Урок №11 клас Мета уроку


НазваУрок №11 клас Мета уроку
Дата конвертації24.02.2013
Розмір445 b.
ТипУрок


Малі тіла Сонячної системи

Урок №

11 клас

Мета уроку:

  • довідатися про загадковий пояс астероїдів;

  • дізнатися про небезпечні астероїди, які можуть зіткнутися з Землею;

  • познайомитися з метеорами та метеоритами;

  • побачити незвичайні світила з дивними «хвостами» комети.



Астероїди



Перший астероїд (від грец. — зіркоподіббний) відкрив італійський астроном Д. Піацці (1746— 1826). У ніч на 1 січня 1801 р. він побачив слабку зірку, яка наступного вечора трохи перемістилася. Новій планеті дали назву Церера (за римською міфологією — богиня землеробства). За Церерою почали уважно спостерігати — вона виявилася невеликою, навіть меншою Місяця, але оберталася навколо Сонця між орбітами Марса і Юпітера. Яке ж було здивування астрономів, коли через кілька років недалеко від Церери знайшли ще одну малу планету — її назвали Палладою (одним з імен богині мудрості Афіни).

Перший астероїд (від грец. — зіркоподіббний) відкрив італійський астроном Д. Піацці (1746— 1826). У ніч на 1 січня 1801 р. він побачив слабку зірку, яка наступного вечора трохи перемістилася. Новій планеті дали назву Церера (за римською міфологією — богиня землеробства). За Церерою почали уважно спостерігати — вона виявилася невеликою, навіть меншою Місяця, але оберталася навколо Сонця між орбітами Марса і Юпітера. Яке ж було здивування астрономів, коли через кілька років недалеко від Церери знайшли ще одну малу планету — її назвали Палладою (одним з імен богині мудрості Афіни).

Потім були відкриті ще дві — Юнона та Веста. Виявилося, що перший відкритий астероїд є і найбільший за розмірами — діаметр Церери дорівнює 960 км. На 2003 р. було відкрито більше 40 000 астероїдів , і найменші з них мають діаметр всього кілька десятків метрів. У телескопи диски цих тіл розрізнити неможливо — вони показують світлі точки. Сумарна маса всіх астероїдів не перевищує 0,1 маси Місяця

Потім були відкриті ще дві — Юнона та Веста. Виявилося, що перший відкритий астероїд є і найбільший за розмірами — діаметр Церери дорівнює 960 км. На 2003 р. було відкрито більше 40 000 астероїдів , і найменші з них мають діаметр всього кілька десятків метрів. У телескопи диски цих тіл розрізнити неможливо — вони показують світлі точки. Сумарна маса всіх астероїдів не перевищує 0,1 маси Місяця

Астероїд 433 Ерос має вигляд велетенського сіяла завдовжки 33 км. АМС, зробивши посадку на поверхню асте­роїда в улоговині поблизу центра, виявила, що його сіра поверхня вкрита шаром реголіту і схожа на поверхню Місяця



Астероїд 3200 Іда



Астероїд Веста

4 Веста — астероїд діаметром близько 530 км, другий за масою об'єкт у поясі астероїдів (9% від розрахункової маси всього поясу астероїдів). Відкрито німецьким астрономом Генріхом Ольберсом 29 березня 1807, і названо на честь римської богині домашнього вогнища й родинного життя, жіночої персоніфікації вогню Вести.

Астероїдам присвоюють порядковий номер та назву, яку пропонує автор відкриття. Спочатку за традицією астероїдам давали назву на честь міфологічних богинь, але з часом число відкритих малих планет перевершило все «божественне» населення Олімпу, тому зараз нові космічні тіла називають на честь країн, міст, видатних вчених, поетів і діячів мистецтва. Велику кількість малих планет відкрив у Кримській астрофізичній обсерваторії астроном М. С. Черних.



Назви астероїдів



Таємниці астероїдів



Чому між Марсом та Юпітером знаходиться не одна велика планета, а безліч малих тіл?



Для пояснення цієї загадки німецький астроном Г. Ольберс (1758—1840) висунув гіпотезу, що між Марсом та Юпітером колись існувала планета Фаетон, яка чомусь вибухнула. Причиною катастрофи могла бути зустріч планети з іншим космічним тілом. На користь теорії вибуху планети свідчить те, що більшість астероїдів мають вигляд осколків неправильної форми.

Для пояснення цієї загадки німецький астроном Г. Ольберс (1758—1840) висунув гіпотезу, що між Марсом та Юпітером колись існувала планета Фаетон, яка чомусь вибухнула. Причиною катастрофи могла бути зустріч планети з іншим космічним тілом. На користь теорії вибуху планети свідчить те, що більшість астероїдів мають вигляд осколків неправильної форми.

Сучасні дослідження розподілу орбіт малих планет показують, що, скоріше за все, між Марсом та Юпітером великої планети ніколи не було, а пояс астероїдів — це залишки тої речовини, з якої 4,5 млрд років тому утворилися планети Сонячної системи.

Сучасні дослідження розподілу орбіт малих планет показують, що, скоріше за все, між Марсом та Юпітером великої планети ніколи не було, а пояс астероїдів — це залишки тої речовини, з якої 4,5 млрд років тому утворилися планети Сонячної системи.

За орбітою Нептуна знаходиться кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти. Зіткнення з іншою планетою або супутником викличе руйнування цих тіл і утворення окремих фрагментів, які будуть обертатися по самостійних орбітах. Якщо врахувати, що ймовірність зустрічі осколків зростає зі збільшенням їх кількості, то пояс астероїдів може бути своєрідною машиною для дроблення космічних тіл на фрагменти.

За орбітою Нептуна знаходиться кільце маленьких планетоподібних тіл (так званий пояс Койпера), які через гравітаційні збурення можуть змінювати параметри своєї орбіти. Зіткнення з іншою планетою або супутником викличе руйнування цих тіл і утворення окремих фрагментів, які будуть обертатися по самостійних орбітах. Якщо врахувати, що ймовірність зустрічі осколків зростає зі збільшенням їх кількості, то пояс астероїдів може бути своєрідною машиною для дроблення космічних тіл на фрагменти.

Про те, що малі планети продовжують ділитися, свідчить відкриття так званих сімейств, або груп, астероїдів. У 1918 р. японський астроном К. Гіраяма звернув увагу на деякі групи астероїдів, що мають схожі параметри орбіт. Такі групи астероїдів назвали сімействами Гіраями — вони могли утворитися після зіткнення більш великих тіл. Астероїди рухаються навколо Сонця в той же бік, що й планети, і мають, як правило, еліптичні орбіти.

Про те, що малі планети продовжують ділитися, свідчить відкриття так званих сімейств, або груп, астероїдів. У 1918 р. японський астроном К. Гіраяма звернув увагу на деякі групи астероїдів, що мають схожі параметри орбіт. Такі групи астероїдів назвали сімействами Гіраями — вони могли утворитися після зіткнення більш великих тіл. Астероїди рухаються навколо Сонця в той же бік, що й планети, і мають, як правило, еліптичні орбіти.

Небезпечні астероїди



Зараз найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а. о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пройшов астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас від­діляло всього 112 000 км у просторі та 1 год у часі.

Зараз найбільшу увагу астрономів привертають астероїди групи Аполлона, Амура і Атона, бо в перигелії вони наближаються до Землі або навіть перетинають її орбіту. Наприклад, у 1932 р. астероїд 1862 Аполлон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі на відстані 0,028 а. о. Ще ближче від Землі у 1994 р. пройшов астероїд 1994 ХМІ — від катастрофи нас від­діляло всього 112 000 км у просторі та 1 год у часі.

Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їх значну кількість та гло­бальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи. За сучасними даними існують близько 2000 астероїдів з діаметром більше 1 км і кілька сотень тисяч з діаметром більше 100 м, які перетинають орбіту Землі.

Хоча ймовірність зустрічі з окремим астероїдом досить мала, але, враховуючи їх значну кількість та гло­бальні наслідки зіткнення, ступінь ризику загинути від космічної катастрофи виявився таким самим, як від звичайної повені або авіакатастрофи. За сучасними даними існують близько 2000 астероїдів з діаметром більше 1 км і кілька сотень тисяч з діаметром більше 100 м, які перетинають орбіту Землі.

При зустрічі Землі з астероїдом діаметром 1 км виділиться енергія, яка є еквівалентною вибухові мільйонів атомних бомб. Крім того, викид пилу в атмосферу призведе до утворення суцільної хмарності, тому поверхня Землі буде отримувати менше сонячної енергії. Зниження температури може дати початок новому льодовиковому періоду.

При зустрічі Землі з астероїдом діаметром 1 км виділиться енергія, яка є еквівалентною вибухові мільйонів атомних бомб. Крім того, викид пилу в атмосферу призведе до утворення суцільної хмарності, тому поверхня Землі буде отримувати менше сонячної енергії. Зниження температури може дати початок новому льодовиковому періоду.

У майбутньому технічні можливості людства дозволять уникнути ймовірної катастрофи від зустрічі з астероїдами, якщо можна буде якось змінювати їхні параметри орбіти. Вибух атомної бомби в космосі може змінити орбітальну швидкість тільки у випадку, якщо астероїд буде монолітним твердим тілом. Дослідження астероїда Ероса свідчать, що навіть невеликі космічні тіла складені з окремих фрагментів, які при вибуху можуть розлетітися на окремі осколки, орбіти яких розрахувати наперед неможливо.

У майбутньому технічні можливості людства дозволять уникнути ймовірної катастрофи від зустрічі з астероїдами, якщо можна буде якось змінювати їхні параметри орбіти. Вибух атомної бомби в космосі може змінити орбітальну швидкість тільки у випадку, якщо астероїд буде монолітним твердим тілом. Дослідження астероїда Ероса свідчать, що навіть невеликі космічні тіла складені з окремих фрагментів, які при вибуху можуть розлетітися на окремі осколки, орбіти яких розрахувати наперед неможливо.

Метеори та метеорити



Назви метеор та метеорит у перекладі з грецької означають «той, що перебуває в повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки. Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи до поверхні Землі не долітає, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто «метеором», або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну пилинку помітити неможливо.

Назви метеор та метеорит у перекладі з грецької означають «той, що перебуває в повітрі». Астрономи колись вважали, що падаючі зорі — суто атмосферне явище, щось подібне до звичайної блискавки. Метеорні частинки — це космічний пил, який ніколи до поверхні Землі не долітає, бо він згоряє та випаровується в атмосфері на висоті кількох десятків кілометрів. Тобто «метеором», або падаючою зорею, ми називаємо світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту метеорної частинки, бо саму мікроскопічну пилинку помітити неможливо.

Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, - то через опір повітря воно нагрівається до +10000 °С і починає світитись як розжарена куля, яку називають болідом (з грец. — спис). При польоті боліда з надзвуковою швидкістю в атмосфері виникає ударна хвиля, яка створює потужні звукові коливання, тому людина чує сильний гуркіт.

Метеорити мають більшу масу, тому вони можуть досягти поверхні Землі. Коли метеоритне тіло з великою швидкістю летить в атмосфері, - то через опір повітря воно нагрівається до +10000 °С і починає світитись як розжарена куля, яку називають болідом (з грец. — спис). При польоті боліда з надзвуковою швидкістю в атмосфері виникає ударна хвиля, яка створює потужні звукові коливання, тому людина чує сильний гуркіт.

Метеорит Гоба

  • Цей залізний метеорит масою 60 тон і об'ємом 9 м³ був знайдений на території сучасної Намібії поблизу Грутфонтейна в 1920 році. Назву отримав від назви ферми (англ. Hoba West Farm), на території якої був знайдений власником. За його словами, він знайшов метеорит, обробляючи своє поле.

  • Метеорит впав на Землю приблизно 80 тисяч років тому і був виявлений цілком випадково, бо вже не залишилося ані кратера, ані інших слідів падіння. Вочевидь атмосфера сповільнила падіння метеорита, тому великих викидів енергії не відбулося.



Метеорит, знайдений у Антарктиці



Що називають метеором, болідом?

  • Метеор — світлове явище, яке викликає іонізоване повітря на шляху польоту маленьких метеорних части­нок

  • Болід — світлове явище, яке супроводжує політ метеоритного тіла в атмосфері.



Метеоритне тіло — це осколок астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою. Тобто метеорити мають астероїдне походження. Швидкість, з якою метеор чи метеорит влітає у земну атмосферу, залежить від напрямку його руху відносно вектора швидкості Землі. Найбільшу швидкість входження в атмосферу (50—70 км/с) мають ті метеоритні тіла, які летять назустріч руху Землі, коли швидкості боліда та Землі додаються. Швидкість метеора і метеоритного тіла при входженні в атмосферу Землі не може бути меншою за 11,2 км/с, бо навіть коли астероїдне тіло «доганяє» нашу планету, то через земне тяжіння його швидкість починає зростати. Нині за рахунок метеоритної речовини маса Землі збільшується на 500 000 т за рік.

Метеоритне тіло — це осколок астероїда, який, обертаючись навколо Сонця, зіткнувся з нашою планетою. Тобто метеорити мають астероїдне походження. Швидкість, з якою метеор чи метеорит влітає у земну атмосферу, залежить від напрямку його руху відносно вектора швидкості Землі. Найбільшу швидкість входження в атмосферу (50—70 км/с) мають ті метеоритні тіла, які летять назустріч руху Землі, коли швидкості боліда та Землі додаються. Швидкість метеора і метеоритного тіла при входженні в атмосферу Землі не може бути меншою за 11,2 км/с, бо навіть коли астероїдне тіло «доганяє» нашу планету, то через земне тяжіння його швидкість починає зростати. Нині за рахунок метеоритної речовини маса Землі збільшується на 500 000 т за рік.

На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра (рис.), які називають астроблемами (від грец. — зоряні рани), але більшість кратерів не збереглася, бо протягом віків ат­мосферні процеси знищували сліди космічних катаклізмів.

На Землі астрономи та геологи виявили більше сотні метеоритних кратерів різного діаметра (рис.), які називають астроблемами (від грец. — зоряні рани), але більшість кратерів не збереглася, бо протягом віків ат­мосферні процеси знищували сліди космічних катаклізмів.

Арізонський кратер (США) утворився 10 000 років тому. Його діаметр 1,2 км, а глибина 200 м. Осколки метеорита знаходять на відстані 30 км



Велику кільцеву структуру метеоритного походження діаметром 7 км виявили в Україні в Іллінецькому районі Вінницької області.

Велику кільцеву структуру метеоритного походження діаметром 7 км виявили в Україні в Іллінецькому районі Вінницької області.

Геологічні дослідження показують, що початкова маса метеорита була не меншою ніж 10 кг.

Загадка Тунгуського метеорита



Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, який упав 30 червня 1908 р. поблизу ріки Підкам'яна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км. Яскравість боліда була настільки великою, що здавалося, наче від Сонця відділився кусок і полетів по небу. Потім стався вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння. Сейсмічні станції зареєстрували землетрус, а сейсмічні хвилі двічі обігнули Землю. Розрахунки показали, що при падінні метеорита виділилась енергія 1017 Дж — таку енергію виділяє вибух найбільш потужних водневих бомб.

Найбільшим метеоритом XX ст. можна вважати Тунгуський, який упав 30 червня 1908 р. поблизу ріки Підкам'яна Тунгуска (притока Єнісею) у Сибіру. Його політ в атмосфері спостерігали по трасі завдовжки майже 5000 км. Яскравість боліда була настільки великою, що здавалося, наче від Сонця відділився кусок і полетів по небу. Потім стався вибух, який було чути на відстані 2000 км від місця падіння. Сейсмічні станції зареєстрували землетрус, а сейсмічні хвилі двічі обігнули Землю. Розрахунки показали, що при падінні метеорита виділилась енергія 1017 Дж — таку енергію виділяє вибух найбільш потужних водневих бомб.

У 1926 р. Академія наук України організувала першу експедицію в район падіння Тунгуського метеорита. її очолив професор Л. Кулик. Головна таємниця, яку виявила експедиція, — відсутність кратера та осколків на місці падіння метеорита, тому вчені висунули гіпотезу, що метеорит міг вибухнути в повітрі. Про це свідчать стовбури повалених дерев на місці катастрофи. Площа поваленого та спаленого лісу займає близько 5000 км , але в епіцентрі повітряного вибуху, де ударна хвиля поширювалася перпендикулярно до поверхні Землі, стовбури дерев не були повалені.

У 1926 р. Академія наук України організувала першу експедицію в район падіння Тунгуського метеорита. її очолив професор Л. Кулик. Головна таємниця, яку виявила експедиція, — відсутність кратера та осколків на місці падіння метеорита, тому вчені висунули гіпотезу, що метеорит міг вибухнути в повітрі. Про це свідчать стовбури повалених дерев на місці катастрофи. Площа поваленого та спаленого лісу займає близько 5000 км , але в епіцентрі повітряного вибуху, де ударна хвиля поширювалася перпендикулярно до поверхні Землі, стовбури дерев не були повалені.

Повалений ліс на місці падіння Тунгуського метеорита



Залишається таємницею, куди поділись осколки Тунгуського метеорита при вибуху. Найбільш вірогідним поясненням цих аномальних явищ може бути гіпотеза про те, що метеорит був льодяним ядром невеликої комети, яке вибухнуло в атмосфері Землі. Газові компоненти ядра випарувалися, а тверді силікатні частинки розплавились і випали на поверхню у вигляді мікроскопічних частинок.

Залишається таємницею, куди поділись осколки Тунгуського метеорита при вибуху. Найбільш вірогідним поясненням цих аномальних явищ може бути гіпотеза про те, що метеорит був льодяним ядром невеликої комети, яке вибухнуло в атмосфері Землі. Газові компоненти ядра випарувалися, а тверді силікатні частинки розплавились і випали на поверхню у вигляді мікроскопічних частинок.

Комети



Цей термін походить від грец. — волохатий своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи. Ці частинки слабо зв'язані між собою і тому легко розпадаються на фрагменти.

Цей термін походить від грец. — волохатий своїм незвичним виглядом привертають найбільшу увагу людей, бо вони мають дивний красивий хвіст. Комети є залишками космічної речовини, з якої утворилися планети Сонячної системи. Ці частинки слабо зв'язані між собою і тому легко розпадаються на фрагменти.

За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі. Часто комети відкривали аматори астрономії і навіть школярі. На честь українських астрономів названі комети Герасименко, Нейуміна, Скоритченко, Черних, Чурюмова, Шайна.

За традицією кометі дають назву на честь тих астрономів, які першими побачили її на небі. Часто комети відкривали аматори астрономії і навіть школярі. На честь українських астрономів названі комети Герасименко, Нейуміна, Скоритченко, Черних, Чурюмова, Шайна.

Комета Галлея



Комета Гейла-Боппа



Найбільш знаменитою кометою можна вважати комету Галлея, яку спостерігають вже кілька тисячоліть. Директор Гринвіцької обсерваторії Е. Галлей (1656—1742) вперше визначив орбіту комети, яку було видно у 1682 р. Для цього він вивчив стародавні літописи і звернув увагу на те, що одна з комет з'являлася на небі з постійним періодом 76 років. За допомогою третього закону Кеплера Галлей визначив велику піввісь орбіти та передбачив її появу у 1758 р. Останній раз комету Галлея спостерігали у 1986 p., а наступний її приліт до Землі очікується у 2061 році.

Найбільш знаменитою кометою можна вважати комету Галлея, яку спостерігають вже кілька тисячоліть. Директор Гринвіцької обсерваторії Е. Галлей (1656—1742) вперше визначив орбіту комети, яку було видно у 1682 р. Для цього він вивчив стародавні літописи і звернув увагу на те, що одна з комет з'являлася на небі з постійним періодом 76 років. За допомогою третього закону Кеплера Галлей визначив велику піввісь орбіти та передбачив її появу у 1758 р. Останній раз комету Галлея спостерігали у 1986 p., а наступний її приліт до Землі очікується у 2061 році.

Тривалий час загадкою для астрономів був довгий хвіст комети, який інколи простягається на сотні мільйонів кілометрів, причому напрям хвоста змінюється таким чином, що він весь час відхиляється у протилежний від Сонця бік. Здається, що хвіст до Сонця не притягується, а навпаки, відштовхується, начебто від Сонця дує своєрідний вітер. Звичайно, хвіст комети притягується до Сонця, але для частинок з діаметром меншим ніж 10 -5 м сила відштовхування стає більшою за силу притягання. Хвіст комет саме і складається з мікроскопічних частинок космічного пилу, на які діє відштовхувальна сила сонячного вітру.

Тривалий час загадкою для астрономів був довгий хвіст комети, який інколи простягається на сотні мільйонів кілометрів, причому напрям хвоста змінюється таким чином, що він весь час відхиляється у протилежний від Сонця бік. Здається, що хвіст до Сонця не притягується, а навпаки, відштовхується, начебто від Сонця дує своєрідний вітер. Звичайно, хвіст комети притягується до Сонця, але для частинок з діаметром меншим ніж 10 -5 м сила відштовхування стає більшою за силу притягання. Хвіст комет саме і складається з мікроскопічних частинок космічного пилу, на які діє відштовхувальна сила сонячного вітру.

Рух комети навколо Сонця. Під дією «сонячного вітру» хвіст комети відштовхується в протилежному від Сонця напрямку.



Ядро комети, з якого утворюється хвіст, складається в основному з льоду. Вперше воно було сфотографоване радянською АМС «Вега» у 1986 р. Діаметр таких льодових ядер може бути всього кілька десятків кілометрів, тому на великій відстані від Землі їх не видно.



Ядро комети Галлея на відстані кілька тисяч кілометрів. Довжина дуже темного ядра — 15 км, ширина — 8 км. З отворів, що знаходяться на поверхні, вириваються струмені газу.



Датський астроном Я. Оорт висунув гіпотезу, що за орбітою Плутона можуть бути мільйони таких кометних ядер (хмара Оорта), але з них тільки невелика кількість залітає в перигелії близько до Сонця. Під впливом гравітаційного збурення великих планет комети можуть змінити свою орбіту і навіть зіткнутися з ними. Такою катастрофою міг бути також вибух Тунгуського метеорита. У 1994 р. комета Шумейкера—Леві впала на Юпітер, і при цьому зіткненні виділилась енергія, що дорівнює вибухові мільйонів ядерних бомб.



Лід у ядрах тих комет, які часто підлітають близько до Сонця, з часом повністю випаровується. Від комети залишаються тверді силікатні пилинки, які продовжують рух по орбіті і перетворюються у метеорні потоки. Якщо Земля перетинає орбіту такого метеорного потоку, то спостерігається «зоряний дощ», коли одно­часно можна побачити тисячі метеорів.



Домашнє завдання:

  • Вивчити § 16.

  • Підготуватися до самостійної роботи.



Схожі:

Урок №11 клас Мета уроку iconУрок з української мови 8 клас Тема уроку: Звертання поширені й непоширені. Розділові знаки в реченнях зі звертаннями
Мета уроку: повторити й поглибити знання про звертання; ознайомити з непоширеними й поширеними звертаннями; формувати вміння розставляти...
Урок №11 клас Мета уроку iconУроку: ТЕМА уроку: «Заробітна плата, її економічний зміст, форми І системи оплати праці». Мета уроку: Мета уроку

Урок №11 клас Мета уроку iconУрок-пазли "перлина північного причорномор’Я" (75-річчю Миколаївщини присвячується) мета уроку: миколаївщині 75!
В цьому навчальному році наш перший урок присвячений 75-й річниці утворення Миколаївської області
Урок №11 клас Мета уроку iconУроку: Підсумковий урок "Тригонометричні функції" Вчитель Підбузької сзш І- ііі ст. Ткаченко Оксана Богданівна Мета уроку
Повторення основних завдань і вмінь з теми під час усного опитування та виконання вправ
Урок №11 клас Мета уроку iconУрок як основна форма навчання історії та суспільствознавчих дисциплін в контексті компетентнісно орієнтованого навчання Компетентність здатність Категорії
Тема уроку. Передумови, причини й початок Національно-визвольної війни Мета уроку
Урок №11 клас Мета уроку iconУрок -гра «Зимова спартакіада» Мета уроку: 1 закріпити вміння додавати і

Урок №11 клас Мета уроку iconУрок №11 клас Мета уроку
Сонячної системи, що рухається по своїй орбіті навколо Сонця з дуже великою швидкістю — 30км/с. Крім того, обертаючись навколо власної...
Урок №11 клас Мета уроку iconУрок-аукціон (7клас) Урок-аукціон (7клас) Тема: Трикутники Мета: систематизувати та узагальнити знання по темі
Увага! Увага! Сьогодні замість уроку геометрії в нас відбудеться аукціон-розпродаж геометричних фігур
Урок №11 клас Мета уроку iconУроку: «Середня лінія трикутника» Геометрія 8 клас Мета уроку
Формування знань про середню лінію трикутника, ознайомлення із властивістю знаходження середньої лінії трикутника, формування вмінь...
Урок №11 клас Мета уроку iconУрок суд Мета уроку
Познайомитись з історією голодомору 1932-1933рр., пояснивши його причини й наслідки

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка