Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан


НазваАнатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Дата конвертації14.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух

  • Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І.Яшан


Анатомія носа і навколоносових пазух



Анатомія носа і навколоносових пазух



Решітчастий лабіринт

  • 6-10 комірок, об'ємом 3 мл, повністю сформовані при народженні;

  • Передні, середні, задні;

  • Решітчаста буля – найбільша передня комірка

  • Комірки Agger Nasi – переднє викривлення в місці прикріплення середньої носової раковини, край лобного заглиблення;

  • Збільшення або блок цих вузьких просторів приводить до погіршення дренажу та етмоідальному чи фронтальному синуситу



Кордони решітчастого лабіринта

  • Зверху – основа черепа;

  • Ззовні - lamina papyracea відділяє від орбіти;

  • Ззаду – основна пазуха; зоровий нерв

  • Зсередини верхня і нижня раковини



Лобна пазуха

  • Може бути відсутня при народженні, формується в 14-18 років;

  • Перегородка між двома сторонами;

  • Відкривається через фронтальне заглиблення в середній носовий хід;

  • Лобне заглиблення

  • Дуже вузький простір у вигляді пісочного годинника, найвужча частина в місці входу в пазуху;

  • Сполучає лобну пазуху з середнім носовим ходом;

  • Задня частина підходить під кістку передньої черепної ямки;

  • Комірки Agger Nasi – передня стінка

  • Більшість фронтальних синуситів можна вилікувати тотальною етмоідотомією



Верхньощелепна пазуха

  • Найбільша пазуха до 15 ml

  • Можуть бути асиметричними

  • Одне вічко, розміщене зверху або посередині медіальної стінки

  • В середній носовий хід

  • Верхня стінка відмежовує від орбіти, дно - корені зубів



Основна пазуха

  • Сама задня пазуха

  • Варіабельна у розмірах 0.5 - 3ml

  • Може бути відсутня 3-5% пацієнтів;

  • Не розвивається до 6 років.

  • Може бути внутрипазушна перегородка

  • Відкриваєтсья в сфено-етмоїдальний карман разом з задніми решітками





Анатомія латеральної стінки носа





Іннервація носа



Кровопостачання носа



Комп'ютерна томографія (аксіальна проекція)



Фізіологія навколоносових пазух

  • Функції

  • Полегшують лицевий череп;

  • Резонатори голосу;

  • Виробники слизу (велика площа, буфер, адгезив);

  • Резервуар повітря (60-100 мл).

  • Умови нормального функціонування

  • Наповненість повітрям (аерація – вільне вічко);

  • Ефективний механізм очищення від вмісту (дренаж – мукоціліарний транспорт здоровою слизовою оболонкою).



Шляхи аерації і дренажу з пазух латеральною стінкою носа



Середній носовий хід

  • Передній остеомеатальний комплекс

  • Вічко ВЩ пазухи

  • Гачкоподібний відросток

  • Етмоідальна буля

  • Фронтальна заглибина

  • Решітчаста лійка

  • Середня раковина (MT)

  • Нижня раковина (ІТ)

  • Дренаж з :

    • Лобної пазухи
    • Передніх решіток
    • ВЩ пазухи


Слизова оболонка носа і пазух

  • НН Пазухи і ніс вкриті миготливим епітелієм. Війки рухаються для того щоб переміщати слиз в напрямку до вічка пазухи та вузьких просторів.

  • Бактеріальна інфекція може викликати набряк слизовох оболонки вузьких просторів

  • Війки перестають правильно працювати

  • Вічко закривається і блокує слиз всередині пазухи.



Війки вузьких просторів

  • У здорової людини війки у вузьких просторах рухаються одночасно з обох боків, підсилюючи дію одне одного і транспортну функцію

  • Під час хвороби протилежні поверхні слизової оболонки стикаються, припиняється рух війок і блокується транспорт



Носові раковини

  • Функція

  • Фільтрація

  • Зволоження

  • Хеморецептори

  • Верхня, середня і нижня

  • Вкриті миготливим респіраторним епітелієм;

  • Будь-які викривлення можуть погіршувати дренаж



Синусит





Функціональна ендоскопічна хірургія носа і ННпазух



Чоловік, 43 р. Протягом 2 тижнів відмічав закладеність носа, виділення з носа (постназальні) і слабкість.

  • Чоловік, 43 р. Протягом 2 тижнів відмічав закладеність носа, виділення з носа (постназальні) і слабкість.

  • Приймав безрецептурні назальні деконгестанти і ацетомінофен, однак покращення не наступило.

  • Протягом останніх днів розвинувся біль в обличчі і відчуття тиснення в навколоносових пазухах, які не зникали при використані деконгестантів.

  • У останні дні виділення із носа змінили колір, стали жовтими (зеленими) замість прозорих, з'явився неприємний запах.









При гострому верхньощелепному синуситі переважають

  • При гострому верхньощелепному синуситі переважають

  • S.pneumoniae, H.influenzae и M.catarrhalis.

  • При хронічному верхньощелепний синуситі основними збудниками є анаеробні бактерії

    • Peptostreptococcus,
    • Fusobacterium,
    • Prevotella, пігментована форма
    • Porphyromonas
  • Бактерії, які продукують β-лактамази, були виділені у 46% пацієнтів











В рекомендаціях ряду країн амоксицилін/клавуланат розглядають як препарат першої/другої лінії терапії

  • В рекомендаціях ряду країн амоксицилін/клавуланат розглядають як препарат першої/другої лінії терапії

  • (Франція, Німеччина, США, Іспанія, Великобританія, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Канада)*



Мета-аналіз рандомізованних контрольованих порівняльних досліджень фторхінолонів і β-лактамних антибіотиків при ГБРС:

  • Мета-аналіз рандомізованних контрольованих порівняльних досліджень фторхінолонів і β-лактамних антибіотиків при ГБРС:

    • Не виявив статистично достовірної різниці між фторхінолонами і амоксициліном/клавуланатом по ефективності і безпечності


Мета-аналіз рандомізованих контрольованих порівняльних досліджень фторхінолонів і β-лактамних антибіотиків при ГБРС:

  • Мета-аналіз рандомізованих контрольованих порівняльних досліджень фторхінолонів і β-лактамних антибіотиків при ГБРС:

    • В 2 сліпих рандомізованих контрольованих дослідженнях при використанні фторхінолонів відмічалося більше побічних явищ, ніж при використанні β-лактамних антибіотиків.


В 2009 р. Європейська агенція з лікарських засобів (ЕМЕА) рекомендувала розширити перелік застережень щодо пероральних форм моксифлоксацину (левофлоксацину) і додати до них:

  • В 2009 р. Європейська агенція з лікарських засобів (ЕМЕА) рекомендувала розширити перелік застережень щодо пероральних форм моксифлоксацину (левофлоксацину) і додати до них:

    • ризик виникнення діареї,
    • серцевої недостатності у жінок і осіб старшого віку,
    • тяжкі шкірні реакції ,
    • ушкодження печінки з летальним закінченням.
  • В EMEA дійшли висновку, що ці хінолони

    • слід призначати при лікуванні гострого бактерійного синуситу, ГХБ і позагоспітальної пневмонії
    • тільки тоді, коли інші антибіотики не можуть бути використані або лікування ними виявилось неефективним.


  • Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (FDA)

  • повідомило виробників антимікробних препаратів групи фторхінолонів про те, що:







ХРОНІЧНІ СИНУСИТИ

  • – хронічне запалення навколоносових пазух.

  • Причини

  • • Перехід гострого запалення пазухи у хронічну форму.

  • • Патологічні зміни в носі (хронічний гіпертрофічний риніт, поліпоз носа, викривлення перегородки носа тощо), які порушують вентиляцію пазухи та відтік її вмісту у порожнину носа.

  • Патологія зубів.

  • • Зниження реактивності організму.

  • • Професійні фактори.



Міжнародна класифікація хвороб 10

  • J.32. Хронiчний синусiт

  • J.32.0 Хронiчний верхньощелепний синусит

  • J.32.1 Хронiчний фронтальний синусит

  • J.32.2 Хронiчний етмоiдальний синусит

  • J.32.3 Хронiчний сфеноiдальний синусит

  • J.32.4 Хронiчний пансинусит

  • J.32.8 Iншi хроничнi синусити

  • J.32.9 Хронiчний синусит, неуточнений

  • J.33. Полiп носа

  • J.33.0 Полiп носової порожнини

  • J.33.1 Полiпоiдна дегенерацiя синусу

  • J.33.8 Iншi полiпи синусiв

  • J.33.9 Полiп носа, неуточнений

  • J.34. Iншi ураження порожнини та синусiв носа

  • J.34.0 Aбсцес, фурункул та карбункул носа

  • J.34.1 Kiста та мукоцеле носового синуса

  • J.34.2 Cкривлення носової перетинки

  • J.34.3 Гiпертрофiя носових раковин

  • J.34.8 Iншi уточненi ураження носа та носових синусiв



форми хронічних синуситів:

  • 1. Катаральна.

  • 2. Гнійна.

  • 3. Поліпозна.

  • 4. Поліпозно-гнійна.

  • За ураженням тієї чи іншої пазухи розрізняють хронічні: верхньощелепний синусит, фронтит, етмоїдит та сфеноїдит.



Лікування

  • Повторні пункції пазухи з подальшим її промиванням та введенням антибактеріальних препаратів, кортикостероїдів, протеолітичних ферментів тощо.

  • Промивання пазухи через дренажну трубочку, яку вводять в пазуху при першій пункції та залишають до кінця лікування (на 5-8 діб).

  • Медикаментозні засоби у ніс (судинозвужувальні, протиалергічні краплі чи аерозолі тощо).

  • Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофорез тощо).

  • При загостренні процесу (погіршанні загального стану та підвищенні температури) застосовують внутрішнє чи парентеральне ведення антибіотиків.

  • Хірургічне лікування – гайморотомію виконують при поліпозній та поліпозно-гнійній формах верхньощелепного синуситу або при неефективному лікуванні катаральної чи гнійної його форм; а також при підозрі чи виникненні ускладнень захворювання (внутрішньочерепних чи орбітальних). Мета цієї операції полягає у видаленні патологічного вмісту з пазухи та у створенні надійного сполучення (отвору) пазухи з порожниною носа.



ХРОНІЧНИЙ ФРОНТИТ

  • Клініка

  • 1. Відчуття тиску в ділянці лобних пазух і перенісся.

  • 2. Тупий біль в усій лобній ділянці, який посилюється при нахиленні голови донизу або при натужуванні хворого.

  • 3. Слизово-гнійні виділення з носа.

  • 4. Можливі нориці у медіальному куті ока.

  • Риноскопія

  • • Слизові або гнійні виділення в середньому носовому ході.

  • • Набряк слизової оболонки переднього кінця середньої носової раковини.

  • • Поліпи в середньому носовому ході (при поліпозній і полі­поз­но-гнійній формах фронтиту).

  • Для діагностики хронічного фронтиту вдаються до:

  • 1. Рентгенографії.

  • 2. Комп’ютерної томографії.

  • 3. Пробного проколу лобної пазухи – трепанопункції, яку виконують спеціальним інструментом – трепаном.

  • Лікування

  • 1. Забезпечення відтоку запального секрету з лобної пазухи (судинозвужувальні краплі в ніс).

  • 2. Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофорез тощо).

  • 3. Ліквідація патології в носі (видалення поліпів, конхотомія, резекція викривленої носової перегородки тощо).

  • 4. Операція на лобній пазусі – фронтотомія – виконується при хронічному поліпозному або при поліпозно-гнійному фронтиті, наявності нориці чи при підозрі на внутрішньочерепне або орбі­тальне ускладнення. Фронтотомію також виконують при відсутності ефекту консервативних методів лікування. Мета цієї операції – видалення патологічного вмісту з лобної пазухи та віднов­лення надійного сполучення пазухи з порожниною носа.



ХРОНІЧНИЙ ЕТМОЇДИТ

  • Клініка

  • 1. Відчуття тиску в ділянці перенісся.

  • 2. Утруднене носове дихання.

  • 3. Гнійні або слизисто-гнійні виділення з носа.

  • 4. Порушення нюху.

  • 5. Можливе погіршення зору (при ураженні зорового нерва внаслідок переходу запалення із задніх комірок решітчастого лабіринту).

  • Риноскопія

  • Набряк та почервоніння слизової оболонки середнього і верх­нього носових ходів.

  • Гнійні або слизисто-гнійні виділення в середньому і верх­ньому носових ходах.

  • Множинні поліпи (при поліпозній і поліпозно-гнійній формах) в середніх і верхніх відділах носа.

  • Наявність (іноді) нориці біля внутрішнього кута орбіти із слизисто-гнійним або гнійним виділенням.

  • Для діагностики етмоїдиту вдаються до рентгенографії і комп’ютерної томографії.

  • Лікування

  • Судинозвужувальні та протизапальні краплі в ніс.

  • Фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, фонофорез, електрофорез тощо).

  • Хірургічне розкриття комірок решітчастого лабіринту – етмоїдотомія з видаленням патологічно зміненої тканини та створення сполучення з носом.



ХРОНІЧНИЙ СФЕНОЇДИТ

  • Клініка

  • 1. Головний біль з розповсюдженням на потиличну або тім’яну ділянку.

  • 2. Слизисто-гнійні виділення з носа.

  • 3. Слизисто-гнійні виділення можуть виділятися через носоглотку – відхаркуватись, заковтуватись чи спльовуватись.

  • 4. Можливе зниження зору.

  • Задня риноскопія

  • • Гній або кірки в носоглотці.

  • • Запалення слизової оболонки носоглотки внаслідок постій­ного подразнення гнійними виділеннями.

  • Для діагностики сфеноїдиту вдаються до рентгенографії, комп’ютерної томографії, зондування та промивання основної пазухи спеціальним катетером через вивідний отвір у верхньому носовому ході.

  • Лікування

  • 1. Введення судинозвужувальних засобів на турунді у верхні відділи носа.

  • 2. Зондування і промивання основної пазухи.

  • 3. Хірургічне розкриття пазухи (при поліпозній і поліпозно-гнійній формах).



ХРОНІЧНИЙ ВЕРХНЬОЩЕЛЕПНИЙ СИНУСИТ (ХРОНІЧНИЙ ГАЙМОРИТ)

  • Фактори, що сприяють виникненню захворювання

  • 1. Високе, по відношенні до дна пазухи, розміщення вічка пазухи, яке сполучає пазуху з порожниною носа, це утруднює відтік вмісту.

  • 2. Низьке розміщення дна пазухи (нижче дна порожнини носа).

  • 3. Розміщення коренів 4-7-го верхніх зубів недалеко від дна верхньощелепної пазухи (іноді і в самій пазусі), запальний процес в яких може розповсюдитись на слизову оболонку пазухи.

  • Клініка

  • 1. Головний біль.

  • 2. Біль або відчуття тиснення в ділянці верхньощелепної пазухи.

  • 3. Однобічний нежить гнійного характеру.

  • 4. Закладення носа.

  • 5. Зниження або відсутність нюху з боку ураження.

  • 6. Іноді неприємний запах в носі (переважно при одонтогенних гайморитах).

  • Передня риноскопія

  • • Гіперемія і набряклість слизової оболонки середнього відділу носа.

  • • Слизові або гнійні виділення під середньою носовою раковиною.

  • • Поліпи в середньому носовому ході (при поліпозній та полі­позно-гнійній формах гаймориту).

  • Для діагностики хронічного верхньощелепного синуситу виконують оглядову та контрастну рентгенографію або комп’ютерну томографію та вдаються до діагностичної пункції.



Ключові покази до функціональної хірургії

  • Інфекції Infections such as:

  • Поліпоз

  • Рекурентні хронічні синусити

  • Грибкова інфекція

  • ГРВІ / Астма

  • Орбітальні ускладнення гострих синуситів

  • Окремі випадки храпу

  • Анатомічні варіації



Задачі мінімальної інвазивної хірургії

  • Видалення лише уражених і хворих тканин;

  • Мінімальна травма нормальної слизової оболонки шляхом точної контрольованої хірургічної техніки;

  • Відновлення нормального мукоціліарного транспорту;

  • Зберігати слизову всюди де тільки можливо



Що таке функціональна ендоскопічна хірургія?

  • Відновлення функціональної фізіологічної аерації і дренажу через розширений остеомеатальний комплекс;

  • Мінімізація хірургічної травми природнім шляхам і механізмам повітрообміну і видалення слизу.



Схожі:

Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconАнатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconАнатомія, фізіологія гортані Стеноз гортані Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії тдму

Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconОтогенні черепні І внутрішньочерепні ускладнення завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення поширення запального процесу з вуха у підоболонковий простір черепа з розвитком відповідної...
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconПервинні ангіни тонзиліт хронічний хронічне запалення піднебінних мигдаликів
Фактори, які сприяють розвитку захворювання Повторні гострі запалення мигдаликів ангіни. Хвороби сусідніх органів (зубів, носа і...
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconФізіологія післяпологового періоду. Фізіологія періоду новонародженості. Завідувач кафедри акушерства та гінекології №1

Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconРозпутенко Іван Васильович, д держ упр., проф., заслужений діяч науки і техніки України – завідувач кафедри
Розпутенко Іван Васильович, д держ упр., проф., заслужений діяч науки і техніки України завідувач кафедри
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconХвороби глотки та гортані Проф. О.І. Яшан
Запальні вогнища в паренхімі мигдаликів: невеликі абсцеси, залишкові рубці. Зміни в лакунах: дефекти покривного епітелію, зрощення...
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconЛекція на тему Післярезекційні і післяваготомні синдроми проф. Беденюк А. Д. План лекції Клінічна анатомія та фізіологія шлунка і дванадцятипалої кишки
Коефіцієнти перерахунку в схемі регіонарного кровобігу стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconПроф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало
Проф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією...
Анатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан iconЗав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність
Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика Зав...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка