Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин


НазваКласифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин
Дата конвертації14.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации















































































Класифікація макролідів

  • І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин.

  • ІІ. Напівсинтетичні сполуки: рокситроміцин, кларитроміцин, флуритроміцин, диритроміцин, міокаміцин, рокітаміцин.

  • III. Азаліди (у лактонне кільце введений атом азоту): азитроміцин.



Еритроміцин



Еритроміцин



Макропен (мідекаміцин)



Сумамед (азитроміцин)



Спектр дії макролідів та азалідів

  • cтафіло-, стрепто-, гоно-, анаеробні коки

  • ентеробактерії

  • H. influenzae (кларитроміцин, азитроміцин)

  • внутрішньоклітинно розміщені збудники (штами Helicobacter, Chlamydia, Legionellа, M. pneumoniae, U. urealyticum та ін.)



Фармакокінетика макролідів

  • Швидко і повно розподіляються по тканинах (через ГЕБ не проникають)

  • Співвідношення тканини / кров:

  • Еритроміцин – (5-10) : 1

  • Азитроміцин – (100-500) : 1

  • Всередині фагоцитуючих клітин їх концентрація у 13-20 разів перевищує концентрацію у плазмі крові, накопичуються у вогнищі запалення – парадокс макролідів



Показання до застосування макролідів й азалідів

  • ЛОР-інфекції, верхніх і нижніх дихальних шляхів, гінекологічні інфекції, шкіри та м'яких тканин; виразкова хвороба; дифтерія, кашлюк; гонорея; сифіліс; черевний тиф (азитроміцин); зоонозні інфекції

  • Препарати вибору: при мікоплазменній, хламідійній, легіонельозній пневмонії



Побічні ефекти макролідів

  • Диспепсичні розлади, дисбактеріоз, суперінфекція

  • Холестаз, холестатична жовтяниця (еритроміцин)

  • Пригнічення активності ферментів мікросом печінки (еритроміцин, олеандоміцин не можна комбінувати з теофіліном, алкалоїдами маткових ріжків, карбамазепіном)

  • Розвиток резистентності у процесі лікування



Лінкозаміди

  • Лінкоміцин Кліндаміцин

  • Спектр дії: грампозитивні аеробні коки, грампозитивні та грамнегативні анаероби

  • Проникають у всі тканини (через ГЕБ не проходять) в т.ч. внутрішньоклітинно

  • Застосування: здебільшого при тяжких інфекція, викликаних анаеробними збудниками

  • Тяжкі побічні ефекти



Лінкоміцину гідрохлорид



Далацин С (кліндаміцину гідрохлорид)



ТЕТРАЦИКЛІНИ

  • 1. Природні – біосинтетичні: хлортетрациклін, окситетрациклін, тетрациклін, деметилхлортетрациклін.

  • 2. Напівсинтетичні – доксициклін (вібраміцин), метациклін (рондоміцин), міноциклін.



Тетрациклін



Доксициклін



Вібраміцин (доксициклін)





Схеми призначення тетрациклінів

  • Тетрациклін – по 0,25-0,5 г 4 рази на добу

  • Метациклін – по 0,3-0,6 г 2 рази на добу

  • Доксициклін – 0,2 г (1-й день), по 0,1 г (наступні дні) 1 раз на добу





Побічна дія тетрациклінів

  • Диспепсичні розлади стоматит, глосит, езофагіт, прурит та ін.).

  • Дисбактеріоз та суперінфекція грибами Candida, протеєм, псевдомонадами або стафілококами.

  • Фотодерматози.

  • Гепатотоксичність.

  • Поглинання тканинами кісток і зубів плода і дітей: гіпоплазія дентальної емалі, спотворення формування зубів, схильність до карієсу.

  • Антианаболічна дія, ураження нирок (при використанні препаратів тетрациклінів, які довго зберігаються, при застосуванні великих доз).

  • Тетрацикліни протипоказані дітям до 8 років, при вагітності, захворюваннях печінки, нирковій недостатності, міастенії.



Олететрин (олеандоміцин + тетрациклін



АМІНОГЛІКОЗИДИ

  • І покоління: стрептоміцин, неоміцин, мономіцин, канаміцин.

  • ІІ покоління: гентаміцин (гараміцин), тобраміцин, сизоміцин.

  • ІІІ покоління: нетилміцин (нетроміцин), амікацин.



Гентаміцин



Спектр дії аміноглікозидів

  • широкий

  • грамнегативні бактерії (кишкова паличка, сальмонели, клебсієли, особливо K. рneumoniae, протей, ієрсінії, бруцели, кампілобактери, гелікобактери, серації, шигели тощо),

  • деякі грампозитивні мікроорганізми, зокрема стафілококи, які резистентні до інших антибіотиків.



Показання для застосування аміноглікозидів

  • - на початковій стадії інфекційних процесів невідомої етіології при їх тяжкому перебігу (у поєднанні з бета-лактамами);

  • - при значному гнійно-запальному компоненті тяжких інфекцій (перитоніт, сепсис, медіастиніт, абсцеси та флегмони м’яких тканин);

  • - при загостренні хронічних гнійно-запальних захворювань, в тому числі при вторинному імунодефіциті;

  • - на ранній стадії розвитку вторинних бактерійних менінгітів;

  • - при бактерійному ендокардиті;

  • - інфекції сечовивідних шляхів;

  • - для профілактики післяопераційних гнійних ускладнень (у поєднанні з бета-лактамними антибіотиками, метронідазолом або іншими антианаеробними препаратами);

  • -при інфекціях шкіри та підшкірної клітковини при опіках.



Концентрація аміноглікозидів у крові не повинна перевищувати:

  • Концентрація аміноглікозидів у крові не повинна перевищувати:

  • Амікацин, канаміцин –

  • 35-40 мкг/мл

  • Гентаміцин, тобраміцин –

  • 10-12 мкг/мл



Ускладнення при застосуванні аміноглікозидів

  • Ототоксичність

  • Нефротоксичність

  • Нейротоксичність

  • За ступенем зростання токсичності

  • нетилміцин < гентаміцин < тобраміцин < амікацин < неоміцин < стрептоміцин < мономіцин < канаміцин

  • Лейко-, тромбоцитопенія, геморагії, гемоліз

  • Алергічні реакції



Хлорамфенікол – левоміцетин

  • Показання: менінгіт, черевний тиф, паратиф, бруцельоз, туляремія

  • Побічна дія:

  • Гіпохромна й апластична анемія

  • Гранулоцитопенія, тромбоцитопенія

  • «Сірий синдром плода»

  • Дисбактеріоз, суперінфекція



Глікопептидні антибіотики

  • Ванкоміцин Тейкопланін

  • Активні відносно МRS і MRCNS



Схожі:

Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconКласифікація макролідів
Всередині фагоцитуючих клітин їх концентрація у 13-20 разів перевищує концентрацію у плазмі крові, накопичуються у вогнищі запалення...
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconПлан фенольні сполуки, їх класифікація
Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що містять фенольні сполуки, прості феноли та їх глікозиди
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconНітрати – токсичні речовини у всіх країнах широко застосовуються різні хімічні та природні сполуки з метою подовження строку зберігання продуктів, прискорення технології виробництва та поліпшення якості продуктів харчування
У всіх країнах широко застосовуються різні хімічні та природні сполуки з метою подовження строку зберігання продуктів, прискорення...
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconТема лекції. Класифікація, будова та номенклатура органічних сполук. Класифікація органічних сполук
Всі органічні сполуки можна розглядати як вуглеводні вказаної будови або похідні вуглеводнів, одержані шляхом введення в них функціональних...
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconЛекція Класифікація, будова та номенклатура органічних сполук. План Класифікація органічних сполук. Номенклатура органічних сполук
Всі органічні сполуки можна розглядати як вуглеводні вказаної будови або похідні вуглеводнів, одержані шляхом введення в них функціональних...
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconВисокомолекулярні сполуки Лектор доц. Н. А. Василишин
До високомолекулярних сполук (вмс) відносять сполуки з молекулярною масою 10000-1000000 І вище
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconВуглеводи – це органічні сполуки, багатоатомні альдегідо- та кетоспирти Біологічна роль
Моносахариди це сполуки, в молекулі яких є одна альдегідна або кетонна група і декілька гідроксильних
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconВуглеводи – це органічні сполуки, багатоатомні альдегідо- та кетоспирти Біологічна роль
Моносахариди це сполуки, в молекулі яких є одна альдегідна або кетонна група і декілька гідроксильних
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconГрупи природних ресурсів. Обмеженість ресурсів. Вибір План Природні ресурси
Природні ресурси — це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини
Класифікація макролідів І. Природні сполуки: еритроміцин, олеандоміцин, спіраміцин, джозаміцин (йозаміцин), мідекаміцин iconПриродні та штучні екосистеми в довкіллі Мета уроку: Узагальнити знання про природні та штучні екосистеми


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка