Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність


НазваЗав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність
Дата конвертації17.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Білково-енергетична недостатність у дітей раннього віку. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика

  • Зав. кафедри проф. Федорців О.Є.


  • Актуальність:

  • поширеність набутої гіпотрофії за даними різних авторів – 9,4-13,7 %

  • збільшується число дистрофій на основі неврологічної патології

  • збільшилась частка набутих гіпотрофій після перенесених інфекційних захворювань

  • залишається високим число гіпотрофій, спричинених грубими дефектами харчування і догляду



  • послаблюючи реактивність організму, гіпотрофії сприяють розвитку тяжких і тривало протікаючих захворювань

  • серед новонароджених з вродженою гіпотрофією неонатальна та рання неонатальна смертність в 10 разів вища, ніж серед новонароджених з ейтрофією

  • наслідки пренатальної гіпотрофії зберігаються не менш як 3-6 років, такі діти відстають у фізичному та психомоторному розвитку



Гіпотрофія (білково-енергетична недостатність)

  • це недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функцій травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку.



Класифікація гіпотрофій (Г.І.Зайцева,Л.А.Строганова,1981)



Етіологія:



Шифр МКХ-10 Е40-Е46 (Гіпотрофія: пренатальна, постнатальна)

  • Шифр Е43 - Важка білково-енергетична недостатність не уточнена

  • Шифр Е44 - Білково-енергетична недостатність помірного та слабкого ступеня

  • Шифр Е45 – Затримка розвитку, яка обумовлена білково-енергетичною недостатністю



  • Аліментарна:

  • - низькорослість (карликовість);

  • - затримка росту.

  • Затримка фізичного розвитку внаслідок недостатності харчування

  • Шифр Е46 - Білково-енергетична недостатність не уточнена



“Мальнутріція” (malnutrition)(США, Великобританія)

  • кількісне і якісне недоїдання, гіпотрофія, яка виникла при порушенні функцій травного каналу, вродженій та спадковій патології, ураженні ЦНС та ін.



Найтяжчі форми гіпотрофії

  • білково-енергетична або білково-калорійна недостатність: маразм, квашіоркор, маразматичний квашіоркор.

  • Маразм (атрофія) – крайня ступінь виснаження:ї

  • виникає при штучному вигодовуванні і голодуванні;

  • повна відсутність підшкірної жирової тканини;

  • значно редукована мускулатура;





  • чітко окреслений скелет;

  • живіт сильно здутий;

  • обличчя “старця”;

  • шкіра блідо-ціанотичного кольору;

  • слизові оболонки яскраво-червоні;

  • кінцівки холодні;

  • пульс сповільнений;

  • аноксія тканин;

  • дихальна і серцево-судинна недостатність.



Квашіоркор – білково-енергетична недостатність

  • Своєрідний синдром, який спостерігається частіше після відлучення від грудей дітей 1-го року життя, які отримують в основному вуглеводну їжу при недостатньому поступленні білків (переважно рослинного походження).







Клініка :

  • Набряки;

  • Важкі дерматози

  • Депігментація шкіри і волосся;

  • Стеатоз печінки;

  • Різко виражена гіпопротеїнемія;

  • Різко виражена гіпоальбумінемія;

  • Завжди анемія.





Внутрішньоутробна або пренатальна гіпотрофія

  • це хронічне захворювання плода і новонародженого, яке супроводжується дисгармонією фізичного розвитку, розладами його трофіки, імунологічної реактивності, ураженням ЦНС, дисфункцією ендокринної системи.



Пренатальна гіпотрофія

  • один із головних маркерів антенатального ураження плода, поширеність – 18-39 % всіх новонароджених



Форми пренатальної гіпотрофії:

  • неврологічна (функціональні зміни ЦНС);

  • нейродистрофічна (функціональні та органічні зміни ЦНС, тяжке ураження гіпоталамічної та стовбурової частин мозку);

  • нейроендокринна (морфо-функціональні пошкодження вищих нейроендокринних регуляторних механізмів);

  • енцефалопатична (травматичні і гіпоксичні ураження ЦНС в інтранатальному періоді).



Спричиняючі фактори:

  • анатомо-фізіологічні особливості організму дитини раннього віку:

  • - напруженість обміну речовин;

  • - переважання анаболічних процесів над катаболічними;

  • - невідповідність високих потреб в поживних речовинах низькій ферментативній активності травного каналу;

  • - незрілість морфологічних систем організму та регуляторних механізмів



Етіологія:

  • Ендогенні фактори: синдром порушеного кишкового всмоктування (дисахаридазна недостатність, непереносимість глюкози і галактози, ексудативна ентеропатія);

  • Спадково зумовлені ензимопатії;

  • Аномалії конституції;

  • Недоношеність;

  • Ураження ЦНС;



Екзогенні фактори

  • Кількісне недоїдання: гіпогалактія матері;

  • Утруднення смоктання;

  • Недотримання режиму годування;

  • В’яле смоктання дитини;

  • Наявність в дитини вад розвитку (розщелина м’якого і твердого піднебіння, незарощення верхньої губи, пілоростеноз, вродженні вади серця та ін.)

  • Штучне вигодовування неадекватними сумішами



Клінічні ознаки гіпотрофії

  • І ступінь – відставання маси тіла від нормальної на 11-20 %;

  • Відставання довжини тіла від нормальної на 0-1 см

  • Крива наростання маси – помірно сплощена

  • Шкіра: блідо-рожевого кольору, дещо зниженої вологості з збереженою еластичністю.



  • Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,8-1,0 см

  • Індекс вгодованості Чулицької – 10-15

  • Розподіл підшкірно-жирової основи: витончення на животі

  • Тургор тканин – помірно знижений

  • Тонус м’язів – нормальний



  • Стан серцево-судинної системи:

  • Тони серця – не змінені

  • Частота серцевих скорочень – не змінена

  • Апетит – нормальний або знижений

  • Характер стільця – звичайний

  • Толерантність до їжі – нормальна

  • Психо-моторний розвиток – нормальний

  • Терморегуляція - нормальна



  • ІІ ступінь – відставання маси тіла від нормальної на 21-30 %;

  • Відставання довжини тіла від нормальної на 1-3 см

  • Крива наростання маси – сплощена

  • Шкіра: блідого кольору, зниженої вологості з зниженою еластичністю.



  • Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,3-0,7 см

  • Індекс вгодованості Чулицької – 0-9

  • Розподіл підшкірно-жирової основи: зникнення на животі, витончення на тулубі і кінцівках

  • Тургор тканин – знижений

  • Тонус м’язів – знижений



  • Стан серцево-судинної системи:

  • Тони серця – приглушені

  • Частота серцевих скорочень – тахікардія

  • Апетит – знижений

  • Характер стільця – нестійкий

  • Толерантність до їжі – знижена

  • Психо-моторний розвиток – відстає

  • Терморегуляція - порушена



  • ІІІ ступінь – відставання маси тіла від нормальної більше 30 %;

  • Відставання довжини тіла від нормальної на 4-7 см

  • Крива наростання маси – плоска або нисхідна

  • Шкіра: блідо-сірого кольору, різко зниженої вологості, з різко зниженою еластичністю.



  • Товщина підшкірно-жирової основи на животі 0,2 см

  • Індекс вгодованості Чулицької – від’ ємний

  • Розподіл підшкірно-жирової основи: відсутність на животі, тулубі, стегнах

  • Тургор тканин – різко знижений

  • Тонус м’язів – підвищений в згиначах



  • Стан серцево-судинної системи:

  • Тони серця – приглушені або глухі

  • Частота серцевих скорочень – тенденція до брадикардії

  • Апетит – анорексія

  • Характер стільця – “голодний”

  • Толерантність до їжі – різко знижена

  • Психо-моторний розвиток – різко відстає

  • Терморегуляція - гіпотермія



Індекси Чулицької

  • Вгодованості: три обводи плеча + обвід стегна + обвід гомілки – довжина тіла = 20-25

  • Пропорційності: обвід грудної клітки = трьом обводам плеча = сумі обводу стегна і гомілки



Критерії діагностики:

  • Основні клінічні критерії:

  • Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту тощо)

  • Оцінка соматичного та емоційного стану (жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність тощо)

  • Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці тощо).



  • Оцінка тургору тканин (знижений).

  • Оцінка підшкірно-жирового шару (зменшений або відсутній):

  • при гіпотрофії І ступеня – зменшення на животі;

  • при гіпотрофії ІІ ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках;

  • при гіпотрофії ІІІ ступеня – зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках;



  • Щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла.

  • Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів.

  • Розрахунок харчування проводиться:

  • при гіпотрофії І ступеня – на належну вагу;

  • при гіпотрофії ІІ ступеня – білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу;

  • при гіпотрофії ІІІ ступеня – білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага +20% від неї), а жиру тільки на фактичну вагу;



Лабораторні дослідження:

  • а) обов’язкові;

  • - клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ);

  • клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія);

  • аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина тощо);

  • - аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс, за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості і 104).



  • б) при необхідності:

  • імунограма (у дітей, що часто хворіють);

  • біохімічні (рівень електролітів, загального білка, альбуміну тощо);

  • генетичні (згідно призначенню генетика);



  • в) інструментальні дослідження:

  • ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики;

  • фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою.



Протокол лікування дітей з недостатністю харчування ІІІ. Основні принципи лікування

  • Залежать від ступеня порушення живлення та наявності ускладнення чи супутніх станів.



Мета лікування

  • Виявлення та усунення причин розладів живлення.

  • Ліквідувати симптоми гіпотрофії і забезпечити процеси репарації.

  • Забезпечити раціональне, адекватне харчування.

  • Попередити розвиток ускладнень:



  • при гіпотрофії І ступеня лікування проводиться амбулаторно-раціональне харчування відповідно віку (курсом 1 міс.), пробіотики та пребіотики, масаж;

  • при гіпотрофії ІІ та гіпотрофії ІІІ ступеня лікування проводиться в умовах стаціонару;

  • парентеральне харчування (за показаннями – розчини амінокислот, жирові емульсії);



  • дієтотерапія із застосуванням спеціалізованих лікувальних молочних та безмолочних сумішей, лікувальних продуктів на основі ізоляту соєвого білка, гідролізату білків тощо;

  • застосування харчових добавок: білки та амінокислоти (метіонін, аргініна аспартат), вітаміни та вітаміноподібні препарати, макро- та мікроелементи;



  • корекція дисбіозу (пробіотики – Симбітер, біфідумбактерін, лактобактерін тощо);

  • фізіотерапія (електрофорез, парафін на ділянку живота);

  • масаж загальний, №20.



Патогенетичне лікування ускладнень(бронхіт, пневмонія, ентероколіт тощо)

  • Згідно з відповідним протоколом тривалість стаціонарного лікування у середньому – 28-30 днів



Диспансерний нагляд

  • З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини.



Огляд спеціалістів

  • Педіатром – 1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1 раз на місяць.

  • Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік, та за показаннями.



Схожі:

Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconПроф. Федорців О.Є. План лекції Актуальність
Класифікація та характеристика молочних сумішей для штучного вигодовування. Техніка штучного вигодовування, критерії оцінки його...
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconСклад кафедри
Розпутенко Іван Васильович, д держ упр., проф., заслужений діяч науки і техніки України зав кафедри
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconПроф., зав кафедри педагогіки та психології Савенкова Людмила Олексіївна Проф., зав кафедри педагогіки та психології Савенкова Людмила Олексіївна

Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconПроф. О.Є. Федорців Актуальність з моменту народження харчування стає необхідною потребою дитини
Методи розрахунку добового обєму їжі та режиму харчування. Правила і техніка вигодовування материнським молоком
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconЗакономірності вікових змін енергетичного обміну у дітей. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей Проф. Федорців О.Є. Актуальність
Закономірності вікових змін енергетичного обміну у дітей. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей Проф....
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconКлінічна фармація в гепатології Зав кафедри клінічної фармації д м. н., проф. Самогальська О.Є
Кров у печінку надходить із ворітної вени (2/3 об’єму) і печінкової артерії (1/3 об’єму)
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconПроф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало
Проф. І. М. Дейкало Проф. І. М. Дейкало професор кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією...
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconАнатомія, фізіологія та хвороби носа і навколоносових пазух Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconАнатомія, фізіологія і методи дослідження вуха Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Завідувач кафедри оториноларингології, офтальмології та нейрохірургії проф. О.І. Яшан
Зав кафедри проф. Федорців О.Є. Актуальність iconЗвіт кафедри математики, фізики та інформатики за 2011-2012 навчальний рік Зав кафедрою Кириченко Т. Г. Проблема, над якою працювали вчителі кафедри
Міські – вчителі гімназії разом з колегами міста відвідали могилу та музей Остроградського

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка