ у США (1985-1987 рр.) -18,1/100тис. (P.Pope, 1990)

  • Збільшення випадків латентного ревматизму

  • тенденція до початку хвороби в 20 –30 віці

  • збільшення випадків ревматизму без ураження клапанного апарату серця



ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА РЕВМАТИЗМУ

  • За ураженням суглобів

  • Реактивний артрит

  • Ревматоїдний артрит

  • Паліндромний ревматизм

  • Вовчаковий синдром

  • Саркоїдоз



ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ДИФУЗНОГО НЕРЕВМАТИЧНОГО МІОКАРДИТУ (NYHA)

  • В Е Л И К І

  • ПЕРЕНЕСЕНА ІНФЕКЦІЯ З РОЗВИТКОМ В НАСТУПНІ 10 ДІБ:

  • застійної СН

  • кардіогенного шоку

  • синдрому МЕС

  • патзмін на ЕКГ

  • підвищення активності

  • КФК,МВ-КФК,ЛДГ,ЛДГ1



Клінічні особливості неревматичного міокардиту

  • - скорочений або відсутній латентний період між інфекцією і проявами міокардиту

  • - переважання осіб середнього віку

  • - поступовий розвиток хвороби без виражених ознак активності запального процесу

  • - дисоціація між вираженістю кардиту і “скупими” лабораторними даними

  • - домінування скарг кардіального характеру

  • (кардіалгії, серцебиття задишка), їх постійність, резистетнтність до судинних і анальгетичних препаратів

  • - повільна динаміка на фоні протизапальної терапії

  • - наявність змін ЕКГ(100%) і порушень ритму (20%)



ДІАГНОСТИКА НЦД (NYHA)

  • РЕСПІРАТОРНІ СКАРГИ:

  • “дихання із зітханням”, “нездатність” зробити глибокий вдих, незадоволеність повнотою вдиху, відчуття ядухи, задишка.

  • СЕРЦЕВІ СКАРГИ:

  • серцебиття, кардіалгії, дискомфорт.

  • АСТЕНІЯ:

  • підвищена нервова збудливість, головокружіння, знепритомнення,

  • дискомфорт в натовпі,

  • немотивована загальна слабкість



ДІАГНОСТИКА НЦД

  • ДОДАТКОВІ ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ

  • (за Levander-Lindgren)

  • “Дихання з зітханнями” під час огляду

  • Лабільність пульсу і артеріального тиску

  • Збільшення ЧСС на 20 уд/хв в положенні стоячи впродовж 8 хв (симпатикотонічний ортостатизм)

  • Підвищений дермографізм

  • Депресія ST та інверсія Т в спокої, що поглиблюється в ортостазі

  • Низька фізична працездатність (при велоергометрії)

  • Підвищення сухожильних рефлексів



ЛІКУВАННЯ РЕВМАТИЧНОЇ ГАРЯЧКИ

  • ЕТІОТРОПНА ТЕРАПІЯ:

  • Бензилпеніцилін (пеніцилін G) –1,5 – 4 млн. Од./добу 5(?!) –10 днів і перехід до вторинної профілактики

  • або еритроміцин 0,25 * 4р./д. 7-10 днів - “ -

  • або кларитроміцин 0,25 * 2р./д 5днів - “ –



ЛІКУВАННЯ РЕВМАТИЧНОЇ ГАРЯЧКИ

  • ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПІЯ

  • (схема за Taranta, Stollerman):

  • Атралгія,артрит з мін.проявами –анальгетики типу кодеїну;

  • Помірний або тяжкий артрит – АСК 90 –100 мг/кг/д 2 тижні, 60-70 мг/кг/д наступні 6 тижнів;

  • Кардит з СН і суглобовими проявами (або без них) – ГКС 40 – 60 мг/д –2 –3 тижні з поступовим зниженням і відміною за 3 тижні

  • Діклофенак – натрію 150 мг/д 3 міс і до завершення атаки



Первинна профілактика ревматизму

  • Гострий стрептококовий тонзилофарингіт:

  • Амоксацилін 1,0 –1,5 г/д 10 днів

  • При наявності ФР

  • – бензилпеніцилін 1,5 –4,0 г/д 5 днів

  • -біцилін 1500000 одноразово

  • -екстенцилін 2400000 одноразово



Вторинна профілактика ревматизму

  • КРУГЛОРІЧНА: біцілін–5 1500000 1 раз в 3-4 тижні або екстенцилін 2400000 1 раз в 3-4 тижні до досягнення 18- (25 – при ураженнях серця) річного віку і не менше 5 років після останнього рецидиву

  • Сезонна: А С К

  • Н П З С

  • Поточна: пеніцилін 10 днів ???

  • профілактика інф.ендокардиту !



ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • Поширеність

  • США 38,0 – 92,9 на 1 млн.нас.

  • Канада 20,0 – 25,0 на 1 млн.нас.

  • ПЕРВИННИЙ ЕНДОКАРДИТ 25 %* 59,9 %*

  • ВТОРИННИЙ ЕНДОКАРДИТ 75 %* 40,1 %*

  • -ревматичні вади серця - 20,3 %

  • -вроджені вади серця - 11,3 %

  • -атеросклеротичні вади - 3,5 %

  • *дані АНА,1997 *дані В.П.Тюрин,2001

  • Фактори: вік: >55років - > 5 раз, > 75 років - > 7 раз!

  • стать - чоловіча





ЕТІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • ЗЕЛЕНЯЧИЙ СТРЕПТОКОК 25,1 %

  • СТАФІЛОКОК 24,8 %

  • ЕНТЕРОКОК 9,0 %

  • ГРАМНЕГАТИВНА ФЛОРА 1,2 %



ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ









ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • МОДИФІКОВАНІ КРИТЕРІЇ DUKE*

  • (D.Durack et al, 1994 з доповненнями В.П.Тюрина,1999)

  • А.Морфологічні:

  • - гістологічне підтвердження вегетацій, або в/с абсцесів;

  • - гістологічне виявлення м.о. при дослідженні вегетацій

  • В. Клінічні:

  • 1)позитивна гемокультура з двох і більше роздільних проб крові, взятих з інтервалом 12 год, або в усіх 3-4пробах, взятих впродовж 1год з інтервалом в 15 хв ;

  • 2)ЕхоКГ-ознаки вегетацій на клапанах серця, підклапанних структурах, абсцеси або дисфункція протезів клапанів**, виявлення ознак наростаючої клапанної регургітації

  • * Duke University Medical Center

  • **Для дослідження протезів клапанів рекомен.черезстрвавохідна ЕхоКГ



Верифікація інфекційного ендокардиту



ДІАГНОСТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • МОДИФІКОВАНІ КРИТЕРІЇ DUKE

  • 1-температура тіла 38 і більше

  • 2-ураження клапанів,що передує ІЕ

  • (вроджені і набуті вади серця, в/в наркоманія, інвазивні методи діагностики і терапії)

  • 3-судинні с-ми: арт.емболії, інфаркти легень, мікотичні аневризми,

  • с-м Лукіна, Дженуея

  • 4-імунні прояви: гломерулонефрит,

  • вузлики Ослера, плями Рота

  • 5-збільшення селезінки

  • 6-анемія, Hb < 120 г/л



Частота клінічних проявів інфекційного ендокардиту

  • Температура > 37,5 о - 94,6 %

  • Спленомегалія - 70,0 %

  • Емболії - 35,1 %

  • Гломерулонефрит - 27,7 %

  • Міалгії - 25,2 %

  • Міокардит - 23,3 %

  • “барабанні палички” - 4,5 %

  • С-м Лукіна - 3,0 %



Класифікація інфекційного ендокардиту, рекомендована Українським товариством кардіологів (2000 р.)

  • І. Активність процесу: активний, неактивний

  • ІІ. Ендокардит природних клапанів: первинний, вторинний (травма, чужорідне тіло); ендокардит протезів клапанів.

  • ІІІ. Локалізація: аортальний клапан, мітральний клапан, трикуспідальний клапан, клапан легеневої артерії, ендокард.

  • ІV. Збудник: Грам+, Грам-, L-форми, рикетсії, гриби.

  • V. Стадія клапанної вади; стадія серцевої недостатності.

  • VІ. Ускладнення



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: ПРОБЛЕМИ І ПРОТИРІЧЧЯ

  • “...лікування ендокардитів справа безнадійна в більшості випадків” (W.Osler, T.Mc.Crae, 1912)

  • ПРОБЛЕМИ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ДО А/Б ТЕРАПІЇ:

  • поява L-форм збудників; -поєднання суперінфекції;

  • зниження імунітету; -зниження механізмів адаптації за рахунок високої сенсибілізації та дисбактеріозу;

  • розвиток автоімунних реакцій

  • ПРОТИРІЧЧЯ:

  • чутливість флори до а/б “in vivo” і “in vitro”не завжди співпадають!

  • думка про необхідність зміни а/б кожні 7-10 днів незалежно від ефекту невиправдана !

  • лікування продовжується до клінічного і бактеріологічного видужання, але не обов’язково не менше 6 тижнів



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: сучасні терміни антибактеріальної терапії (США,1998)

  • Показання до 2-тижнево-

  • го курсу а/б терапії

  • ІЕ природних клапанів

  • Розміри вегетацій < 5 мм

  • Відсутність серцевої недостатності, недостатності аортального клапана і ін.



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: тактика емпіричної терапії (AHA / ESC, 2004)

  • Гострий ІЕ

  • оксацилін + аміноглікозид



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESK, 2004)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: СТРЕПТОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESK, 2004) (Категорія рекомендацій І, рівень доказів В)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)

  • Режим А: ІЕ природніх клапанів

  • при метіцілінчутливих формах (MSSA):

  • оксацилін 12 г/д, в/в (4 тижні) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, в/м одноразово або ч/з 8-12 год. 3–5 дн

  • при MSSA і алергії на пеніцилін:

  • ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (4-6 тижнів) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. 3–5 дн

  • при метіцілінрезистентних формах (MRSA):

  • ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (6 тижнів)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ СТАФІЛОКОКОВОЇ ЕТІОЛОГІЇ (ESC, 2004)

  • Режим В: ІЕ протезованого клапана

  • MSSA - оксацилін 12 г/д, в/в кожні 6-8 год + ріфампіцин 900 мг/д в/в кожні 8 год (6-8 тижнів) +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. в перші 2 тижні лікування

  • MRSA, CONS* - ванкоміцин 30 мг/кг/д, через 12 год (6 тижнів) + ріфампіцин 900 мг/д в/в кожні 8 год +гентаміцин 3 мг/кг в/в, ч/з 8-12 год. (6-8 тижнів, або 2 тижні при CONS)

  • * CONS -коагулонегативні стафілококи

  • ! Можливе застосування фторхінолонів при резистентності до аміноглікозидів



ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ПРИ ІНФЕКЦІЙНОМУ ЕНДОКАРДИТІ

  • ІНДЕКС ВИЛІКОВУВАННЯ ПРИ ІЕ

  • (при застосуванні відповідних а/б у осіб, що не вживають наркотиків):

  • зеленявий стрептокок - > 90 %

  • золотистий стафілокок - 60 – 75 %

  • ентерокок - 75 – 99 %

  • грибки - 40 – 50 %

  • (В.П.Тюрин, 2001)



ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ: показання до оперативного втручання

  • Прогресування серцевої недостатності - 60-80 % *

  • - 56 % **

  • Неконтрольований інфекційний процес - 10 –19 % *

  • - >46 % **

  • Тромбемболічні ускладнення - 3 –14 % *

  • - 5 % **

  • Протезний інфекційний ендокардит - 3 –6 % *

  • Грибковий ендокардит

  • * Дані Тюрин В.П., госпіталь Н.Н Бурденко, 2001

  • ** Дані Руденко О.В. КНДІССХ, 1998



ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ

  • Профілактику ІЕ слід проводити у випадках очікуваної бактеріемії

  • Обов’язковою є профілактика ІЕ у осіб із груп високого і середнього ризику



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Стоматологічні

  • Екстракція зубів

  • Періодонтальні процедури

  • Імплантація і реімплантація зубів

  • Ендодонтальні процедури, які не торкаються верхівки зуба

  • Закладання антибіотикових волокон і ниток під ясна

  • Місцева ін’єкційна анестезія навколозубних зв’язок



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Дихальні шляхи

  • Тонзилектомія, аденоїдектомія

  • Втручання із травмуванням слизової дихальних шляхів

  • Ригідна бронхоскопія



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Шлунково-кишковий канал

  • Склеротерапія варикозно розширених вен стравоходу

  • Дилятація стриктур стравоходу

  • Ендоскопічна ретроградна холангіографія

  • Хірургія жовчних шляхів

  • Хірургічні операції, які порушують цілісність слизової кишок



Процедури, при яких рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Сечові шляхи

  • Хірургія пердміхурової залози

  • Цистоскопія

  • Бужування, дилятація уретри



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Стоматологічні

  • Відновна стоматологія(оперативна і протезувальна) із застосуванням або без застосування ретракційної нитки

  • Місцеві ін’єкції анестетика (не в навколозубну зв’язку)

  • Ендодонтичне лікування (зубних каналів)

  • Післяопераційне зняття швів

  • Встановлення знімальних протезів

  • Знімання зубних відбитків

  • Корекція ортодонтних протезів

  • Випадіння молочних зубів



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Дихальні шляхи

  • Ендотрахеальна інтубація

  • Фібробронхоскопія

  • Встановлення тимпаностомічної трубки

  • Шлунково-кишковий канал

  • Черезстравохідна ехокардіографія

  • Ендоскопія



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Сечові шляхи

  • Вагінальна гістеректомія

  • Природні пологи

  • Кесарів розтин

  • Катетеризація уретри (неінфіковані тканини)

  • Дилятація і чистка уретри (неінфіковані тканини)

  • Медичний аборт (неінфіковані тканини)

  • Процедури стерилізації (неінфіковані тканини)

  • Встановлення/усунення внутрішньоматкових спіралей (неінфіковані тканини)



Процедури, при яких не рекомендують здійснювати профілактику ендокардиту

  • Інші

  • Катетеризація серця, включно з балонною ангіопластикою

  • Імплантовані серцеві водії ритму, імплантовані дефібрилятори і коронарні стенти

  • Розтин чи біопсія хірургічно пошкодженої шкіри

  • Обрізання



Рекомендована профілактика при процедурах у ротовій порожнині, дихальних шляхах і стравоході



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): високий ризик



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): високий ризик+алергія



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): середній ризик



Рекомендована профілактика при процедурах на сечо-статевих шляхах і шлунково-кишковому каналі (крім езофагеальних): середній ризик+ алергія





Схожі:

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconСучасні погляди на ревматизм(ревматичну гарячку), принципи діагностики,лікування та профілактики

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconСучасні погляди на ревматизм(ревматичну гарячку), принципи діагностики,лікування та профілактики

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconТема лекції: Новонароджена дитина. Пологова травма. Асфіксія новонародженого. Гемолітична хвороба. Принципи діагностики, лікування, профілактики

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconМета лекції: розкрити проблему діагностики, лікування та профілактики імунодефіцитних станів у дітей
Розкрити проблему діагностики, лікування та профілактики імунодефіцитних станів у дітей
Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconСучасні підходи до діагностики, лікування та профілактики бронхіальної астми у дітей

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconФармакологія Це наука про дію на організм хімічних сполук, які використовуються для лікування, профілактики і діагностики захворювань
Це наука про дію на організм хімічних сполук, які використовуються для лікування, профілактики і діагностики захворювань
Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconКір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconКір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Дифтерія та менінгококова інфекція. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconКашлюк. Кір. Краснуха. Скарлатина. Вітряна віспа. Епідемічний паротит. Принципи діагностики, лікування, профілактика

Бактерійний ендокардит та ревматична гарячка, принципи діагностики,лікування та профілактики iconInfectio – латинське слово “заражати, забруднювати”. Infectio – латинське слово “заражати, забруднювати”
Основні питання загальної патології інфекційних хвороб. Основи діагностики і профілактики інфекційних хвороб. Основні принципи лікування,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка