Глинський Я. М., Анохін В.Є., Ряжська В. А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 3-е вид. – Львів : “Деол”, 2002. – 144 с

Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 3-е вид. – Львів : “Деол”, 2002. – 144 с.

• Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Паскаль. Turbo Pascal і Delphi. 3-е вид. – Львів : “Деол”, 2002. – 144 с.

• Інформатика. Основи візуального програмування: Навч. посібник / Л.Б. Кащеєв, С.В. Коваленко, С.М. Коваленко. – Х. : Веста, 2011. – 192 с.

• Кершан Б., Новембер А.,Струн Дж. Основы компьютерной грамотности: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 254 с.

• Руденко В.Д. та ін. Курс інформатики (частина 2). Основи алгоритмізації та програмування: Навч. посібник / За ред. В.М. Мадзігона і В.Ю. Бикова. – К.: Фенікс, 2002. – 200 с.

• Язык компьютера: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. В.М. Курочкина. – М. : Мир, 1989. – 240 с.

• Програмуємо на Delphi. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.heel.org.ua.

• Професійні програми для розробників. [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу : http://www.delphiworld.narod.ru.

Історія розвитку мов програмування.

• Історія розвитку мов програмування.

• Поняття програми, алгоритму, блок-схеми. Правила створення алгоритмів.

• Поняття Pascal-програми, її структура.

• Середовище Borland Delphi, його структура.

• Поняття проекту.

• Основні етапи і прийоми роботи в середовищі Borland Delphi. Коди типових помилок.

• Основні поняття та елементи мови Pascal.

• Скалярні стандартні типи даних.

• Арифметичні операції та вирази.

Програмування – складання інструкцій для комп'ютера. Мова програмування – це набір слів, спеціальних знаків і команд, які є “зрозумілими” для комп'ютера.

• Програмування – складання інструкцій для комп'ютера. Мова програмування – це набір слів, спеціальних знаків і команд, які є “зрозумілими” для комп'ютера.

• Транслятор (компілятор) – мовний процесор, який прочитує програму, складену мовою програмування і виконує її переклад на машинний код (електричні сигнали, що складаються з нулів і одиниць). Саме машинний код і виконується комп'ютером.

• Мови програмування високого рівня – це мови програмування, які дозволяють конструювати набори машинних команд без використання двійкових символів. Їхній синтаксис близький до синтаксису людської мови.

C, С+, С#, Delphi (найбільш розповсюджені мови для розробки комп'ютерних продуктів);

• C, С+, С#, Delphi (найбільш розповсюджені мови для розробки комп'ютерних продуктів);

• Java (може працювати під різними операційними системами);

• скриптові мови (використовують для розв'язування нескладних задач. Наприклад, мови Python, Perl).

В основу ідеології середовища швидкої розробки або RAD-системи (Rapid Application Development) покладено технології візуального проектування і об'єктно-орієнтованого програмування. Ідея: середовище розробки бере на себе значну частину рутинної роботи, завдання програміста – конструювання діалогових вікон і створення функцій обробки подій.

• В основу ідеології середовища швидкої розробки або RAD-системи (Rapid Application Development) покладено технології візуального проектування і об'єктно-орієнтованого програмування. Ідея: середовище розробки бере на себе значну частину рутинної роботи, завдання програміста – конструювання діалогових вікон і створення функцій обробки подій.

Програмування – це створення програми або послідовності інструкцій, які повинен виконати комп'ютер.

• Програмування – це створення програми або послідовності інструкцій, які повинен виконати комп'ютер.

створення ескізу виробу;

• створення ескізу виробу;

• підготовка необхідних матеріалів і інструментів;

• виконання роботи;

• внесення виправлень, скасування недоліків.

Алгоритм – послідовність дій, які потрібно виконати для оброблення сукупності початкових даних і здобуття відповідних результатів.

• Алгоритм – послідовність дій, які потрібно виконати для оброблення сукупності початкових даних і здобуття відповідних результатів.

• Позначення дій в алгоритмі називається командами або інструкціями.

зрозумілість;

• зрозумілість;

• результативність (обов'язкове здобуття результату після реалізації алгоритму);

• однозначність (кожна команда в алгоритмі має бути чіткою й однозначною);

• дискретність (алгоритм задає послідовність дій, чітко відокремлених одна від одної);

• виконуваність (кінцевий результат можна одержати, причому за скінчений час);

• масовість (можливість застосування певного алгоритму до цілого класу однотипних задач).

Програма – реалізований певною мовою програмування алгоритм, призначений для його подальшого автоматичного виконання комп'ютером.

• Програма – реалізований певною мовою програмування алгоритм, призначений для його подальшого автоматичного виконання комп'ютером.

словесно-формульний;

• словесно-формульний;

• графічний у вигляді блок-схеми;

• запис навчальною алгоритмічною мовою (наприклад, РАЯ, УАМ тощо).

Блок-схема – це графічне зображення, яке демонструє послідовність основних кроків виконання програми.

• Блок-схема – це графічне зображення, яке демонструє послідовність основних кроків виконання програми.

лінійна (операції виконуються послідовно, по черзі їх запису);

• лінійна (операції виконуються послідовно, по черзі їх запису);

• розгалужена (існує умова, залежно від виконання якої є кілька напрямків обчислень. Якщо напрямків два, то це простий розгалужений алгоритм, якщо більше – складний);

• циклічна (процес з одним або більше блоками, що повторюються).

ЗАГОЛОВОК

• ЗАГОЛОВОК

• program <ім'я програми>;

• РОЗДІЛИ ОПИСОВОЇ ЧАСТИНИ

• uses – приєднання бібліотек та модулів;

• label – оголошення міток (позначок);

• const – оголошення сталих;

• type – опис типів;

• var – оголошення змінних;

• procedure – оголошення процедур користувача;

• function – оголошення функцій користувача.

• ВИКОНУВАНА ЧАСТИНА (інструкції програми)

• begin

• <розділ команд>

• end.

Коментар слугує для пояснення роботи програми. Він розташовується у будь-якому місці програми і не впливає на хід її виконання.

• Коментар слугує для пояснення роботи програми. Він розташовується у будь-якому місці програми і не впливає на хід її виконання.

• Текст коментарю записується:

• у фігурних дужках: {текст коментарю};

• у круглих дужках із зірочками: ( текст коментарю );

• однорядковий коментар записується після подвійного слешу: // текст коментарю.

Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди

• Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди

• uses <список назв модулів>;

• Процедури і функції модуля SysUtils можна застосовувати за замовченням (не оголошуючи). Саме з цього модуля компілятор бере процедури read, readln, write, writeln, стандартні функції sin, cos тощо.

• Директива компілятора команда, що слугує для керування режимами компіляції. Записується у фігурних дужках, починаючи з символу $.

вікно форми;

• вікно форми;

• головне меню;

• панель інструментів;

• палітра компонентів (Component Palette);

• інспектор об’єктів (Object Inspector);

• редактор коду програм (Code Editor).

файл проекту *.dpr;

• файл проекту *.dpr;

• файл модуля *.pas;

• файл форми *.dfm;

• файл ресурсів програми *.res;

• файл параметрів проекту *.dof (для Windows);

• файли параметрів середовища *.drf, *.dsk, *.dsm.

Запуск середовища візуального програмування Delphi: Пуск → Programs → Borland Delphi. Отримаємо чотири вікна.

• Запуск середовища візуального програмування Delphi: Пуск → Programs → Borland Delphi. Отримаємо чотири вікна.

• Створення консолі: File → New → Other → Concole Application.

• Видалення рядка

• { TODO -oUser -cConsole Main: Insert code here }.

• Прописування замість нього необхідних операторів.

Збереження файлу програми в окремій папці: File → Save Project As;

• Збереження файлу програми в окремій папці: File → Save Project As;

• під іменем, яке вводиться англійськими літерами (попередньо необхідно видалити запропоновану комп'ютером назву Project1.dpr) → Save ;

Запуск програми на виконання. Способи:

• Запуск програми на виконання. Способи:

• головне меню → Run;

• клацнути на кнопці Run панелі інструментів;

• натиснути на функціональну клавішу F9;

Для закінчення сеансу роботи і виходу з середовища потрібно виконати File → Exit або закрити вікно середовища.

• Для закінчення сеансу роботи і виходу з середовища потрібно виконати File → Exit або закрити вікно середовища.

• Для роботи з програмою, що вже є на диску, виконують File → Open Project або натискають Ctrl+F11. У діалоговому вікні обирається необхідна папка з проектом, а у ній – файл з розширенням *.dpr. Текст програми буде занесено у вікно коду програми.

• Якщо потрібна додаткова інформація, натискають на клавішу F1 або обирають команду Help головного меню.

3 Unknown identifier (Невідомий ідентифікатор). Цей ідентифікатор не був описаний.

• 3 Unknown identifier (Невідомий ідентифікатор). Цей ідентифікатор не був описаний.

• 4 Duplicate identifier (Повторення ідентифікатора).

• 5 Syntax error (Синтаксична помилка).

• 14 Invalid file name (Недопустиме ім’я файлу). Ім’я файлу неправильне або вказано неіснуючий шлях.

• 26 Type mismatch (Невідповідність типів).

• 42 Error in expression (Помилка у виразі).

• 85 ’’;’’ expected (Очікується символ ’’;’’).

• 94 ’’.’’ expected (Очікується символ ’’.’’).

• 104 File not open for input (Файл не відкритий для введення).

• 105 File not open for output (Файл не відкритий для виведення).

• 153 Unknown command (Невідома команда).

• 200 Division by zero (Ділення на нуль).

• 215 Arithmetic overflow error (Помилка під час виконання арифметичної операції).

Алфавіт мови → Слова → Речення → Текст

• Алфавіт мови → Слова → Речення → Текст

Алфавіт → Слова → Команди → Програма

• Алфавіт → Слова → Команди → Програма

Латинські літери (26 великих і 26 маленьких), причому компілятор однаково сприймає великі і малі літери;

• Латинські літери (26 великих і 26 маленьких), причому компілятор однаково сприймає великі і малі літери;

• Арабські цифри від 0 до 9;

• Знаки арифметичних операцій: +, -, *(множення), / (ділення);

• Знаки відношення: =, <, >, >= (не менше), <= (не більше), < > (не дорівнює);

• Синтаксичні знаки: крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, пропуск ( _ ), лапки, знак питання, знак оклику;

• Дужки: круглі, квадратні, фігурні;

• Спеціальні символи: $, %, #, @, & та ін.

службові (зарезервовані або ключові слова) призначені для написання команд;

• службові (зарезервовані або ключові слова) призначені для написання команд;

• ідентифікатори (імена користувача);

• стандартні імена - проміжні між службовими словами та іменами користувача.

and - і

• and - і

• array - масив

• begin - початок

• case - вибір

• const - сталі

• div - ділення без остачі

• do - виконати

• downto - униз до

• else - інакше

• end - кінець

• file - файл

• for - для

• function - функція

Ідентифікатори – імена, які утворює користувач і які він надає різним об'єктам: сталим, змінним, програмам, підпрограмам тощо.

• Ідентифікатори – імена, які утворює користувач і які він надає різним об'єктам: сталим, змінним, програмам, підпрограмам тощо.

ім'я може складатися лише з латинських літер, цифр і символу “_” (риска знизу);

• ім'я може складатися лише з латинських літер, цифр і символу “_” (риска знизу);

• ім'я не може бути службовим словом;

• цифра не може бути першим символом в імені;

• літери можуть бути малими або великими (вони рівноправні);

• бажано, щоб імена були короткими (до 8 символів);

• пропуски в іменах не допускаються;

• два різні об'єкти не можна позначати одним іменем.

• a

• Array

• Z21

• _ahy

• Alfa

Назви стандартних типів даних: integer (цілий), real (дійсний), boolean (логічний), char (символьний), text (текстовий файл) тощо.

• Назви стандартних типів даних: integer (цілий), real (дійсний), boolean (логічний), char (символьний), text (текстовий файл) тощо.

• Назви стандартних сталих: false (хибність), true (істинність), maxint (максимальне ціле), pi (число π) тощо.

• Назви стандартних функцій: abs (модуль числа), sin, cos, arctan, exp, ln , sqr (квадрат числа), sqrt (квадратний корінь з числа) тощо.

• Назви стандартних процедур, наприклад, для введення і виведення даних: read, readln, write, writeln тощо.

Оголошення сталих

• Оголошення сталих

• const <ім'я сталої> = <значення>;

• Оголошення змінних

• var <ім'я змінної>: <тип>;

Цей розділ містить команди, призначені для перетворення даних

• Цей розділ містить команди, призначені для перетворення даних

команди записують одну під одною, роблячи пропуски між словами і відступи від лівого краю для наочності;

• команди записують одну під одною, роблячи пропуски між словами і відступи від лівого краю для наочності;

• команди відокремлюють символом “ ; “;

• короткі команди можна розміщувати в одному рядку;

• одну довгу команду можна записувати у декількох рядках, не розриваючи слів;

• після слова begin та перед end символ “ ; “ можна не писати;

• текст програми закінчується крапкою.

Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди

• Приєднання модулів у конкретній програмі здійснюють за допомогою команди

• uses <список назв модулів>;

• Процедури і функції стандартного модуля SysUtils можна застосовувати за замовченням (не оголошуючи). Саме з цього модуля компілятор бере процедури read, readln, write, writeln, стандартні функції sin, cos тощо.

Призначена для надання значення змінній. Цю дію позначають двома символами := (читається як “присвоїти”, “надати”).

• Призначена для надання значення змінній. Цю дію позначають двома символами := (читається як “присвоїти”, “надати”).

<ім'я змінної> := <вираз>

• <ім'я змінної> := <вираз>

• Вираз – це запис мовою програмування правої частини деякої формули, призначеної для перетворення даних.

• Дія команди: обчислюється вираз, і результат присвоюється зазначеній змінній.

• За допомогою команди присвоєння і виразів записують традиційні математичні, фізичні тощо формули:

• S:=v*t; sin(2α):=2*sin(α)*cos(α) тощо.

Дані цілого типу (тип integer).

• Дані цілого типу (тип integer).

• Дані дійсного типу (тип real).

• Дані символьного типу (тип char).

• Дані логічного типу (тип boolean).

Цілочислові типи:

• Цілочислові типи:

• Оголошення цілих змінних:

Дані, значеннями яких є дійсні числа, належать до дійсного типу даних (real).

• Дані, значеннями яких є дійсні числа, належать до дійсного типу даних (real).

• Дійсні типи:

• Singl, real, double, extended

• Над даними дійсного типу виконуються такі операції: *, /, +, -.

• Оголошення дійсних змінних:

• var a1,a2,a3…: real;

Символьні дані – це символи, взяті у лапки. Наприклад:

• Символьні дані – це символи, взяті у лапки. Наприклад:

• ‘a’, ‘e’, ‘5’, ‘%’, ‘B’, ‘)’.

• На множині Сhar введені відношення: =,<>,<,>,<=,>=

var a1,a2,a3…: char;

• var a1,a2,a3…: char;

характеризується лише двома значеннями: false (хибність) і true (істинність).

• характеризується лише двома значеннями: false (хибність) і true (істинність).

• Множина boolean впорядкована, тобто:

• false< true

• Оголошення логічних змінних

• var a1,a2,a3…: boolean;

На множині boolean задані відношення:

• На множині boolean задані відношення:

• =,<>,<,>,<=,>= і такі логічні операції:

• not – логічне заперечення;

• and – логічний добуток;

• or – логічна сума.

Арифметичний вираз описує правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа, змінні, функції, з'єднані символами арифметичних операцій (наприклад, математичні і фізичні формули, закони, рівняння тощо).

• Арифметичний вираз описує правило обчислення значення деякої величини. Він може містити числа, змінні, функції, з'єднані символами арифметичних операцій (наприклад, математичні і фізичні формули, закони, рівняння тощо).

Правило пріоритетів операцій.

• Правило пріоритетів операцій.

• Спочатку виконуються операції вищого пріоритету:

• обчислюються аргументи і всі функції;

• операції множення і ділення, цілочислового ділення div і визначення остачі mod;

• додавання і віднімання.

• Операції одного пріоритету виконуються послідовно зліва направо

Правило дужок.

• Правило дужок.

• Для задання потрібного порядку виконання операцій використовуються круглі дужки.

• Правило лінійного запису.

• Чисельники і знаменники дробів, індекси записуються в одну лінію.

• Правило коректних імен.

• У арифметичних виразах використовувати тільки латинські імена (літеру чи слово).

Призначені для записування різноманітних умов. Вони складаються для пошуку потрібної інформації.

• Призначені для записування різноманітних умов. Вони складаються для пошуку потрібної інформації.

• Питання до задач, в яких складаються логічні вирази, потрібно формулювати так, щоб на них можна було б однозначно відповісти: “так” або “ні”. Тоді відповідь логічного виразу набуває одне з двох можливих значень: true або false.

Дії в дужках.

• Дії в дужках.

• Обчислення значень функцій, виконання логічної операції not (не).

• *, /, div, mod, and.

• +, -, or.

• <, >, <=, >=, <>, =.