Екологія і психічне здоров”я


НазваЕкологія і психічне здоров”я
Дата конвертації17.02.2013
Розмір445 b.
ТипЗакон


Екологія і психічне здоров”я


Екологія – наука про закономірності формування і функціонування біологічних систем і їх взаємовідношення з довкіллям (грецьк. Оikoz, будинок, місце життя + logos – вчення).



Екологічна психіатрія – це наука, яка вивчає психічні розлади, охороняє психічне здоров’я в умовах впливу традиційних природних чинників та антропогенного забруднення біосфери.



Організація охорони психічного здоров’я людини повинна базуватись, в першу чергу, на профілактиці і, зокрема, на підвищенні захисних сил організму людини, зміцненні спадкової стійкості до дії шкідливих факторів, а також на створенні умов, які б забезпечили запобігання контактів людини з різними патогенними природними та антропогенними факторами в екосистемах.



Завдання екологічної психіатрії. Епідеміологічні – вивчення психічних розладів, зумовлених дією певних екологічних факторів. Етіологічні і патогенетичні – встановлення причин і механізмів формування психічних розладів, пов’язаних з особливостями екологічної ситуації. Вивчення особливостей клінічних проявів і перебігу психічних розладів, що виникають унаслідок дії екологічних чинників, а також патоморфозу психічних розладів під їх впливом. Діагностичні – розробка відповідних методів діагностики психічних розладів. Лікувально-профілактичні – розробка ефективних засобів лікування і профілактики психічних розладів, котрі виникають унаслідок дії екологічних чинників, а також реабілітації хворих.



Класифікація екологічних чинників, що зумовлюють психічні розлади (за О.К.Напреєнко, К.Н.Логановським) 1. Фізичні 1.1. Радіація; 1.2. Вібрація і звук; 1.3. Інфра та ультразвук; 1.4. Несприятливі кліматично-метеорологічні умови; 1.5. Високі і низькі температури; 1.6. Зміни атмосферного, водного тиску і газового середовища; 1.7. Вплив прискорення і гравітації; 2. Хімічні 2.1. Інтоксикації лікарськими речовинами; 2.2. Інтоксикації речовинами не медикаментозної природи; 2.2.1.Отруєння металами; 2.3. Вплив хімічного знаряддя (бойових отруйних речовин).



3. Біологічні 3.1.Харчові отруєння морськими продуктами, грибами, ягодами, рослинами тощо; 3.2. Токсичні ефекти контактів з отруйними тваринами (змії, комахи, риби) і рослинами; 3.3. Отруєння або інфікування біологічними речовинами медичного призначення (вакцини, імуноглобуліни та ін.); 3.4. Вплив біологічного знаряддя (токсинів біологічного походження). 4. Отрути, що уражають нервову систему 1. Власне психотропні 2. Опосередковано психотропні



Клініка психічних розладів, що виникли унаслідок впливу фізичних, хімічних і біологічних чинників Вплив фізичних чинників на психічне здоров’я. Іонізуюче випромінювання Ступінь тяжкості радіаційного ураження залежить від дози випромінення. Розрізняють чотири ступені променевої хвороби: І ступінь – 1-2 Гр; ІІ – 2-4 Гр; ІІІ – 4-6 Гр; ІV – понад 6 Гр. Іонізуюче випромінення уражає нервову систему 1) безпосередньо; 2) побічно (реалізується полінейромедіаторними, обмінними, дисциркуляторними і автоімунними порушеннями).



1. Первинна реакція на опромінення характеризується дисфорією – злісно-сумною дратівливістю або її маніакальним варіантом – ейфоричним збудженням, відомим під назвою “рентгенівського похмілля”. Цей стан найчастіше спостерігають в ІІ стадії гострої променевої хвороби . Нейропсихічні порушення, які виникли внаслідок гострого опромінення, проявляються загальною слабкістю, швидким виснаженням, збудливістю, плаксивістю, які супроводжуються тривогою, страхом, епізодичними розладами свідомості, що може перерости в байдужість, втрату інтересів до навколишніх явищ, до свого стану. Поряд з цим спостерігають головний біль, нудоту, блювання, парестезії, сонливість або безсоння.



2. При хронічній променевій хворобі І ступеня переважають помірні порушення нервової регуляції, астенізація, нервово-трофічні зміни, біль різної локалізації, особливо головний – мігреноподібний, що супроводжується запамороченням і нудотою. При нагромадженні в кістках радіонуклідів долучається остеоалгічний синдром. Поряд з цим виявляється слабкість, дратівливість, виснажуваність, затруднення в запам’ятовуванні поточної інформації.



3. Особливе значення мають наслідки внутрішньоутробного опромінення головного мозку, який належить до найбільш радіочутливих органів людини в критичні періоди цереброгенезу (8-25 тижнів). У разі опромінення плода в цей період в дозах 0,05 гр збільшується кількість випадків народження дітей з розумовим відставанням, мікроцефалією і нападами, природженими каліцтвами й пухлинами центральної нервової системи, що спостерігається після Чорнобильської катастрофи.



3. Вплив електромагнітних полів побутової частоти В наш час неможливо уявити підприємство чи помешкання, де не використовувались би технології і прилади з електромагнітним випромінюванням. Людство живе в штучній “хвильовій ванні”, інтенсивність полів якої в мільйони разів перевищує напругу природних полів. Це стосується і побутової техніки: персональні комп’ютери, мобільні телефони, телевізори, холодильники, ультразвукові печі тощо. Хоча частоти їх незначні, тривала дія електромагнітного випромінювання на організм людини спричиняє вегетативно-судинну дистонію з вираженою цефалгією.



Надзвичайно широко розповсюджені і популярні у всьому світі комп’ютерні ігри. Комп’ютерні віртуальні забави створюють штучну (ілюзорну) реальність, максимально наближену до дійсності, що має негативні наслідки: під впливом кіберпростору відбувається відхід від реального життя у світ ілюзій, що називають “діп-психоз”; людина втрачає зв’язок з реальністю, губиться у віртуальному світі.



На сьогодні зростає кількість пацієнтів з інтерзалежністю. Цей термін запропонував американський лікар Голуберг. Інтернет-залежність – це непереборний потяг до коритування інтернетом, що характеризується згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну і фінансову сфери діяльності. За ступенем “відходу від реальності” інтернет-залежність нагадує аналогічну тягу до наркотиків, азартних ігор тощо і подібна зі стадіями звикання до них, а абстиненція “ломка” – аналогічна наркоманічній.



Ураження світлом, ультрафіолетовими та інфрачервоними променями Тепловий удар – хворобливий стан, зумовлений загальним перегріванням організму в результаті впливу зовнішніх теплових чинників, які призводять до порушення теплорегуляції. Перегрівання унаслідок прямого впливу сонячного проміння на голову – сонячний удар, за клінічними ознаками схожий на тепловий удар. При легкій формі відмічається адинамія, головний біль, нудота; дихання і пульс прискорені, шкіра волога, зіниці розширені, температура в нормі або субфебрильна. Якщо постраждалого винести із зони перегріву, охолодити, то симптоми гіпертермії швидко минають.



Вплив вібрації і звуків Вібрація – це механічні коливальні рухи тіла, окремих органів і тканин, що виникають під впливом зовнішніх чинників (механічних, звукових, ультразвукових). Вібрація викликає так звану “вібраційну хворобу” (синдром білих пальців, судиноспастична хвороба, ангіотрофоневроз). У клінічній картині вібраційної хвороби провідне місце займає судинний синдром локального (акроспазми) і загального ураження різних видів спинного і головного мозку, особливо вегетативної нервової системи, який має 4 стадії розвитку, від легкої, початкової, до генералізованої.



Вплив електричного струму і розрядів. Електротравма - дія на організм електричного струму при безпосередньому контакті з його джерелом, або при дуговому контакті при безпосередній близькості до джерела струму. Електротравму за тяжкістю ураження поділяють на чотири ступені: І – судомне скорочення м’язів, біль в місці входження струму, місцева “мітка”, блідість, вираз жаху. Після припинення дії струму залишається страх, відчуття важкості тіла, слабкість, пригнічення свідомості або збудження; ІІ – тетанічне скорочення скелетних м’язів, непритомність; ІІІ – тетанічні судоми, порушення свідомості, утруднення дихання, пригнічення серцевої діяльності; ІV – клінічна смерть.



Вплив погоди на самопочуття людини Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру біологічних процесів і явищ. До них відносяться ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Усе наше життя являє собою постійну зміну спокою і активної діяльності, сну і бадьорості, стомлення від напруженої праці і відпочинку. В організмі кожної людини, подібно морським припливам і відливам, вічно панує чіткий ритм, що випливає із зв’язку життєвих явищ з ритмом всесвіту і символізує єдність світу.



Центральне місце серед усіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині – хронодіагностики, хронотерапії, хронофармакології. Основу їх складають положення про те, що саме у різні години доби вони мають на організм різний, іноді прямо протилежний вплив. Порушення життєдіяльності мають спільну назву – “геліометеотропні реакції”. Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на ранніх стадіях.



Клімат також впливає на самопочуття людини, діючи на нього через погодні фактори. Погодні умови містять у собі комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрація кисню, ступінь збурення магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.



Вплив екстремальних чинників на людину До екстремальних (крайніх, найбільш виражених) механічних і психічних чинників відносять макросоціальні фактори: а) стихійні лиха; б) технологічні і транспортні катастрофи; в) соціальні чинники (війни, терористичні акти) і т.п. Вони надзвичайно поширені в нашому повсякденному житті і спричиняють в собі смерть, фізичне і психічне ушкодження.



Стихійні лиха і людина Стихійні лиха – катастрофічні ситуації, які виникають, як правило, раптово, в результаті дії сил природи, призводять до порушення повсякденного укладу життя значних груп людей, супроводжуються людськими жертвами, втратою матеріальних цінностей, а також виявляють виражений вплив на психічний стан людини, викликають стрес, який впливає на індивідуальну і групову поведінку людей, їх діяльність і порушує звичайну адаптацію до зовнішнього середовища.



Катастрофічний стрес стан, обумовлений дуже сильними впливами екстремальних чинників, які охоплюють одночасно багатьох людей і характеризується неорганізованим психічним напруженням. В умовах розвитку катастрофічного стресу великий вплив на діяльність людей виявляє роль неусвідомлених процесів, які негативно впливають на їх поведінку і навіть призводять до паніки.



Екологічний стрес – це сукупний вплив природних і соціально-економічних чинників, що призводять до напруження регуляторних механізмів, порушення динамічної рівноваги, зниження стійкості й збільшення ентропійних процесів у фізіологічних системах організму.



Вплив хімічних чинників на психічне здоров’я Забруднення природного середовища не тільки є серйозною проблемою майбутнього, але уже сьогодні згубно впливає на здоров’я населення. В Україні щороку виникає три тисячі сміттєзвалищ, зосереджено 30 мільярдів тон відходів, що становить 50 тисяч тон на один квадратний кілометр. Це найвищий показник у світі забруднення землі і середовища. Поширеним джерелом захворювань населення є забруднена питна вода, земля і продукти харчування, вирощені на ній. Забруднення навколишнього середовища канцерогенними речовинами створює загрозу злоякісного переродження тканин організму. Причиною багатьох генетичних відхилень є радіоактивне опромінення організму у великих дозах та інші фактори.



Однією з насущних проблем є наростаючий потік ксенобіотиків – чужорідних для організму органічних речовин. Це і медикаменти, і продукти побутової хімії, і інсектициди, і харчові добавки, різноманітні консерванти, промислові відходи і багато інших речовин, які руйнують гармонію біохімічних зв’язків в організмі. Людина щоденно приймає на себе значну частку цієї хімічної лавини. Наприклад, надлишок свинцю викликає ендемічні невралгії, надлишок бору – борні ентерити, надлишок молібдену – молібденову подагру, надлишок стронцію – хондродистрофію і короткопалість, надлишок міді – мідний цироз печінки тощо.



Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежності від своєї природи розміщення (вода, повітря, земля), концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Попадання в організм людини великих концентрацій токсичних речовин може призвести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються у великих містах у безвітряну погоду, чи аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами та транспортними засобами в атмосферу найнебезпечніших в природі речовин – канцерогенів. Їх існує 2200 груп, тому ситуація із зростанням ракових захворювань катастрофічна, це хвороба № 1 на планеті. Сто років тому на рак хворіла 1 людина на 100; 50 років тому – 1 на 20; сьогодні рак загрожує одному з трьох чоловік, а до 2020 року кожний може зіткнутись з цією проблемою, і це слід чітко усвідомити суспільству (T. Mayer).



Специфічні психопатологічні і соматоневрологічні розлади унаслідок інтоксикації деякими лікарськими препаратами та речовинами немедикаментозної природи Атропін. Характерна картина делірію, який розвивається гостро, в разі парентерального введення – навіть “на кінці голки”, інколи може спостерігатись присмерковий розлад свідомості. З’являються розгубленість, тривога. Порушується орієнтування в часі, частково - стосовно власної особи. Сприймання ілюзорно-галюцинаторне, часто в жовтому кольорі. Пацієнти щось “зтрушують з себе, ловлять” у повітрі. Переважають яскраві зорові галюцинації, хворі “бачать” натовпи людей, тварин, інколи в поєднанні з тактильними ілюзіями. Маячні висловлювання зумовлені викривленим сприйманням. Психомоторне збудження виражає ілюзорно-галюцинаторний сюжет. Інтоксикація атропіном супроводжується сухістю шкіри і слизових, тахікардією, розширенням зіниць, паралічем акомодації, диплопією, тремтінням, посмикуванням в окремих групах м’язів.Тривалість психозу від кількох годин до 2-3 діб з наступною повною або частковою амнезією та астенією.



Броміди. Психотична картина отруєння бромідами проявляється оглушеністю або аментивно-делірійним синдромом. Зорові галюцинації часто забарвлені в чорний колір. Соматоневрологічні симптоми: нежить, кашель, кон’юнктивіт, порушення рівноваги, невиразна мова, дизартрія, парафазія, амнестична афазія, анізокорія, сповільнення реакції зіниць на світло. Кортизон, АКТГ, преднізолон. Описано різні форми ускладнень при ураженні цими речовинами: порушення сну, стан дратівливості, депресія, маніакальне збудження, епілептиформні напади, шизофреноподібні стани.



Психотичні розлади при харчових інтоксикаціях Блекота. Отруєння блекотою найчастіше трапляється у дітей, які іноді вважають отруйні ягоди їстівними. Основний алкалоїд блекоти – атропін (див. отруєння атропіном). Отруєння грибами. Через деякий час після вживання отруйних грибів розвиваються головний біль, запаморочення, рухове збудження, порушення свідомості. Отруєння ріжками. Характерним є зовнішній вигляд хворого: одутле обличчя, вираз безтямний, тупий, погляд блукаючий. Відмічається різка атаксія. Акроціаноз. Мова “змазана”. Після судомних нападів можуть виникати ілюзії, галюцинації, різке психомоторне збудження. Отруєння зіпсованими харчовими продуктами (м’ясом, консервами тощо). Характеризується масивними соматичними і неврологічними симптомами, а також тяжким порушенням



Психопатологічні і соматоневрологічні розлади внаслідок інтоксикації промисловими і сільськогосподарськими речовинами Ацетон. Поряд з астенією, запамороченням, порушенням ходи, нудотою, блюванням виникають затяжні делірійні стани з погіршенням у вечірній час і світлими проміжками вдень. Рідше – галюциноз. При хронічному отруєнні - органічні зміни особистості різного ступеня важкості. Бензин. Гостре отруєння викликає ейфорію або астенію з головним болем і блюванням, яке переходить в делірій чи онейроїд з наступним сопором і комою. Можливі судоми і паралічі, у важких випадках – смерть.



Миш’як. Гостре отруєння призводить до оглушення, яке переходить в сопор і кому. Перші ознаки отруєння – блювання з кров’ю, диспепсичні розлади, збільшення печінки і селезінки. При хронічному отруєнні розвивається психоорганічний симптом. Окис вуглецю. В гострому періоді - оглушення, сопор, кома, можливе виникнення делірію. Після прояснення свідомості і, рідше, через кілька днів, на тлі ілюзорного благополуччя можуть розвинутись психопатоподібні розлади, корсаківський синдром, явища афазії і агнозії, паркінсонізму. Ртуть. Хронічна інтоксикація призводить до психопатоподібних явищ органічного типу з вираженою афективною лабільністю, іноді з ейфорією і зниженням критики, а у важких випадках з аспонтанністю і в’ялістю. Відмічається дизартрія, атактична хода, тремор.



Невідкладна допомога при інтоксикаціях лікувальними і сільськогосподарськими речовинами починається з негайного промивання шлунка розчином активованого вугілля у воді або молоком, розведеним у співвідношенні 1:1. При відсутності активованого вугілля або молока шлунок необхідно промити звичайною питною водою. Промивання шлунка необхідно провести декілька разів (мінімум 3 рази), незалежно від часу отруєння. При непритомності пацієнта для промивання шлунка необхідно використовувати зонд. Після цього, як послаблюючий засіб призначають 30 г магнію сульфату, розчиненого в 300 мл води. При отруєнні бензином, ацетоном, лаком і іншими ароматичними вуглеводнями або розчинниками, після промивання шлунка пацієнту слід дати випити 200 мл рафінованої олії, в якій добре розчиняються ці речовини, внаслідок чого зменшується їх всмоктування.



Як неспецифічний дезінтоксикаційний засіб, який має антиоксидантну дію, у всіх випадках інтоксикації внутрішньом’язово вводять 5-7 мл 5 % розчину унітіолу.



При отруєнні дихлофосом або іншими фосфорорганічними речовинами необхідно через кожні 10 хв. вводити по 2 мг атропіну до розвитку явищ атропінізації (мідріаз, сухість в роті). Разом з атропіном слід застосувати реактиватор холінестерази – дипіроксим, який вводять підшкірно по 2 мл 15 % розчину через кожні 6 год.



Невідкладна допомога при отруєнні чадним газом, який міститься в димі паленої гуми або пластмаси, полягає в постійній подачі кисню і внутрішньовенному введенні 50-100 мл 1 % розчину метиленового синього або хромосмону.



Людина, як і інші види живих організмів, здатна адаптуватися, тобто пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Адаптацію людини до нових природних і виробничих умов можна охарактеризувати як сукупність соціально-біологічних властивостей і особливостей, необхідних для стійкого існування організму в конкретному екологічному середовищі.



Втома – це особливий фізіологічний стан людини, який характеризується дискоординацією функцій, тимчасовим зниженням працездатності організму внаслідок виконуваної роботи. З точки зору фізіології – це гальмування клітин ЦНС, спрямоване на запобігання значній втраті енергії, що могла б призвести до пошкодження органа або системи органів, що працюють.



При стомленні здорової людини може відбуватися перерозподіл можливих резервних функцій організму, і після відпочинку знову з’являться сили. Люди здатні переносити найсуворіші природні умови упродовж відносно тривалого часу. Однак людина, яка не звикла до цих умов потрапляє в них уперше, виявляється в значно меншій мірі пристосованою до життя в незвичному середовищі, ніж її постійні мешканці.



Вивчення адапційних можливостей людини і розробка відповідних рекомендацій має в даний час важливе практичне значення. Однак ми дотепер не усвідомлюємо складності і глобальності проблеми, яка найважливіша для людства - захисту екології. В усьому світі люди прагнуть до максимального зменшення забруднення навколишнього середовища. В багатьох країнах світу, в тому числі в Україні встановленню кримінальну відповідальність за екологічні злочини. Але, звичайно, не всі шляхи до подолання даної проблеми вирішені, кожному самостійно потрібно піклуватися про навколишнє середовище і підтримувати природний баланс, у якому людина здатна нормально жити.



Дякую за увагу!!!



Схожі:

Екологія і психічне здоров”я iconПредмет і завдання дисципліни Психічне здоров"я" та її роль у формуванні світогляду медика Сучасний стан та шляхи оптимізації збереження психічного здоров’я. Загальна стратегія концепції психічного здоров’я

Екологія і психічне здоров”я iconСпосіб життя і психічне здоров’я: Тютюнокуріння. Молодь і психоактивні речовини. Наркоманії серед медичних працівників. Вплив нераціонального харчування, гіподинамії та умов життя на здоров’я

Екологія і психічне здоров”я iconЗдоров’я-це стан життя і діяльності людини,який передбачає фізичне, психічне, соціальне та духовне благополуччя

Екологія і психічне здоров”я iconСоціальне середовище і здоров’я: Психологія колективу. Психічне напруження, конфлікти та основи психологічної корекції і погашення конфліктів. Психічна саморегуляція. Група
Соціальне середовище і здоров’я: Психологія колективу. Психічне напруження, конфлікти та основи психологічної корекції і погашення...
Екологія і психічне здоров”я iconОсновні правила Основні правила
Вооз «Психічне здоров’я І психосоціальний розвиток дітей» сказано, що порушення психічного здоров’я зв’язані як з соматичними захворюваннями...
Екологія і психічне здоров”я iconПсихогенії та психічне здоров’я: Соматоформні вегетативні дисфункції. Невротичні розлади. Порушення адаптації. Посттравматичні стресові розлади

Екологія і психічне здоров”я iconСпосіб життя і психічне здоров’я. Психоактивні речовини (алкоголь, наркотики, токсикоманічні речовини) поведінкові та психосоматичні розлади

Екологія і психічне здоров”я iconЕкологія нашого краю, нашого міста теж впливає на наше здоров'я

Екологія і психічне здоров”я iconСимптоматичне лікування тривожних станів
Темп сучасного життя, бурхливий розвиток інформаційних технологій, часто несприятлива соціальна ситуація мають сильний вплив на нервову...
Екологія і психічне здоров”я icon«Фактори, що формують фізичне і психічне здоров’я людини»
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка