Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках


НазваОрганізація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках
Дата конвертації06.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках






Причини виникнення і характеристика можливих епідемічних осередків під час НС



руйнація комунальних об'єктів (системи водопостачання, каналізації, опалення тощо);

  • руйнація комунальних об'єктів (системи водопостачання, каналізації, опалення тощо);

  • різке погіршення санітарно-епідемічного стану території в зв'язку з руйнацією хімічних, нафтопереробних і інших промислових підприємств, наявністю трупів людей і тварин, продуктівтваринного і рослинного походження, що гниють;



масове розмноження гризунів, поява епізоотій серед них і активізація природних осередків;

  • масове розмноження гризунів, поява епізоотій серед них і активізація природних осередків;

  • інтенсивна міграція організованих і неорганізованих контингентів людей, пересування рятувальників, різноманітних сил і засобів, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

  • зміна сприйнятливості потерпілого населення до інфекцій за рахунок виникнення стресових станів тощо;

  • зниження ефективності роботи санітарно-епідеміологічних і лікувально-профілактичних установ, що раніше розташовувалися в зоні катастрофи.



  • В екстремальних ситуаціях особливе значення отримує і своєчасно організоване управління протиепідемічною роботою, і попередження про погіршення санітарно-епідемічного стану районів лиха. Заходи повинні відповідати звичайній системі управління в службі ЕМД у НС, враховувати загальні принципи організації протиепідемічної роботи, особливості гігієнічного стану навколишнього середовища під час різноманітних катастроф і багатофакторність їхнього впливу на епідемічні наслідки.



  • У районах стихійних лих та інших НС епідемічним осередком варто вважати територію, на якій у визначених тимчасових і просторових межах відбулося зараження людей збудниками заразних хвороб і набуло масового характеру поширення інфекційних захворювань.



  • Ці межі визначають такі чинники епідемічного осередку:

  • - наявність у зонах катастроф неізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення і можливість поширення ними збудників;

  • - уражені, що потребують госпіталізації, сприймаються як фактор ризику зараження;

  • - здорове населення, що контактувало з інфекційними хворими і перебуває в обсервації, оцінюється як фактор ризику зараження;

  • - зовнішнє середовище, яке є небезпечним для зараження людей.



Кожна окрема інфекційна хвороба серед різноманітних груп населення навіть у тому самому регіоні лиха поширюється неоднаково. На інтенсивність виникнення і поширення інфекційних захворювань істотний вплив мають комунально-побутовий устрій і санітарно-гігієнічні умови життя людей у зонах катастроф і в місцях розміщення, куди евакуюється населення, а так само особливостями сприйнятливості організму людей до кожної окремо узятої хвороби в екстремальних ситуаціях.

  • Кожна окрема інфекційна хвороба серед різноманітних груп населення навіть у тому самому регіоні лиха поширюється неоднаково. На інтенсивність виникнення і поширення інфекційних захворювань істотний вплив мають комунально-побутовий устрій і санітарно-гігієнічні умови життя людей у зонах катастроф і в місцях розміщення, куди евакуюється населення, а так само особливостями сприйнятливості організму людей до кожної окремо узятої хвороби в екстремальних ситуаціях.



Потенційна небезпека зараження людей залежить від комунальної характеристики, що включає:

  • - географічне положення і кліматичні умови, економічні ресурси і соціально-економічний статус;

  • - рівень гігієни в житлах;

  • - медичне спостереження і профілактику;

  • - систему водопостачання питною водою і харчовими продуктами;

  • - систему очищення і каналізації;

  • - міграцію, контакти з тваринними;

  • - спалахи інфекцій та епідемічні хвороби.



Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів

  • Соціально-економічні і медико-санітарні протиепідемічні заходи повинні проводитися не тільки медичними, але і немедичними силами та засобами.

  • До медичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення відносяться:

  • - амбулаторно-поліклінічні установи;

  • - станції швидкої і невідкладної медичної допомоги;

  • - центри екстреної медичної допомоги;

  • - лікувальні (стаціонарні) установи і прибулі в район лиха лікувально-профілактичні установи;

  • - медичні формування (бригади екстреної медичної допомоги різного профілю);

  • - установи і формування санітарно-епідеміологічної служби (санітарно-епідеміологічні загони, санітарно-профілактична бригада, протиепідемічна бригада тощо); наукові і медичні установи.



Немедичні сили і засоби включають:

  • - територіальні та регіональні адміністративні органи, надзвичайні протиепідемічні комісії тощо;

  • - господарські органи і установи, підприємства, організації;

  • - рятувальні формування різноманітних міністерств і відомств, підрозділи МВС, МО;

  • - населення.



  • У перші години після катастрофи повинна проводитися поглиблена медична розвідка за участю спеціалістів, підготовлених до роботи в екстремальних умовах:

  • лікарів-гігієністів, токсикологів, радіологів, епідеміологів, паразитологів, а також представників служб комунально-побутового забезпечення.



  • За результатами такої розвідки санітарно-епідеміологічний стан району НС може бути визначене як благополучне, хитливе, неблагополучне і надзвичайне.

  • Благополучний стан - інфекційні захворювання серед населення відсутні або мають місце поодинокі випадки захворювання, які не пов'язані між собою.

  • Хитливий стан - серед населення з'являються окремі не зареєстровані раніше інфекційні захворювання, виникають групові захворювання без подальшого поширення, тобто без ознак епідемії.



  • Несприятливий стан - виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого їхнього поширення або відзначаються поодинокі випадки захворювання особливо небезпечними інфекційними хворобами (чума, холера тощо).

  • Надзвичайний стан - виникає епідемія або відзначаються групові ураження особливо небезпечними інфекційними захворюваннями.



  • Під осередком бактеріального зараження варто розуміти міста, населені пункти (місця тимчасового розміщення населення) або об'єкти народного господарства, що піддалися зараженню бактеріальними засобами.

  • Межами осередку зараження в таких випадках є межі цих міст, окремих населених пунктів або об'єктів народного господарства.



  • Всі заходи щодо локалізації і ліквідації осередків ураження біологічними агентами проводяться згідно з планом протибактеріологічного захисту, що завчасно розробляється спеціалістами санітарно-епідеміологічної служби разом із співпрацівниками загальнолікарської мережі. План погоджується з вищим органом охорони здоров'я і затверджується мером міста, адміністрацією району, міста тощо.

  • Рішення про введення плану протибактеріологічного захисту населення приймає Надзвичайна протиепідемічна комісія (НПК).



  • Загальне керівництво і контроль за проведенням заходів щодо локалізації і ліквідації осередку лиха здійснює НПК. У задачі НПК входить:

  • - затвердження плану ліквідації осередку;

  • - визначення термінів уведення і зняття обмежувальних і режимних заходів;

  • - надання адміністративної, консультативної і методичної допомоги службам;

  • - заслуховування відповідальних осіб про стан роботи з ліквідації осередку;

  • - коригування плану ліквідації осередку в залежності від обстановки, що укладається.



  • У загальній системі заходів, спрямованих на локалізацію і ліквідацію осередків інфекційної захворюваності, головне місце приділяється карантинним (обсерваційним) заходам.



  • Під карантином варто розуміти систему державних заходів, що включають режимно-ізоляційні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію осередків інфекційних захворювань.

  • Уведення карантину передбачає обов'язкове проведення таких основних груп заходів:

  • - оточення осередку або збройної його охорони, уведення в осередку комендантської служби;

  • - суворий контроль за в'їздом і виїздом населення і вивозом майна із зони карантину;

  • - заборона проїзду автомобільного транспорту через осередок зараження;

  • - створення обсерваторів і проведення заходів щодо обсервації осіб, що знаходилися в осередку і вибувають за межі карантинної зони;



  • - обмеження спілкування між окремими групами населення;

  • - установлення протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, торгової мережі і підприємств громадського харчування, об'єктів народного господарства, в залежності від епідемічної обстановки , що укладається , з умовою забезпечення їхньої безперебійної роботи;

  • забезпечення населення продуктами харчування і промислових товарів першої необхідності з дотриманням протиепідемічного режиму;

  • - санітарна експертиза продуктів харчування і питної води;



  • - установлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних установ;

  • - проведення заходів щодо знезаражування об'єктів зовнішнього середовища, промислової продукції і санітарної обробки населення; проведення екстреної і специфічної профілактики;

  • - раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція і госпіталізація;

  • - знищення переносників захворювання (дезінсекція та дератизація);

  • - контроль за суворим виконанням населенням, підприємствами, міністерствами і відомствами встановлених правил карантину;

  • - проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення тощо.



  • У загальній системі попереджувальних і протиепідемічних заходів у випадку виникнення висококонтагіозних інфекційних захворювань велике місце приділяється екстреній профілактиці.

  • Екстрена профілактика - це комплекс медичних заходів, здійснюваних стосовно людей, що зазнали інфікування збудниками небезпечних інфекційних захворювань, із метою попередження розвитку в них інфекційного процесу. До цього заходу приступають негайно - із моменту появи інформації про зараження або захворювання людей небезпечними інфекціями, а також під час спалахів серед населення інфекційних хвороб невідомої етіології.



  • Екстрена профілактика поділяється на загальну і спеціальну.

  • Загальна екстрена профілактика проводиться до встановлення виду збудника, що викликав інфекційне захворювання.

  • Спеціальна екстрена профілактика проводиться після встановлення виду мікроорганізма, його антибіотикочутливості і підтвердження клінічного діагнозу в інфекційних хворих.



  • Карантин може бути замінений обсервацією під час таких інфекційних захворювань, як бруцельоз, черевний тиф, риккетсіози, глибокі мікози тощо, тобто за інфекцій, де людина не є джерелом інфекції або якщо виявлені збудники не відносяться до особливо небезпечних інфекцій. При цьому заміна карантину режимом обсервації провадиться тільки після проведення дезінфекції або самознезаражування об'єктів зовнішнього середовища і повної санітарної обробки населення в осередку зараження.



  • Обсервацією називається система обмежувальних заходів, що передбачає проведення ряду лікувально-профілактичних заходів щодо попередження поширення інфекційних захворювань і посилення медичного спостереження.



  • Під час обсервації передбачається проведення таких заходів:

  • - обмеження виїзду, в'їзду, транзитного проїзду усіх видів транспорту обсерваційною територією;

  • - знезаражування об'єктів зовнішнього середовища;

  • - активне, раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та госпіталізація;

  • - проведення санітарної обробки зараженого населення;

  • - проведення екстреної профілактики серед осіб, що піддалися загрозі зараження;

  • - посилення ветеринарно-бактеріологічного контролю за зараженістю сільськогосподарських тварин і продуктів тваринництва;

  • - уведення протиепідемічного режиму роботи медичних установ.



  • РЕЖИМ РОБОТИ ІНФЕКЦІЙНОГО СТАЦІОНАРУ ТА ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМ У НЬОМУ

  • Усі приміщення, призначені для розгортання постійних чи тимчасових інфекційних стаціонарів, повинні бути попередньо ретельно прибрані і продезинфіковані.

  • Режим роботи стаціонару встановлюється так, щоб попередити можливість зараження обслуговуючого персоналу, перешкодити винесенню інфекції за межі лікувальної установи і заносу її іззовні.



  • Бактеріальні особливо небезпечні інфекції

  • Сибірська виразка – гостре інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин і людей.

  • При порушенні екологічної рівноваги зараження людини відбувається через пошкоджену шкіру, травильний канал, дихальні шляхи.

  • Сибіровиразкова бацила являється винятково висококонтагіозною стосовно людини і тварин (корів, коней, свиней, овець, коз).



  • Холера – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується важкою інтоксикацією, знезводнюванням організму, блювотою, сильним поносом і різким ослабленням організму.

  • Чума – гостре, висококонтагіозне інфекційне захворювання з високою летальністю (від 30 до 90 %). Збудник чуми – паличка чуми – зберігає життєздатність у воді до 30 діб, на поверхні хліба, овочів – декілька тижнів, у молоці – до 3 міс., у грунті – до 2 міс., у трупах загиблих людей – до 7 міс.



  • Виявлення навіть одиничних захворювань особливо небезпечної бактеріологічного осередку, термінової ізоляції хворих, проведення жорстких режимно-обмежувальних заходів (введення карантину), роз'єднання населення на окремі групи і виключення між ними контакту, проведення в терміновому порядку епідеміологічного обстеження району стихійного лиха, екстреної неспецифічної і специфічної профілактики всього населення регіону, лікування хворих особливо небезпечною інфекцією і спостереження за населенням, яке інфекції завжди потребує самих екстрених заходів щодо локалізації контактувало з ними.





Схожі:

Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconM. kansasii (фотохромогенна)
Певне значення має також зниження уваги до санітарно-гігієнічних заходів у стаціонарах
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconПортфоліо робіт з проведення заходів Організація та проведення корпоративного заходу з нагоди святкування Нового року
Ми співпрацюємо з кращими режисерами-постановниками масових свят та корпоративних заходів
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconЛекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconЛекція 10 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconЛекція 4б Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт Автор: Старший викладач кафедри Ярошенко М. Б
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconОрганізація санітарно- епідеміологічної служби к м. н. Федчишин Н.Є. Державний характер санітарно-епідеміологічної діяльності
...
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconПитання тематичного вивчення: Нормативно-правове забезпечення виховного процесу
Організація виховних заходів у птнз, охоплення учнів різними формами виховної роботи
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconКліматоохоронна політика в Україні Міжнародна благодійна організація
Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до ркоонзк затверджений розпорядженням кму від 05. 03
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconЗакон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24. 06. 2004 №1859-іv; Закон України "Про захист населення І територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08. 06. 2000 №1809-ііі
Організація управління силами цивільного захисту за умов виникнення надзвичайних ситуацій. Загальні принципи управління. Підготовка...
Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Зміст і організація режимно-обмежувальних заходів у епідемічних осередках iconОрганізація захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з можливими терористичними актами тероризм (від латинського «terror» страх)
Організація захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з можливими терористичними актами

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка