Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 3-е вид. – Львів : “Деол”, 2002. – 144 с. Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 3-е вид. – Львів : “Деол”, 2002. – 144 с. Інформатика. Основи візуального програмування: Навч. посібник / Л.Б. Кащеєв, С.В. Коваленко, С.М. Коваленко. – Х. : Веста, 2011. – 192 с. Кершан Б., Новембер А.,Струн Дж. Основы компьютерной грамотности: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 254 с. Руденко В.Д. та ін. Курс інформатики (частина 2). Основи алгоритмізації та програмування: Навч. посібник / За ред. В.М. Мадзігона і В.Ю. Бикова. – К.: Фенікс, 2002. – 200 с. Язык компьютера: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. В.М. Курочкина. – М. : Мир, 1989. – 240 с. Програмуємо на Delphi. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.heel.org.ua. Професійні програми для розробників. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.delphiworld.narod.ru.
Історія розвитку мов програмування. Історія розвитку мов програмування. Поняття програми, алгоритму, блок-схеми. Правила створення алгоритмів. Поняття Pascal-програми, її структура. Середовище Borland Delphi, його структура. Поняття проекту. Основні етапи і прийоми роботи в середовищі Borland Delphi. Коди типових помилок. Основні поняття та елементи мови Pascal. Скалярні стандартні типи даних. Арифметичні операції та вирази.
Програмування – складання інструкцій для комп'ютера. Мова програмування – це набір слів, спеціальних знаків і команд, які є “зрозумілими” для комп'ютера. Програмування – складання інструкцій для комп'ютера. Мова програмування – це набір слів, спеціальних знаків і команд, які є “зрозумілими” для комп'ютера.
Транслятор (компілятор) – мовний процесор, який прочитує програму, складену мовою програмування і виконує її переклад на машинний код (електричні сигнали, що складаються з нулів і одиниць). Саме машинний код і виконується комп'ютером.
Мови програмування високого рівня – це мови програмування, які дозволяють конструювати набори машинних команд без використання двійкових символів. Їхній синтаксис близький до синтаксису людської мови.
C, С+, С#, Delphi (найбільш розповсюджені мови для розробки комп'ютерних продуктів); C, С+, С#, Delphi (найбільш розповсюджені мови для розробки комп'ютерних продуктів); Java (може працювати під різними операційними системами); скриптові мови (використовують для розв'язування нескладних задач. Наприклад, мови Python, Perl).
В основу ідеології середовища швидкої розробки або RAD-системи (Rapid Application Development) покладено технології візуального проектування і об'єктно-орієнтованого програмування. Ідея: середовище розробки бере на себе значну частину рутинної роботи, завдання програміста – конструювання діалогових вікон і створення функцій обробки подій. В основу ідеології середовища швидкої розробки або RAD-системи (Rapid Application Development) покладено технології візуального проектування і об'єктно-орієнтованого програмування. Ідея: середовище розробки бере на себе значну частину рутинної роботи, завдання програміста – конструювання діалогових вікон і створення функцій обробки подій.
Програмування – це створення програми або послідовності інструкцій, які повинен виконати комп'ютер. Програмування – це створення програми або послідовності інструкцій, які повинен виконати комп'ютер.
створення ескізу виробу; створення ескізу виробу; підготовка необхідних матеріалів і інструментів; виконання роботи; внесення виправлень, скасування недоліків.
Алгоритм – послідовність дій, які потрібно виконати для оброблення сукупності початкових даних і здобуття відповідних результатів. Алгоритм – послідовність дій, які потрібно виконати для оброблення сукупності початкових даних і здобуття відповідних результатів. Позначення дій в алгоритмі називається командами або інструкціями.
зрозумілість; зрозумілість; результативність (обов'язкове здобуття результату після реалізації алгоритму); однозначність (кожна команда в алгоритмі має бути чіткою й однозначною); дискретність (алгоритм задає послідовність дій, чітко відокремлених одна від одної); виконуваність (кінцевий результат можна одержати, причому за скінчений час); масовість (можливість застосування певного алгоритму до цілого класу однотипних задач).
Програма – реалізований певною мовою програмування алгоритм, призначений для його подальшого автоматичного виконання комп'ютером. Програма – реалізований певною мовою програмування алгоритм, призначений для його подальшого автоматичного виконання комп'ютером.
словесно-формульний; словесно-формульний; графічний у вигляді блок-схеми; запис навчальною алгоритмічною мовою (наприклад, РАЯ, УАМ тощо).
Блок-схема – це графічне зображення, яке демонструє послідовність основних кроків виконання програми. Блок-схема – це графічне зображення, яке демонструє послідовність основних кроків виконання програми.
лінійна (операції виконуються послідовно, по черзі їх запису); лінійна (операції виконуються послідовно, по черзі їх запису); розгалужена (існує умова, залежно від виконання якої є кілька напрямків обчислень. Якщо напрямків два, то це простий розгалужений алгоритм, якщо більше – складний); циклічна (процес з одним або більше блоками, що повторюються).
ЗАГОЛОВОК ЗАГОЛОВОК program <ім'я програми>; РОЗДІЛИ ОПИСОВОЇ ЧАСТИНИ uses – приєднання бібліотек та модулів; label – оголошення міток (позначок); const – оголошення сталих; type – опис типів; var – оголошення змінних; procedure – оголошення процедур користувача; function – оголошення функцій користувача. ВИКОНУВАНА ЧАСТИНА (інструкції програми) begin <розділ команд> end.
Коментар слугує для пояснення роботи програми. Він розташовується у будь-якому місці програми і не впливає на хід її виконання. Коментар слугує для пояснення роботи програми. Він розташовується у будь-якому місці програми і не впливає на хід її виконання. Текст коментарю записується: у фігурних дужках: {текст коментарю}; у круглих дужках із зірочками: ( текст коментарю ); однорядковий коментар записується після подвійного слешу: // текст коментарю.
Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди uses <список назв модулів>; Процедури і функції модуля SysUtils можна застосовувати за замовченням (не оголошуючи). Саме з цього модуля компілятор бере процедури read, readln, write, writeln, стандартні функції sin, cos тощо. Директива компілятора команда, що слугує для керування режимами компіляції. Записується у фігурних дужках, починаючи з символу $.
вікно форми; вікно форми; головне меню; панель інструментів; палітра компонентів (Component Palette); інспектор об’єктів (Object Inspector); редактор коду програм (Code Editor).
файл проекту *.dpr; файл проекту *.dpr; файл модуля *.pas; файл форми *.dfm; файл ресурсів програми *.res; файл параметрів проекту *.dof (для Windows); файли параметрів середовища *.drf, *.dsk, *.dsm.
Запуск середовища візуального програмування Delphi: Пуск → Programs → Borland Delphi. Отримаємо чотири вікна. Запуск середовища візуального програмування Delphi: Пуск → Programs → Borland Delphi. Отримаємо чотири вікна. Створення консолі: File → New → Other → Concole Application. Видалення рядка { TODO -oUser -cConsole Main: Insert code here }. Прописування замість нього необхідних операторів.
Збереження файлу програми в окремій папці: File → Save Project As; Збереження файлу програми в окремій папці: File → Save Project As; під іменем, яке вводиться англійськими літерами (попередньо необхідно видалити запропоновану комп'ютером назву Project1.dpr) → Save ;
Запуск програми на виконання. Способи: Запуск програми на виконання. Способи: головне меню → Run; клацнути на кнопці Run панелі інструментів; натиснути на функціональну клавішу F9;
Для закінчення сеансу роботи і виходу з середовища потрібно виконати File → Exit або закрити вікно середовища. Для закінчення сеансу роботи і виходу з середовища потрібно виконати File → Exit або закрити вікно середовища. Для роботи з програмою, що вже є на диску, виконують File → Open Project або натискають Ctrl+F11. У діалоговому вікні обирається необхідна папка з проектом, а у ній – файл з розширенням *.dpr. Текст програми буде занесено у вікно коду програми. Якщо потрібна додаткова інформація, натискають на клавішу F1 або обирають команду Help головного меню.
3 Unknown identifier (Невідомий ідентифікатор). Цей ідентифікатор не був описаний. 3 Unknown identifier (Невідомий ідентифікатор). Цей ідентифікатор не був описаний. 4 Duplicate identifier (Повторення ідентифікатора). 5 Syntax error (Синтаксична помилка). 14 Invalid file name (Недопустиме ім’я файлу). Ім’я файлу неправильне або вказано неіснуючий шлях. 26 Type mismatch (Невідповідність типів). 42 Error in expression (Помилка у виразі). 85 ’’;’’ expected (Очікується символ ’’;’’). 94 ’’.’’ expected (Очікується символ ’’.’’). 104 File not open for input (Файл не відкритий для введення). 105 File not open for output (Файл не відкритий для виведення). 153 Unknown command (Невідома команда). 200 Division by zero (Ділення на нуль). 215 Arithmetic overflow error (Помилка під час виконання арифметичної операції).
Алфавіт мови → Слова → Речення → Текст Алфавіт мови → Слова → Речення → Текст
Алфавіт → Слова → Команди → Програма Алфавіт → Слова → Команди → Програма
Латинські літери (26 великих і 26 маленьких), причому компілятор однаково сприймає великі і малі літери; Латинські літери (26 великих і 26 маленьких), причому компілятор однаково сприймає великі і малі літери; Арабські цифри від 0 до 9; Знаки арифметичних операцій: +, -, *(множення), / (ділення); Знаки відношення: =, <, >, >= (не менше), <= (не більше), < > (не дорівнює); Синтаксичні знаки: крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, пропуск ( _ ), лапки, знак питання, знак оклику; Дужки: круглі, квадратні, фігурні; Спеціальні символи: $, %, #, @, & та ін.
службові (зарезервовані або ключові слова) призначені для написання команд; службові (зарезервовані або ключові слова) призначені для написання команд; ідентифікатори (імена користувача); стандартні імена - проміжні між службовими словами та іменами користувача.
and - і and - і array - масив begin - початок case - вибір const - сталі div - ділення без остачі do - виконати downto - униз до else - інакше end - кінець file - файл for - для function - функція
Ідентифікатори – імена, які утворює користувач і які він надає різним об'єктам: сталим, змінним, програмам, підпрограмам тощо. Ідентифікатори – імена, які утворює користувач і які він надає різним об'єктам: сталим, змінним, програмам, підпрограмам тощо.
ім'я може складатися лише з латинських літер, цифр і символу “_” (риска знизу); ім'я може складатися лише з латинських літер, цифр і символу “_” (риска знизу); ім'я не може бути службовим словом; цифра не може бути першим символом в імені; літери можуть бути малими або великими (вони рівноправні); бажано, щоб імена були короткими (до 8 символів); пропуски в іменах не допускаються; два різні об'єкти не можна позначати одним іменем.
Назви стандартних типів даних: integer (цілий), real (дійсний), boolean (логічний), char (символьний), text (текстовий файл) тощо. Назви стандартних типів даних: integer (цілий), real (дійсний), boolean (логічний), char (символьний), text (текстовий файл) тощо. Назви стандартних сталих: false (хибність), true (істинність), maxint (максимальне ціле), pi (число π) тощо. Назви стандартних функцій: abs (модуль числа), sin, cos, arctan, exp, ln , sqr (квадрат числа), sqrt (квадратний корінь з числа) тощо. Назви стандартних процедур, наприклад, для введення і виведення даних: read, readln, write, writeln тощо.
Оголошення сталих Оголошення сталих const <ім'я сталої> = <значення>; Оголошення змінних var <ім'я змінної>: <тип>;
Цей розділ містить команди, призначені для перетворення даних Цей розділ містить команди, призначені для перетворення даних
команди записують одну під одною, роблячи пропуски між словами і відступи від лівого краю для наочності; команди записують одну під одною, роблячи пропуски між словами і відступи від лівого краю для наочності; команди відокремлюють символом “ ; “; короткі команди можна розміщувати в одному рядку; одну довгу команду можна записувати у декількох рядках, не розриваючи слів; після слова begin та перед end символ “ ; “ можна не писати; текст програми закінчується крапкою.
Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди uses <список назв модулів>;
Процедури і функції стандартного модуля SysUtils можна застосовувати за замовченням (не оголошуючи). Саме з цього модуля компілятор бере процедури read, readln, write, writeln, стандартні функції sin, cos тощо.
Призначена для надання значення змінній. Цю дію позначають двома символами := (читається як “присвоїти”, “надати”). Призначена для надання значення змінній. Цю дію позначають двома символами := (читається як “присвоїти”, “надати”).
<ім'я змінної> := <вираз> <ім'я змінної> := <вираз> Вираз – це запис мовою програмування правої частини деякої формули, призначеної для перетворення даних. Дія команди: обчислюється вираз, і результат присвоюється зазначеній змінній. За допомогою команди присвоєння і виразів записують традиційні математичні, фізичні тощо формули: S:=v*t; sin(2α):=2*sin(α)*cos(α) тощо.
Дані цілого типу (тип integer). Дані цілого типу (тип integer). Дані дійсного типу (тип real). Дані символьного типу (тип char). Дані логічного типу (тип boolean).
Цілочислові типи: Цілочислові типи: Оголошення цілих змінних:
Дані, значеннями яких є дійсні числа, належать до дійсного типу даних (real). Дані, значеннями яких є дійсні числа, належать до дійсного типу даних (real). Дійсні типи: Singl, real, double, extended Над даними дійсного типу виконуються такі операції: *, /, +, -.
Оголошення дійсних змінних: var a1,a2,a3…: real;
Символьні дані – це символи, взяті у лапки. Наприклад: Символьні дані – це символи, взяті у лапки. Наприклад: ‘a’, ‘e’, ‘5’, ‘%’, ‘B’, ‘)’. На множині Сhar введені відношення: =,<>,<,>,<=,>=
var a1,a2,a3…: char;
характеризується лише двома значеннями: false (хибність) і true (істинність). характеризується лише двома значеннями: false (хибність) і true (істинність). Множина boolean впорядкована, тобто: false< true Оголошення логічних змінних var a1,a2,a3…: boolean;
На множині boolean задані відношення: На множині boolean задані відношення: =,<>,<,>,<=,>= і такі логічні операції: not – логічне заперечення; and – логічний добуток; or – логічна сума.
Арифметичний вираз описує правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа, змінні, функції, з'єднані символами арифметичних операцій (наприклад, математичні і фізичні формули, закони, рівняння тощо). Арифметичний вираз описує правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа, змінні, функції, з'єднані символами арифметичних операцій (наприклад, математичні і фізичні формули, закони, рівняння тощо).
Правило пріоритетів операцій. Правило пріоритетів операцій. Спочатку виконуються операції вищого пріоритету: обчислюються аргументи і всі функції; операції множення і ділення, цілочислового ділення div і визначення остачі mod; додавання і віднімання. Операції одного пріоритету виконуються послідовно зліва направо
Правило дужок. Правило дужок. Для задання потрібного порядку виконання операцій використовуються круглі дужки. Правило лінійного запису. Чисельники і знаменники дробів, індекси записуються в одну лінію. Правило коректних імен. У арифметичних виразах використовувати тільки латинські імена (літеру чи слово).
Призначені для записування різноманітних умов. Вони складаються для пошуку потрібної інформації. Призначені для записування різноманітних умов. Вони складаються для пошуку потрібної інформації. Питання до задач, в яких складаються логічні вирази, потрібно формулювати так, щоб на них можна було б однозначно відповісти: “так” або “ні”. Тоді відповідь логічного виразу набуває одне з двох можливих значень: true або false.
Дії в дужках. Дії в дужках. Обчислення значень функцій, виконання логічної операції not (не). *, /, div, mod, and. +, -, or. <, >, <=, >=, <>, =.
|