Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення


НазваІнформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення
Дата конвертації23.04.2013
Розмір445 b.
ТипІнформації



Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі.

  • Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі.

  • Перепис населення - основне джерело інформації про чисельність і склад населення.

  • Методика медико-демографічних досліджень.

  • Чисельність і склад населення.

  • Механічний рух населення.

  • Природний рух населення.



  • Демографія - наука про населення (від "демос" - народ, "графо" - описувати), або інакше статистика населення.





Перепис населення - це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни.

  • Перепис населення - це великомасштабне статистичне дослідження, мета якого встановити точні дані про чисельність і склад населення тієї чи іншої країни.



В післявоєнний період в Україні було проведено 4 переписи населення: 1959, 1970, 1979, 1989 рр.

  • В післявоєнний період в Україні було проведено 4 переписи населення: 1959, 1970, 1979, 1989 рр.

  • Перепис проводиться на певний момент часу (скажімо, на 12 год. 14 січня). На цей момент на спеціальні переписні бланки заносяться усі жителі країни. При цьому, якщо бланк заповнюється дещо пізніше фіксованої дати (процес переписування може тривати декілька тижнів), то бланки заповнюються і на тих, хто помер після фіксованої дати.



Метою проведення першого Всеукраїнського перепису населення було одержання об'єктивної інформації про докорінні зміни, які відбулися протягом останнього десятиріччя в соціально-економічному житті та устрої незалежної України, створення інформаційної бази демографічних та соціально-економічних даних як по країні в цілому, так і за всіма рівнями її адміністративно-територіального устрою щодо чисельності населення, його національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійної приналежності, становищем у занятті, міграційною активністю тощо.

  • Метою проведення першого Всеукраїнського перепису населення було одержання об'єктивної інформації про докорінні зміни, які відбулися протягом останнього десятиріччя в соціально-економічному житті та устрої незалежної України, створення інформаційної бази демографічних та соціально-економічних даних як по країні в цілому, так і за всіма рівнями її адміністративно-територіального устрою щодо чисельності населення, його національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійної приналежності, становищем у занятті, міграційною активністю тощо.



Китай (1млрд. 343 млн.);

  • Китай (1млрд. 343 млн.);

  • Індія (1 млрд. 21 млн. );

  • Сполучені Штати Америки (309 млн.);

  • Індонезія (242,5 млн.);

  • Бразилія (203 млн.);

  • Пакистан (165 млн.);

  • Нігерія (158,3 млн.).

  • Бангладеш (156 млн.);

  • Росія (143 млн.);

  • Японія (127,5 млн.);















0-14 років – 14,07 %;

  • 0-14 років – 14,07 %;

  • 15-49 років – 43,97 %;

  • 50 років і старше – 41,96 %.







збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення;

  • збільшення серед населення питомої ваги осіб старше 60 років призводить до зниження показників народжуваності та зростання загальних показників смертності, що необхідно враховувати при аналізі демографічних процесів відтворення населення;

  • • зростання числа звертань населення старших вікових груп за медичною допомогою - амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною, потребує особливої уваги до названих контингентів з боку служб первинної медико-санітарної допомоги, у т.ч. сімейної медицини, а також необхідність вирішення таких медико-соціальних проблем як догляд за одинокими, госпіталізація хворих з довготривалими хронічними захворюваннями тощо.



При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 років і старше.

  • При прогресивному типі вікової структури частка дітей (0-14 років) перевищує частку населення у віці 50 років і старше.

  • Для регресивного типу вікової структури характерно, що частка людей старшого віку переважає частку осіб 0-14 років.

  • Стаціонарним вважається тип вікової структури населення, в якій частка осіб у віці 0-14 років приблизно дорівнює частці осіб у віці 50 років і старше.







За територіальним принципом:

  • За територіальним принципом:

  • а) міждержавну (в межах одного континенту, між сусідніми державами);

  • б) у межах однієї держави.

  • За тривалістю :

  • постійна, коли мігранти залишаються на новому місці на постійне проживання чи тривалий час;

  • сезонною (переїзд на нетривалий час, часто в зв'язку з сезонними роботами);

  • "маятниковою" (щоденний від'їзд сільських жителів на роботу, на навчання в міста та повернення ввечері до свого постійного місця проживання).





Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення.

  • Природний рух або відтворення населення показує, чи забезпечують існуючі рівні народжуваності та смертності приріст населення.

  • Різниця між показниками народжуваності та смертності одержала назву природний приріст.









низької народжуваності;

  • низької народжуваності;

  • високої смертності;

  • несприятливої вікової структури.



народжуваність

  • народжуваність

  • смертність

  • природний приріст

  • середня очікувана тривалість життя

  • смертність немовлят



Живонародження – вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання/вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м'язів.

  • Живонародження – вигнання або вилучення з організму матері плода, який після вигнання/вилучення (незалежно від тривалості вагітності, від того чи перерізана пуповина і чи відшарувалась плацента) дихає або має будь-які інші ознаки життя, такі як серцебиття, пульсація пуповини, певні рухи скелетних м'язів.

  • Смерть плода (мертвонароджений плід) - вигнання або вилучення з організму матері плода з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу) або масою 500 г та більше, який не дихає та не виявляє будь-яких інших ознак життя, таких як серцебиття, пульсація пуповини або певні рухи скелетних м'язів.



В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва та Севастополя відповідними відділами реєстрації ЗАГСу місцевих державних адміністрацій, в містах і в районах міст обласного підпорядкування відділами ЗАГСу виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, а в сільській місцевості й селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.

  • В ст. 159 Кодексу визначено, що акти громадянського стану реєструються в районних центрах, районах міст Києва та Севастополя відповідними відділами реєстрації ЗАГСу місцевих державних адміністрацій, в містах і в районах міст обласного підпорядкування відділами ЗАГСу виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів, а в сільській місцевості й селищах - виконавчими комітетами сільських і селищних Рад народних депутатів.



Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.

  • Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, за письмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.



"Медичне свідоцтво про народження“(форма № 103/о-95)

  • "Медичне свідоцтво про народження“(форма № 103/о-95)

  • "Медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/о-96)

  • Журнал обліку новонароджених (форма № 152/о)

  • Свідоцтво про народження (ЗАГС)





сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);

  • сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);

  • брутто-коефіцієнт відтворення - число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років;

  • нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.







зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;

  • зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;

  • активне залучення жінок до суспільного життя (відчутна роль у зменшенні народжуваності в перші роки існування СРСР і менш відчутна в сучасних умовах зростаючого безробіття);

  • диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн;

  • зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці;

  • незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок;

  • економічна ситуація в суспільстві.



Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти.

  • Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти.

  • Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом "Лікарське свідоцтво про смерть" (форма № 106/о-95) або "Фельдшерська довідка про смерть" (форма № 106-1/о-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.



У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво про народження" дитини - форма № 103/о-95 і "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" - форма № 106-2/о-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини.

  • У випадках смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється "Медичне свідоцтво про народження" дитини - форма № 103/о-95 і "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть" - форма № 106-2/о-95. Останній документ заповнюється також у випадках народження мертвої дитини.

  • Всі лікувально-профілактичні заклади МОЗ України, які заповнюють "Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть", ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф. № 153/о). Запис у журналі робиться паралельно з заповненням вищевказаного свідоцтва.



на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де знаходилася мати під час пологів, де вмер новонароджений;

  • на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де знаходилася мати під час пологів, де вмер новонароджений;

  • на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах вдома;

  • на керівника судово-медичної експертизи - у випадку встановлення факту смерті дитини поза лікарняним закладом ( на вулиці, вдома та ін.).







смертність за статтю (у чоловіків і жінок)

  • смертність за статтю (у чоловіків і жінок)

  • за віком (в окремих вікових групах)

  • за причинами (від окремих класів, груп і нозологічних форм захворювань)



Перше місце займають хвороби системи кровообігу - 63,6 %

  • Перше місце займають хвороби системи кровообігу - 63,6 %

  • Друге місце — злоякісні новоутворення - 11,8 %

  • Третє місце - нещасні випадки, отруєння та травми - 8,1 %

  • Четверте місце - хвороби органів травлення - 4,4 %.

  • Разом вони становлять від 85 до 95 % усіх випадків смерті.









Перше місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3 ‰).

  • Перше місце посідають стани, які виникли в перинатальному періоді (48,3 ‰).

  • Друге місце в структурі загальної смертності дітей - вроджені аномалії (25,6 ‰).

  • Третє місце - нещасні випадки, травми та отруєння (6,2 ‰). Серед цих причин більшу частину становлять випадки загибелі дітей в авто­катастрофах.

  • Інфекційні та паразитарні хвороби

  • Хвороби органів дихання

  • Хвороби нервової системи та органів чуття



  • Материнська смертність – це статистичне поняття, пов'язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи з її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.



Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 14,9

  • Материнська смертність на 100000 живонароджених становить 14,9



Безпосередньо пов'язані з акушерськими причинами — це випадки, які є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань, недогляду, помилок у лікуванні.

  • Безпосередньо пов'язані з акушерськими причинами — це випадки, які є результатом акушерських ускладнень стану вагітної, а також втручань, недогляду, помилок у лікуванні.

  • Опосередковано пов'язані з акушерськими причинами - випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвинулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.





Мертвонароджуваність – 6,44 ‰,

  • Мертвонароджуваність – 6,44 ‰,

  • Перинатальна смертність – 11,07 ‰,

  • Неонатальна смертність – 4,47 ‰.





перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді,

  • перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді,

  • на другому - вроджені вади розвитку,

  • на третьому - нещасні випадки, отруєння,травми,

  • на четвертому — інфекційні та паразитарні хвороби, хвороби органів дихання.



тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році;

  • тип А - на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році;

  • тип В - на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих на 1-му році;

  • тип С - менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта - в постнеонатальному періоді.













  • Середня очікувана тривалість життя - це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося (ровесникам певного віку) при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робились розрахунки.















економічна дестабілізація;

  • економічна дестабілізація;

  • зниження життєвого рівня переважної більшості населення;

  • деградація соціальної сфери;

  • катастрофічне погіршення стану довкілля;

  • загострення криміногенної ситуації





Схожі:

Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconІнформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення
Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconІнформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення
Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconІнформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення
Медико-соціальні проблеми демографічних процесів. Демографічна ситуація в Україні та сучасному світі
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconЧисельність населення – 45 млн. 598тис. Чисельність населення – 45 млн. 598тис
Частота порушень оваріально-менструального циклу (на 1 000 відповідного населення)
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconЧисельність наявного населення м. Хмельницького на початок кожного року (в тисячах) Вікова піраміда населення м. Хмельницького у 2012 році (% у кожній віковій групі)

Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconДо 2050 року прогнозна чисельність населення України скоротиться більш ніж на третину: з 46 до 29 мільйонів чоловік
До 2050 року прогнозна чисельність населення України скоротиться більш ніж на третину: з 46 до 29 мільйонів чоловік. В 2025 році...
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconЕтнічний склад населення миколаївської області
Етнічний склад населення миколаївської області події кінця ХVIII початку ХІХ ст. На території сучасної миколаївщини суднобудувння-основна...
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconПлан: План: Зайняте населення ― поняття, визначення, роль. Характеристика безробітного населення
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в...
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconЧисельність населення України складає 45, 9 млн чоловік, з них міське населення – 37, 4 млн чоловік,сільське – 14, 4 млн чоловік
Чисельність населення України складає 45, 9 млн чоловік, з них міське населення 37, 4 млн чоловік,сільське 14, 4 млн чоловік
Інформації про чисельність і склад населення. Методика медико-демографічних досліджень. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення. Природний рух населення iconЛекція 3 План лекції
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка