Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника


НазваОзнайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника
Дата конвертації23.04.2013
Розмір501 b.
ТипПрезентации



Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника.

  • Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника.

  • Розвивали спостережливість, уміння помічати суттєві деталі.

  • Створили свою галерею.

  • Спробували розказати про картини художника, які нам найбільше сподобалися.



Кожна країна народжувала своїх геніальних синів. Україні ж було послано Т.Г.Шевченка – національного пророка, великого митця, який уособив розум і талант українського народу.

  • Кожна країна народжувала своїх геніальних синів. Україні ж було послано Т.Г.Шевченка – національного пророка, великого митця, який уособив розум і талант українського народу.

  • Творча спадщина великого сина України, його життя – явище невичерпне, незбагненне і вічне. Шевченко безсмертний як народ, і всі українці вічно осягатимуть його геній. Ми, здається, все знаємо про Шевченка. Та це лише ілюзія, бо нам ще віки і віки йти до нього. Поетові вірші навчають жити й любити рідну землю.



Слово “художник” мало б посідати перше місце у його життєписі, бо саме завдяки цьому таланту Шевченко здобув волю й перед ним відкрився широкий світ.

  • Слово “художник” мало б посідати перше місце у його життєписі, бо саме завдяки цьому таланту Шевченко здобув волю й перед ним відкрився широкий світ.

  • Художній і поетичний талант Т.Г.Шевченка розвивався у гармонійній єдності і завжди доповнював один одного.

  • Нам відомо зараз понад 1000 найрізноманітніших творів Т.Г.Шевченка – художника, в яких яскраво і багатогранно відтворено події сучасного життя та історичного минулого, образи людей, картини природи.



Акварель – клейові фарби, що розводяться водою. Картини, малюнок, виконані такими фарбами.

  • Акварель – клейові фарби, що розводяться водою. Картини, малюнок, виконані такими фарбами.

  • Гравюра – вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці. Відбиток такого малюнка на папері.

  • Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині олівцем, пером, пензлем, вуглиною, відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми.

  • Живопис – вид образотворчого мистецтва, що зображує предмети та явища реальної дійсності.

  • Картина – твір живопису, намальований переважно фарбами на полотні, картоні, дошці.



6. Мистецтво – творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, образотворчість.

  • 6. Мистецтво – творче відображення дійсності в художніх образах, творча художня діяльність, образотворчість.

  • 7. Образотворчий – який створює образи: мистецький, артистичний, художній.

  • 8. Образотворче мистецтво – мистецтво, що втілює художні образи на площині та в просторі.

  • 9. Офорт – спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот. Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

  • 10. Портрет – мальоване, скульптурне, фотографічне зображення обличчя людини або групи людей.

  • 11. Сепія – натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дій сонця та повітря (виробляється із морських молюсків). Малюнок, виконаний такою фарбою. Фотографія коричневого тону.



Його щасливою нареченою і в земному житті, і в посмертній славі залишалася Муза – і поетична, і малярська. Тож звертався до неї з побожною святістю:

  • Його щасливою нареченою і в земному житті, і в посмертній славі залишалася Муза – і поетична, і малярська. Тож звертався до неї з побожною святістю:

  • О чарівниченько моя!

  • Мені ти всюди помагала,

  • Мене ти всюди доглядала

  • В степу, в безлюдному степу,

  • В далекій неволі,

  • Ти сіяла, пишалася,

  • Як квіточка в полі!



Тарас Шевченко був професійним художником, малюванням він заробляв і на хліб насущний, і досяг вершин живописного мистецтва. Цю музу поет називав “пречистою, святою”. Вона ще з дитинства спонукала його “хрестами і візерунками з квітками” обводити “листочки” в маленькій книжечці й списувати Г.Сковороду. А потім перемальовувати лубкові картини, що прикрашали панські покої Енгельгардта. Ця муза – покликання привела спочатку майбутнього художника в науку до “живописних справ майстра” Ширяєва, а потім у зали Петербурзької Академії мистецтв, до майстерні великого Карла Брюллова.

  • Тарас Шевченко був професійним художником, малюванням він заробляв і на хліб насущний, і досяг вершин живописного мистецтва. Цю музу поет називав “пречистою, святою”. Вона ще з дитинства спонукала його “хрестами і візерунками з квітками” обводити “листочки” в маленькій книжечці й списувати Г.Сковороду. А потім перемальовувати лубкові картини, що прикрашали панські покої Енгельгардта. Ця муза – покликання привела спочатку майбутнього художника в науку до “живописних справ майстра” Ширяєва, а потім у зали Петербурзької Академії мистецтв, до майстерні великого Карла Брюллова.

  • Саме завдячуючи цій музі, поет здобув святу волю.

  • До суворих життєвих випробувань привела його друга – муза поезії. Але саме вона й дала йому вічну славу.



Поетичній спадщині Т.Шевченка налічує понад 240 творів, а мистецька – майже 1200 робіт, та до нас вони не всі дійшли. Т.Шевченко писав олійні картини, акварелі, сепії, офорти, малюнки, ілюстрації до книг.

  • Поетичній спадщині Т.Шевченка налічує понад 240 творів, а мистецька – майже 1200 робіт, та до нас вони не всі дійшли. Т.Шевченко писав олійні картини, акварелі, сепії, офорти, малюнки, ілюстрації до книг.

  • Під час навчання в Петербурзькій Академії мистецтв першою срібною медаллю було відзначено його малюнок з натури “Боєць”.

  • Виставлялися роботи Шевченка – художника на академічних виставках, що відбувалися раз в три роки.



Шевченко одним із перших в мистецтві класицизму зобразив вагітну жінку, підвищивши образ своєї героїні до рівня певного символу, що говорив про історичну долю всього народу.

  • Шевченко одним із перших в мистецтві класицизму зобразив вагітну жінку, підвищивши образ своєї героїні до рівня певного символу, що говорив про історичну долю всього народу.

  • Катерина.

  • Т. Г. Шевченко. Олія 1842



Ця картина експонувалася на виставці Академії мистецтв у 1841 року. У 1842 році отримала срібну медаль Академії.

  • Ця картина експонувалася на виставці Академії мистецтв у 1841 року. У 1842 році отримала срібну медаль Академії.

  • Циганка-ворожка.

  • Т. Г. Шевченко.

  • Акварель. 1841



Навчаючись в Академії , майбутній художник виконував обов’язкові академічні малюнки і водночас звертався до української тематики. Т.Шевченко хотів увічнити рідну землю в малюнках, показати світові її красу, незвичайну історію та оригінальні звичаї.

  • Навчаючись в Академії , майбутній художник виконував обов’язкові академічні малюнки і водночас звертався до української тематики. Т.Шевченко хотів увічнити рідну землю в малюнках, показати світові її красу, незвичайну історію та оригінальні звичаї.

  • Він багато працював як художник – виконував ескізи до майбутнього альбому.

  • Поет усвідомлював важливість цієї роботи : за гроші від продажу картин Тарас дуже хотів викупити з кріпацтва своїх рідних сестер і братів, за яких пан виставив ціну 2000 карбованців.



поміг докінчити те, що я тепер зачав, то тойді склав руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного”.

  • поміг докінчити те, що я тепер зачав, то тойді склав руки та й у домовину. Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного”.

  • Писав Шевченко у листі до М.Церетелі.



1844 року було випущено окремою книжкою перший альбом офортів “Мальовнича Україна”. Поет і художник показав, за його висловом, “освіченому світу”, що його рідна Україна – дивовижна країна.

  • 1844 року було випущено окремою книжкою перший альбом офортів “Мальовнича Україна”. Поет і художник показав, за його висловом, “освіченому світу”, що його рідна Україна – дивовижна країна.

  • Кожен з шести офортів альбому розкриває самобутність України – її природу, історію та звичаї. Історичне минуле Т.Шевченко показав в офорті “Дари в Чигирині 1649 року”. На картині зафіксовано важливу історичну подію. У Чигирин прибули посли Московії, Польщі й Туреччини із щедрими дарами. Під чиє покровительство віддасть Україну Богдан? Здається, саме це питання художник зумів передати в зображеній ним ситуації.



Про традиційний народний обряд сватання розповів художник в офорті “Старости”.

  • Про традиційний народний обряд сватання розповів художник в офорті “Старости”.

  • На картині йому вдалося відтворити поезію народних чеснот, високої моралі, духовності.



Стародавня пам’ятка архітектури ХІ ст. мальовничо підвелася на фоні чарівної природи в офорті “Видубицький монастир”.

  • Стародавня пам’ятка архітектури ХІ ст. мальовничо підвелася на фоні чарівної природи в офорті “Видубицький монастир”.



Надзвичайно популярним став офорт “Судня рада”, його найбільше копіювали й розповсюджували по Україні. Офорт Т.Шевченка відтворив старовинний народний звичай з’ясовувати різні непорозуміння громадою.

  • Надзвичайно популярним став офорт “Судня рада”, його найбільше копіювали й розповсюджували по Україні. Офорт Т.Шевченка відтворив старовинний народний звичай з’ясовувати різні непорозуміння громадою.



До офортів Т.Шевченко додав супровідні тексти українською та французькою мовами. Проте виконати до кінця замисел з “Мальовничою Україною” Тарасові не вдалося. Попереду поета чекала десятирічна неволя заслання, а рідні його так і залишилися кріпаками.

  • До офортів Т.Шевченко додав супровідні тексти українською та французькою мовами. Проте виконати до кінця замисел з “Мальовничою Україною” Тарасові не вдалося. Попереду поета чекала десятирічна неволя заслання, а рідні його так і залишилися кріпаками.



Доля подарувала Шевченку ще один щасливий період життя, коли він, закінчивши Академію, приїхав знову в Україну працювати. То була найщасливіша пора в житті Тараса, якою він насолоджувався у згадках навіть у засланні. Як працівник археологічної комісії поет побував у різних куточках України, надивлявся – милувався красою, величчю і щедрістю української природи, ніби відчував, що його жде довга і страшна розлука, спричинена засланням. Милувався і малював, і малював.

  • Доля подарувала Шевченку ще один щасливий період життя, коли він, закінчивши Академію, приїхав знову в Україну працювати. То була найщасливіша пора в житті Тараса, якою він насолоджувався у згадках навіть у засланні. Як працівник археологічної комісії поет побував у різних куточках України, надивлявся – милувався красою, величчю і щедрістю української природи, ніби відчував, що його жде довга і страшна розлука, спричинена засланням. Милувався і малював, і малював.

  • З того періоду до нас дійшло 50 краєвидів, намальованих Шевченком.



Особливою любов’ю художника оповиті сепії та акварелі, на яких зображено краєвиди Києва: у цьому місті Шевченко хотів жити і працювати, називав його святим і великим. Художник задумав відтворити на своїх полотнах найкращі околиці міста, історичні місця Києва, його храми та внутрішні розписи. Сепія “Аскольдова могила”, акварель “Костьол у Києві”, кілька малюнків із зображенням Києво – Печерської лаври.

  • Особливою любов’ю художника оповиті сепії та акварелі, на яких зображено краєвиди Києва: у цьому місті Шевченко хотів жити і працювати, називав його святим і великим. Художник задумав відтворити на своїх полотнах найкращі околиці міста, історичні місця Києва, його храми та внутрішні розписи. Сепія “Аскольдова могила”, акварель “Костьол у Києві”, кілька малюнків із зображенням Києво – Печерської лаври.



є їхня олюдненість.

  • є їхня олюдненість.

  • “Відсутність людини на пейзажі неприємно впливає на мене”, стверджував Тарас.

  • Тож майже завжди він доповнював свої пейзажі постатями людей.

  • Мистецтвознавці називають пейзажі Шевченка надзвичайно вишуканими й глибокими творами мистецтва, у яких кожна деталь має величезне значення.



Перебуваючи на засланні, Шевченко створив понад 400 акварелей, сепій, малюнків олівцем.

  • Перебуваючи на засланні, Шевченко створив понад 400 акварелей, сепій, малюнків олівцем.

  • Ці твори різноманітні за тематикою.

  • У мистецькому доробку поета періоду заслання є чимало пейзажних робіт, що знайомлять глядача з казахським краєм, та малюнків із життя казахського народу.







Поетичні степові пейзажі Мангишлаку та з любов’ю змальовані люди цього краю дали право вважати Т.Шевченка основоположником казахського національного живопису.

  • Поетичні степові пейзажі Мангишлаку та з любов’ю змальовані люди цього краю дали право вважати Т.Шевченка основоположником казахського національного живопису.

  • Його малярські краєвиди були першими й єдиними творами мистецтва в казахів.



Як художник, Шевченко зробив великий вклад у портретистику. Все життя він писав портрети на замовлення, і це давало йому кошти на безбідне проживання.

  • Як художник, Шевченко зробив великий вклад у портретистику. Все життя він писав портрети на замовлення, і це давало йому кошти на безбідне проживання.

  • Створив поет і 60 власних портретів. За ними можна вивчати історію його життя.

  • У величезній портретній галереї Т.Шевченка– тільки чотири олійних автопортрети, всі інші – графічні.





Туш, перо, 1843 р. Олівець, 1847 р.

  • Туш, перо, 1843 р. Олівець, 1847 р.



Настрій Шевченка змінився після поїздки 1843 року в Україну. Він побачив, як бідують його уярмлені брати та сестри, односельці – кріпаки. З очей спала полуда романтизму. Сувора правда зазвучала в поезіях “Три літа”.

  • Настрій Шевченка змінився після поїздки 1843 року в Україну. Він побачив, як бідують його уярмлені брати та сестри, односельці – кріпаки. З очей спала полуда романтизму. Сувора правда зазвучала в поезіях “Три літа”.

  • Автопортрет 1843 , виконаний на папері пером і тушшю під час його перебування в Яготині, Тарас разом з поемою “Тризна” подарував княжні Варварі Репніній.

  • Звичайно, за три роки поет не дуже змінився зовні, тому в цьому портреті дуже багато схожого з автопортретом 1840 року.



Автопортрет 1845 року , виконаний олівцем, передає внутрішній світ Т.Шевченка - художника і поета. Його зовнішність змінилася: високий лоб ще повищав, волосся на голові порідшало.

  • Автопортрет 1845 року , виконаний олівцем, передає внутрішній світ Т.Шевченка - художника і поета. Його зовнішність змінилася: високий лоб ще повищав, волосся на голові порідшало.

  • Наступний автопортрет 1847. На ньому поет змалював себе олівцем в солдатському мундирі. Він перебував на засланні спочатку в Орській фортеці. Автопортрет Шевченка – солдата передає гарне засмучене обличчя, на якому виділяються пишні чорні вуса… Глибокі очі, тонкі риси обличчя переконують: перед глядачем інтелігентна людина, яка потрапила в біду.



Відчуття пекельної муштри видно на портреті 1851 року, Т.Шевченко змалював себе з великими вусами й бородою. В нього дуже облисіла голова, крутий лоб робить його схожим на давньогрецького філософа.

  • Відчуття пекельної муштри видно на портреті 1851 року, Т.Шевченко змалював себе з великими вусами й бородою. В нього дуже облисіла голова, крутий лоб робить його схожим на давньогрецького філософа.

  • Один з офортів 1860 року, зроблений з автопортрета 1845, зі свічкою в руках відповідав настрою, у якому перебував Шевченко після заслання.



Хворим, з підпухлим блідим обличчям постає Т.Шевченко на автопортреті 1861 року. Темний кожух, смушева шапка, на обличчі – скорбота, пригнічений настрій, хвороба – таку гаму власних почуттів талановито змалювала рука художника, а ще – душевні муки і страждання. На вигляд йому років 60 можна дати, хоч мав тоді тільки 47…

  • Хворим, з підпухлим блідим обличчям постає Т.Шевченко на автопортреті 1861 року. Темний кожух, смушева шапка, на обличчі – скорбота, пригнічений настрій, хвороба – таку гаму власних почуттів талановито змалювала рука художника, а ще – душевні муки і страждання. На вигляд йому років 60 можна дати, хоч мав тоді тільки 47…



  • Автопортрети відбивають ті разючі зміни, що відбулися в зовнішності поета й художника за десять років заслання. Ці роки його передчасно зістаріли, підірвали його фізичне здоров’я.

  • У 1860 році Т.Шевченко зробив офорт автопортрета за фотографією Деньєра 1858 року. Змалював себе в шапці й кожусі, темне тло яких зливається й контрастно виділяє замислене обличчя поета. Саме на звороті цього автопортрета смертельно хворий Т.Шевченко написав свою прощальну поезію “Чи не покинуть нам, небого…” Вірш пройнятий відчуттям розлуки з життям. Поет просить музу ще трохи зачекати, а потім вони рушать:

  • Тихесенько

  • В далеку дорогу

  • Над Летою бездонною

  • Та каламутною.

  • Поезія датована 14 лютого.



Наступного дня Т.Шевченко зробив останній у своєму житті поетичний запис. У ньому – любі його серцю образи України й Дніпра. І він звертається до Музи:

  • Наступного дня Т.Шевченко зробив останній у своєму житті поетичний запис. У ньому – любі його серцю образи України й Дніпра. І він звертається до Музи:

  • Прилинеш ти у холодочок,

  • Тебе, мов кралю, посаджу,

  • Дніпро, Україну згадаєм,

  • Веселі селища в гаях,

  • Могили – гори по степах –

  • І веселенько заспіваєм…

  • Та то вже було передсмертним бажанням поета і художника.



Через кілька днів він відійде у вічність, остання поезія на передостанньому портреті ще раз переконає всіх, що дві музи вели нашого генія по життю, взаємодоповнюючи й збагачуючи одна одну. Вели до сяйливих вершин Вічності.

  • Через кілька днів він відійде у вічність, остання поезія на передостанньому портреті ще раз переконає всіх, що дві музи вели нашого генія по життю, взаємодоповнюючи й збагачуючи одна одну. Вели до сяйливих вершин Вічності.



Його щасливою нареченою і в земному житті, і в посмертній славі залишалася Муза – і поетична, і малярська. Тож звертався до неї з побожною святістю:

  • Його щасливою нареченою і в земному житті, і в посмертній славі залишалася Муза – і поетична, і малярська. Тож звертався до неї з побожною святістю:

  • О чарівниченько моя!

  • Мені ти всюди помагала,

  • Мене ти всюди доглядала

  • В степу, в безлюдному степу,

  • В далекій неволі,

  • Ти сіяла, пишалася,

  • Як квіточка в полі!

  • Із казарми нечистої

  • Чистою, святою

  • Пташечкою вилетіла

  • І понаді мною

  • Полинула, заспівала

  • Ти, золотокрила…

  • Мов живущою водою

  • Душу окропила.







Схожі:

Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconЗ'ясувати роль Т. Г. Шевченка, як поета і художника для України та її нащадків. З'ясувати роль Т. Г. Шевченка, як поета і художника для України та її нащадків
Вплив творів Великого Кобзаря на формування духовного світу учнів засобами художньої літератури
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconБогом подарований талант
Попри те, що життєві обставини не дозволили в повну силу розкритися його таланту художника, його значний доробок І новаторство у...
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconБондаренко В.І. Модуль №1 Становлення молодого вчителя школа молодого вчителя предметника
Оптимальні шляхи модернізації професійного розвитку педагога, його професійної мобільності
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника icon1. З якими темами ми ознайомилися в 10 класі? З якими темами ми ознайомилися в 10 класі?
Моделлю може бути будь-який об’єкт, установка, явище або мисленєвий образ, за допомогою яких вивчають більш складні об’єкти
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconНебезпеки інформаційного простору для духовного становлення особистості. Шляхи подолання

Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconТарас Григорович Шевченко (1814-1861)
Багатогранний талант Т. Г. Шевченка поета, прозаїка, драматурга й художника найбільш повно виявився в поезії, хоча він був професійним...
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconТарас Григорович Шевченко (1814-1861)
Багатогранний талант Т. Г. Шевченка поета, прозаїка, драматурга й художника найбільш повно виявився в поезії, хоча він був професійним...
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconПровідні шляхи головного та спинного мозку Медичний факультет
Анатомо функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні...
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconПровідні шляхи головного та спинного мозку Медичний факультет
Анатомо функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні...
Ознайомилися з мистецькою спадщиною Шевченка, показали шляхи становлення його як художника iconІІ. Актуалізація опорних знань
Тараса Шевченка великого поета і художника; зосередити увагу на образних засобах створення поетичних картин української природи;...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка