Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир


НазваТема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Дата конвертації15.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2)

  • Автор: канд. фарм. наук, доц. Г.Р.Козир


ПЛАН ЛЕКЦІЇ

  • Особливі випадки приготування водних розчинів

  • Краплі для внутрішнього і зовнішнього застосування

  • Приготування РЛФ із стандартними фармакопейними рідинами.

  • Неводні розчини.

  • Розведення спирту етилового



Особливі випадки приготування водних розчинів:

  • Повільне і важке розчинення лікарських речовин у холодній воді.

  • Розкладання окисників у процесі приготування розчину.

  • Нерозчинність лікарських речовин у прописаному розчиннику без допоміжних речовин.

  • Погіршення розчинності чи випадання осаду при спільному розчиненні двох лікарських речовин.



  • До повільно чи важко розчинних в холодній воді при кімнатній температурі речовин відносяться: кислота борна, натрію тетраборат, етакридину лактат, фурацилін, кальцію глюконат. З метою прискорення приготування розчинів ці речовини розчиняють у гарячій воді.



При приготуванні розчинів фурациліну необхідно враховувати, що його розчинність у киплячій воді 1:5000, причому для поліпшення розчинності, а також для посилення його фармакологічної дії необхідно додавати натрію хлорид у концентрації 0,9%, тобто на 100 мл розчину додають 0,9г натрію хлориду.

  • При приготуванні розчинів фурациліну необхідно враховувати, що його розчинність у киплячій воді 1:5000, причому для поліпшення розчинності, а також для посилення його фармакологічної дії необхідно додавати натрію хлорид у концентрації 0,9%, тобто на 100 мл розчину додають 0,9г натрію хлориду.

  • При приготуванні розчинів етакредину лактату необхідно враховувати, що його розчинність у киплячій воді 1:1000,



Грубокристалічні речовини, навіть добре розчинні у воді, звичайно важко змочуються нею і повільно дифундують у розчинник, тому їх попередньо подрібнюють у ступці з невеликою кількістю води, а потім частинами додають інший розчинник. До таких препаратів відносяться: міді сульфат, алюмокалієві галуни.

  • Грубокристалічні речовини, навіть добре розчинні у воді, звичайно важко змочуються нею і повільно дифундують у розчинник, тому їх попередньо подрібнюють у ступці з невеликою кількістю води, а потім частинами додають інший розчинник. До таких препаратів відносяться: міді сульфат, алюмокалієві галуни.



Приготування розчинів ртуті дихлориду (сулеми)

  • При приготуванні розчину сулеми в підставку відмірюють гарячу воду і розчиняють у ній сулему, яку отримають за вимогою та рівну до кількості сулеми кількість натрію хлориду, додають 2-3 краплі розчину еозинату натрію, потім проціджують у заздалегідь приготовлений флакон для відпуску з безбарвного скла. Приготований розчин сулеми відпускають в опечатаному флаконі з етикетками "Отрута", "Поводитися з обережністю", "Сулема 0,05%". Крім того, наклеюють етикетку з зображенням черепа і схрещених кісток. На сигнатурі зазначають чим підфарбований розчин.



Приготування розчину фенолу

  • До 100 частин фенолу кристалічного, розплавленого на водяній бані, додають 10 частин води. Утвориться гідрат, що містить не менше 90% фенолу.

  • При приготуванні розчинів фенолу рідкого треба брати на 10% більше, чим прописано в рецепті.

  • Розчини фенолу в концентрації вище 5%, а також чистий фенол відпускають з етикеткою "Поводитися з обережністю".



Приготування розчинів окисників

  • До таких речовин відносяться

  • калію перманганат, срібла нітрат.

  • Розчини готують в стерильному посуді на свіжеперегнаній або свіжепрокип’яченій воді очищенній, не фільтрують, відпускають у флаконах темного скла

  • Розчини срібла нітрату відпускають у флаконі темного скла в опечатаному вигляді із сигнатурою й етикеткою "Поводитися обережно".

  • Якщо розчин калію перманганату прописаний у концентрації до 1%, то його безпосередньо розчиняють у підігрітій свіжоперегнаній і профільтрованій воді очищеній.

  • При концентрації більше 1% речовину розтирають у ступці з гарячою водою.



Приготування розчинів важкорозчинних речовин, що утворять легкорозчинні комплексні з'єднання

  • Осарсол – отруйна речовина, яка погано розчинна у воді, але добре розчинна у лужних розчинах. У цьому випадку для приготування розчину також прибігають до зміни порядку розчинення, тобто спочатку у воді розчиняють натрію гідрокарбонат – речовину загального списку, а потім отруйну речовину - осарсол. Для одержання розчину осарсолу необхідно додати натрію гідрокарбонату в кількості, розрахованій по рівнянню реакції, - на 1,0 осарсолу потрібно 0,61 натрію гідрокарбонату.



Приготування розчинів важкорозчинних речовин, що утворять легкорозчинні комплексні з'єднання

  • При приготуванні розчинів йоду необхідно мати на увазі, що він дуже мало розчинний у воді (1:5000). Для одержання більш концентрованих розчинів використовують здатність йоду добре розчинятися в концентрованих розчинах калію йодиду чи натрію йодиду з утворенням легко розчинних комплексних з'єднань - перйодидів.

  • Є два прописи розчину Люголя: 1 % розчин – для зовнішнього застосування і 5 % розчин – для внутрішнього застосування. Rp: Solutіonіs Lugolі 5% 20ml Da. Sіgna. По 6 крапель на молоці 3 рази на день.



Перевірка доз йоду:

  • Розрахунок доз для йоду кристалічного ведуть виходячи з 5% спиртового розчину йоду з використанням таблиці крапель, тому що для йоду кристалічного в ДФ Х видання не приведені вищі разова і добова дози. По ДФ : ВРД 5% спиртового розчину йоду – 20 крапель. ВДД 5% спиртового розчину йоду – 60 крапель. 1мл 5% спиртового розчину йоду містить 48крапель (таблиця крапель у ДФ) - визначають кількість йоду в 1мл 5% спиртового розчину: 100 мл 5% спиртового розчину йоду містить 5,0 йоду 1мл 5% спиртового розчину йоду – 0,5 0,5 йоду – 48 крапель Х йоду – 20 крапель; Х=0,025 (ВРД йоду), ВДД йоду = 0,075



  • Rp.: Sol. Atropini sulfatis 0,1% – 10 ml Da. Signa. По 5 крапель 3 рази в день

  • Атропіну сульфату: 0,1 – 100 мл Х – 10 мл Х = 0,01 1 мл води очищеної – 20 крапель 10 мл води очищеної: 10 · 20 = 200крапель Кількість прийомів: 200 крапель : 5 крапель = 40

  • РД атропіну сульфату: 0,01:40 = 0,00025 ВРД 0,001 ДД атропіну сульфату: 0,00025 · 3 = 0,00075 ВДД 0,003 Дози не перевищені.



Rp.: Papaverini hydrochloridi 0,05 Analgini 2,0 Adonisidi 10 ml T-rae Valerianаe T-rae Leonuri T-rae Convallariae ana 15 ml Misce. Da. Signa. По 20 крапель 3 рази на день

  • 1 мл адонізиду – 34 краплі 10 мл · 34 = 340 крапель 1 мл настойки валеріани – 51 крапля 15 мл · 51 = 765 крапель 1 мл настойки кропиви собачої – 51 крапля 15 мл · 51 = 765 крапель 1 мл настойки конвалії – 50 крапель 15 мл · 50 = 750 крапель Загальний об‘єм у краплях: 340 + 765 + 765 + 750 = 2620 крапель Кількість прийомів: 2620 : 20 = 131 РД папаверину гідрохлориду: 0,05 :131 = 0,00038 ВРД папаверину 0,2 ДД папаверину гідрохлориду: 0,00038 · 3 = 0,0114 ВДД папаверину гідрохлориду 0,6 РД анальгіну: 2,0 : 131 = 0,015 ВРД анальгіну 1,0 ДД анальгіну: 0,015 · 3 = 0,045 ВДД анальгіну 3,0 РД анонізиду: 340 крапель : 131 = 2,6 крапель ВРД анальгіну 40 крапель ДД анальгіну: 2,6 · 3 = 7,8 крапель ВДД анальгіну 120 крапель Дози не перевищені.



Стандартні фармакопейні рідини являють собою водні розчини лікарських речовин у строго визначених концентраціях, зазначених у відповідних статтях НТД.

  • У рецептах стандартні рідини можуть прописуватися як у чистому вигляді, так і у вигляді розчинів інших концентрацій для внутрішнього чи зовнішнього застосування.

  • Технологія цих розчинів власне кажучи зводиться до відповідного розведення фармакопейних препаратів водою чи іншим зазначеним у рецепті розчинником. Розчини готують безпосередньо у флаконах для відпуску, відмірюючи спочатку воду, а потім фармакопейний препарат. У разі потреби ці розчини проціджують через вату. Вміст флакона перевіряють на чистоту і герметичність закупорки.



Перша група рідин



При розведенні стандартних рідин 1 групи звертають увагу на назву виписаного препарату:

  • - якщо зазначена хімічна назва, то при розрахунках виходять з фактичного вмісту речовин, приведеного у фармакопеї, і розрахунок ведуть по формулі розведення (чи по пропорції): аb Х = ––––––; де: с Х – кількість стандартної рідини по рецепті; а – необхідна концентрація розчину по рецепті; b – кількість прописаного розчину; с – концентрація вихідної (стандартної) рідини. - якщо в прописі зазначена умовна назва препарату, то при розрахунках концентрацію стандартної рідини

  • приймають за 100% (чи за 1).



Rp.: Solutionis Aluminii subacetatis 2% 200 ml Da. Signa. Примочка

  • Даний лікарський препарат – розчин стандартної фармакопейної рідини для зовнішнього застосування, виписаний під хімічною назвою.

  • При розрахунку його кількості, необхідного для готування лікарського препарату, виходимо з фактичної концентрації алюмінію ацетату основного в розчині (8%).

  • Робимо розрахунки інгредієнтів на зворотній стороні паспорта письмового контролю. В флакон для відпустки на 200 мл відмірюють 150 мл води очищеної і 50 мл 8% розчину алюмінію ацетату основного.

  • Закупорюють, приклеюють № рецепта, заповнюють лицьову сторону паспорта письмового контролю й оформляють етикетками: “Зовнішнє”, “Берегти від дітей”, “Зберігати в темному місці”.



  • Паспорт письмового контролю (зворотній бік) Розчину алюмінію ацетату основного 8% Х = 200 · 2 : 8 = 50 мл Води очищеної: 200 – 50 = 150 мл



Розрахуйте кількість стандартної фармакопейної рідини і води очищеної: Rp.: Sol. Formalini 30% 20 ml Da. Signa. Для дезінфекції (із 31% розчину формаліну)

  • Стандартна фармакопейна рідина виписана під умовною назвою, тому при розрахунках її стандартну концентрацію приймаємо за 100% (чи за 1): 30 – 100 мл Х – 200 мл Х = 60 мл 37% розчину формаліну. Якщо використовують розчин формаліну з меншою концентрацією, наприклад 31%, розраховують КВ: КВ = 37:31 = 1,12 31% розчину формаліну: 60 · 1,12 = 67,2 мл Води очищеної: 200 – 67,2 = 132,8 мл





У другу групу входять рідини, що виписуються тільки під хімічними назвами: розчин перекису водню розведений 2,7-3,3% (в середньому 3%), розчин аміаку 9,5-10,5% (в середньому 10%), кислота оцтова 3%, 29,5 -30,5% (в середньому 30%) і 98%.



Розчин №1. Rp: Solutіonіs Natrіі thіosulfatіs 60%100ml Da. Sіgna. Зовнішнє. Розчин №2. Rp: Acіdі hydrochlorісі 6ml Aquae purіfіcatae ad 100ml Mіsce. Da. Sіgna. Зовнішнє.

  • Приготування розчину натрію тіосульфату (розчин №1) теж має свою особливість (наказ №197). Якщо готувати розчин по прописі масооб’ємним методом, розчиняючи 60,0 речовини і доводячи водою об’єм до 100мл (чи 60,0 речовини і води 69мл, тому що 0,5160=30,6мл; 100мл-30,6мл=69мл), то концентрація його буде усього лише 46,37%. Таким способом готувати даний розчин категорично забороняється. Поясненням невідповідності об’єму і концентрації служить те, що пропис цього розчину авторський і розчин раніше готувався по масі (60,0речовини+40,0води=100,0). Однак об’єм цього розчину буде дорівнювати тільки 73,5мл.

  • Для приготування 100мл розчину варто взяти натрію тіосульфату 81,63:

  • 60,0-73,5мл

  • Х-100мл Х=81,63

  • У мірному посуді в частині води розчиняють 81,63г натрію тіосульфату й об’єм розчину доводять до 100мл. При відсутності мірного посуду об’єм води розраховують, використовуючи КЗО для натрію тіосульфату:

  • 0,5181,63 = 41,6мл; 100мл-42мл=58мл.

  • У 58мл води розчиняють 81,63 г натрію тіосульфату, розчин проціджують у флакон для відпуску.

  • Для приготування розчину №2 можна використовувати кислоту хлористоводневу 25% (концентровану), приймаючи її за одиницю (100%). Однак, з огляду на небезпеку роботи з нею, рекомендується використовувати кислоту хлористоводневу розведену 8,3%, взявши її відповідно в 3 рази більше.

  • В флакон для відпуску відмірюють 94мл очищеної води і 6мл кислоти хлористоводневої, що містить хлористого водню 25% чи 82мл очищеної води і 18 мл кислоти хлористоводневої розведеної (8,3%).



Неводні розчини

  • В залежності від властивостей розчинника розчини поділяють на 2 групи: на летких і нелетких розчинниках.

  • До летких рідин, що застосовуються як розчинники при приготуванні неводних розчинів, відносяться: спирт етиловий, хлороформ, рідше ефір.

  • До нелетких рідин відносяться звичайно в’язкі рідини, такі, як гліцерин, жирні олії (персикова олія, мигдальна, соняшникова), вазелінова олія, димексид, ПЕО-400, силікони.



Приготування спиртових розчинів

  • Якщо в рецепті не зазначена концентрація спирту, то використовують 90% етиловий спирт.

  • На деякі спиртові розчини відповідно до технічної документації, а також інструкції до наказу №197 встановлено:

  • 1% -2% спиртові розчини йоду, 1,5% спиртові розчини перекису водню, 1% спиртові розчини цитралю готують на 96% спирті;

  • 10% спиртові розчини йоду – на 95% спирті;

  • 1%-2% спиртові розчини саліцилової кислоти; 0,5%-1%-2%-3%-5% спиртові розчини борної кислоти, розчини резорцину і левоміцетину готують на 70% спирті;

  • 1% спиртові розчини метиленового синього, 1%-2% спиртові розчини брильянтового зеленого готують на 60% спирті.

  • Варто пам'ятати, що при змішуванні спирту з водою відбувається явище контракції, тобто зменшення об’єму водно-спиртового розчину в порівнянні із сумою об’ємів спирту, що змішуються, і води. Величина контракції залежить від міцності спирту і досягає максимального значення(30мл/л)при приготуванні спирту середніх концентрацій (54-56%).



Розрахуйте кількість 90% спирту етилового і води очищеної, які необхідні для приготування 500 мл 40% спирту етилового.

  • Спирту етилового 90% за формулою розведення: Х = (500 · 40) : 90 = 222,22 мл Води очищеної (табл. 3 ДФ XI, с.318): 1000 мл 90% – 1306 мл 222,2 мл 90% – Х Х = 290,22 мл 2. Спирту етилового 90% (табл. 4 ДФ XI, с.319) 1000 мл 40% – 444 мл 90% 500 мл 40% – Х Х = 222 мл Води очищеної (табл. 4 ДФ XI, с.319): 1000 мл 40% – 581 мл 500 мл 40% – Х Х = 290,5 мл





Схожі:

Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconТема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 1) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconТема лекції: Рідкі лікарські засоби (частина 1) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Суспензії (зависі) мікрогетерогенні дисперсні системи, що складаються з твердої дисперсної фази (лікарські речовини) і рідкого дисперсійного...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconТема лекції: Лікарські та косметичні настої та відвари Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Водні витяги (витяжки) комбіновані дисперсні системи: сполучення розчинів або розчинів вмс із колоїдними розчинами
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconТема лекції: Лікарські та косметичні емульсії Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Емульсії однорідна по зовнішньому вигляді лікарська форма, що складається з взаємно нерозчинних тонко диспергованных рідин, призначена...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Н; вони недостатньо стабільні, що обумовлене їхньою хімічною будовою, недостатнім ступенем чистоти, а також визначеними значеннями...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Таким чином, витяг складається з наступних основних процесів: дифузії, десорбції, розчинення, діалізу і вимивання, що відбуваються...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
До окремих ін'єкційних розчинів пред'являється вимога ізотонічності, ізоіонічності і ізогідричності, про що вказується в статтях,...
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою
Тема лекції: Рідкі лікарські та косметичні засоби (частина 2) Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка