Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План


НазваЛекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План
Дата конвертації18.04.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


  • Лекція 5


Тема

  • Поняття про гомеостаз.

  • Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія.



План

  • 1. Поняття про гомеостаз.

  • 2. Сталі та зміні показники гомеостазу.

  • 3. Поняття про водний баланс.

  • 4. Класифікація порушення електролітного обміну.

  • 5. Класифікація порушень водного балансу.



6. Поняття про кислотно-лужну рівновагу.

  • 6. Поняття про кислотно-лужну рівновагу.

  • 7. Принципи проведення інфузійно-трансфузійної терапії.

  • 8. Класифікація кровозамінників.

  • 9. Правила переливання крові.



Понятя про гомеостаз

  • ГОМЕОСТАЗ (від латинського homeo і грецького stasis – нерухомість людини), це відносна динамічна постійність складу та властивостей внутрішнього середовища та стійкість основних фізіологічних функцій організму.



Сталі показники гомеостазу

  • Водні сектори організму.

  • Електролітний склад позаклітінної та внутрішньоклітинної рідини організму.

  • Осмолярність плазми крові та біологічних рідин.

  • Показники газів крові.

  • Показники рH крові.



Зміні показники гомеостазу

  • Температура тіла людини.

  • Показники ЧДР.

  • Показники артеріального тиску.

  • Показники частоти серцевих скорочень.

  • Показник ударного обєму

  • Показники ДО та ЧДР.

  • Темп сечовиділення.



Понятя про водний баланс

  • Водний баланс організму це здатність регуляторних систем підтримувати необхідне для нормальної життєдіяльності організму співвідношення між спожитою та виділеною рідиною.



Водні сектори (стан гідрії)

  • І. Загальна рідина організму = 60 % (0,6 × МТ);

  • ІІ.Внутріклітинна рідина організму=40%.

  • (0,4 × МТ);

  • ІІІ.Позаклітинна рідина організму = 20%

  • (0,2 × МТ);



а) Інтерстиціальний сектор = 15%.

  • а) Інтерстиціальний сектор = 15%.

  • (0,15 × МТ)

  • б) Внутрішньосудинний сектор = 5%

  • (0,05 × МТ)

  • Об’єм рідини, що знаходиться у судинному руслі визначає стан волемії.

  • ІV. Рідина третього простору = 1%.



Шляхи поступлення рідини

  • 1. Ентеральне поступлення рідини:

  • - через рот (їжа, пиття);

  • - через назогастральний, назоінтестінальний зонд);

  • - через стоми (гастростома, єюностома);

  • - через пряму кишку (ректальний).



2. Парентеральне поступлення рідин в оргнізм:

  • 2. Парентеральне поступлення рідин в оргнізм:

  • - внутрішньовенний шлях (в периферійні, або центральні вени);

  • - інутрішньоартеріальний шлях (внутрішньоартеріальне нагнітання рідин під тиском);

  • - підшкірний шлях (в підшкірну клітковину стегон);

  • - внутрішньокістковий (в червоний кістковий мозок) особливо у дітячому віці.



Шляхи виведення рідин

  • І. Фізіологічні втрати:

  • а) виділення сечі (N діурез 1мл/кг маси тіла 24 год) – добре піддається стимуляції сечогінними за умови збереженої функції нирок;

  • б) перспірація (виділення з повітрям, що видихається, потом =  маси тіла × 24 год);

  • в) виділення рідини при випорожненнях

  • ( 200 -300 мл добу) – лікувальна маніпуляція – керована діарея.



ІІ. Патологічні втрати:

  • ІІ. Патологічні втрати:

  • а) втрати при блюванні;

  • б) втрати при проносах (з випорож-ненями);

  • в) кровотечі;

  • г) втрати по дренуючих трубках;

  • д) втрати по зонду.

  • ІІІ. Втрати в “третій простір”.

  • а) ексудати, транссудати;

  • б) гематоми.



Розподіл електролітів у водних середовищах організму



Осмолярність плазми крові

  • Осмос - переміщення води з розчину з низькою концентрацією через напівпро-никлу мембрану у більш концентрований розчин.

  • Осмолярність - концентрація кіне-тично активних часточок в 1 л. розчи-ну (води).



  • Осмолярність - це основна константа, що забезпечує життя організму людини і визначається за формулою:.

  • Осм. = 1,86 × Na+ + Гл. + Сеч. + 10

  • В нормі рівень осмолярності

  • = 285 – 310 мосм/л.



Порушення обміну натрію.

  • Нормальні показники іонів Na+ в орга-нізмі (плазмі) = 136 – 144 ммоль/л.

  • Наявність іонів Na+ в позаклітин-ному секторі обумовлює стан тонії.

  • Рівень Na+ 136 -144 момль/л - стан ізотонії. Рівень Na+ <136 момль/л - стан гіпотонії.



Визначення дефіциту Na+:

  • Визначення дефіциту Na+:

  • Na+ = (140 - Na+ хв.) × 0,2 МТ

  • Компенсація втрат Na+ проводиться в/в вливаньям 1 молярного 5,8 % розчину натрію хлориду із розрахунку: 1 мл = 1 ммоль дефициту.

  • Рівень Na+ >144 момль/л - стан гіпертонії.



ДІСГІДРІЇ

  • Стан, що характеризується відповідним наповненням кожного із водних секторів називається станом гідратації.

  • Порушення стану гідратації носить назву дісгідрії.



Класифікація дісгідрій

  • І. Позаклітинні дісгідрії.

  • ІІ. Внутрішньоклітинні дісгідрії.

  • А. Прості порушення:

  • ГІПОГІДРАТАЦІЇ

  • Ізотонічна гіпогідратація;

  • Гіпертонічна гіпогідратація;

  • Гіпотонічна гіпогідратація;



ГІПЕРГІДРАТАЦІЇ

  • ГІПЕРГІДРАТАЦІЇ

  • Ізотонічна гіпергідратація;

  • Гіпертонічна гіпергідратація;

  • Гіпотонічна гіпергідратація.

  • Б. Складні порушення:

  • Напр.: позаклітинна гіпогідра-тація з внутрішньоклітинною гіпергідратацією.



Показники гомеостазу, рівень яких змінюється в залежності від стану гідратації називаються концентраційними показниками.

  • Показники гомеостазу, рівень яких змінюється в залежності від стану гідратації називаються концентраційними показниками.

  • Концентраційні показники:

  • Рівень гемоглобіну;

  • Рівень гематокриту;

  • Рівень Na+ плазми крові;

  • Рівень осмолярності плазми крові



Єтіологія гіпогідратацій

  • Здишка та проведення ШВЛ без зволо-ження дихальної суміші.

  • Втрата рідини через ШКТ (блювота, пронос, нориці тощо).

  • Крововтрата, опіки.

  • Надмірне вживання сечогінних засобів.

  • Обмежене поступлення рідини.

  • Патологічний перерозподіл рідини.



Клінічна картина гіпогідратацій

  • Зниження маси тіла.

  • Зниження тургору шкіри та тонусу очних яблук.

  • Сухість шкіри та слизових.

  • Зниження серцевого викиду, АТ.

  • Зниження ЦВТ.

  • Зниження темпу сечовиділення.

  • Порушення мікроциркуляції (збільшення тривалості “білої плями”)

  • Поява спраги.

  • Порушення свідомості.



Корекція ізотонічної гіпогідратації

  • І. Інфузійна терапія розчинами із групи регуляторів водносолевого обміну та КОС;

  • ізотонічний 0,9% р-н натрію хлориду;

  • р-н Рінгера;

  • Р-н нормосолю, трисолю, хлосолю, ацесолю, глюкозо-солевими розчинами.

  • за формулою

  • V = 0,2 МТ ×



Корекція гіпертонічної гіпогідратації

  • І. Інфузійна терапія розчинами із групи регуляторів водносолевого обміну та КОС;

  • гіпотонічний 0,45% р-н натрію хлориду;

  • ізотонічний 5% р-н глюкози;

  • гіпотонічний 2,5% р-н глюкози;

  • за формулою

  • V = 0,6 МТ ×



Етіологія гіпергідратації

  • Надмірне вживання рідини.

  • Ятрогені діїї (передозування рідин) при інфузійниій терапії.

  • Гостра та хронічна ниркова недостатність.

  • Гостра та хронічна серцева недостатність.

  • Порушення регуляторних механізмів виділення рідини.

  • “Безбілкові ” набряки.



Клініка гіпергідратації

  • Збільшення маси тіла.

  • Поява периферійних набряків.

  • Трансудація рідин в порожнини тіла.

  • Підвищення АТ та ЦВТ.

  • Нудота, блювання, прояви набряку мозку при внутрішньоклітинній гіпергідратації (розлади притомності).



Лікування гіпергідратації

  • Лікування основного захворювання (серцевої недостатності) – серцеві глюкозиди;

  • Обмеження вживання солей та води;

  • Інфузія р-ну альбуміну (0,2 – 0,3 г/кг);

  • Стимуляція діурезу (осмодіуретики – манітол 1,5 г/кг, салуретики – 2 мг/кг, антагоністи альдостерону – триамтерен -200 мг);

  • Ультрафільтрація.



Класифікація інфузійно-трансфузійних середовищ

  • І. Препарати гемодинамічної дії.

  • 1. Декстрани:

  • а) середньомолекулярні (поліглюкін, макродекс, декстран, інтрадекс);

  • б) низькомолекулярні (реополіглюкін, реомакродекс, гемодекс, ломодекс).

  • 2. Препарати желатину (желатиногль, геможель, плазмажель).



3. Препарати на основі оксиметилкрохма-лю (волекам, плазмастерил).

  • 3. Препарати на основі оксиметилкрохма-лю (волекам, плазмастерил).

  • 4. Препарати на основі поліетиленгліколю

  • (поліоксидин).

  • ІІ. Дезінтоксикаційні (на основі низькомо-лекулярного полівінпіралідону – гемодез

  • гемокомпенсан, неогемодез).

  • ІІІ. Препарати для парантерального живлення.



1. Суміші амінокислот (поліамін, вамін, нефроамін, аміностерол).

  • 1. Суміші амінокислот (поліамін, вамін, нефроамін, аміностерол).

  • 2. Білкові гідролізати (гідролізат казеїну, гідролізін, інфузамін, гідрамін);

  • 3. Жирові емульсії (інтраліпід, ліповеноз, веноліпід, ліпомул, емульсан).

  • 4. Розчин глюкози 5 – 40%, сорбіт 20%.

  • ІV. Регулятори ВСО та КОС.

  • 1. Сольові розчини (0,9% р-н натрію хлорид, дисоль.



2. Коректори електролітного обміну та кислотно-основного стану (лактасоль, квінтасоль, мафусол, трисамін, рінгер-лактат).

  • 2. Коректори електролітного обміну та кислотно-основного стану (лактасоль, квінтасоль, мафусол, трисамін, рінгер-лактат).

  • V. Препарати з функцією переносу кисню.

  • Розчин гемоглобіну,

  • Емульсії фторвуглеводнів.

  • VI. Кровозамінники комплексної дії (біодеградовані – в стадії розробки);

  • напр. Гемодинамчна + дезінтоксикацій-на дія



КОМПОНЕНТИ КРОВІ

  • Еритроцитарна маса.

  • Відмиті нативні еритроцити.

  • Лейкоцитарна маса.

  • Тромбоцитарна маса.

  • Плазма крові:

  • а) нативна;

  • б) суха;

  • в) свіжоморожена;

  • г) концентрована.



Препарати крові

  • Препарати комплексної дії (альбумін, протеїн, лактопротеїн).

  • Препарати гемостатичної дії (фібрино-ген, антигемофільний глобулін, кріо-преципітат).

  • Препарати імунологічної дії (полібіолін плазма антистафілококова).

  • Препарати фібринолітічної дії (фібринолізін).

  • Імуноглобуліни направленої дії.



Правила переливання крові

    • І. Збір трансфузіологічного анамнезу.
    • ІІ. Встановлення пригодності трансфузій-ного середовища
    • ІІІ. Визначення групи крові та Rh фактора донора та реципієнта.
    • IV. Проба на індивідуальну сумістність.
    • V. Проба на Rh – сумістність.
    • VI. Розтягнута біологічна проба.




Схожі:

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconПатофізіологія ниркової недостатності порушення водно-сольового обміну порушення водно-сольового обміну

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconПатофізіологія ниркової недостатності. Порушення водно-сольової рівноваги
Патофізіологія ниркової недостатності. Порушення водно-сольової рівноваги найважливіший орган, який забезпечує гомеостаз позаклітинної...
Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconВода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії. Вода, електроліти і рН крові в організмі знаходяться у постійній взаємодії
Вікові особливості водного і мінерального обмінів та кислотно-основного стану організму у дітей. Порушення водно-мінерального обміну...
Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconКласифікація плазмозамінників по напрямку дії регулятори водно-сольової та кислотно-лужної рівноваги
Випускається в таблетках по 0,9 г, які використовуються для виготовлення ізотонічного розчину; в ампулах і флаконах, що містять ізотонічний...
Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconПорушення водно-сольового обміну вода складає приблизно 60 від маси тіла (коливання від 45 до 80 %)

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconГомеостаз. Поняття про стрес. Регенерація мета
Гомеостаз на рівні організму досягається системою фізіологічних регуляторних механізмів
Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconКлінічна фармакологія засобів, що регулюють водно-сольовий обмін І кислотно-лужну рівновагу

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconЛекція 3 тема гостра дихальна недостатність план лекції анатомо-фізіологічні особливості органів дихання. Поняття про гіпоксію

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconЛекція №1 Тема: Загальні поняття про машини та апарати. Подрібнення, просіювання, змішування. Тверді лікарські форми. Порошки. Збори. План

Лекція 5 Тема Поняття про гомеостаз. Порушення водно-сольового обміну та кислотно-лужної рівноваги. Інфузійно-трансфузійна терапія. План iconЛекція №1 Тема: Загальні поняття про машини та апарати. Подрібнення, просіювання, змішування. Тверді лікарські форми. Порошки. Збори. План


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка