Улас Самчук Біографія


НазваУлас Самчук Біографія
Дата конвертації23.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Улас Самчук




Біографія



Улас Олексійович Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії (нині Здолбунівський район Рівненської області) у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — як на той час, заможних селян. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: … Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами.

  • Улас Олексійович Самчук народився 20 (за старим стилем 7) лютого 1905 року в селі Дермань Дубенського повіту Волинської губернії (нині Здолбунівський район Рівненської області) у родині Олексія Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків, — як на той час, заможних селян. По суті, світогляд майбутнього визначного письменника світу формували як родина, так і довкілля: … Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився… Але також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами та легендами.





У 1913 році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав, в 1917—1920 рр. він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії. В 1921—1925 роках — в Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка.

  • У 1913 році, коли Уласові Самчуку було вісім років, сім'я переїхала в село Тилявку Кременецького повіту. Але з Дерманем зв'язків не втрачав, в 1917—1920 рр. він навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, що діяла при Дерманській Св. Феодорівській учительській семінарії. В 1921—1925 роках — в Кременецькій українській мішаній приватній гімназії імені Івана Стешенка.







З 1925 почав друкувати оповідання у журналі «Духовна Бесіда» у Варшаві, згодом в «Літературно-науковому віснику» та ін. журналах (видані окремою збіркою «Віднайдений рай», 1936). Свої перші новели він надіслав до «Літературно-наукового вісника» з Німеччини, там виникли задуми більших романів. У спогадах «Мій Бреслав» Улас Самчук стверджує, що саме у цьому німецькому містечку "в моєму всесвіті з'явилась туманність, з якої поволі вимальовувались контури майбутньої «Волині».

  • З 1925 почав друкувати оповідання у журналі «Духовна Бесіда» у Варшаві, згодом в «Літературно-науковому віснику» та ін. журналах (видані окремою збіркою «Віднайдений рай», 1936). Свої перші новели він надіслав до «Літературно-наукового вісника» з Німеччини, там виникли задуми більших романів. У спогадах «Мій Бреслав» Улас Самчук стверджує, що саме у цьому німецькому містечку "в моєму всесвіті з'явилась туманність, з якої поволі вимальовувались контури майбутньої «Волині».



1929 року переїжджає до Чехословаччини та навчається в УВУ в Празі. Але жодного вищого навчального закладу він так і не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без вчителів, самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.

  • 1929 року переїжджає до Чехословаччини та навчається в УВУ в Празі. Але жодного вищого навчального закладу він так і не зміг закінчити. Кожну науку Улас Самчук опановував без вчителів, самотужки. Він володів бездоганно німецькою, польською, чеською, російською, менше французькою мовами.

  • В Чехословаччині Улас живе з 1929 по 1941 рік. Українська Прага 1920-30-х рр. жила бурхливим науковим та культурно-мистецьким життям. До безпосереднього оточення, яке торило «його Прагу», Улас Самчук називає Олександра Олеся, Спиридона Черкасенка, Олексу Стефановича, Оксану Лятуринську, Олега Ольжича, Михайла Мухина, Миколу Бутовича, Роберта Лісовського, Степана Смаль-Стоцького, Дмитра Дорошенка, Миколу Галагана, Леоніда і Надію Білецьких, Дмитра Антоновича, Сергія Шелухіна, Микиту Шаповала, Валентина і Лідію Садовських, Русових, Яковлевих, Мідних, Батинських, Слюсаренків, Щербаківських, Сімовичів, Лащенків, Горбачевського, Ольгерта Бочковського.





У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс». У 1937 році з ініціативи Євгена Коновальця була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала Прага, а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.

  • У Празі Улас Самчук належав до Студентської академічної громади. «Нас було кілька сотень з загальної кількатисячної української колонії, ми були поколінням Крут, Базару, Листопада, Четвертого Універсалу, України Мілітанс». У 1937 році з ініціативи Євгена Коновальця була створена культурна референтура проводу українських націоналістів на чолі з Олегом Ольжичем. Центром Культурної референтури стала Прага, а однією з головних установ — Секція митців, письменників і журналістів, де головував Самчук.

  • 1941 повернувся на Волинь, був редактором газети «Волинь» до 1943. У 1944-48 жив у Німеччині, був одиним із засновників і головою літературної організації МУР. По переїзді до Канади (1948) був засновником ОУП «Слово» (1954).

  • Ім'я Уласа Самчука ще прижиттєво було відоме у країнах Європи та в Америки і, як зазначала дослідниця творчості письменника Марія Білоус-Гарасевич, "вражає не те, що на українській землі народився цей вийнятково сильний творчий талант, а те, що він вижив, не зісох у «волинській тихій стороні», в абсолютно безпросвітних обставинах".



Літературна творчість



У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття.

  • У літературній творчості Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття.

  • Улас Самчук своє перше оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда», а з 1929 року став постійно співпрацювати з «Літературно-науковим вісником», «Дзвонами» (журнали виходили у Львові), «Самостійною думкою» (Чернівці), «Розбудовою нації» (Берлін), «Сурмою» (без сталого місця перебування редакції).

  • У найвидатнішому творі Самчука — трилогії «Волинь» (І—III, 1932—1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-их — початку 1930-их pp., що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного і державного становлення. Робота над першою і другою частинами тривала з 1929 по 1935 роки, над третьою — з 1935 по 1937 роки. Саме роман «Волинь» приніс 32-річному письменнику світову славу.



Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук, "У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами".

  • Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук, "У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман «Волинь» (як і Володимира Винниченка за «Сонячну машину»). Але, на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого і пригнобленого народу виявились неконкурентноздатними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами".

  • Ідейним продовження «Волині» є повість «Кулак» (1932). У романі «Марія» (1934) відтворена голодова трагедія українського народу на центральних і східноукраїнських землях 1932—1933, у романі «Гори говорять» (1934) — боротьба гуцулів з угорцями на Закарпатті.

  • У повоєнний період творчості Самчука сюжетним продовженням «Волині» є його роман-хроніка «Юність Василя Шеремети» (І-ІІ, 1946-47). У незакінченій трилогії «Ост»: «Морозів хутір» (1948) і «Темнота» (1957), зображена українська людина і її роль у незвичайних і трагічних умовах міжвоєнної і сучасної підсовєтської дійсности. Темами останніх книг Самчука є боротьба УПА на Волині (роман «Чого не гоїть вогонь», 1959) і життя українських емігрантів у Канаді («На твердій землі», 1967). Переживанням другої світової війни присвячені спогади «П'ять по дванадцятій» (1954) і «На білому коні» (1956).



Твори





Самчук У. Волинь: Роман-хроніка у трьох частинах: Куди тече та річка: Частина перша.-Торонто, 1952.-314 с.

  • Самчук У. Волинь: Роман-хроніка у трьох частинах: Куди тече та річка: Частина перша.-Торонто, 1952.-314 с.





Волинь (1932—1937)

  • Волинь (1932—1937)

  • Кулак (1932)

  • Гори говорять (1934)

  • Марія (1934)

  • Юність Василя Шеремети (1946—1947)

  • Морозів хутір (1948)

  • Темнота (1957)

  • Втеча від себе

  • Нарід чи чернь?

  • П'ять по дванадцятій (1954)

  • На білому коні (1956)

  • На коні вороному

  • Чого не гоїть огонь (1959)

  • Куди тече та річка?

  • На твердій землі (1967)

  • Планета Ді-Пі





Видання



Ułas Samczuk, Wołyń, wyd. 2 (reprint), ISBN 8388863142 Biały Dunajec — Ostróg 2005, wyd. «Wołanie z Wołynia»

  • Ułas Samczuk, Wołyń, wyd. 2 (reprint), ISBN 8388863142 Biały Dunajec — Ostróg 2005, wyd. «Wołanie z Wołynia»

  • Самчук У. Гори говорять. — К., 1996.

  • Самчук У. Волинь: У 2 т. — К.: Дніпро, 1993. — Т.1, 2.

  • Самчук У. Дермань. Роман: У 2 ч. — Рівне: Волинські обереги, 2005. — 120 с.

  • Самчук У. На білому коні. — Львів: Літопис Червоної Калини, 1999.

  • Самчук У. На коні вороному. — Львів: Літопис Червоної Калини, 2000.

  • Самчук У. Темнота. Роман. — Нью-Йорк, 1957. — 493 с.

  • Самчук У. Чого не гоїть огонь. — К.: Укр. письменник, 1994.

  • Самчук У. Юність Василя Шеремети: Роман. — Рівне: Волин. обереги, 2005. — 329 с.

  • Волинські дороги Уласа Сачука: Збірник. — Рівне: Азалія, 1993.

  • Гром'як Р. Розпросторення духовного світу Уласа Самчука (Від трилогії «Волинь» до трилогії «Ost») // Орієнтації. Розмисли. Дискурси. 1997—2007. — Тернопіль: Джура, 2007. — С. 248—267.

  • Улас Самчук. Ювілейний збірник. До 90-річчя народження. — Рівне: Азалія, 1994. 274





Ювілейна монета «Улас Самчук»

  • На аверсі монети зображено стилізовану під оформлення перших видань письменника композицію – книги, з обох боків яких – вершники. Угорі розміщено малий Державний Герб України, під ним напис УКРАЇНА, унизу – 2 ГРИВНІ 2005 та логотип Монетного двору Національного банку України.



75-річчя Уласа Самчука



Понад 200 волинян та запрошених представників організацій зібралися 26 квітня 1980 р. у залі української православної громади при 400 Бетирст вулиці в Торонті, аби вшанувати великого земляка - письменника Уласа Самчука, якому сповнилося 75 років життя. У дверях при вході в залу найстарша волинянка пані Марія Волосевич і наймолодша, народжена й вихована поза Україною Соня Цимбалюк вручили Ювілятові та його дружині гарні квіти, а Ф. Цимбалюк - голова місцевого Товариства „Волинь," привітав їх хлібом і сіллю. У мене створилося враження, що цей хліб був спечений у Дермані, Лебедщині чи Тиляві, де маленький Уласик учився ходити; де згодом вправлявся трьома пальцями олівця тримати; де у сільському хлопчині накреслювалося для нікого непомітне його славне на письменницькому шляху майбутнє. Відкриваючи вечір, Ф. Цимбалюк коротко згадав про гостювання У. Самчука на Крем'янеччині в 1941 р. О. Стенанюк, що керував Ювілейною програмою, попросив о. Ф. Легенюка, односельчанина Ювіляра, провести молитву та поблагословити приготовані страви.

  • Понад 200 волинян та запрошених представників організацій зібралися 26 квітня 1980 р. у залі української православної громади при 400 Бетирст вулиці в Торонті, аби вшанувати великого земляка - письменника Уласа Самчука, якому сповнилося 75 років життя. У дверях при вході в залу найстарша волинянка пані Марія Волосевич і наймолодша, народжена й вихована поза Україною Соня Цимбалюк вручили Ювілятові та його дружині гарні квіти, а Ф. Цимбалюк - голова місцевого Товариства „Волинь," привітав їх хлібом і сіллю. У мене створилося враження, що цей хліб був спечений у Дермані, Лебедщині чи Тиляві, де маленький Уласик учився ходити; де згодом вправлявся трьома пальцями олівця тримати; де у сільському хлопчині накреслювалося для нікого непомітне його славне на письменницькому шляху майбутнє. Відкриваючи вечір, Ф. Цимбалюк коротко згадав про гостювання У. Самчука на Крем'янеччині в 1941 р. О. Стенанюк, що керував Ювілейною програмою, попросив о. Ф. Легенюка, односельчанина Ювіляра, провести молитву та поблагословити приготовані страви.









Музи Уласа Самчука











Пащук І.Г. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини.-Рівне: Волинські обереги, 2005.-с. 158-159 Улас Самчук Олексійович//Історія української літератури ХХ століття: у 2 кн. Кн. 2.: Друга половина ХХ ст. Підручник/За ред. В.Г.Дончика.-К.: Либідь, 1998.-с. 227-230



























Схожі:

Улас Самчук Біографія iconУласСамчу к Біографія Роботу виконала
Літературний псевдонім В. Данильчук. Також цілком офіційно митець мав впродовж життя два прізвища Самчук і Данильчук (метричний запис...
Улас Самчук Біографія iconУлас Самчук – український Гомер Перші літературні проби
Перше оповідання «На старих стежках» опублікував у 1926 році у варшавському журналі «Наша бесіда»
Улас Самчук Біографія iconЗміст Біографія Вчення
Презентація з вищої математики на тему "Біографія Рене Декарта" студентки І курсу Економіко-правового інституту спеціальність "менеджмент...
Улас Самчук Біографія iconКротка біографія Кротка біографія
Фото репортаж з урочистого вечора, присвяченого 55-річчю творчої діяльності видатного поета, композитора і виконавця Анатолія Івановича...
Улас Самчук Біографія icon8 улас. Тема:«Класифікація неорганічних сполук» Учитель хімії Верхівцевського нвк

Улас Самчук Біографія iconБіографія Біографія Творчий шлях
У 1928 році родина переїхала в Україну Творчий шлях Тетяни Яблонської можна розділити на дві частини. У першій, вона отримувала нагороди...
Улас Самчук Біографія iconБіографія російського імператора Біографія російського імператора
Пн. Кавказ, завойовано значну частину Середньої Азії. В 1863-64 жорстоко придушив національно-визвольне повстання у Польщі. Щодо...
Улас Самчук Біографія iconБіографія в малюнках

Улас Самчук Біографія iconБіографія
Серед своїх відкриттів сам Франсуа особливо високо цінив установлення залежності між коренями і коефіціентами рівнянь
Улас Самчук Біографія iconМаланюк Євген Филимонович план Біографія
Гликерія Яківна була донькою військовика Стоянова, чорногорця з роду осадчих на землях Нової Сербії, заснованої ще за часів Катерини...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка