Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу


НазваЛекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу
Дата конвертації18.02.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція №1.

  • Лекція №1.

  • Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу.


“природною схильністю душі”. Людина, прагне подивитися на зірки, піднятися над повсякденністю, поглянути на світ і на себе наче збоку, замислитися про сенс, про кінцеві цілі того, що відбувається.

  • “природною схильністю душі”. Людина, прагне подивитися на зірки, піднятися над повсякденністю, поглянути на світ і на себе наче збоку, замислитися про сенс, про кінцеві цілі того, що відбувається.



Людське ставлення до світу (і до самого себе) є переживанням, а найсильнішим у ньому є переживання часу, тобто кінцевості власного буття, переживання неминучості смерті. Тільки людина (навіть коли вона молода й здорова) знає про неминучість власної смерті, і це знання примушує її думати про сенс життя - а це і є філософствування.

  • Людське ставлення до світу (і до самого себе) є переживанням, а найсильнішим у ньому є переживання часу, тобто кінцевості власного буття, переживання неминучості смерті. Тільки людина (навіть коли вона молода й здорова) знає про неминучість власної смерті, і це знання примушує її думати про сенс життя - а це і є філософствування.



Друге джерело (емоційно-ціннісне переживанням людиною себе та світу) споріднює філософію з релігією та мистецтвом.

  • Друге джерело (емоційно-ціннісне переживанням людиною себе та світу) споріднює філософію з релігією та мистецтвом.



– це образ світу, сприйняття його з позицій власного життя, професійної діяльності, своїх переживань, вірувань, прагнень, очікувань.

  • – це образ світу, сприйняття його з позицій власного життя, професійної діяльності, своїх переживань, вірувань, прагнень, очікувань.

  • предметом світогляду є відношення людина – світ.



Найважливішими елементами структури світогляду є: знання, цінності та оцінки, переконання, віра, ідеали, надія, мрія, любов. Взаємодіючи, вони створюють цілісну картину світу.

  • Найважливішими елементами структури світогляду є: знання, цінності та оцінки, переконання, віра, ідеали, надія, мрія, любов. Взаємодіючи, вони створюють цілісну картину світу.



це універсальний спосіб включення до духовного світу людини, тих подій і явищ, які входять до її життєвого досвіду в бажаннях, думках, мріях.

  • це універсальний спосіб включення до духовного світу людини, тих подій і явищ, які входять до її життєвого досвіду в бажаннях, думках, мріях.

  • У медицині є спеціальний термін – “ефект плацебо” - випадки зцілення від якоїсь недуги за допомогою малоефективного, або навіть нейтрального засобу, в ефективність якого надзвичайно вірить сам пацієнт.



це образ бажаного, того явища, процесу об'єктивного чи суб'єктивного, що хоче бачити людина.

  • це образ бажаного, того явища, процесу об'єктивного чи суб'єктивного, що хоче бачити людина.



– це перенесення себе за допомогою уяви у світ можливого, це спосіб уявного освоєння світу можливостей, сприйняття їх у світлі бажаного.

  • – це перенесення себе за допомогою уяви у світ можливого, це спосіб уявного освоєння світу можливостей, сприйняття їх у світлі бажаного.



це мрія, у здійснення якої людина повірила. Якщо з’являється можливість досягнення мрії тоді мрія перетворюється у надію. У християнській культурі надія розглядається як одна з трьох християнських чеснот. Втрата надії розглядається як смертний гріх.

  • це мрія, у здійснення якої людина повірила. Якщо з’являється можливість досягнення мрії тоді мрія перетворюється у надію. У християнській культурі надія розглядається як одна з трьох християнських чеснот. Втрата надії розглядається як смертний гріх.



любов.

        • любов.


вивчення співвідношення між людиною-природою, людиною-суспільством, людиною-історією, людиною-суспільством-історією.

  • вивчення співвідношення між людиною-природою, людиною-суспільством, людиною-історією, людиною-суспільством-історією.



– це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне бачення світу, розуміння свого місця в ньому; це життєва позиція, пізнавальна, ціннісна і життєва орієнтація.

  • – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне бачення світу, розуміння свого місця в ньому; це життєва позиція, пізнавальна, ціннісна і життєва орієнтація.



Історія національної культури виражається у розвитку таких взаємопов’язаних форм як міфологія, релігія і філософія.

  • Історія національної культури виражається у розвитку таких взаємопов’язаних форм як міфологія, релігія і філософія.



Предметом міфологічної свідомості є осмислення відношень “людина-світ”. Поняття “світ” розумілось як світ порядку, що протиставлявся хаосу, безпорядку.

  • Предметом міфологічної свідомості є осмислення відношень “людина-світ”. Поняття “світ” розумілось як світ порядку, що протиставлявся хаосу, безпорядку.



тип світогляду, для якого характерно відокремлення образу і реальності – внаслідок чого пізнається два різних світи: природний і надприродний, фізичний і духовний. Найважливішою ознакою релігії є визнання існування найвищої істоти – Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра у Бога.

  • тип світогляду, для якого характерно відокремлення образу і реальності – внаслідок чого пізнається два різних світи: природний і надприродний, фізичний і духовний. Найважливішою ознакою релігії є визнання існування найвищої істоти – Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра у Бога.



– тип світогляду для якого характерний розгляд людини і світу в їх єдності, коли здійснюється усвідомлення світу, визначення свого місця у світі, і вироблення програми життєдіяльності.

  • – тип світогляду для якого характерний розгляд людини і світу в їх єдності, коли здійснюється усвідомлення світу, визначення свого місця у світі, і вироблення програми життєдіяльності.



є відношення людини до світу: в системі “людина – світ” предметом філософії є не сама система, не її складові елементи, а відношення між цими елементами.

  • є відношення людини до світу: в системі “людина – світ” предметом філософії є не сама система, не її складові елементи, а відношення між цими елементами.



- діалектичний – як вияв людського знання на осягнення світу у його постійному русі і перетвореннях; такий метод наділяє людину свободою;

  • - діалектичний – як вияв людського знання на осягнення світу у його постійному русі і перетвореннях; такий метод наділяє людину свободою;

  • - метафізичний – як вияв людського знання на осягнення світу у його нерухомості і завершеності; такий метод підпорядковує людину необхідності.



є морально-релігійне самовдосконалення людини.

  • є морально-релігійне самовдосконалення людини.



Стрибок у розвитку виробничих відносин внаслідок переходу від епохи бронзи до заліза

  • Стрибок у розвитку виробничих відносин внаслідок переходу від епохи бронзи до заліза

  • Поява товарно-грошових відносин

  • Виникнення держави

  • Зростання опозиції традиційній релігії, критика нормативно-моральних установок і уявлень

  • Розвиток науки, нагромадження емпіричного матеріалу, необхідність його логічного і абстрактного осмислення





“Веди” (“знання”) – священні книги індусів, що були створені у II тисячолітті до н.е.

  • “Веди” (“знання”) – священні книги індусів, що були створені у II тисячолітті до н.е.



РІГВЕДА (хвалебні гімни)

  • РІГВЕДА (хвалебні гімни)

  • САМАВЕДА (пісні)

  • ЯДЖУРВЕДА ( заклинання для жертвоприношення)

  • АТХАРВЕДА ( магічні заклинання)



УПАНІШАДИ – філософське вчення про єдність брахмана і атмана, про карму і перевтілення душі

  • УПАНІШАДИ – філософське вчення про єдність брахмана і атмана, про карму і перевтілення душі

  • БРАХМАН – першопричина всього існуючого, все проникаюча сутність світу, вища сила над світом

  • АТМАН – душа індивідуальної істоти, наділеної окремішньою сутністю



КАРМА - перевтілення людини у нову форму на підставі своїх вчинків

  • КАРМА - перевтілення людини у нову форму на підставі своїх вчинків

  • САНСАРА („біг, що повертається до свого початку”) – вічний ланцюг перевтілень, круговорот перетворення душі

  • ДХАРМА – вічний всесвітній закон, який є впорядковуючою основою всіх космічних подій





засновником якої вважається Махавіра Вардхамана, на прізвисько “Джіна” – переможець.

  • засновником якої вважається Махавіра Вардхамана, на прізвисько “Джіна” – переможець.



припинення тривалого процесу відродження і звільнення душі шляхом індивідуального самовдосконалення;

  • припинення тривалого процесу відродження і звільнення душі шляхом індивідуального самовдосконалення;

  • заперечує святість Вед;

  • Жертвоприношення;

  • поділ суспільства на касти

  • вирішальний вплив богів на долю людини.



Основним засобом досягнення морального самовдосконалення і звільнення від дії закону карми, джайнізм вважає аскетизм.

  • Основним засобом досягнення морального самовдосконалення і звільнення від дії закону карми, джайнізм вважає аскетизм.



досконала віра (віра в Джіну)

  • досконала віра (віра в Джіну)

  • досконале знання (знання вчення Джіни)

  • досконалою поведінкою (дотримання встановлених Джіною правил).



страждання зумовлені тілесними потребами та бажаннями. Тому потрібно відмовлятися від всякої особистої власності, у тому числі від житла та одежі. Однак аскетизм джайнів не заперечує їх участі в трудовій діяльності. Для них праця в певних сферах - обов’язкова вимога.

  • страждання зумовлені тілесними потребами та бажаннями. Тому потрібно відмовлятися від всякої особистої власності, у тому числі від житла та одежі. Однак аскетизм джайнів не заперечує їх участі в трудовій діяльності. Для них праця в певних сферах - обов’язкова вимога.



релігійно-філософське вчення, яке виникло в УІ-У ст. до н.е., яке з часом переросло у світову релігію.

  • релігійно-філософське вчення, яке виникло в УІ-У ст. до н.е., яке з часом переросло у світову релігію.

  • Засновником буддизму був Сіддхартха Гаутама, прозваний Буддою – просвітленим.



Основним положенням буддизму були положення проти кастової системи – теза про рівність всіх людей у плані однакових можливостей досягнення нірвани, спасіння.

  • Основним положенням буддизму були положення проти кастової системи – теза про рівність всіх людей у плані однакових можливостей досягнення нірвани, спасіння.



Усе буття сповнене страждання.

  • Усе буття сповнене страждання.

  • Причина страждання — жага до життя.

  • Звільнення від страждання полягає у вгамуванні жаги до життя.

  • До припинення жаги до життя веде "благородний восьмеричний шлях".





правильний погляд

  • правильний погляд

  • правильний настрій

  • правильне мовлення

  • правильна поведінка

  • правильний спосіб життя

  • правильні прагнення

  • правильна спрямованість думки

  • правильна зосередженість



Школа хінаяни ("мала колісниця") являє собою чернечий буддизм, який працює над пошуком шляху спасіння для невеликої кількості обраних.

  • Школа хінаяни ("мала колісниця") являє собою чернечий буддизм, який працює над пошуком шляху спасіння для невеликої кількості обраних.

  • Махаяна ("велика колісниця"), навпаки, звертається до широких верств. Вшану­вання Будди набуває теїстичних рис. Окрема людина на шляху до спасіння може заручитися допомогою бодхісатв — просвітлених, які з любові до людей відмовляються від того, щоб увійти в нірвану.



Основні чесноти (за Конфуцієм) “жень”

  • Основні чесноти (за Конфуцієм) “жень”

  • гуманність

  • чесність

  • пристойність

  • мудрість

  • лояльність



відносини між людьми, які різні за станом, походженням, віком; в основі цих відносин – любов і повага.

  • відносини між людьми, які різні за станом, походженням, віком; в основі цих відносин – любов і повага.



ритуал, звичай, що вимагав суворого дотримання відносин між людьми, що був встановлений в далекі часи по “волі Неба”.

  • ритуал, звичай, що вимагав суворого дотримання відносин між людьми, що був встановлений в далекі часи по “волі Неба”.



"Хто хоче керувати своєю країною, повинен перш за все підтримувати порядок у своїй сім'ї. Хто хоче підтримувати порядок у своїй сім'ї, повинен перш за все сформувати свій характер. Хто хоче сформувати свій характер, повинен перш за все мати справедливе серце. Хто хоче мати справедливе серце, повинен перш за все відверто мислити. Хто хоче відверто мислити, повинен перш за все досягти проникливості".

  • "Хто хоче керувати своєю країною, повинен перш за все підтримувати порядок у своїй сім'ї. Хто хоче підтримувати порядок у своїй сім'ї, повинен перш за все сформувати свій характер. Хто хоче сформувати свій характер, повинен перш за все мати справедливе серце. Хто хоче мати справедливе серце, повинен перш за все відверто мислити. Хто хоче відверто мислити, повинен перш за все досягти проникливості".



Засновник Ян Чжу (395-335). Основний твір “Лао-цзи”, де викладені основні ідеї даосизму як філософської школи і релігії. На протилежність конфуціанству, даосизм стверджує, що все у світі підпорядковане не Небу, а визначальному закону “дао” (шлях, принцип, вимога), якому підлягає і Небо. Все знаходиться у процесі розвитку і змін, в якому все існуюче, підійшовши до певної межі, перетворюється в свою протилежність. Закону “дао” необхідно підпорядковуватися беззастережно – ні морально, ні фізично діяти всупереч йому неможливо. Всі дії, що суперечать Закону “дао” завершуються трагічно. Тому у всьому потрібно дотримуватися даного закону і не втручатися в природний хід явищ. Лише опанувавши законом “дао”, людина керує речами.

  • Засновник Ян Чжу (395-335). Основний твір “Лао-цзи”, де викладені основні ідеї даосизму як філософської школи і релігії. На протилежність конфуціанству, даосизм стверджує, що все у світі підпорядковане не Небу, а визначальному закону “дао” (шлях, принцип, вимога), якому підлягає і Небо. Все знаходиться у процесі розвитку і змін, в якому все існуюче, підійшовши до певної межі, перетворюється в свою протилежність. Закону “дао” необхідно підпорядковуватися беззастережно – ні морально, ні фізично діяти всупереч йому неможливо. Всі дії, що суперечать Закону “дао” завершуються трагічно. Тому у всьому потрібно дотримуватися даного закону і не втручатися в природний хід явищ. Лише опанувавши законом “дао”, людина керує речами.



Схожі:

Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconЛекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу
Людина, прагне подивитися на зірки, піднятися над повсякденністю, поглянути на світ і на себе наче збоку, замислитися про сенс, про...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconЛекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу філософ Кант (XVIII ст.) вважав філософію
Людина, прагне подивитися на зірки, піднятися над повсякденністю, поглянути на світ і на себе наче збоку, замислитися про сенс, про...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconЛекція №1. Лекція №1. Філософія як світогляд. Філософія Стародавнього Сходу філософ Кант (XVIII ст.) вважав філософію
Людина, прагне подивитися на зірки, піднятися над повсякденністю, поглянути на світ і на себе наче збоку, замислитися про сенс, про...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconЛекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем. Світогляд. Типи світогляду
Тільки людина (навіть коли вона молода й здорова) знає про неминучість власної смерті, і це знання примушує її думати про сенс життя...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconНімецька класична філософія кінця ХVІІІ – хіхст
Філософія форма суспільної свідомості; наука, вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства й мислення, пізнання
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconНекласична філософська думка сучасна світова філософія
В ній з явились проблеми, в язані з розвитком науки, техніки, з інформаційним вибухом, з появою глобальних проблем, а також нові...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...
Лекція №1. Лекція №1. Філософія, коло її проблем та призначення. Філософія Стародавнього Сходу iconФілософія Філософія
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка