Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла


НазваФізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла
Дата конвертації20.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


ФІЗІОЛОГІЯ ВЕНОЗНОЇ І ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ


ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  • 1. Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла:

  • а) поняття про мікроциркуляцію, функціональний елемент мікроциркуляції;

  • б) гемомікроциркуляторне русло, типи капілярів;

  • 2. Капілярний кровообіг:

  • в) механізми транскапілярного обміну.

  • 3. Кровообіг у венах:

  • а) морфо-функціональні особливості венозної системи;

  • б) механізми регуляції;

  • в) венозний тиск;

  • г) венний пульс.

  • 4. Лімфа та лімфообіг:

  • а) морфо-функціональна характеристика лімфатичної системи;

  • б) склад і властивості лімфи;

  • в) механізми лімфовідтоку.



Мікроциркуляторне русло складається з трьох ланок:

  • Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і артеріоло-венулярні анастомози. Ця ланка має назву гемомікроциркуляторного русла. Артеріоли це кінцеві відділи артеріальної кровоносної системи з найбільш вираженими резистивними функціями. Характерна риса їх стінки наявність шару гладком'язових клітин. Артеріоли з прекапілярами забезпечують формування периферичного опору судин і підтримування артеріального тиску.



Друга ланка це транспорт речовин в інтерстиціальні простори тканин. Інтерстиціальні простори заповнені гелем, колагеновими волокнами, які направляють переміщення тканинної рідини, макрофагальними та імунокомпонентними клітинами. В інтерстиції створюється певний гідростатичний і онкотичний тиск.

  • Друга ланка це транспорт речовин в інтерстиціальні простори тканин. Інтерстиціальні простори заповнені гелем, колагеновими волокнами, які направляють переміщення тканинної рідини, макрофагальними та імунокомпонентними клітинами. В інтерстиції створюється певний гідростатичний і онкотичний тиск.



Третя ланка лімфатичні капіляри. Їх стінки тонші за стінки капілярів і, як правило, не мають базальної мембрани. Міжендотеліальні щілини основний шлях проникнення тканинної рідини в просвіт лімфатичних капілярів. Ці щілини можуть розширюватися. Лімфатичні капіляри починаються або сліпиии пальцеподібними виростами, або петлеподібними утвореннями. На деякій віддалі від початку капіляра в його просвіті появляються клапани, що визначають напрямок току лімфи.

  • Третя ланка лімфатичні капіляри. Їх стінки тонші за стінки капілярів і, як правило, не мають базальної мембрани. Міжендотеліальні щілини основний шлях проникнення тканинної рідини в просвіт лімфатичних капілярів. Ці щілини можуть розширюватися. Лімфатичні капіляри починаються або сліпиии пальцеподібними виростами, або петлеподібними утвореннями. На деякій віддалі від початку капіляра в його просвіті появляються клапани, що визначають напрямок току лімфи.



Будова капіляра

  • Стінка капілярів має дві оболонки: внутрішню ендотеліальну і зовнішню базальну. На рівні капілярів здійснюється обмін рідини, газів і поживних речовин між кров'ю і клітинами організму.



ТИПИ КАПІЛЯРІВ

  • 1. Соматичні ендотеліальна і базальна оболонка безперервні. Пропускають воду і розчинені в ній мінеральні речовини. Локалізуються ці капіляри в шкірі, м'язах, корі великих півкуль.

  • 2. Вісцеральні в їх стінці є віконця "фенестри" в ендотелії суцільна базальна мембрана. Знаходяться ці капіляри в нирках, системі травлення, ендокринних залозах.

  • 3. Синусоїдні ендотеліальна оболонка фенестрована і майже відсутня базальна мембрана. Через їх стінку легко проходять макромолекули, форменні елементи. Локалізуються ці капіляри в кістковому мозку, печінці, селезінці.



Механізми транскапілярного обміну

  • Обмін через капілярну стінку здійснюється за рахунок таких механізмів:

  • 1) фільтраційно-реабсорбційного; 2) дифузії; З) піноцитозу.

  • Фільтрація і реабсорбція відбуваються за рахунок різниці гідростатичного тиску крові і гідростатичного тиску оточуючих тканин, а також під дією різниці величин онко- і осмотичного тиску крові і міжклітинної рідини.

  • В основі дифузії лежить градієнт концентрації по обидва боки мембрани. Дифузія відіграє важливу роль в процесах переходу газів через стінку капілярів.

  • Третій механізм піноцитоз грає важливу роль в здійсненні креаторних зв'язків в організмі. Проте він відбуваеться дуже повільно і відіграє незначну роль в транскапілярному обміні.



Фільтраційний механізм транскапілярного обміну речовин.

  • Величина фільтраційного і реабсорб-

  • ційного тиску може бути вирахована за

  • формулою:

  • Рф-р = (РГк + РОтк ) – (РОпл + РГтк),

  • Де РГк і РГтк гідростатичний тиск

  • крові і тканинної рідини; РОпл і РОтк

  • онко–осмотичний тиск плазми і тканинної

  • рідини. Отже Рф-р = тиск з капіляра –

  • тиск в капіляр. У середньостатичному

  • капілярі величина гідростатичного тиску

  • в артеріальному кінці становить 32,5 мм

  • рт.ст., а в тканинній рідині 3 мм рт.ст.

  • Осмо-онкотичний тиск плазми становить

  • 25 мм рт.ст., а в тканинній рідині 4,5 мм

  • рт.ст. Ефективний фільтраційний тиск

  • буде складати: Рф = (32,5 +4,5) (тиск з

  • капіляра) (25 +3) (тиск в капіляр) =

  • 37 28 = 9 мм рт.ст.



Реабсорбційний механізм транскапілярного обміну речовин.

  • Оскільки під час руху крові через

  • капіляр частина води виходить з

  • судинного русла, що веде до

  • зменшення гідростатичного тиску

  • у венозному кінці до 17,5 мм рт.ст.

  • Осмо-онкотичний тиск у

  • венозному кінці капіляра

  • залишився таким самим, тобто 25

  • мм рт. ст. У тканині гідростатичний

  • і осмо-онкотичний тиски також

  • залишилися без змін.

  • Ефективний реабсорбційний тиск

  • буде складати: Рр = (17,5 + 4,5) (тиск з

  • капіляра) (25 + 3) - (тиск в

  • капіляр) = 22 28 = 6 мм рт.ст.



Вени це судини, які несуть кров з органів і тканин до серця в праве передсердя. Виняток складають легеневі вени, які несуть артеріальну кров від легенів в ліве передсердя.

  • Вени це судини, які несуть кров з органів і тканин до серця в праве передсердя. Виняток складають легеневі вени, які несуть артеріальну кров від легенів в ліве передсердя.

  • Сукупність всіх вен складає венозну систему. Розрізняють поверхневі і глибокі вени. Поверхневі вени називають ще шкірними, оскільки розміщені в підшкірно-жировій клітковині. Глибокі вени супроводжують артерії, чому і отримали назву вен-супутниць. Для вен характерна висока здатність до розтягнення і відносно низька еластичність. Внутрішня поверхня більшості вен, за винятком дрібних венул, вен ворітної системи і порожнистих вен, має складки внутрішньої оболонки - клапани. Кров у венозній системі рухається проти сили тяжіння, що сприяє розвитку застою.



Механізми забезпечення руху крові у венах

  • 1. Рух крові обумовлений різницею тиску у венозній системі. Кров тече з області високого тиску, що створюється роботою серця, енергією серцевого викиду, в область більш низького тиску.

  • 2. Велика роль у забезпеченні руху крові у венах належить негативному тиску в грудній клітці. При вдиху збільшується об'єм грудної клітки і розширюються порожнисті вени. Цим самим полегшується приток венозної крові до серця. Вплив дихальних рухів на венозний кровообіг називається дихальною помпою.

  • 3. Певний вплив на кровотік у венах мають скорочення скелетних м'язів, що стискають вени. При цьому тиск в них підвищується і завдяки наявності клапанів, які попереджують відтік крові до капілярів, кровотік має напрямок до серця. Це явище отримало назву м'язової венозної помпи.

  • 4. Діафрагмальна помпа. Під час вдиху діафрагма скорочується і тисне на внутрішні органи. З них витискається кров у ворітну вену і далі тече в порожнисту.

  • 5. У русі крові у венах відіграють певну роль і перистальтичні скорочення стінок деяких вен. У венах печінки такі скорочення виникають з частотою 2-3 за хвилину.



Методи вимірювання венозного тиску

  • Вимірювання венозного тиску (флеботонометрія) дає інформацію про діяльність правого шлуночка і здійснюється прямим та непрямим способами. Пряме вимірювання проводять за допомогою флеботонометра, який являє собою водяний манометр.

  • Манометричну скляну трубку з поділками від 0 до 250 мм перед вимірюванням стерилізують і наповнюють стерильним фізіологічним розчином. Прилад встановлюють так, щоб нульова поділка шкали була на рівні правого передсердя (нижній край грудного м'яза). Проколюють ліктьову вену, у горизонтальному положенні обстежуваного, і голку з'єднують через трубочку з манометром. Спостерігають за рівнем підняття розчину в манометричній трубці. Венозний тиск у здорової людини коливається від 50 до 100 мм вод. ст. і одинаковий на обох руках.



ФЛЕБОГРАФІЯ

  • Флебограма складається з:

  • Хвиля а передсердна обумовлена скороченням правого передсердя, під час чого припиняється відтік крові з вен.

  • Хвиля с обумовлена передачею пульсації сонної артерії на вену на початку систоли.

  • Хвиля х виникає під час систоли шлуночків, коли наповнюється праве передсердя і вени спорожнюються і спадаються.

  • Хвиля v шлуночкова виникає при наповнених передсердях кров'ю, що перешкоджає спорожненню вен. Це відмічається при ізометричному розслабленні шлуночків.

  • Хвиля y обумовлена поступленням крові в праве передсердя, внаслідок чого виникає спадання вен.



Морфо-функціональна характеристика лімфатичної системи.

  • Лімфатична система складається з лімфатичних судин, лімфатичних вузлів і лімфатичних протоків. Всі тканини, крім кісткової, нервової і поверхневих шарів шкіри пронизані сіткою лімфатичних капілярів.

  • При злитті декількох капілярів утворюється лімфатична судина. Тут же знаходиться і перший клапан. Далі по ходу судин знаходяться інші клапани. Вони перешкоджають зворотному току лімфи. З кожного органу або частини тіла виходять лімфатичні судини, які направляються до регіональних лімфатичних вузлів. Судини, якими лімфа поступає у вузол, називаються приносними, судини, якими лімфа виходить з воріт вузла, називаються виносними лімфатичними судинами.

  • Лімфатичні вузли виконують, поперше, бар'єрно-фільтраційну функцію, завдяки присутності макрофагів і сіточки з ретикулярних волокон в просвіті синусів; подруге, лімфатичні вузли є органами лімфопоезу (В і Тлімфоцити); потретє, лімфатичні вузли - це депо лімфи.

  • Основними колекторами лімфатичної системи, якими лімфа відтікає у венозне русло, є грудна лімфатична протока і шийна лімфатична протока, яка збирає лімфу від голови і прилягаючих ділянок.



Функції лімфатичної системи:

  • 1. Підтримування постійного об'єму і складу тканинної рідини шляхом постійного дренування міжклітинного простору.

  • 2. Перенесення поживних речовин з травного каналу у венозну систему.

  • 3. Бар'єрно-фільтраційна функція забезпечується лімфатичними вузлами.

  • 4. Участь в імунологічних реакціях. У лімфатичних вузлах з Влімфоцитів утворюються плазматичні клітини, які виробляють антитіла, знаходяться і Тлімфоцити, які відповідають за клітинний імунітет.



Види лімфи:

  • І. Периферична лімфа, яка відтікає від органів.

  • 2. Проміжна (транспортна) лімфа, яка пройшла через

  • лімфатичні вузли.

  • 3. Центральна - лімфа, яка знаходиться в лімфатичних

  • протоках.

  • Найбільш чітка різниця між видами лімфи в клітинному

  • складі. У периферичній лімфі клітин мало на 90 % це

  • лімфоцити.

  • У проміжній лімфі кількість лейкоцитів збільшується за

  • рахунок утворення в лімфатичних вузлах плазмоцитів.

  • У центральній лімфі переважають лімфоцити, але

  • появляються нейтрофіли, еозинофіли.



Механізми лімфовідтіку:

  • 1. У відтоку лімфи провідне значення належить силі напірної і проштовхуючої дії рідини, проникаючої з міжклітинного простору в лімфатичні капіляри. Тобто це відбувається під впливом гідростатичного тиску. Утворена лімфа механічно виштовхує ту, яка була в лімфатичних капілярах.

  • 2. Відтоку лімфи сприяє різниця тиску в лімфатичних судинах. Так, в дрібних лімфатичних судинах тиск лімфи складає 8-10 мм вод. ст., а в місці впадіння грудної протоки у венозну систему він, як і в крупних венах, нижчий за атмосферний.

  • 3. На рух лімфи має вплив скорочення скелетних м'язів, що оточують лімфатичні шляхи. Ці скорочення створюють своєрідну помпу, яка поперемінно стискає судини.

  • 4. Лімфовідтоку сприяє зміна внутрішньочеревного тиску, рух органів травлення, а також дихальні рухи, що викликають розширення грудної протоки при вдиху і стиснення її при видиху.

  • 5. Встановлені нервові впливи на рух лімфи. При стимуляції симпатичних волокон спостерігається припинення руху лімфи внаслідок спазму лімфатичних судин.



Механізм лімфангіону

  • У переміщені лімфи значну роль відіграють ритмічні скорочення стінок лімфатичних судин. Деякі з них можуть спонтанно скорочуватися з частотою 8-10 за 1 хв. Хвиля скорочень повздовжньої і циркулярної мускулатури поширюється в центральному напрямку і проштовхує лімфу через клапани, які почергово відкриваються і закриваються



Схожі:

Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconФізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconФізіологія мікроциркуляції, венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconФізіологія мікроциркуляції, венозних І лімфатичних судин план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconСечова система План лекції Загальна морфо-функціональна характеристика сечової системи

Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconСечова система План лекції Загальна морфо-функціональна характеристика сечової системи

Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconФізіологія венозної І лімфатичної системи. Регуляція кровообігу мікроциркуляторне русло складається з трьох ланок
Перша ланка забезпечує циркуляцію крові і включає 6 компонентів: артеріоли, прекапіляри, капіляри, посткапілярні венули, венули і...
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconЧоловіча статева система План лекції Загальна морфо-функціональна характеристика чоловічої статевої системи
Органи сімя’виносних шляхів: над’яєчко придаток сім’яника, сім’явиносні протоки, сім’явипорскувальна протока, сечівник
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconЧоловіча статева система План лекції Загальна морфо-функціональна характеристика чоловічої статевої системи
Органи сімя’виносних шляхів: над’яєчко придаток сім’яника, сім’явиносні протоки, сім’явипорскувальна протока, сечівник
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconЧоловіча статева система План лекції Загальна морфо-функціональна характеристика чоловічої статевої системи
Органи сімя’виносних шляхів: над’яєчко- придаток сім’яника, сім’явиносні протоки, сім’явипорскувальна протока, сечівник
Фізіологія венозної І лімфатичної системи план лекції: Морфо-функціональна характеристика мікроциркуляторного русла iconПлан лекції: Морфо-функціональна організація серця
Провідність серця: б поширення збудження в передсердях, в передсердно-шлуночковому вузлі

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка