Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин


НазваЕкскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин
Дата конвертації02.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Виділення (роль окремих органів і систем). Порожнина рота як орган виділення


Функції нирок

  • Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну;

  • Екскреція чужорідних речовин;

  • Екскреція надлишку органічних і неорганічних речовин, які потрапляють з їжею або утворюються в процесі метаболізму;

  • Підтримка осмотичного тиску крові на постійному рівні;

  • Підтримання іонного балансу організму;

  • Підтримання кислотно-основного стану організму;

  • Участь у регулюванні кровообігу;

  • Утворення біологічно активних речовин та ферментів (брадикінін, простагландини, урокіназа, вітамін D3, еритропоетини, ренін та ін.);

  • Участь у регулюванні об'єму циркулюючої крові.



Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон.

  • Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон.

  • Залежно від місця розташування в нирці виділяють суперфіціальні (поверхневі), інтракортикальні і коломозкові нефрони.



Будова нефрона

  • судинний клубочок,

  • капсула ниркового клубочка (капсула Шумлянського-Боумена)

  • ниркові канальці.



Судинний клубочок

  • Судинний клубочок включає в себе від 50 до 160 капілярів, на які розпадається приносна артеріола.

  • Капіляри клубочка збираються у виносну артеріолу.



Подоцити

  • До капілярів прилягає внутрішня стінка двошарової капсули ниркового клубочка, яка вкрита клітинами подоцитами.

  • Простір між двома шарами капсули сполучається з просвітом канальця.



Ниркові канальці

  • Канальці починаються проксимальною звивистою частиною, яка переходить у низхідний відділ петлі нефрона (петлі Генле).

  • Висхідний відділ петлі нефрона піднімається до рівня капілярів свого ж нефрона, де переходить у дистальний звивистий каналець. Початкова частина цього відділу доторкується до клубочка між приносною і виносною артеріолами.

  • Дистальний звивистий каналець переходить у збиральну трубку



Особливості кровопостачання нирок

  • Капіляри клубочків не виконують трофічної функції.

  • Виносна артеріола в кірковій речовині нирки знову розпадається на капіляри навколо звивистих канальців, розташованих у кірковому відділі. Капіляри, які супроводжують канальці мозкового шару нирки, утворюють прямі судини, котрі рідко розгалужуються. Ці капіляри беруть участь у процесі сечотворення і виконують трофічну функцію.



Артеріальний тиск в судинах нирок

  • У нормі у дорослої людини через нирки походить до 25 % крові, яка викидається серцем (1000-

  • 1200 мл/хв). Таке інтенсивне кровопостачання забезпечується завдяки анатомічним особливостям ниркових артерій, які відходять від черевного відділу аорти у вигляді короткого товстого стовбура.

  • За рахунок невеликої довжини розгалужень ниркових артерій забезпечується високий тиск у капілярах клубочків (65–70 мм рт. ст.). Підтримці високого тиску сприяє і менший діаметр виносної судини, яка забезпечує підвищений опір кровообігу. Такий рівень тиску потрібен для здійснення першої фази процесу сечотворення – фільтрації.



Ниркова мембрана

  • Ниркова мембрана відокремлює кров, яка тече по капілярах клубочка, від фільтрату, який міститься в порожнині між двома листками капсули ниркового клубочка.

  • Ниркова мембрана складається з 3 шарів: ендотелію, базальної мембрани і епітеліальних клітин – подоцитів.



“Молекулярне сито”

  • Сумарне сито мембрани капсули добре проникне для речовин, які мають молекулярну масу менше за 5500.

  • Розміри пор визначають склад клубочкового фільтрату. В нормі у фільтраті можна виявити майже всі речовини, які містяться в плазмі крові, за винятком білків великих розмірів.



Ефективний фільтраційний тиск

  • Кількість фільтрату, швидкість його утворення залежать від ефективного фільтраційного тиску та коефіцієнту фільтрації. Фільтрація відбувається без витрати енергії. Це пасивний вид транспорту речовини.

  • Ефективний фільтраційний тиск (ЕФТ) є сумою сил, які впливають на фільтрацію. Збільшує фільтрацію гідростатичний тиск (Ркр) крові клубочка, протидіють цьому – онкотичний тиск крові (Ронк) та гідростатичний тиск рідини, яка міститься в проміжку капсули (Рф):

  • ЕФТ = Ркр – (Ронк + Рф)



Деякі речовини, проходячи по канальцях та збиральних трубочках, цілком зникають із сечі або їх стає набагато менше. Відбувається процес реабсорбції.

  • Деякі речовини, проходячи по канальцях та збиральних трубочках, цілком зникають із сечі або їх стає набагато менше. Відбувається процес реабсорбції.

  • Інші речовини, яких взагалі не було в первинній сечі, з'являються в кінцевій. Це відбувається в результаті їх секреції.



Канальцева реабсорбція

  • Процеси реабсорбції можуть бути активними або пасивними. Для здійснення активного процесу потрібно, щоб були специфічні транспортні системи та енергія. Пасивні процеси відбуваються, як правило, без витрати енергії за законами фізики і хімії.

  • У проксимальних звивистих канальцях повністю реабсорбуються амінокислоти, глюкоза, вітаміни, мікроелементи. В цьому ж відділі реабсорбується близько 2/3 води та неорганічних солей Nа+, К+, Са2+, Мg2+, Сl–, НСО3–, тобто ті речовини, які потрібні організму для його діяльності. Механізм реабсорбції головним чином прямо чи посередньо пов'язаний з реабсорбцією Nа+.



Канальцева секреція

  • Секреція – це процес, спрямований на активний перехід речовини з крові через клітини канальців у сечу.

  • Вона може бути активною, тобто використовувати транспортні системи та енергію АТФ, і пасивною.



Поворотно-протипоточний механізм концентрування сечі

  • Основною рушійною силою реабсорбції є перенесення Nа+ за допомогою

  • Nа+/К+АТФази через базолатеральну мембрану. Це забезпечує постійне відтікання іонів з клітин.

  • Внаслідок цього постійно діючого конвейєра концентрація іонів (в мОсм/кг) в середині клітини і особливо поблизу апікальної мембрани стає значно нижчою, ніж з другого її боку. Це сприяє пасивному надходженню Nа+ в клітину по іонному градієнту.

  • Крім того, частина Nа+ реабсорбується пасивно по міжклітинних проміжках разом із водою.



Видільна функція шкіри

  • З потом виділяється окрім води і солей також сечовина, залишковий азот та інші речовини, які надходять в організм ззовні або утворюються у ньому.



Видільна функція органів травлення

  • Органи травлення здатні виводити разом із секретом травних залоз природні метаболіти - сечовину, сечову кислоту, солі кальцію та інше.

  • Травні залози можуть виводити токсичні речовини - сполуки ртуті, вісмуту, брому, йоду, деякі фармпрепарати.

  • Печінка виводить жовчні пігменти, сечовину, глутамін, креатинін, холестерин та інше.



Видільна функція дихальної системи

  • Через легені виводяться леткі сполуки - вуглекислий газ який є кінцевим продуктом обміну, вода.

  • Можуть виводитись екзогенні речовини - ефір хлороформ, ацетон.





Схожі:

Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconФізіологія нирок Функції нирок Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну
Екскреція надлишку органічних і неорганічних речовин, які потрапляють з їжею або утворюються в процесі метаболізму
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconВидільна система виділення
Процес звільнення організму від продуктів обміну, чужорідних та токсичних речовин, а також від надлишку води, солей та органічних...
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconОбмін речовин
Закономірності вікових змін енергетичного обміну у дітей. Особливості нейроендокринної регуляції обмінних процесів у дітей. Загальні...
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconТипи обміну Обмін між організмом і навколишнім середовищем, тобто кругообіг речовин у природі
Фізіологія обміну речовин і енергії. Фізіологічні основи раціонального харчування. Фізіологія терморегуляції
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconІмунітет (від лат. іmmunitatis – звільнення) – це здатність організму захищатись від генетично чужорідних тіл і речовин

Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconДихання людини
Дихальна система відкрита система організму, яка забезпечує газообмін, формування гомеостазу в трахеобронхіальних шляхах, очищення...
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconФункції нирок очисна виведення з організму продуктів обміну, солей, барвників, хімічних речовин

Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconМедико–генетичне консультування
Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconКлінічна терапія в імуноалергології Імунітет це спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації
Основною функцією імунітету є систематичне розпізнавання всього чужорідного, що проникає в організм (бактерії, гриби, віруси, найпростіші),...
Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну; Екскреція чужорідних речовин iconЇжа, корисна для здоров’я вітаміни
Впливають на перебіг багатьох процесів обміну речовин та діяльність нервової системи

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка