Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир


НазваАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Дата конвертації01.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Автор: канд. фарм. наук, доц. Г.Р.Козир

  • Автор: канд. фарм. наук, доц. Г.Р.Козир


1. Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування і по складу. Переваги і недоліки рідких лікарських форм і вимоги до них.

  • 1. Фізико-хімічна природа рідких лікарських форм. Класифікація рідких лікарських форм по типу дисперсних систем, способом застосування і по складу. Переваги і недоліки рідких лікарських форм і вимоги до них.

  • 2. Розчинники, які застосовуються для приготування рідких лікарських форм, і використовувана апаратура.

  • 3. Прописи рідких лікарських форм і перевірка доз у них. Стадії приготування рідких лікарських форм.

  • 4. Приготування концентрованих розчинів для бюреткової установки.

  • 5. Приготування мікстур з використанням концентрованих розчинів і сухих речовин, прописаних у різних кількостях згідно з наказом МОЗ України №197 від 07.09.1993 року.

  • 6. Особливі випадки приготування водних розчинів (складні прописи).

  • 7. Приготування розчинів з рідкими фармакопейними (офіцинальними) препаратами.

  • 8. Приготування неводних розчинів.



Всі рідкі лікарські форми є вільними всебічно-дисперсними системами, у яких лікарські речовини рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Лікарські речовини в рідких лікарських формах можуть бути в різних агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному.

  • Всі рідкі лікарські форми є вільними всебічно-дисперсними системами, у яких лікарські речовини рівномірно розподілені в рідкому дисперсійному середовищі. Лікарські речовини в рідких лікарських формах можуть бути в різних агрегатних станах: твердому, рідкому і газоподібному.



справжні розчини низько- і високомолекулярних сполук,

  • справжні розчини низько- і високомолекулярних сполук,

  • колоїдні розчини (золі),

  • суспензії

  • емульсії

  • комбіновані дисперсні системи - сполучення основних типів дисперсних систем (настої і відвари, екстракти й ін.).



Розчини - це гомогенна дисперсна система, що складається не менш чим із двох чи більшого числа компонентів, у якій молекули розчиненої речовини рівномірно розподілені між молекулами розчинника.

  • Розчини - це гомогенна дисперсна система, що складається не менш чим із двох чи більшого числа компонентів, у якій молекули розчиненої речовини рівномірно розподілені між молекулами розчинника.

  • Розрізняють: іонно-дисперсні системи і молекулярно-дисперсні системи.

  • До іонно-дисперсних систем відносяться розчини, у яких розмір часток дисперсної фази дорівнює приблизно 0,1 нм. Розчинена речовина знаходиться у виді окремих гідратованих іонів. До цієї групи відносяться розчини електролітів, наприклад: натрію хлорид, натрію сульфат і ін.

  • До молекулярно-дисперсних систем відносяться розчини, у яких розміри часток дисперсної фази складають менше 1 нм. У процесі розчинення речовина розпадається на окремі самостійні молекули. До цієї групи, в основному, відносяться неелектроліти (цукор, глюкоза, гексаметилентетрамін і подібні речовини).





розмаїтість способів призначення;

  • розмаїтість способів призначення;

  • зниження подразнюючих властивостей деяких лікарських речовин (бромідів, йодидів);

  • простота і зручність застосування, особливо в дитячої і геріатричній практиці (для людей похилого віку);

  • можливість маскування неприємного смаку;

  • при прийомі усередину вони всмоктуються і діють швидше, ніж тверді лікарські форми (порошки, таблетки й ін.), дія яких виявляється після розчинення їх в організмі;

  • пом’якшуюча й обволікаюча дія ряду лікарських речовин виявляється найбільше повно при їхньому застосуванні у вигляді рідких лікарських форм;



вони менш стійки при збереженні в порівнянні з твердими ліками, тобто нестабільні; тому що речовини в розчиненому вигляді легше піддаються процесам гідролізу, окисленню, ніж у сухому вигляді;

  • вони менш стійки при збереженні в порівнянні з твердими ліками, тобто нестабільні; тому що речовини в розчиненому вигляді легше піддаються процесам гідролізу, окисленню, ніж у сухому вигляді;

  • розчини є сприятливими середовищами для розвитку мікроорганізмів, звідси малий термін зберігання рідких лікарських форм - не більше 3 доби;

  • менш зручні при транспортуванні; вимагають більшого часу для приготування і спеціальної тари;

  • по точності дозування рідкі ліки уступають твердим лікарським формам. Наприклад, порошки дозуються в аптеці, а мікстури досить умовними мірами дозування - столовими ложками, краплями, що по масі й обсягу можуть бути різними.



розчинники повинні бути стійкі при збереженні, хімічно і фармакологічно індиферентні;

  • розчинники повинні бути стійкі при збереженні, хімічно і фармакологічно індиферентні;

  • вони повинні володіти високою розчинюючою здатністю;

  • не мати неприємного смаку і запаху;

  • вони повинні бути дешевими, загальнодоступними і утворюватись простим способом;

  • не повинні бути вогненебезпечними і летучими;

  • вони не повинні служити середовищем для розвитку мікроорганізмів.



Вода очищена повинна бути безбарвна, прозора, без запаху і смаку, рН води може коливатися в межах 7,0-9,0; сухий залишок не повинний перевищувати 0,001%; вода не повинна містити речовин, що відновлюють, нітратів, нітритів, хлоридів, діоксиду вуглецю. Допускається наявність лише слідів аміаку (не більш 0,00002%). Мікробіологічна чистота - у 1 мл не більш 100 м/о (непатогенних).

  • Вода очищена повинна бути безбарвна, прозора, без запаху і смаку, рН води може коливатися в межах 7,0-9,0; сухий залишок не повинний перевищувати 0,001%; вода не повинна містити речовин, що відновлюють, нітратів, нітритів, хлоридів, діоксиду вуглецю. Допускається наявність лише слідів аміаку (не більш 0,00002%). Мікробіологічна чистота - у 1 мл не більш 100 м/о (непатогенних).

  • Вода, що призначена для одержання очищеної води, повинна відповідати всім санітарно-гігієнічним вимогам доброї питної води, тому що якість очищеної води в значній мірі залежить від чистоти вихідної води.

  • Перегонка води повинна проводитися. в окремому приміщенні (дистиляційній). Стіни приміщення, де проводиться перегонка води, повинні бути пофарбовані олійною фарбою чи викладені плиткою і знаходитися в абсолютній чистоті. У цих приміщеннях забороняється робити інші роботи, не зв'язані з перегонкою води, мити брудний посуд, стирати білизну і зберігати сторонні предмети.



дистиляцією;

  • дистиляцією;

  • іонним обміном;

  • електролізом;

  • зворотним осмосом

  • З усіх методів найбільш розповсюдженим є одержання очищеної води методом дистиляції (перегонки), для чого застосовуються спеціальні перегінні апарати - аквадистилятори.





Відповідно до вказівок НТД необхідно кожну партію води піддавати хімічному і бактеріологічному контролю.

  • Відповідно до вказівок НТД необхідно кожну партію води піддавати хімічному і бактеріологічному контролю.

  • Щодня в аптеці вода з кожного балона перевіряється хіміком-аналітиком на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію й ін. Крім того, якість одержуваної очищеної води періодично перевіряють, проводячи проби:

  • - у лабораторії з контролю якості лікарських засобів для повного хімічного аналізу - один раз у квартал;

  • - у місцеву санітарно-бактеріологічну лабораторію для бактеріологічного дослідження - 2 рази в квартал.

  • Воду очищену зберігають в асептичних умовах не більш 3 доби в добре вимитих, простерилізованих і закупорених балонах з хімічно стійкого скла в прохолодному місці



Концентрація розчинів у рецептах може виражатися різними способами.

  • Концентрація розчинів у рецептах може виражатися різними способами.

  • 1. У відсотках:

  • Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі 3% 200ml

  • Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день

  • 2. Роздільним перерахуванням речовини, що розчиняється, і розчинника:

  • а) Rp: Natrіі bromіdі 6,0

  • Aquae purіfіcatae 200ml

  • Міsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.

  • б) Rp: Natrіі bromіdі 6,0

  • Aquae purіfіcatae ad 200ml

  • Mіsce. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.

  • 3. Відношенням кількості речовини до загального об’єму розчину:

  • Rp: Solutіonіs Natrіі bromіdі ex 6,0 200ml

  • Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази в день.

  • 4. У тому випадку, якщо прописуються дуже малі кількості, головним чином, розчинів отрутних і сильнодіючих речовин у рецепті вказується кількість лікарської речовини до загального об’єму всього розчину, що підлягає відпуску.

  • Rp: Solutіonіs Aethacrіdіnі lactatіs (1:1000) 200ml

  • Da. Sіgna. Для промивання ран.



1. Підбір флаконів і пробок.

  • 1. Підбір флаконів і пробок.

  • 2. Відважування лікарської речовини.

  • Відмірювання (доведення

  • до об’єму ) розчинника.

  • 4. Розчинення.

  • Проціджування чи

  • фільтрування.

  • 6. Закупорка.

  • Оформлення до відпустку і

  • перевірка якості.



Концентровані розчини-це робочі розчини лікарських речовин у визначених концентраціях, більш високих, чим вони прописуються в рецептах з розрахунком на відповідне розведення водою до зазначеної концентрації.

  • Концентровані розчини-це робочі розчини лікарських речовин у визначених концентраціях, більш високих, чим вони прописуються в рецептах з розрахунком на відповідне розведення водою до зазначеної концентрації.

  • У зв'язку з тим, що концентровані розчини виготовляються на тривалий термін, вони можуть бути середовищем для розвитку мікроорганізмів, їх варто готувати в асептичних умовах на свіжоперегнанній чи прокип'яченій воді, щоб вони були більш стійкими при збереженні.

  • Усі застосовувані допоміжні матеріали, а також посуд повинні бути простерилізовані, а отримані розчини обов'язково профільтровані

  • Концентровані розчини варто зберігати в добре закупорених штангласах, у захищеному від сонячних променів місці, при температурі не вище 250С чи при температурі холодильника (3-50С).



5 % розчин (1:20) – розчин натрію гідрокарбонату

  • 5 % розчин (1:20) – розчин натрію гідрокарбонату

  • 10 % розчини (1:10) – розчин натрію безоату, кофеїну-натрію бензоату

  • 20 % розчини (1:5) – розчин натрію броміду, натрію йодиду, натрію хлориду, калію броміду, калію йодиду, калію хлориду, кальцію хлориду, хлоралгідрату, гесаметилентетраміну

  • 25 % розчин (1:4) – розчин магнію сульфату



Всі розрахунки можна проводити двома способами:

  • Всі розрахунки можна проводити двома способами:

  • з урахуванням густини даного розчину

  • з урахуванням коефіцієнта збільшення об’єму :

  • Густина 20% розчину калію броміду дорівнює 1,144. Знаючи густину розчину, легко розрахувати необхідну кількість води. Для розрахунку можна скористатися формулою:

  • m=Vρ,

  • де m- маса розчину;

  • V- об’єм розчину;

  • ρ – густина розчину.

  • Для даного випадку m=10001,144 = 1144,0.

  • Маса розчину складається з маси розчинника і маси речовини.

  • Отже, для приготування 1 л 20% розчину калію броміду води треба взяти:

  • 1144,0-200,0=944,0 (мл).

  • У простерилізовану підставку відмірюють 944мл очищеної води, додають 200,0 г калію броміду і фільтрують, як було зазначено вище.



б) з врахуванням коефіцієнта збільшення об’єму : Кількість води для приготування концентрованих розчинів можна розрахувати, використовуючи значення коефіцієнта збільшення об’єму.

  • б) з врахуванням коефіцієнта збільшення об’єму : Кількість води для приготування концентрованих розчинів можна розрахувати, використовуючи значення коефіцієнта збільшення об’єму.

  • Коефіцієнт збільшення об’єму (КЗО)- величина, що показує збільшення об’єму при розчиненні 1,0 речовини (таблиця є в підручнику, в наказі №197, додаток 1).

  • Для броміду калію значення коефіцієнта збільшення об’єму дорівнює 0,27. Тоді 200,0 при розчиненні займуть об’єм 54 мл.

  • Отже, для одержання 1 літру 20% розчину калію броміду необхідно взяти 946 мл очищеної води (1000-54=946мл).



Розчин виявився з вищою концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно було приготувати 1л 20% розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 23% препарату. Скільки треба додати води для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(С–В) Х = –––––––––; В Де Х- кількість води, необхідної для розведення приготовленого розчину , у мл; А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину, у %; С – фактична концентрація розчину , у %; 1000(23-20) Тоді Х = ––––––––––––=3000:20=150 (мл) 20

  • Розчин виявився з вищою концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно було приготувати 1л 20% розчину калію броміду. Аналіз показав, що розчин містить 23% препарату. Скільки треба додати води для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(С–В) Х = –––––––––; В Де Х- кількість води, необхідної для розведення приготовленого розчину , у мл; А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину, у %; С – фактична концентрація розчину , у %; 1000(23-20) Тоді Х = ––––––––––––=3000:20=150 (мл) 20



2. Розчин виявив з нищію концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно приготувати 1л 20% розчину калію броміду; аналіз показав, що розчин містить 18% препарату. Скільки треба додати сухої речовини для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(В–С) Х = –––––––––; 100–В де Х – кількість сухої речовини, яку варто додати, А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину , у %; С – фактична концентрація розчину, у %;  - густина розчину; 1000 (20-18) Тоді Х=––––––––––––=2000:94,4=21,18(г) 1001,144–20

  • 2. Розчин виявив з нищію концентрацією ніж необхідно. Наприклад, потрібно приготувати 1л 20% розчину калію броміду; аналіз показав, що розчин містить 18% препарату. Скільки треба додати сухої речовини для одержання 20% розчину? Розрахунок ведуть по формулі: А(В–С) Х = –––––––––; 100–В де Х – кількість сухої речовини, яку варто додати, А – об’єм приготовленого розчину, у мл; В – необхідна концентрація розчину , у %; С – фактична концентрація розчину, у %;  - густина розчину; 1000 (20-18) Тоді Х=––––––––––––=2000:94,4=21,18(г) 1001,144–20



В підставці в розрахованій кількості очищеної води розчиняють сухі речовини в наступній послідовності – спочатку наркотичні, отруйні, сильнодіючі, потім загального списку. Якщо сума сухих речовин більше ніж 3 % враховують коефіцієнт збільшення об’єму.

  • В підставці в розрахованій кількості очищеної води розчиняють сухі речовини в наступній послідовності – спочатку наркотичні, отруйні, сильнодіючі, потім загального списку. Якщо сума сухих речовин більше ніж 3 % враховують коефіцієнт збільшення об’єму.

  • Проціджують у флакон для відпуску через подвійний шар марлі, або ватний тампон

  • Додають концентровані розчини із бюреткової системи, спочатку сильнодіючі, далі загального списку в порядку прописування в рецепті

  • Додають не пахучі і нелеткі рідини ( сиропи, ново галенові препарати – кордіамін, адонізид); - спиртові рідини, у порядку зростання концентрації спирту; - пахучі і леткі рідини (грудний еліксир, нашатирно-ганусові краплі).



Rp: Analgіnі 3,0 Kalіі bromіdі 4,0 Aquae purіfіcatae 200ml Tіncturae Beladonnae 8ml Tіncturae Valerіanae 10ml Mіsсe. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази

  • Rp: Analgіnі 3,0 Kalіі bromіdі 4,0 Aquae purіfіcatae 200ml Tіncturae Beladonnae 8ml Tіncturae Valerіanae 10ml Mіsсe. Da. Sіgna. По 1 столовій ложці 3 рази

  • на день.



ППК ( з.б.)

  • ППК ( з.б.)

  • Загальний об’єм складає 200мл+10мл+8мл=218мл.

  • Концентрованого розчину калію броміду 20% (1:5) 4,05=20мл. Прописана кількість анальгіну (3,0) від загального об’єму мікстури складає: 218 мл – 3,0

  • 100 мл – Х =1,7%

  • Отже, порошкоподібних речовин міститься менш 3% (1,7% 3%), тому КЗО не враховуємо. Води очищеної: 200-20+ 180 мл



У підставку відмірюють 180мл очищеної води і розчиняють 3,0 анальгіну. Розчин проціджують через шматочок вати у флакон для відпуску. Туди ж відмірюють 20 мл розчину калію броміду (1:5), потім настойку беладони, в останню чергу відмірюють настойку валеріани (приготована на 70% спирті). Наклеїмо номер рецепта, етикетки "Мікстура",, «перед вживанням збовтувати».

  • У підставку відмірюють 180мл очищеної води і розчиняють 3,0 анальгіну. Розчин проціджують через шматочок вати у флакон для відпуску. Туди ж відмірюють 20 мл розчину калію броміду (1:5), потім настойку беладони, в останню чергу відмірюють настойку валеріани (приготована на 70% спирті). Наклеїмо номер рецепта, етикетки "Мікстура",, «перед вживанням збовтувати».



Спочатку визначають процентний вміст глюкози від загального об’єму мікстури.

  • Спочатку визначають процентний вміст глюкози від загального об’єму мікстури.

  • 180 мл – 15,0

  • 100 мл – Х Х = 8,3%, більше 3%, необхідно враховувати КЗО.

  • Тому розрахунок кількості води:

  • концентрований розчин натрію броміду 20% (1:5) - 25мл

  • концентрований розчин калію броміду 20% (1:5) - 25мл

  • (5,05=25);

  • води: 180мл-(25мл+25мл+10,35мл)=119,6мл.



ППК Дата № рецепта

  • ППК Дата № рецепта

  • Aquae purіfіcatae 120ml

  • Glucosі 15,0

  • Solutіonіs Kalіі іodіdі (1:5) 25ml Solutіonіs Natrііbromіdі (1:5) 25ml

  • Vзаг. =180мл

  • Приготував: Перевірив:



Дякую

  • Дякую

  • за

  • у вагу!



Схожі:

Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Н; вони недостатньо стабільні, що обумовлене їхньою хімічною будовою, недостатнім ступенем чистоти, а також визначеними значеннями...
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Таким чином, витяг складається з наступних основних процесів: дифузії, десорбції, розчинення, діалізу і вимивання, що відбуваються...
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
До окремих ін'єкційних розчинів пред'являється вимога ізотонічності, ізоіонічності і ізогідричності, про що вказується в статтях,...
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Суспензії (зависі) мікрогетерогенні дисперсні системи, що складаються з твердої дисперсної фази (лікарські речовини) і рідкого дисперсійного...
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Характеристика супозиторіїв як лікарської форми, класифікація І вимоги, поставлені до них дф
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Технологічні операції, використовувані при приготуванні порошків. Загальні правила змішування складних порошків
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Нерозчинність лікарських речовин у прописаному розчиннику без допоміжних речовин
Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка