Юрій Шевельов


НазваЮрій Шевельов
Дата конвертації18.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации









“Коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно – хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що тікає від світу – мовляв, ловив він мене і піймав у ченці. А водночас кілька разів військовий, і актор, і першорядний танцюрист, й ініціатор мало не всіх громадських заходів у Харкові, перший директор театру, один із редакторів “Украинского вестника”, засновник Інституту шляхетних дівчат і кадетського корпусу, повітовий “предводитель дворянства”, совісний суддя і голова карного суду…”

“Коли читаєш спогади про Квітку, впадають в очі незрозумілі суперечності. Боязка золотушно – хвороблива дитина, потім людина, що, як мімоза, закривається від кожного доторку, людина, що тікає від світу – мовляв, ловив він мене і піймав у ченці. А водночас кілька разів військовий, і актор, і першорядний танцюрист, й ініціатор мало не всіх громадських заходів у Харкові, перший директор театру, один із редакторів “Украинского вестника”, засновник Інституту шляхетних дівчат і кадетського корпусу, повітовий “предводитель дворянства”, совісний суддя і голова карного суду…”

Юрій Шевельов

Громадський музей Г.Ф. Квітки-Основ’яненка при Харківському театрі імені Т.Г. Шевченка

Громадський музей Г.Ф. Квітки-Основ’яненка при Харківському театрі імені Т.Г. Шевченка

Будинок Г. Ф. Квітки-Основ'яненка в Основі під Харковом

Будинок Г. Ф. Квітки-Основ'яненка в Основі під Харковом



Монастир, у якому перебував

Монастир, у якому перебував

Г.Ф.Квітка-Основ’яненко

Харківський театр. Початок ХІХ ст.

Харківський театр. Початок ХІХ ст.

Харківський інститут шляхетних панн. ХІХ ст.

Харківський інститут шляхетних панн. ХІХ ст.

Анна Григорівна Вульф,

Анна Григорівна Вульф,

дружина Г.Ф. Квітки-Основ’яненка

Могила Г.Ф. Квітки-Основ’яненка у Харкові на Холодній горі.

Могила Г.Ф. Квітки-Основ’яненка у Харкові на Холодній горі.

Громадський музей Г.Ф. Квітки-Основ’яненка при Харківському театрі імені Т.Г. Шевченка

Громадський музей Г.Ф. Квітки-Основ’яненка при Харківському театрі імені Т.Г. Шевченка

Три Мистецькі фактори, під впливом яких розвивався письменницький талант Г. Квітки-Основ’яненка:

  • досягнення українських письменників, зокрема Г. Сковороди, І.Котляревського, П.Гулака-Артемовського;

  • усна народна творчість;

  • російська література ХVIII - поч. ХІХ ст.



“ Нехай же знають і наших. Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне ”, - так писав Г. Квітка-Основ’яненко у передмові до твору “ Маруся ”.

“ Нехай же знають і наших. Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне ”, - так писав Г. Квітка-Основ’яненко у передмові до твору “ Маруся ”.



Твір “ Маруся ” написаний у 1832 р., у 1834 р. надрукований у книжці “ Малоросійські повісті ”.

Твір “ Маруся ” написаний у 1832 р., у 1834 р. надрукований у книжці “ Малоросійські повісті ”.

Мої герої писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування.

Мої герої писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування.

Г.Ф. Квітка-Основ’яненко



Упізнай героя

“ Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці-як тернові ягідки, бровоньки - як на шнурочку… І на батька, і на матір, і на себе пряде, шиє, миє, і сама усе одна, без наймички, і варить, і пече…”

“Гарний, русявий, чисто підголений, чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний. А що вже дотепний; на вигадки, на прикладки – поперед усіх; тільки його й чути, від нього весь регіт іде”.

“Гарний, русявий, чисто підголений, чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний. А що вже дотепний; на вигадки, на прикладки – поперед усіх; тільки його й чути, від нього весь регіт іде”.

“ Між товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водився. Тільки піп у дзвін – він уже там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть…”

“ Між товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водився. Тільки піп у дзвін – він уже там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть…”

“ Добра, роботяща, хазяйка слухняна. Ночі не поспить, усюди старається, б’ється і вже зробить, і достане, чого чоловікові хотілось. А він поважав її, скільки міг, і любив її, як свою душу ”.

“ Добра, роботяща, хазяйка слухняна. Ночі не поспить, усюди старається, б’ється і вже зробить, і достане, чого чоловікові хотілось. А він поважав її, скільки міг, і любив її, як свою душу ”.

Сентименталізм (у перекладі з французької означає “ чуття ”) – це напрям у європейській літературі другої половини ХVIII – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

Сентименталізм (у перекладі з французької означає “ чуття ”) – це напрям у європейській літературі другої половини ХVIII – початку ХІХ ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

ТЕСТИ

1. Віршовані рядки “… Тебе люди поважають,-

Добрий голос маєш;

Співай же їм, мій голубе…

Утни, батьку, щоб нехотя

На ввесь світ почули…”

адресував Г. Квітці-Основ’яненку

а) І.Котляревський;

б) Т. Шевченко;

в) І. Франко.

2. Г. Квітка-Основ’яненко народився:

2. Г. Квітка-Основ’яненко народився:

а) 1768 р. на Черкащині;

б) 1770 р. на Полтавщині;

в) 1778 р. на Харківщині.

3. Письменницький талант Г. Квітки-Основ’яненка розвинувся під впливом:

3. Письменницький талант Г. Квітки-Основ’яненка розвинувся під впливом:

а) досягнень українських письменників;

б) усної народної творчості;

в) досягнень українських письменників, усної народної творчості та російської літератури кінця ХVIII – початку ХІХ ст.

4. Г. Квітка-Основ’яненко писав твори:

4. Г. Квітка-Основ’яненко писав твори:

а) тільки українською мовою;

б) тільки російською мовою;

в) і російською, й українською мовами.

5. У передмові до якого твору Г. Квітка-Основ’яненко писав: “ Нехай же знають і наших. Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне ”:

5. У передмові до якого твору Г. Квітка-Основ’яненко писав: “ Нехай же знають і наших. Бо є такі люди, що з нас кепкують і говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне ”:

а) “ Маруся ”;

б) “ Конотопська відьма ”;

в) “ Сватання на Гончарівці ”.

6. Твір “ Маруся ” Г. Квітка-Основ’яненко написав :

6. Твір “ Маруся ” Г. Квітка-Основ’яненко написав :

а) 1832 р.;

б) 1834р.;

в) 1835 р.

7. “Герої твору “ Маруся ” “ писані з натури, без будь-якої прикраси і відтушовування ”. Кому належать ці слова:

7. “Герої твору “ Маруся ” “ писані з натури, без будь-якої прикраси і відтушовування ”. Кому належать ці слова:

а) Т.Шевченку;

б) І.Котляревському;

в) Г.Квітці-Основ’яненку.

8. Сентименталізм у перекладі з французької означає :

8. Сентименталізм у перекладі з французької означає :

а) чуття;

б) враження;

в) вираження.

9. Сентименталісти вважали своїм завданням :

9. Сентименталісти вважали своїм завданням :

а) відтворити життя простої людини;

б) розчулити читача, викликати в нього співчуття до нещасної долі героїв.

10. За жанром твір “ Маруся ”:

10. За жанром твір “ Маруся ”:

а) сентиментальна повість;

б) сентиментальний роман;

11. Кому належать слова: “ Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. Ваша “ Маруся ” так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю ”:

11. Кому належать слова: “ Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. Ваша “ Маруся ” так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю ”:

а) І.Котляревському;

б) Ю.Шевельову;

в) Т.Шевченку.



Схожі:

Юрій Шевельов iconЮрій Володимирович Шевельов Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв І науки в США
Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв І науки в США
Юрій Шевельов iconНими пишається Україна. Юрій Михайлович Котермак (1450 – 1494)
Юрій Дрогобич український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого...
Юрій Шевельов iconКондратюк Юрій Васильович Юрій Васильович Кондратюк – великий син українського народу, один з головних теоретиків світової космонавтики
Юрій Васильович Кондратюк великий син українського народу, один з головних теоретиків світової космонавтики
Юрій Шевельов iconЮрій Олексійович Гагарін Юрій Олексійович Гагарін

Юрій Шевельов iconГагарін Юрій Олексійович Гагарін Юрій Олексійович

Юрій Шевельов iconЮрій Липа Дитячі роки

Юрій Шевельов icon1961р. Юрій Гагарін 1965 р. Олексій Леонов

Юрій Шевельов iconВикористання мультимедійних засобів у курсі фізики для студентів-іноземців скоренький Юрій Любомирович

Юрій Шевельов iconПобудова галузевої інформаційної системи Забенько Юрій Іванович
Впровадження в Україні технологій електронного документообігу й електронного підпису
Юрій Шевельов iconЗагальне та операційне середовище підприємства Вдовенко Юрій
Фактори операційного середовища, їх характеристика: споживачі, постачальники ресурсів, конкуренти, робоча сила, міжнародна діяльність,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка