Економіка охорони здоров’я


НазваЕкономіка охорони здоров’я
Дата конвертації23.04.2013
Розмір445 b.
ТипКонцепція


Економіка охорони здоров’я


Реформа економіки і соціальної сфери в нашій країні обумовлює певні зміни системи охорони здоров'я. Концепція її розвитку в умовах ринкової економіки чітко орієнтує суспільство на сприйняття медицини не тільки як моральної, юридичної, а насамперед як соціально-економічної категорії, заснова­ної на адекватному економічному забезпеченні відповідно до обсягу і якості фактично виконаних медичних послуг.

  • Реформа економіки і соціальної сфери в нашій країні обумовлює певні зміни системи охорони здоров'я. Концепція її розвитку в умовах ринкової економіки чітко орієнтує суспільство на сприйняття медицини не тільки як моральної, юридичної, а насамперед як соціально-економічної категорії, заснова­ної на адекватному економічному забезпеченні відповідно до обсягу і якості фактично виконаних медичних послуг.



Про об'єктивний характер необхідності їх розвитку у вітчизняній системі охорони здоров'я свідчать:

  • Про об'єктивний характер необхідності їх розвитку у вітчизняній системі охорони здоров'я свідчать:

  • усвідомлення населенням економічної обумовленості свого здоров'я;

  • комерціалізація охорони здоров'я;

  • збільшення обсягу платних медичних послуг;

  • розвиток маркетингових операцій;

  • впровадження різноманітних форм підприємництва тощо.



Змінюється економічне середовище медичних працівників і насамперед ключової фігури - практикуючого лікаря, який може бути:

  • Змінюється економічне середовище медичних працівників і насамперед ключової фігури - практикуючого лікаря, який може бути:

  • найманим робітником у державній установі або медичному підприємстві;

  • кооператором, орендарем, акціонером, фахівцем, що займається індивідуальною приватною медичною практикою;

  • поєднувати ці й інші форми господарської діяльності.



Економічна наука поділяє витрати виробництва на постійні і змінні.

  • Економічна наука поділяє витрати виробництва на постійні і змінні.

  • До постійних у медицині слід віднести приміщення, їх амортизацію, страхові внески.

  • До змінних – робочу силу, обладнання, медикаменти, засоби зв’язку, транспорт, банківські послуги тощо.



Нинішню систему слід розділити на три частини або підсистеми: державну, громадську, приватну. Про підсистему, яку здатна утримувати держава, йшлося вище. Вона буде надавати громадянам України так званий гарантований обсяг медичної допомоги. Усі, кого не задовольнить ця підсистема (медичні працівники, пацієнти), зможуть одні реалізувати себе, а інші отримати допомогу в громадських і приватних медичних закладах.

  • Нинішню систему слід розділити на три частини або підсистеми: державну, громадську, приватну. Про підсистему, яку здатна утримувати держава, йшлося вище. Вона буде надавати громадянам України так званий гарантований обсяг медичної допомоги. Усі, кого не задовольнить ця підсистема (медичні працівники, пацієнти), зможуть одні реалізувати себе, а інші отримати допомогу в громадських і приватних медичних закладах.



Напрямки реорганізації української медичної допомоги



  • Економічний механізм сучасної ринкової економіки являє собою сукупність суспільних відносин, заснованих на:

  • повній відносній виробничій і економічній відособленості виробників різноманітних товарів і послуг;

  • рівноправності усіх видів власності;

  • вільному ціноутворенні і конкуренції;

  • реальній взаємодії економічних законів ринку: закону вартості, конку­ренції, попиту і пропозиції, закону прибутку та ін.



Поняття ринкової економіки охоплює економічну систему, за якої процес прийняття рішень щодо виробництва і розподілу ресурсів ґрунтується на основі цін, створених шляхом добровільного обміну між виробниками, покупцями, робітниками і власниками інших чинників виробництва. Прийняття рішень в умовах економічних стосунків такого характеру провадиться децентралізовано. Ринкова система передбачає також рівноправне існування різних форм власності — приватної, громадської, державної.

  • Поняття ринкової економіки охоплює економічну систему, за якої процес прийняття рішень щодо виробництва і розподілу ресурсів ґрунтується на основі цін, створених шляхом добровільного обміну між виробниками, покупцями, робітниками і власниками інших чинників виробництва. Прийняття рішень в умовах економічних стосунків такого характеру провадиться децентралізовано. Ринкова система передбачає також рівноправне існування різних форм власності — приватної, громадської, державної.



Основні закономірності ринкової системи зводяться до кількох найважливіших аспектів:

  • Основні закономірності ринкової системи зводяться до кількох найважливіших аспектів:

  • по-перше, визначення основних принципів функціонування окремо взятих ринків та їхнього взаємозв'язку;

  • по-друге, встановлення динамічного розвитку основних елементів ринкової системи - об'єктів і обсягів виробництва, засобів виробництва, суб'єктів споживання результатів виробництва;

  • по-третє, визначення регулюючої ролі держави;

  • четвертий аспект передбачає досягнення найвищого рівня національного добробуту.



Економічні аспекти функціонування медичної допомоги в умовах ринку умовно можна розділити на два рівні:

  • Економічні аспекти функціонування медичної допомоги в умовах ринку умовно можна розділити на два рівні:

  • макро- (державний та регіональний)

  • мікро- (пацієнт, медпрацівник, медичний заклад, об'єднані медичні заклади).



На макрорівні визначається обсяг асигнувань, які держава має виділити на медичну допомогу, та їхня частка, що йде на мікрорівень; створення пільг та заохочень для залучення додаткових коштів з боку промислових підприємств та окремих громадян; надання інвестицій у розвиток факторів медичної допомоги; розробка методології та методики ціноутворення в системі медичної допомоги; встановлення співвідношення факторів медичної допомоги, оцінка з економічних позицій організаційних систем медичної допомоги.

  • На макрорівні визначається обсяг асигнувань, які держава має виділити на медичну допомогу, та їхня частка, що йде на мікрорівень; створення пільг та заохочень для залучення додаткових коштів з боку промислових підприємств та окремих громадян; надання інвестицій у розвиток факторів медичної допомоги; розробка методології та методики ціноутворення в системі медичної допомоги; встановлення співвідношення факторів медичної допомоги, оцінка з економічних позицій організаційних систем медичної допомоги.



На мікрорівні досліджуються процеси функціонування ринку медичних послуг, певні економічні пропорції в межах медичного закладу, зокрема співвідношення факторів медичних послуг, співвідношення заробітної платні та інших видатків на медичну допомогу, ціноутворення, зміни рівня попиту людності на медичні послуги, тощо. Основною метою на цьому рівні є задоволення оптимальної потреби людей в медичній допомозі залежно від суспільних можливостей і власних духовних потреб і цінностей.

  • На мікрорівні досліджуються процеси функціонування ринку медичних послуг, певні економічні пропорції в межах медичного закладу, зокрема співвідношення факторів медичних послуг, співвідношення заробітної платні та інших видатків на медичну допомогу, ціноутворення, зміни рівня попиту людності на медичні послуги, тощо. Основною метою на цьому рівні є задоволення оптимальної потреби людей в медичній допомозі залежно від суспільних можливостей і власних духовних потреб і цінностей.



Соціальна ефективність охорони здоров’я полягає у тій ролі, яку вона відіграє у досягненні основної цілі, якої прагне людина – довголітті, активній життєдіяльності, високій якості життя.

  • Соціальна ефективність охорони здоров’я полягає у тій ролі, яку вона відіграє у досягненні основної цілі, якої прагне людина – довголітті, активній життєдіяльності, високій якості життя.



Критеріями соціальної ефективності охорони здоров’я є смертність і пересічна тривалість очікуваного життя.

  • Критеріями соціальної ефективності охорони здоров’я є смертність і пересічна тривалість очікуваного життя.

  • Чим нижчою є смертність і вищою тривалість життя людей, тим ефективніша соціальна функція охорони здоров’я.



Медична ефективність охорони здоров’я полягає у применшенні захворюваності людей та наслідків хвороб. Вона обумовлюється позитивною дією спеціальних медичних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети. Отже зниження захворюваності людей та рецидивів і ускладнень хвороб є показником медичної ефективності охорони здоров’я.

  • Медична ефективність охорони здоров’я полягає у применшенні захворюваності людей та наслідків хвороб. Вона обумовлюється позитивною дією спеціальних медичних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети. Отже зниження захворюваності людей та рецидивів і ускладнень хвороб є показником медичної ефективності охорони здоров’я.



Економічна ефективність охорони здоров’я полягає у досягненні економічного ефекту та додатковому виробництві національного продукту через відтворення і зміцнення здоров’я основного фактору виробництва – робочої сили.

  • Економічна ефективність охорони здоров’я полягає у досягненні економічного ефекту та додатковому виробництві національного продукту через відтворення і зміцнення здоров’я основного фактору виробництва – робочої сили.



Потреба в ліжках визначається за формулою:

  • Лс - число необхідних ліжок;

  • Н – число населення, яке обслуговує лікарня;

  • П – відсоток населення, яке направляється на госпіталізацію;

  • С – середня тривалість перебування одного хворого на ліжку в стаціонарі.



Ринок – це спосіб розподілу праці. Для раціональної організації виробництва необхідне його планування. Це стосується і медичної допомоги.

  • Ринок – це спосіб розподілу праці. Для раціональної організації виробництва необхідне його планування. Це стосується і медичної допомоги.

  • План – це передбачення майбутнього і обґрунтування шляхів його досягнення.

  • В умовах ринку медичні заклади набувають значно більшої самостійності, ніж за умов адміністративно-командної системи управління.



Тарифікація – це документ, у якому зафіксовано штатні одиниці закладу і розписано їхні оклади, цебто ту зарплату, яку отримує кожен працівник згідно його кваліфікації, категорії, займаної посади, стану роботи тощо.

  • Тарифікація – це документ, у якому зафіксовано штатні одиниці закладу і розписано їхні оклади, цебто ту зарплату, яку отримує кожен працівник згідно його кваліфікації, категорії, займаної посади, стану роботи тощо.

  • Штатний розпис – це документ, який відображає розподіл числа лікарів, середнього, молодшого і іншого персоналу у відповідності з чисельністю населення, яке проживає на території діяльності закладу.

  • Кошторис – це бюджет, розписаний по окремим статтям. Це основний плановий фінансовий документ. Спочатку складається його проект на підставі виконання плану попереднього року, змін у тарифікації та штатному розпису.



Доходи бюджету розписуються за такими рахунками кошторису:

  • 1. Рахунок для заробітної плати. На нього переказуються кошти для виплачування плати працівникам і нарахування на заробітну плату:

  • а) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (забезпечення);

  • б) збір на обов’язкове соціальне страхування;

  • 2. Поточний рахунок, який акумулює кошти для витрат на господарські, комунальні, медикаментні потреби та ін.

  • 3. Рахунок для спеціальних коштів (орендна плата, платні послуги).

  • 4. Суми за дорученнями (на цьому рахунку акумулюються спонсорські і благодійні внески). Витрачання коштів за цим рахунком проводиться на основі “Положення закладу”. “Положення” затверджується кожного року і являє собою документ, який визначає на які саме статті видатків використовуватимуться кошти з даного рахунку. Як правило, заклад має можливість використання цих грошей на всі статті (на зарплату, харчування, медикаменти, ремонт тощо).

  • 5. Чорнобильський рахунок. Кошти на нього виділяються безпосередньо з державного бюджету для працівників закладу, які брали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС.



Видаткова частина кошторису включає такі основні пункти:

  • 1) поточні видатки:

  • а) оплата праці працівників бюджетних установ;

  • б) нарахування на заробітну плату;

  • в) придбання предметів постачання і матеріалів, утримання бюджетних установ

  • г) оплата комунальних послуг, енергоносіїв та ін.;

  • 2) капітальні видатки:

  • а) капітальне будівництво (придбання);

  • б) капітальний ремонт, реконструкція;

  • в) придбання обладнання і предметів довгострокового використання та ін.;

  • 3) нерозподілені видатки;

  • 4) кредитування з вирахуванням погашення;

  • 5) платежі до бюджету:

  • а) податки та обов’язкові платежі (крім податку на прибуток та податку на додану вартість);

  • б) податок на прибуток;

  • в) податок на додану вартість.



Таким чином, реформа системи медичної допомоги в Україні повинна спиратись на такі основні теоретичні засади:

  • державний характер з рівноправним існуванням громадської та приватної форм власності;

  • економічну та соціальну ефективність;

  • профілактичну спрямованість;

  • наукове забезпечення;

  • запозичення прийнятих для України досягнень світової теорії і практики організації медичної допомоги та управління нею.



Держава зобов’язана надати усім своїм громадянам гарантований обсяг медичної допомоги, незважаючи на паралельне існування громадської і приватної медицини. Він обумовлюється:

  • Держава зобов’язана надати усім своїм громадянам гарантований обсяг медичної допомоги, незважаючи на паралельне існування громадської і приватної медицини. Він обумовлюється:

  • - наявною захворюваністю людності і потребою здійснення відповідних діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів;

  • - розміром валового внутрішнього продукту (ВВП) країни і його часткою, що виділяється на медичну допомогу;

  • - заробітною платнею медичних працівників і її часткою по відношенню до усіх витрат на медичну допомогу.



Ліквідація в нових умовах одного з найважливіших недоліків існуючої базової медичної освіти – недостатньої підготовленості випускників медичних вузів до самостійної практичної діяльності – вимагає цілеспрямованих дій, зокрема, в частині:

  • Ліквідація в нових умовах одного з найважливіших недоліків існуючої базової медичної освіти – недостатньої підготовленості випускників медичних вузів до самостійної практичної діяльності – вимагає цілеспрямованих дій, зокрема, в частині:

  • перегляду учбових програм у напрямку радикального скорочення в них в першу чергу тих предметів, які вивчаються в школі, і подання їх лише в тому обсязі, який потрібен майбутньому лікареві в практичній діяльності;

  • розширення, викладання клінічних дисциплін і надання необхідних практичних навичок під час навчання;

  • докорінної зміни методики викладання соціальної медицини, як науки, що відноситься до сфери діяльності всіх майбутніх лікарів. Що працюватимуть в умовах ринкової і багатоукладної системи медичної допомоги;

  • зміни методики навчання в інтернатурі у напрямку скорочення подання теоретичних знань і зосередження уваги на максимальному набутті майбутніми лікарями-спеціалістами практичних навичок;

  • запровадження вивчення іноземної мови протягом всього періоду навчання у вузі.



Поза державною системою медичної допомоги, що відповідає сучасним вимогам і можливостям України, залишається значна кількість медичних працівників і лікарняних ліжок. За рахунок цих ресурсів має бути створена громадська і приватна медицина в системі медичної допомоги. Це складає і нове завдання, яке за масштабами вирішення досі не мало прецедентів в історії вітчизняної медицини.

  • Поза державною системою медичної допомоги, що відповідає сучасним вимогам і можливостям України, залишається значна кількість медичних працівників і лікарняних ліжок. За рахунок цих ресурсів має бути створена громадська і приватна медицина в системі медичної допомоги. Це складає і нове завдання, яке за масштабами вирішення досі не мало прецедентів в історії вітчизняної медицини.



Послідовність вирішення цього завдання повинна бути такою:

  • проведення акредитації і ліцензування медичних закладів;

  • відбір кращих, що залишаються в державній власності;

  • приватизація медичних закладів, які не отримали статус державних через відкрите акціонування;

  • впровадження механізму фінансування приватних і громадських закладів через добровільне медичне страхування або медичні банки.



Для законодавчого забезпечення реформи слід розробити і представити до Верховної Ради проекти таких першочергових законів:

  • 1. Про громадську та приватну власність і практику в системі медичної допомоги.

  • 2. Про механізм фінансування державної системи медичної допомоги.

  • 3. Про добровільне медичне страхування.

  • Про організацію сімейної (родинної) медицини.

  • Про механізм управління охороною здоров’я.

  • Про діяльність лікарень.

  • Про права пацієнтів.



Дякую за увагу!



Схожі:

Економіка охорони здоров’я icon“Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка,ефективна держава” “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка,ефективна держава”
Не організовано відділи охорони здоров’я при райдержадміністраціях у Підгаєцькому, Тернопільському та Шумському районах
Економіка охорони здоров’я iconЗабезпечення здоров'я населення, його працездатності шляхом раціонального використання ресурсів системи охорони здоров'я
Це і визначає особливу зацікавле­ність історією охорони здоров'я та медичного страхування в Німеч­чині
Економіка охорони здоров’я iconПланування в системі охорони здоров'я України
Сучасний підхід до планування національної системи охорони здоров'я ґрунтується на концепції програмування загальнонаціонального...
Економіка охорони здоров’я iconМета пілотних проектів реформування системи охорони здоров’я Апробація задекларованих підходів до реформування системи охорони здоров’я
Опрацювання підходів до структурної реорганізації та оптимізації мережі закладів охорони з урахуванням потреб населення у медичній...
Економіка охорони здоров’я iconЮ. В. Кобища
«Міністерство охорони здоров’я повинно забезпечити ефективне лідерство та управління розвитком національної системи донорства крові,...
Економіка охорони здоров’я iconПлан план 1 Фінансування основа організації системи охорони здоров'я
Система охорони здоров'я України в умовах загальної кризи економіки та суспільних відносин
Економіка охорони здоров’я iconІнформації про ресурси охорони здоров'я: аптеках, установах, а також їх характеристиках (адреса, назва, медичні послуги, лікарські засоби, довідкова інформація та ін)
Рисунок 2 – Процес здійснення надходження даних в Рівненське обласне управління охорони здоров’я
Економіка охорони здоров’я iconМета реформи системи охорони здоров'я в Україні: Мета реформи системи охорони здоров'я в Україні
Поліпшення здоров'я населення, забезпечення рівного й справедливого доступу усіх громадян до медичних послуг належної якості
Економіка охорони здоров’я iconВизначення вимог до професійної підготовки фармацевтичних працівників
На центральному рівні головним органом загальної компетенції з галузевою спеціалізацією є центральний орган виконавчої влади міністерство...
Економіка охорони здоров’я icon16. 05. 2012 р., м. Київ історія І перспектива 1977 рік – Здоров'я для всіх до 2000 року
В той же час, ми продовжуємо наші зусилля по укріпленню систем охорони здоров’я та спрямовуємо більше інвестицій у захист здоров'я,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка