Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії




НазваНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Дата конвертації02.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Німецька класична філософія

  • 1.Феномен німецької класичної філософії.

  • 2. Іммануіл Кант:межі розуму.

  • 3. Йоган Готліб Фіхте: «Я» як діяльне начало

  • 4. Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг: філософія тотожності.

  • 5. Абсолютний ідеалізм Гегеля.


Німецька класична філософія

  • це філософська культура Німеччини кінця XVIII – початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської класики: Канта, Фіхте, Шелінга і Гегеля.



загальні риси класичної німецької філософії:

  • Вона вирішує проблему загальних пізнавальних можливостей людини, що в процесі вирішення стає проблемою тотожності мислення і буття.

  • Знайдено єдине вирішення цієї проблеми – принцип діяльності – активності суб’єкта пізнання.

  • Суб’єкт розглядається як носій активності, об’єкт як та частина реальності, на яку спрямовано увагу суб’єкта, його активність.

  • Принцип активності і пізнавальної самостійності суб’єкта витікає з ідеї саморозвитку як результату такого розв’язання суперечностей в середині суб’єкта чи об’єкта.

  • Абсолют у вченнях мислителів німецької класичної філософії розуміється як розгортання якогось логічного процесу у світі, що можна побачити за зовнішньою реальністю.



Ідеї протестантиизму, які ввійшли до класичної філософії:

  • Ідея раціонального трактування релігійних понять, необхідності їх розуміння.

  • Ідея інтимного спілкування людини з Богом, ідея суверенності і свободи людини.



Іммануіл Кант (1724-1804 рр.)

  • родоначальник німецької класичної філософії. Дві речі на його думку наповнюють душу людини неперевершеним захопленням – «зоряне небо над нами і моральний закон всередині нас». Головним його захопленням була астрономія. Йому належить ідея розширення Всесвіту. На основне питання на яке повинна відповісти філософія: «Що таке людина?».



За Кантом вчення поділяється на три питання:

  • 1.Що я можу знати?

  • 2. Що я повинен робити?

  • 3. На що я можу сподіватися?



Праці Канта

  • «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму», «Критика здатності судження».



Основними формами діяльності за Кантом є:

  • Пізнання;

  • Практика;

  • Пізнання + Практика = Творчість



антиномії розуму

  • – суперечності мислення, які виникають за необхідністю. Коли раціональне мислення намагається охопити увесь світ, воно впадає в антиномії – розтягнуте між тезисом і антитезисом.



Приклад кантівських антиномій:

  • Тезис

  • Світ має початок в часі і просторі.

  • Все у світі складається з простого.

  • У світі існує не тільки

  • природна причинність,

  • а й свобода.

  • 4. Причиною світу є якась Абсолютна Істота.

  • Антитезис

  • Світ у часі і просторі безмежний.

  • Немає нічого простого, все складне.

  • Ніякої свободи немає, все здійснюється за природними законами.

  • Немає Абсолютної Істоти ні в світі ні поза ним.



Йоган Готліб Фіхте (1762 – 1814)

  • відкинув «річ у собі». Його вчення змальовані у праці «Ясне як сонце повідомлення широкому загалу про сутність новітньої філософії. Спроба примусити читача до розуміння».



Три принципи філософії Фіхте:

  • Я є Я (Я=Я);

  • Я є не-Я (Я = не-Я);

  • Я = Я + не-Я.

  • Я у це абсолютне конкретне начало. Мета – створити вчення про принципи побудови будь-якої науки. Головна риса знання – систематична форма.



Фрідріх Вільгельм Шеллінг (1775 – 1854 рр.)

  • ставив завдання з'ясувати як співвідносяться Мислення і Буття. Буття і Мислення тотожні – у цьому гарантія адекватності нашого сприйняття світу і можливості продуктивно діяти у ньому. В людині і через людину світ приходить до самоосмислення. «У карлика на ім'я людина прокидається дух велетня і не впізнає самого себе»



творчість ділить на періоди:

  • Рух від Буття до Мислення змальовує натурфілософія;

  • Виведення Буття з Духу присвячена система трансцендентального ідеалізму.

  • «Хоч філософія досягла найбільших висот, але ще більших висот вона б досягла, якщо б залучила мистецтво. Мистецтво дає змогу досягти цих висот цілісній людині». Тому головним завданням є утворення філософії мистецтва.



розбіжності між мистецтвом і природою:

  • Організм народжується цілісним, художник бачить ціле, але творити може лише частинами.

  • Природа починається із несвідомості і лише в кінці приходить до свідомості – мистецтво йде протилежним шляхом: свідоме начало і несвідоме завершення непочатого твору. Головною рисою генія є збіг свідомої і несвідомої діяльності.



Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770 – 1831 рр.)

  • мислитель, філософія досягла найвищого буття. У центрі його філософії вчення про Абсолютну Ідею – вічну логіку світу. Абсолютна ідея існує до матерії і до людини. Лише на певному етапі свого розвитку вона відчужує себе в матерію, породжуючи в природу. Так виникає еволюція природного світу, що приводить до появи мислячого духу.



Головним у гегелівській філософії є:

  • принцип розвитку

  • принцип конкретного



Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Термін "класична німецька філософія" був введений Ф. Енгельсом. Сам Енгельс спеціально не роз'яснює, що він має на увазі під "німецькою...

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconНімецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії
Німеччини кінця XVIII початку XIX ст., яка підняла на високий рівень теоретичний спосіб мислення. Це філософія представників філософської...

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconНімецька класична філософія (хvіі—перша пол. ХІХ ст.) Особливості німецької класичної філософії
Визначальні ідеї німецької класичної філософії: Уявлення про розумність людського існування Ідея доісторичного прогресу Віра у всемогутність...

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconНімецька класична філософія кінця ХVІІІ – хіхст
Філософія форма суспільної свідомості; наука, вчення про загальні закони розвитку природи, суспільства й мислення, пізнання

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconФілософія Нового часу та доби Просвітництва Поняття європейської класичної філософії
Розвиток філософського мислення від Бекона І декарта до Гегеля І фейербаха, з хvііст до середини хіхст

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconКартинна галерея класичної німецької гімназії Фейєрбах Медея

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconФілософія релігії
Поняття і проблемна сфера філософії релігії. Основні теорії походження релігії. Сутність і визначення релігії. Структура релігії....

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconФілософія релігії
Поняття і проблемна сфера філософії релігії. Основні теорії походження релігії. Сутність і визначення релігії. Структура релігії....

Німецька класична філософія Феномен німецької класичної філософії iconСоціальна філософія. Громадянськке суспільство І правова держава предмет соціальної філософії. Специфіка соціального пізнання
Суспільство як система є надзвичайно складною, розмаїтою структурою, в якій функціонують найрізноманітніші фактори (економічні, політичні,...


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка