Людина та навколишнє середовище. Екологія людини


НазваЛюдина та навколишнє середовище. Екологія людини
Дата конвертації22.04.2013
Розмір445 b.
ТипЗакон


Людина та навколишнє середовище. Екологія людини


Екологія людинице комплексний міждисциплінарний науковий напрям, який досліджує закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем, проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії, проблеми цілеспрямованого управління збереженням і розвитком здоров’я населення, удосконаленням виду Homo sapiens.

  • Екологія людинице комплексний міждисциплінарний науковий напрям, який досліджує закономірності взаємодії популяцій людей з навколишнім середовищем, проблеми розвитку народонаселення у процесі цієї взаємодії, проблеми цілеспрямованого управління збереженням і розвитком здоров’я населення, удосконаленням виду Homo sapiens.



Антропоекосистема

  • Антропоекосистема

  • це територіальна система, у межах якої однорідна (міська, сільська й ін.) популяція взаємодіють із відносно однорідним навколишнім середовищем і критерієм ефективності її функціонування є високий рівень здоров’я населення.



Предметом екології людини

  • Предметом екології людини

  • є вивчення біотичної взаємодії людини на організмовому та популяційному рівні з навколишнім середовищем із метою забезпечення високого рівня здоров’я населення.



Об’єктом вивчення екології людини вважають систему «людина – навколишнє середовище», в якій людина виступає як на організмовому, так і на популяційному рівнях, а поняття «навколишнє середовище» охоплює природне, техногенне і соціокультурне середовище.

  • Об’єктом вивчення екології людини вважають систему «людина – навколишнє середовище», в якій людина виступає як на організмовому, так і на популяційному рівнях, а поняття «навколишнє середовище» охоплює природне, техногенне і соціокультурне середовище.



Головним завданням екології людини

  • Головним завданням екології людини

  • є прогнозування можливих змін у характеристиках рівня здоров’я людини (популяції) під впливом змін навколишнього середовища і в розробці науково-обгрунтованих нормативів корекції у відповідних компонентах систем життєзабезпечення із врахуванням прогнозів та аналізу антропоекологічного напруження.



Навколишнє природне середовище – сукупність природних та змінених природних умов проживання людини і виробничої діяльності суспільства.

  • Моделі навколишнього природного середовища

  • Природня

  • Сільськогосподарська (проміжна)

  • Штучна



Фактор навколишнього середовища – це будь-який фізичний, хімічний, біологічний чи психоемоційний компонент навколишнього середовища, природного чи антропогенного походження, здатний впливати на здоров’я людини як безпосередній чинник.



Класифікація факторів навколишнього середовища

  • Природні

  • Антропогенні



Потенційно небезпечний фактор навколишнього середовища - це фізичний, хімічний, біологічний чи психоемоційний компонент середовища проживання людини, в тому числі природного, виробничого, побутового та іншого, здатний за певних умов прямо чи опосередковано шкідливо впливати на здоров'я людини;

  • Потенційно небезпечний фактор навколишнього середовища - це фізичний, хімічний, біологічний чи психоемоційний компонент середовища проживання людини, в тому числі природного, виробничого, побутового та іншого, здатний за певних умов прямо чи опосередковано шкідливо впливати на здоров'я людини;

  • Фактор ризику, тобто будь-який зовнішній чи внутрішній вплив на організм людини, що з достатньо високою вірогідністю може підвищити ймовірність захворювання або подальшого його розвитку, не будучи безпосереднім чинником.



Фактори навколишнього середовища

  • фактори фізичного середовища

  • фактори суспільного середовища



  • Фактори фізичного середовища

  • фізичні,

  • хімічні

  • біологічні.

  • Вони можуть бути як природного, так і антропогенного походження.



До фізичних факторів навколишнього середовища відносяться макро- і мікроклімат, шум, вібрація статична електрика, електромагнітні поля різних частот, іонізуюче випромінювання інфра- та ультразвук, освітлення підвищений чи знижений атмосферний тиск тощо.

  • До фізичних факторів навколишнього середовища відносяться макро- і мікроклімат, шум, вібрація статична електрика, електромагнітні поля різних частот, іонізуюче випромінювання інфра- та ультразвук, освітлення підвищений чи знижений атмосферний тиск тощо.

  • До хімічних факторів довкілля відносяться пари, гази, аерозолі, рідини, що містять різні хімічні сполуки.

  • До біологічних факторів довкілля відносяться патогенні мікроби, віруси, гельмінти, гриби тощо.



Фактори суспільного середовища

  • соціальні (включаючи політичні),

  • економічні

  • культурні фактори: демографія, економіка, освіта, суспільний устрій, культура, професійні та побутові стреси, тип медичної допомоги, відпочинку, спосіб життя тощо.



Фактори фізичного та суспільного середовища крім прямого впливу на здоров’я людини можуть спричиняти істотні екологічні, економічні та естетичні наслідки.

  • Фактори фізичного та суспільного середовища крім прямого впливу на здоров’я людини можуть спричиняти істотні екологічні, економічні та естетичні наслідки.



Види впливу факторів навколишнього середовища

  • Комбінована дія – це сумарний вплив декількох факторів однієї природи, наприклад, декількох хімічних сполук або декількох фізичних факторів.

  • Поєднана дія – це сумарний вплив одночасно двох або більше факторів різної природи, наприклад, хімічних та фізичних факторів.

  • Комплексна дія – це така дія, при якій одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ біосфери; або це одночасна дія хімічної речовини, яка надходить в організм кількома шляхами (перорально, респіраторно, через шкіру).



Спільна дія факторів на організм (комбінована, поєднана) дуже різноманітна. Вона може приводити до: простої сумації їх впливу (адитивна дія); підсилення впливу, який перевищує суму впливу діючих факторів (синергічна дія); ослаблення впливу одного фактора іншим (антагоністична дія).

  • Спільна дія факторів на організм (комбінована, поєднана) дуже різноманітна. Вона може приводити до: простої сумації їх впливу (адитивна дія); підсилення впливу, який перевищує суму впливу діючих факторів (синергічна дія); ослаблення впливу одного фактора іншим (антагоністична дія).



Деякі хімічні речовини можуть посилювати перебіг захворювання або змінювати імунобіологічну резистентність організму (паратоксична дія) або спричиняти розвиток патологічних процесів після того, як уже закінчилося отруєння (метатоксична дія).

  • Деякі хімічні речовини можуть посилювати перебіг захворювання або змінювати імунобіологічну резистентність організму (паратоксична дія) або спричиняти розвиток патологічних процесів після того, як уже закінчилося отруєння (метатоксична дія).



Iз усього комплексу факторів навколишнього середовищаприйнято виділяти природні та антропогенні фактори.

  • Природні фактори, або есенціальні складають природний фон біосфери, який забезпечує відносну постійність її складу і кругообігу речовин у природі, є основою функціонування живої матерії. I навпаки, у відношенні більшості антропогенних факторів, або неесенціальних (в залежності від величини впливу), можна стверджувати, що наявність їх у навколишньому середовищі й вплив на організм людини небажані або небезпечні.



Реакції-відповіді організму на вплив факторів навколишнього середовища залежать від його патогенності, зміни інтенсивності або потужності, швидкості наростання цієї потужності, тривалості впливу, резистентності організму, яка, у свою чергу, залежить від спадковості, віку, статі, фізіологічного стану та ін.

  • Реакції-відповіді організму на вплив факторів навколишнього середовища залежать від його патогенності, зміни інтенсивності або потужності, швидкості наростання цієї потужності, тривалості впливу, резистентності організму, яка, у свою чергу, залежить від спадковості, віку, статі, фізіологічного стану та ін.

  • Тому виникнення всіх можливих реакцій організму в залежності від дози диференціюють таким чином

  • 1) смертність; 2) захворюваність; 3) фізіологічні й біохімічні ознаки хвороби; 4) зміни в організмі невідомої етіології; 5) нагромадження забруднюючої речовини в органах і тканинах.



Адаптація людини до нових природних та виробничих умов – це сукупність соціально-біологічних властивостей i особливостей, необхідних для стійкого існування організму у конкретному екологічному середовищі.

  • Адаптація людини до нових природних та виробничих умов – це сукупність соціально-біологічних властивостей i особливостей, необхідних для стійкого існування організму у конкретному екологічному середовищі.



Фази адаптаційного синдрому

  • Перша – фаза тривоги – містить у собі заклик до мобілізації захисних сил організму у відповідь на зовнішній вплив.

  • Друга фаза – фаза резистентності – характеризується досягненням певної динамічної стійкості у співвідношенні організм-навколишнє середовище і стабілізації основних функціональних систем. У цій фазі відмічається підвищення стійкості не тільки до діючого фактора, але і до інших несприятливих впливів (так звана перехресна резистентність). Саме ця обставина дає можливість використовувати різноманітні методи і прийоми для підвищення резервних можливостей організму.

  • Третя фаза – фаза виснаження; наявність її необов’язкова і виникає вона тоді, коли організм не в стані повністю компенсувати порушення, які виникли при тривалому впливі екстремального фактора.



Біоритми - ритмічні зміни біологічних процесів

  • циркадні (добові),

  • циркасептанні (місячні)

  • цирканні (річні, сезонні).



В останні роки предметом активного вивчення стали біоцикли тривалістю 20–30 днів: фізичний – 23 дні, емоціональний – 28 днів і інтелектуальний – 33 дні.

  • «Запуск» їх відносять до дня народження. Дати переходу «позитивної» фази у «від’ємну» називають критичними днями: для фізичного циклу – це приблизно 11-й день, для емоційного – 14-й день, для інтелектуального – 16-й день. В ці дні частіше відбуваються нещасні випадки, інші несприятливі явища.

  • Особливо небезпечними вважають збіг 2–3 критичних дат. Вважають, що розвиток приступу стенокардії під впливом магнітних бур особливо чітко виражений у випадку їх збігу по часу з критичними днями індивідуальних біоритмів.



Програма Біоритми



Біоритми для Windows



Методика визначення типу денної працездатності людини

  • 1. О котрій годині Ви хотіли б встати, якби були б зовсім вiльнi у виборі розпорядку дня i керувались при цьому винятково особистими бажаннями?

  • взимку влітку бали

  • а) 5,00 – 6,45 4,00 — 5,45 5

  • б) 6,46 – 8,15 5,46 — 7,15 4

  • в) 8,16 – 10,45 7,16 — 9,45 3

  • г) 10,46 – 12,00 9,46 — 11,00 2

  • д) 12,00 – 13,00 11,01— 12,00 1



  • 2. О котрій годині Ви хотіли б лягти спати, якби вільно планували свій вечірній час і керувались при цьому винятково особистими бажаннями?

  • взимку влітку бали

  • а) 20,00 – 20,45 21,00 – 21,45 5

  • б) 20,46 – 21,30 1,46 – 22,30 4

  • в) 21,31 – 00,15 2,31 – 1,15 3

  • г) 00,16 – 1,30 1,16 – 2,30 2

  • д) 1,31 – 3,00 2,31 – 4,00 1



  • 3. Яка Ваша потреба в будильнику, якщо вранці необхідно обов’язково прокинутися у певний час?

  • а) Зовсім немає потреби 4

  • б) В окремих випадках є потреба 3

  • в) Потреба в будильнику досить сильна 2

  • г) Будильник мені вкрай необхідний 1



  • 4. Якби Вам прийшлось готуватися до здачі іспиту в умовах жорсткого лiмiту часу i використовувати для занять нічний час (23,00 – 2,00 години), наскільки продуктивною була б Ваша діяльність у цей час?

  • а) Абсолютно безкорисна, я зовсім не зміг би працювати 4

  • б) Була б деяка користь 3

  • в) Діяльність була б достатньо ефективною 2

  • г) Діяльність була б високоефективною 1



  • 5. Чи легко Вам прокидатися вранці у звичайних умовах?

  • а) Дуже важко 1

  • б) Досить важко 2

  • в) Досить легко 3

  • г) Дуже легко 4



  • 6. Чи відчуваєте Ви, що повністю прокинулись у перші півгодини після підйому?

  • а) Дуже велика сонливість 1

  • б) Невелика сонливість 2

  • в) Досить ясна голова 3

  • г) Повна ясність думок 4



  • 7. Який Ваш апетит в перші півгодини після підйому?

  • а) Апетиту зовсім немає 1

  • б) Апетит знижений 2

  • в) Досить гарний апетит 3

  • г) Чудовий апетит 4



  • 8. Якби Вам потрібно було б готуватися до іспиту в умовах жорсткого ліміту часу i використовувати для цього ранок (4,00 – 7,00 години), наскільки продуктивною була б Ваша діяльність у цей час?

  • а) Абсолютно безкорисна 1

  • б) Не зміг би працювати 2

  • в) Була б деяка користь 3

  • г) Діяльність була б ефективною 4



  • 9. Чи відчуваєте Ви фізичну втому в перші півгодини після того, як прокинулися?

  • а) Дуже велика в’ялість 1

  • б) Невелика в’ялість 2

  • в) Незначна бадьорість 3

  • г) Повна бадьорість 4



  • 10. Якщо Ваш наступний день вільний від роботи, коли Ви ляжете спати?

  • а) Не пізніше, ніж звичайно 4

  • б) Пізніше на 1 годину i менше 3

  • в) Hа 1—2 години пізніше 2

  • г) Пізніше на 2 години i більше 1



  • 11. Чи легко Ви засинаєте у звичайних умовах?

  • а) Дуже важко 1

  • б) Досить важко 2

  • в) Досить легко 3

  • г) Дуже легко 4



  • 12. Ви вирішили займатися фізичною культурою. Ваш товариш запропонував займатися разом по 1 годині 2 рази на тиждень з 7,00 до 8,00 години ранку. Чи цей період часу найкращий для Вас?

  • а) В цей час я був би у гарній формі 4

  • б) Я був би у досить гарному станi 3

  • в) Мені було б важко 2

  • г) Мені було б дуже важко 1



  • 13. Коли Ви увечері відчуваєте себе настільки втомленим, що повинні лягти спати?

  • а) 20,00 – 21,00 5

  • б) 21,01 – 22,15 4

  • в) 22,16 – 00,45 3

  • г) 00,46 – 2,00 2

  • д) 2,01 – 3,00 1



  • 14. Який з запропонованих періодів Ви вибрали б для виконання двогодинної роботи, яка потребує повної мобiлiзацiї розумових сил?

  • а) 8,00 – 10,00 6

  • б) 11,00 – 13,00 4

  • в) 15,00 – 17,00 2

  • г) 19,00 – 21,00 0



  • 15. Як завелика Ваша втома о 23 годині вечора?

  • а) Я дуже втомлююсь 5

  • б) Я відчутно втомлююсь 3

  • в) Я частково втомлююсь 2

  • г) Я зовсім не втомлююсь 0



  • 16. За деяких обставин Вам довелося лягти спати на декілька годин пізніше, ніж звичайно. Вранці немає необхідності прокидатися у певний час. Який із чотирьох запропонованих варіантів буде для Вас найбільш слушним?

  • а) Я прокинуся як звичайно i більше не засну 4

  • б) Я прокинуся у звичний час i буду дрімати 3

  • в) Я прокинуся у звичний час i знову засну 2

  • г) Я прокинуся пізніше, ніж звичайно 1



  • 17. Ви повинні чергувати вночі з 400 до 600 години. наступний день у Вас вільний. Який з запропонованих варіантів буде для Вас найбільш слушним?

  • а) Спати я буду лише після чергування 1

  • б) Перед чергуванням я задрімаю, а після нього висплюсь 2

  • в) Перед чергуванням я висплюсь, а після задрімаю 3

  • г) Я повністю висплюсь перед чергуванням 4



  • 18. Ви повинні протягом 2 годин виконувати важку фізичну роботу. Який час Ви б вибрали для цього, якщо б були зовсім вільними у плануванні свого розпорядку дня?

  • а) 8,00 – 10,00 4

  • б) 11,00 – 13,00 3

  • в) 15,00 – 17,00 2

  • г) 19,00 – 21,00 1



  • 19. Ви вирішили серйозно зайнятися спортом. Ваш товариш запропонував тренуватися разом по 1 годині 2 рази на тиждень з 2200 до 2300 год. Наскільки сприятливим буде цей час для Вас?

  • а) Я був би у добрій формі 1

  • б) Здається, я був би у непоганій формі 2

  • в) Трохи пізно, я був би у поганій формі 3

  • г) Hi, в цей час я зовсім не зміг би тренуватися 4



  • 20. О котрій годині Ви переважно прокидалися в дитинстві під час літніх канікул?

  • а) 5,00 – 6,45 5

  • б) 6,46 – 7,45 4

  • в) 7,46 – 9,45 3

  • г) 9,46 – 10,45 2

  • д) 10,46 – 12,00 1



  • 21. Уявіть собі, що Ви можете вільно планувати свій робочий час. В які із запропонованих періодів ефективність Вашої роботи була б максимальною?

  • а) 00,01 – 5,00 1

  • б) 5,01 – 8,00 5

  • в) 8,10 – 10,00 4

  • г) 10,01 – 16,00 3

  • д) 16,01 – 21,00 2

  • е) 21,01 – 24,00 1



  • 22. О котрій годині Ви, як правило, повністю досягаєте "вершини" своєї трудової активності?

  • а) 00,01 – 4,00 1

  • б) 4,01 – 8,00 5

  • в) 8,01 – 9,00 4

  • г) 9,01 – 14,00 3

  • д) 14,01 – 17,00 2

  • е) 17,01 – 24,00 1



  • 23. Інколи можна почути про людей ранкового та вечірнього типів. До якого з цих типів Ви відносите себе?

  • а) чітко до ранкового 6

  • б) скоріше до ранкового, ніж до вечірнього 4

  • в) скоріше до вечірнього, ніж до ранкового 2

  • г) чітко до вечірнього 0



  • Тип денної працездатності визначається за сумою балів, яка була набрана:

  • понад 92 балів — чітко виражений ранковий тип;

  • 77 — 91 балів — слабо виражений ранковий тип;

  • 58 — 76 балів — аритмічний тип;

  • 42 — 57 балів — слабо виражений вечірній тип;

  • до 41 балів  — чітко виражений вечірній тип.



Акліматизація – складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов.

  • Акліматизація – складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов.



Фази акліматизації

  • 1) початкова фаза – при якій спостерігаються специфічні для даного клімату фізіологічні реакції;

  • 2) фаза перебудови динамічного стереотипу – вона може проходити сприятливо або несприятливо;

  • 3) фаза стійкої акліматизації.



  • «Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів».



здоров’я індивіда – це динамічний стан (процес) збереження й розвитку його психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості активного життя i максимальному збереженнi функцiональних резервiв;

  • здоров’я індивіда – це динамічний стан (процес) збереження й розвитку його психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості активного життя i максимальному збереженнi функцiональних резервiв;

  • здоров’я популяції – процес соціально–історичного розвитку біологічної і психосоціальної життєздатності населення, яке проживає на певній території, в ряді поколінь, підвищення його працездатності й продуктивності колективної праці, росту екологічного домінування, удосконалення виду Homo sapiens.



Групи показників здоров”я

  • медичні (захворюваність, смертність загальна й дитяча, фізичний розвиток, інвалідність);

  • соціального благополуччя (демографічна ситуація, санітарно-гігієнічні показники навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги, соціально-гігієнічні показники);

  • психічного благополуччя (захворюваність психічними хворобами, частота невротичних станів і психопатій, психологічний клімат).



Критерії соціального благополуччя

  • а) процент валового національного продукту, які виділяються на потреби охорони здоров’я;

  • б) доступність первинної медико-санітарної допомоги;

  • в) охоплення населення безпечним водопостачанням;

  • г) процент осіб, імунізованих проти шести особливо поширених серед населення країн, що розвиваються, інфекційних захворювань (дифтерії, коклюшу, стовбняка, кору, поліомієліту й туберкульозу);

  • д) ступінь обслуговування жінок кваліфікованим персоналом у період вагітності та при пологах;

  • е) процент дітей, які народились з низькою масою тіла (менше 2500 г);

  • ж) середня тривалість прийдешнього життя;

  • з) рівень грамотності серед населення.



Ліки – це ті ж отрути і різниця між цими двома типами біологічно активних сполук визначається в основному їхніми кількостями (дозами). У відносно малих дозах лікарські засоби проявляють свій лікувальний ефект, у великих вони стають токсичними для організму, тобто поводять себе як отрути.

  • Ліки – це ті ж отрути і різниця між цими двома типами біологічно активних сполук визначається в основному їхніми кількостями (дозами). У відносно малих дозах лікарські засоби проявляють свій лікувальний ефект, у великих вони стають токсичними для організму, тобто поводять себе як отрути.



До наркогенних речовин відносять:

  • тютюнові – цигарки, сигарети, сигари, нюхальний, жувальний, люльковий тютюн; алкогольні – пиво, сухі та міцні вина, горілка, лікери, самогон, наливки тощо; опіатні – опій, морфій, омнопон, кодеїн тощо; конопляні – гашиш, анаша, план; наркостимулюючі (аналептики) – кофеїн, чефір, ефедрин, амфетамін тощо; наркорозслаблюючі (нейролептики) – люмінал, димедрол, седуксен, еленіум, інші барбітурати, транквілізатори, седативні засоби; дурманячі (нейротропні, психотропні), токсичні нітрофарби, ацетон, ефіри, хлорофос, інші засоби промислової та побутової хімії.



Розрізняють мононаркоманію (пристрасть до якого-небудь одного наркотику) і полінаркоманію (пристрасть до поєднання наркотиків).

  • Розрізняють мононаркоманію (пристрасть до якого-небудь одного наркотику) і полінаркоманію (пристрасть до поєднання наркотиків).





Схожі:

Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconАвтор: д м. н., професор
Об’єктом вивчення екології людини вважають систему «людина навколишнє середовище», в якій людина виступає як на організмовому, так...
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconАвтор: д м. н., професор
Об’єктом вивчення екології людини вважають систему «людина навколишнє середовище», в якій людина виступає як на організмовому, так...
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини icon«Зелене» чи стале споживання
«людина-навколишнє середовище». Основні завдання: формування екологічно дружнього підходу до споживання; просування товарів та послуг,...
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconЕкологія як наука та навчальна дисципліна, предмет, завдання, основні екологічні закони. Історія розвитку екології. Навколишнє середовище. Глобальні проблеми екології. Природні та антропогенні катастрофи

Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconОзброїти учнів знаннями
Вчити аналізувати своє особисте споживання, вплив товарів і послуг на здоров я людини на навколишнє середовище
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconГлобальне потепління: що за ним криється
Протягом багатьох століть ніхто не турбувався про наслідки дії людини на навколишнє середовище
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconЗовнішній вигляд і розселення людини сучасного типу Зовнішній вигляд і розселення людини сучасного типу
Кроманьйонці змінювали навколишнє середовище, або існували в ньому як його частина?
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconСтандарти (норми) сестринської діяльності Лектор доц. Н. Я. Верещагіна Види повсякденної діяльності (фундаментальні потреби людини)
Підтримувати температуру тіла на нормальному рівні, підбираючи відповідний одяг та змінюючи навколишнє середовище
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconГенетично модифіковані організми Мета
Продовжити знайомитися з гмо, вивчати їхній вплив на навколишнє середовище, на здоров’я людини, а також знати про вміст гмо в продуктах...
Людина та навколишнє середовище. Екологія людини iconОтримують генетично модифіковані організми за допомогою
Продовжити знайомитися з гмо, вивчати їхній вплив на навколишнє середовище, на здоров’я людини, а також знати про вміст гмо в продуктах...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка