Ними пишається Україна. Юрій Михайлович Котермак (1450 – 1494)

Ними пишається Україна.

Юрій Михайлович Котермак (1450 – 1494)

• Юрій Михайлович Котермак з Дрогобича, більш відомий як Юрій Дрогобич - український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету.

Ціолковський Костянтин Едуардович (17 вересня 1857 - 19 вересня 1935)

Грабовський Борис Павлович (26 травня 1901 – 13 січня 1966)

• Вітчизняний фізик, син видатного українського поета-демократа Павла Арсенійовича Грабовського, творець електронної системи передачі на відстань рухомого зображення.

Микола Миколайович Боголюбов (8 (21) серпня 1909 - 13 лютого 1992)

• Радянський математик і механік, фізик-теоретик, засновник наукових шкіл з нелінійної механіки і теоретичної фізики, академік АН СРСР (від 1953) і АН УРСР (від 1948).

Капіца Петро Леонідович (09.07.1894 – 08.04.1984)

• Фізик, лауреат Нобелівської премії, двічі Герой Соціалістичної Праці, нагороджений великою медаллю ім. М. Ломоносова.

• Родина Капіц (по матері) походить з українських волинських дворян Стебницьких. Батько П. Капіци полковник Л. Капіца — виходець з Волині.

Петро Капица – директор Інституту фізичних проблем АН СРСР 1(1935-1955), лауреат Нобелівської премії, який плідно працював у галузі ядерної фізики та техніки надсильних магнітних полів, фізики та техніки низьких температур, фізики високотемпературної плазми.

• Петро Капица – директор Інституту фізичних проблем АН СРСР 1(1935-1955), лауреат Нобелівської премії, який плідно працював у галузі ядерної фізики та техніки надсильних магнітних полів, фізики та техніки низьких температур, фізики високотемпературної плазми.

М.О.Леонтович (07.03.1903-30.03.1981)

• М. Леонтович — син О. Леонтовича - професора Київського університету. Дитинство вченого пройшло в Україні.

• Навчався в Московському університеті.

М.О.Леонтович

• Під час Другої світової війни зробив значний внесок у розвиток радіофізики та її практичного застосування: радіолокацію, далекий радіозв’язок на коротких хвилях. Відкриття вченого сприяли реалізації проектів зі створення радянської системи протиповітряної оборони, зокрема радарів.

• Після війни вчений працював в Інституті атомної енергії, де очолював дослідження з фізики плазми та проблем керованих термоядерних реакцій. Значна частина цих досліджень стала основою створення системи «Токамак».

Джорж (Юрій) КІСТЯКОВСЬКИЙ (1900-1982 pp.)

• науковий радник президента США Ейзенхауера, професор Прінстонського і Гарвардського університетів, спеціаліст з молекулярної кінетики і спектроскопії, видатний учений у галузі ядерної фізики і розробник (разом з Едвардом Теллером) водневої, а потім нейтронної бомби в Ліверморській військовій лабораторії.

Джорж (Юрій) КІСТЯКОВСЬКИЙ (1900-1982 pp.)

• Юрій (Джордж) Богданович Кістяківський народився в сім’ї відомого юриста, соціолога і філософа права. Кістяківські — одна із знаменитих київських родин, що дала Україні плеяду видатних діячів науки й політики. Дід Ю. Кістяківського, Олександр, був відомим юристом, професором Київського університету. Дядьки: Ігор — юрист, міністр уряду Української Держави часів П. Скоропадського, Володимир — фізико-хімік, професор Київського та Ленінградського університетів.

Михайло Степанович Каша (6.12.1920)

• Михайло КАША – професор біофізики і директор Інституту біофізики Державного університету Флориди, член Національної Академії наук СІЛА, закордонний член АН України (з 1990 p.).

Каша Михайло Степанович

• Каша Михайло Степанович (06.12.1920, м. Елізабет, штат Нью-Джерсі, США) — вчений (фізична хімія), педагог (США). Член Американської академії мистецтв та наук, Національної академії наук (США). Професор біофізики, директор заснованого ним же Інституту молекулярної біофізики Державного університету Флориди.