Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План


НазваІван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План
Дата конвертації28.04.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв»


План



Треба знати:

  • Історію створення «театру корифеїв» та його внесок у розвиток театрального мистецтва України.

  • Історичну епоху, яка відображена в комедії «Сто тисяч».

  • Роль письменника у розвитку драматургії і театру.

  • Життєву основу п’єси «Сто тисяч» та її зміст.

  • Тему, основну думку п’єси.

  • Проблематику твору.



Сцена ж — мій кумир, театр — мій священний храм! І.Карпенко-Карий 1845-1907



Батьківщина І. Карпенка-Карого, його батьки

Справжнє ім'я — Іван Карпович Тобілевич

(псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п'єси Т.Шевченка «Назар Стодоля»).

Народився в родині зубожілого дрібного шляхтича, у

с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район Кіровоградська область 



Родина Тобілевичів



Микола Садовський взяв театральний псевдонім від дівочого прізвища матері. Сестра - Марія Садовська-Барілотті

  • Панас Саксаганський- менший серед братів Тобілевичів, його псевдонім походить від місцевої річки Саксагань



Роки навчання, служба в урядових установах

  • 1864 — на службі в повітовому суді.

  • 1865 — переїхав до Єлисаветграда, де працював столоначальником повітового поліцейського управління, брав участь у аматорських виставах О.Тарковського.



Любов до театру

  • Одного разу пройшов пішки 53 км від Бобринця до Єлисаветграду, щоб подивитися “Наталку Полтавку” І.Котляревського.

  • У 1865 році разом із Марком Кропивницьким організуваваматорський театральний гурток у Єлисаветграді



Під наглядом поліції

  • У 1864 році зарештований і засланий до Новочеркаська. Працював ковалем, пізніше відкрив палітурну майстерню. 1887року отримав дозвіл на звільнення, повернувся з дружиною Софією в Україну й оселився на хуторі Надія



Останні роки життя

  • 1890 року вступив до товариства українських артистів, написав комедію «Сто тисяч».

  • 1897 — склав записку до з'їзду сценічних діячів у Москві, присвячену переслідуванню українського театру, яку з трибуни з'їзду виголосив Панас Саксаганський



Творчий доробок драматурга



Комедія “Сто тисяч”- класичний взірець українського театру корифеїв



Драматичний твір (від грецького слова драма — дія) або п’єса — художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).

Комедія — такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

Особливості назви твору Першою п’єсою, що вийшла з-під пера драматурга після того, як він позбувся «гласного нагляду», була комедія «Гроші», написана в 1889 році. Того ж року автор надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: «К представлению признано неудобным». Після переробки комедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». На думку самого автора, ця назва твору буде краще відповідати його сюжету.



  • - «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

  • - «Їдеш день — чия земля? Калитчина! Їдеш два — чия земля? Калитчина! Їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогнати!..»

  • - «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».



Жанр: комедія

Тема: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках

XIX століття.



5. Проблематика твору

І.Зростання ролі грошей
  • Ми знаємо, що п’єса, написана після скасування кріпацтва і в житті села сталися суттєві зміни. Про це ми говорили, коли вивчали історичну основу твору. На початку твору автор говорить про зростання ролі грошей.

  • • «Скотина гроші коштує»;

  • • «Гроші всьому голова»;

  • • «А скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми?»;

  • • «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, де­шево давай, на біса терять гроші: женишся на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

  • • «З грішми, сказано ж і чорт не брат».



ІІ. Невміння людей пристосуватися до нових умов життя.

  • Ми дізнаємось про те, що розорюються дрібні помі­щики, такі, як Смоквинов, бо вони не змогли пристосуватись до нових умов.

  • Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту роз­вився. Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає і землі скарбів. Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. А викопані гроші він мріє витрати є на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа.

  • Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагаті­ти Бонавентура.



ІІІ. Прагнення до багатства

  • Читаючи далі монолог Калитки, ми дізнаємось, що він дуже любить землю, хоча ця любов спотворена, нещира. Земля для Калитки – один із засобів збагачення.

  • • «Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку».

  • • «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Дихання спирає... а скотини, а овець розведу — земля під товаром буде стогна­ти!..»

  • • «Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито... Легко по своїй власній землі ходить».

  • • «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги ску­плю»

  • • «Обікрали... ограбили... Пропала земля Смоквинова!.. Краще смерть, ніж такі потері!» Головний герой прагне до збагачення. Автор засуджує не багатство, а шляхи збагачення, які використовує в гонитві за грошима Калитка. Уже на початку комедії з монологу Калитки ми дізнаємось про один із таких шляхів. Охоплений жагою будь-що збагатитися, він, врешті-решт, наважується на злочин –хоче купити у невідомого за 5тисяч- сто тисяч фальшивих карбованців.



ІV. Злочинність

  • Щоб стати багатим, Калитці потрібна земля. Це його мета. А гроші – його засіб. Тому всі вчинки Калитки спрямовані на здобуття грошей. Заради цього Калитка стає на шлях злочину.



V. Родинні стосунки

  • Прагнення стати багатим потребує наявності грошей, заради яких Калитка стає на злочинний шлях і переступає через загальнолюдські моральні принципи: забуває про порядність, чесність, у нього притупляються родинні почуття. Він грубо поводиться з наймитами, не раз перепадало від нього і дружині. Перед нами – деспот. Він засліплений метою наживи. Його не цікавлять почуття сина Романа до Мотрі.

  • • «робітники та собаки надворі повинні буть»;

  • • «ні світ, ні зоря вже й жереш!»;

  • • «бери і в свого і в чужого»;

  • • «Не треба мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим кра­ще спече, та смачніше зваре, тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми».

  • • «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

  • • «Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз — коняку жаліє, а жінку бить збира­ється...».



VІ. Втрата духовних цінностей

  • Людина, позбавле­на духовних цінностей,— аморальна. Калитка — саме такий тип. Він нехтує християнськими заповідя­ми. Благає Бога допомогти йому здійснити злий намір. Про себе він говорить, що хоч кого може обвести кругом пальця, тобто обдурить.

  • Він хотів обдурити навіть досвідченого шахрая: заплатив йому замість п'яти тисяч карбованців тільки три, а в результаті сам стає жертвою хитрішого за нього махінатора.

  • Згадаємо кульмінаційний епізод. Боячись, що Параска дізнається про таємницю, Герасим кричить: «Я тобі покажу... я... тебе уб'ю». І Калитка справді може це зробити. Бо він — бездушна люди­на, душу продав нечистому. Йдеться про пробле­му втрати духовних цінностей.



Схожі:

Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconПроблема влади грошей у п'єсі “Сто тисяч” карпенко-карий
Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич) український письменник, драматург, актор, ерудит
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconІван Карпенко-Карий Учениці 8-в класу
Справжнє ім'я Іван Карпович Тобілевич (псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconУроку: Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
Мета уроку: визначати основні засоби змалювання образу Герасима Калитки, характеризувати його та інших дійових осіб
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconІван Карпенко-Карий український письменник, драматург, актор, ерудит
Справжнє ім'я Іван Карпович Тобілевич (псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім'я батька та улюбленого літературного персонажа...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconІван Карпенко-Карий
...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconТеатральна культура. Театр корифеїв. Творчий шлях Марії Заньковецької
Поволжя, бо І. Карпенко-Карий був І прекрасним актором з надзвичайно тонкою грою. А тому драматурга, режисера І актора І. Карпенка-Kapoгo...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconІван Петрович Котляревський “Наталка Полтавка”
Наталка Полтавка праматір українського народного театру. І. Карпенко-Карий у чому секрет популярності п'єси? Чому головна героїня...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconІван Карпенко-Карий
Новомиргородський район, Кіровоградська область 2 вересня 1907, Берлін український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи...
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconКороткі відомості про родину і малу батьківщину митця. Короткі відомості про родину і малу батьківщину митця
Олексій Антонович Озірний народився 29 березня 1954 року в селі Вербівка Городищенського району Черкаської області
Іван Карпенко-Карий. Короткі відомості про життя і творчість. Трагікомедія «Сто тисяч»- класичний взірець українського «театру корифеїв» План iconМета конференції
Карпенка-Карого та інших корифеїв українського театру в загальноосвітніх навчальних закладах; актуалізувати увагу на проблемах виховання...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка