Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок


НазваОзнаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок
Дата конвертації02.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Ознаки ураження нирок:

  • Ознаки ураження нирок:

    • Скарги
    • Дані об’єктивного обстеження
  • Основні синдроми при захворюваннях нирок.

  • Симптоматологія гострого та хронічного пієлонефриту

  • Симптоматологія гострого та хронічного гломерулонефриту







СТРУКТУРА НЕФРОНА

  • СТРУКТУРА НЕФРОНА

  • Ниркове тільце (клубочок кровоносних капілярів, оточений капсулою Шумлянського-Боумена)

  • Система канальців (проксимальний каналець, петля Генле, дистальний каналець, збірна трубочка)

  • Саме в цих структурах відбуваються основні процеси, що забезпечують сечоутворення:

  • Клубочкова фільтрація

  • Канальцева реабсорбція

  • Канальцева секреція



Виводять токсичні продукти

  • Виводять токсичні продукти

  • Приймають участь у кровотворенні

  • Приймають участь в регуляції АТ.

  • Регулюють кацій-фосфорний баланс в організмі

  • Регулюють водно-сольовий обмін

  • Забезпечують кислотно-лужний баланс організму



  • ОСНОВНІ

  • Біль в попереку,

  • розлади

  • сечовиділення

  • та сечовипускання,

  • зміни сечі,

  • набряки.













Поліурія – збільшення діурезу більше 2 л

  • Поліурія – збільшення діурезу більше 2 л

  • Олігурія – виділення сечі менше 500 мл за добу.

  • Анурія – повне припинення виділення сечі;

  • Ніктурія – перевага нічного діурезу над денним

  • (в нормі 1:2);

  • Дизурія – болючий сечопуск;

  • Полакіурія – частий сечопуск;







  • Зв’язок хвороби з попередньою інфекцією (анґіна, скарлатина, отит, катар верхніх дихальних шляхів).

  • Захворювання нирок і сечовивідних шляхів (гострий нефрит, пієліт, цистит) в минулому

  • Симптомів в минулому: виділення кровавої сечі, набряків‚ артеріальної гіпертензії, приступів болю в животі або попереку, котрі б нагадували ниркову коліку.

  • Побутові або виробничі інтоксикації (сулема, препарати вісмуту, срібла, сульфаніламіди в великих дозах, сполуки фосфору, переливання одногрупної крові

  • Прийом амідопірину, фанацетину, барбітуратів, камфори можуть викликати зміни в нирках





  • - помірна протеїнурія (до 3,5 г за добу),

  • - еритроцитурія (понад 1x106 за добу);

  • - лейкоцитурія (понад 2x106);

  • - циліндрурія;

  • - бактеріурія;

  • - виділення з сечею елементів осаду сечі

  • (солей та їх кристалів, ниркового і перехідного епітелію та ін.);

  • Провідною у сечовому синдромі є протеїнурія (альбумінурія)

  • несправжня протеїнурія – білок потрапляє в сечу на протязі сечовивідних шляхів;

  • справжня – це ниркова протеїнурія.



























Ступінь І (початковий) Працездатність збережена, підвищена втомлюваність. Діурез в межах норми або спостерігається незначна поліурія

  • Ступінь І (початковий) Працездатність збережена, підвищена втомлюваність. Діурез в межах норми або спостерігається незначна поліурія



СтупіньІІІ(тяжкий) Працездатність втрачена, апетит значно знижений. Виражений диспептичний синдром. Ознаки полінейропатії, свербіння шкіри, м’язові сіпання, серцебиття, задишка

  • СтупіньІІІ(тяжкий) Працездатність втрачена, апетит значно знижений. Виражений диспептичний синдром. Ознаки полінейропатії, свербіння шкіри, м’язові сіпання, серцебиття, задишка











Двобічне захворювання нирок імунно-запального характеру з переважним ураженням ниркових клубочків і втягненням до патологічного процесу ниркових канальців, інтерстицію та судин нирок.

  • Двобічне захворювання нирок імунно-запального характеру з переважним ураженням ниркових клубочків і втягненням до патологічного процесу ниркових канальців, інтерстицію та судин нирок.

  • Гетерогенна група

  • генетичнообумовлених

  • імуноопосередкованих

  • захворювань

  • переважно клубочкового

  • апарату нирок і втягненням

  • в процес всіх ниркових

  • систем





стрептококова інфекція

  • стрептококова інфекція

  • (β-гемолітичний стрептокок групи А,

  • нефритогенні штами стрептококів

  • 1, 4, 8, 12, 49)

  • стафілококова інфекція,

  • рідше віруси (гепатиту В, С,

  • вітряної віспи, корі, Коксакі, краснухи, ВІЧ, грипу.

  • Виникненню захворювання сприяє

  • різке переохолодження тіла,

  • особливо в умовах підвищеної вологості повітря.

  • Вакцинація також є одним із факторів виникнення ГГ, причому у 2/3 випадків ураження виникає після 2 або навіть 3 ін'єкції вакцини.

  • До виникнення і прогресування гломерулонефриту може приводити наявність в організмі вогнищ хронічної інфекції: каріозних зубів, запалення мигдаликів (тонзиліт), додаткових пазух носа (гайморити, фронтити), а також охолодження, схильність до алергічних реакцій, перевтома.









Приблизно в половині випадків захворювання характеризується зменшенням кількості сечі, зміною її кольору («м'ясні помиї»), набряками тіла, які виникають швидко, інколи на протязі декількох годин і локалізуються на обличчі, тулубі, кінцівках. Вони не лише виникають швидко, але і зникають на протязі 10-14 діб. Набряки можуть бути від незначних на обличчі до поширених по всьому тілу, водянки грудної клітки, живота. Інколи розвивається асцит, гідроторакс, гідроперікард.

  • Приблизно в половині випадків захворювання характеризується зменшенням кількості сечі, зміною її кольору («м'ясні помиї»), набряками тіла, які виникають швидко, інколи на протязі декількох годин і локалізуються на обличчі, тулубі, кінцівках. Вони не лише виникають швидко, але і зникають на протязі 10-14 діб. Набряки можуть бути від незначних на обличчі до поширених по всьому тілу, водянки грудної клітки, живота. Інколи розвивається асцит, гідроторакс, гідроперікард.

  • Спостерігається також

  • підвищенням артеріального

  • тиску (гіпертензія).



ГГ можна підозрювати у випадку виявлення в сечі еритроцитів і білка в поєднанні з АГ і набряками через 1- 4 тижні після стрептококової чи іншої інфекції.

  • ГГ можна підозрювати у випадку виявлення в сечі еритроцитів і білка в поєднанні з АГ і набряками через 1- 4 тижні після стрептококової чи іншої інфекції.

  • характерні діагностичні критерії гострого гломерулонефриту гіпертензія, набряки, брадикардія.



Клінічний аналіз сечі - поєднання протеїнурії (до 3 г\ добу на протязі 2-8 тижнів) та гематурії (в полі зору 5-50 еритроцитів, сеча набуває вигляду «м'ясних помиїв» ), вираженої на початку хвороби, яка поступово зменшується через декілька днів.

  • Клінічний аналіз сечі - поєднання протеїнурії (до 3 г\ добу на протязі 2-8 тижнів) та гематурії (в полі зору 5-50 еритроцитів, сеча набуває вигляду «м'ясних помиїв» ), вираженої на початку хвороби, яка поступово зменшується через декілька днів.

  • Загальний аналіз крові - легка анемія (зниження кількості еритроцитів і гемоглобіну), помірний лейкоцитоз, еозинофілія, лімфопенія, зростання ШОЕ до 20-50 мм\год.

  • Біохімічний аналізі - гіпопротеїнемія (60 г\л і нижче), диспротеїнемія, поява С-реактивного протеїну, накопичення сіалових кислот, зростання титру антистрептолізинових антитіл, накопичення креатиніну, сечовини, залишкового азоту, гіперхолестеринемія, гіперліпідемія.

  • Спеціальні дослідження

  • -         Біопсія з патоморфологічним дослідженням нефробіоптату дозволяє виставити нозологічний діагноз.

  • -         УЗД нирок: контури гладкі, розміри незмінені або збільшені (при ГНН), ехогенність знижена.

  • -         ЕКГ при АГ виявляє перевантаження лівого шлуночка і можливі порушення ритму.



Мета лікування. Повне видужання, попередження і усунення ускладнень.

  • Мета лікування. Повне видужання, попередження і усунення ускладнень.

  • Режим ліжковий, далі напівліжковий протягом 1-3 тижнів, при зникненні набряків і нормалізації АТ – розширення режиму.

  • Обмеження кухонної солі до 1-2 г/добу, рідини (об’єм отриманої рідини розраховують із врахуванням діурезу за попередній день + 300 мл), білку до 0,5-1 г/кг/добу.

  • Виключають гострі приправи, м’ясні, рибні і овочеві бульйони, підливки, міцні каву і чай, консерви. Заборона паління і вживання алкоголю.

  • Медикаментозне лікування

  • Антибактеріальне лікування - при наявності вогнища інфекції або гострого інфекційного захворювання (бензилпеніцилін або цефалексін

  • Симптоматичне лікування

  • -        При АГ – інгібітори АПФ, блокатори кальцієвих каналів, діуретики.

  • -         При набряках і лівошлуночковій недостатності – діуретики

  • -         Фітотерапія (відвари шипшини, чорноплідної горобини).

  • -         Прогноз. Видужання у 85-90% випадків.





діагностують у тому випадку, якщо через 2-3 міс після ГГ зберігається незначно виражений сечовий синдром або набряки, підвищення АТ.

  • діагностують у тому випадку, якщо через 2-3 міс після ГГ зберігається незначно виражений сечовий синдром або набряки, підвищення АТ.

  • ХГ – це групове поняття, яке включає захворювання клубочків із загальним, частіше всього імунним механізмом ураження дегенеративні зміни епітелію канальців і прогресуюче розростання сполучної тканини, з поступовим зниження функції нирок і розвитком ниркової недостатності.



Хронічний ГН:

  • Хронічний ГН:

  • первинно-хронічний

  • вторинно-хронічний гломерулонефрит

  • Стадії хронічного ГН:

  • догіпертензивна

  • гіпертензивна,

  • стадія ниркової недостатності

  • (виділяють її чотири ступені);

  • Варіанти перебігу:

  • Сечовий синдром;

  • Нефротичний синдром;

  • Фази хронічного гломерулонефриту:

  • Загострення;

  • Ремісії.

  • Розрізняють форми ХГ : нефротичну, гіпертонічну, змішану, латентну, гематуричну.



залежать від клінічної форми, стадії хвороби, стану ниркової функції.

  • залежать від клінічної форми, стадії хвороби, стану ниркової функції.

  • В ангіпертензивній стадії: загальна слабкість, швидка втомлюваність, тупий ниючий біль в поперековій ділянці, зміни кольору сечі, набряки під очима, на обличчі, на ногах.

  • В гіпертензивній стадії: приєднуються головні болі, запаморочення, часті носові кровотечі, задишка, серцебиття, напади ядухи вночі. Стан хворих в період ремісії задовільний, а в період загострення тяжкий.

  • В стадії ниркової недостатності хворих турбує нудота, блювання, свербіння шкіри, втрата зору, зменшення діурезу аж до анурії. Стан хворих тяжкий, положення в ліжку вимушене. Свідомість в термінальній стадії часто потьмарена, іноді розвивається кома





Здійснюється з врахуванням клінічного варіанта, фази та стадії хвороби.

  • Здійснюється з врахуванням клінічного варіанта, фази та стадії хвороби.

  • Хворому слід уникати переохолоджень, фізичних перевантажень, емоційних стресів. В період загострення лікування стаціонарне.

  • Дієта № 7 з обмеженням солі до 10 г, при нефротичному варіанті до 6-8 г.

  • Медикаментозне лікування: патогенетичне (кортикостероїди, цитостатики, амінохінолінові препарати), симптоматичне (гіпотензивні, діуретики), антикоагулянта і антиагреганти. Іноді гемосорбція і плазмаферез. Якщо виникають інфекційні ускладнення – призначають антибіотики.

  • В період ремісії – санаторно-курортне лікування.

  • При Високій ступені ХНН і вираженою азотемією призначають хронічний гемодіаліз або трансплантацію нирки.



– це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання нирок із ураженням, чашечок та мисок, канальців, сполучно – тканинної основи нирок з подальшим ураженням судин і клубочків.

  • – це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання нирок із ураженням, чашечок та мисок, канальців, сполучно – тканинної основи нирок з подальшим ураженням судин і клубочків.

  • Первинний пієлонефрит

  • розвивається на фоні

  • незміненого відтоку сечі,

  • cтановить 20% усіх випадків.

  • Вторинний пієлонефрит

  • зумовлений застоєм сечі

  • спостерігається у 80% хворих.





Викликають пієлонефрит різні мікроорганізми, зокрема кишкова паличка. У нирку бактерії потрапляють по лімфатичних судинах. Із сечових шляхів, а також із сусідніх органів (червоподібний відросток, кишки, статеві органи). Мікроорганізми можуть потрапляти в нирки з віддалених вогнищ інфекції (мигдалики, додаткові пазухи носа, каріозні зуби, жовчні шляхи).

  • Викликають пієлонефрит різні мікроорганізми, зокрема кишкова паличка. У нирку бактерії потрапляють по лімфатичних судинах. Із сечових шляхів, а також із сусідніх органів (червоподібний відросток, кишки, статеві органи). Мікроорганізми можуть потрапляти в нирки з віддалених вогнищ інфекції (мигдалики, додаткові пазухи носа, каріозні зуби, жовчні шляхи).

  • Посилюють можливість розвитку пієлонефриту наявність перешкод для відтоку сечі - камінці, рубці, перегини сечоводів, опущення нирки, природжені аномалії, збільшення передміхурової залози.

  • Можливість виникнення пієлонефриту посилюють захворювання с-с системи з порушення кровообігу, цукровий діабет, різні виснажливі хвороби, переохолодження тіла, запори, зловживання деякими ліками (сечогінні, фенацетин, ацетилсаліцилова кислота, анальгін, амідопірин), а також вагітність, яка викликає порушення відтоку сечі.



Клінічні прояви:

  • Клінічні прояви:

  • Інтоксикаційний синдром: раптово підвищується температура, з’являється озноб, загальна слабкість, м’язові болі, болі в суглобах, головний біль, нерідко приєднується нудота, блювота, часті пульс та дихання, спрага. Пропасниця нерідко досягає 39-40-41°С, постійна чи гектеричного типу. Проливні поти з’являються через 1-2 години після початку пропасниці. Після потовиділення температура дещо знижується, може розвинутися різка слабкість, адинамія, гіпотензія.

  • Синдром місцевого запалення – болі у попереку різної інтенсивності, у ділянці нирок, які поширюються вниз, у пахову та надлобкову область. Рідко спостерігається іррадіація у верхню частину живота, у ліве підребер’я, спину. Болі посилюються вночі, при кашлі, русі відповідною ногою.

  • Дизуричний синдром – печія, різі, часті позиви на сечовиділення.

  • При об’єктивному обстеженн і- ознаки синдрому загальної інтоксикації: гіперемія обличчя, пітливість, болючість м’язів, також істеричність склер.

  • При бімануальній пальпації визначається болючість у підребер’ї та поперековій області, Може виявлятися напруження м’язів, підвищення м’язового тонусу в поперековій ділянці та підребер’ях на боці ураження. Симптом Пастернацького позитивний або різко позитивний у більшості випадків, але може бути і негативним. У перші дні захворювання пальпується збільшена, болюча нирка.









Режим ліжковий, молочно-рослина дієта з виключенням алкоголю, гострих страв,консервів, кави;

  • Режим ліжковий, молочно-рослина дієта з виключенням алкоголю, гострих страв,консервів, кави;

  • Рекомендовано пиття відвару шипшини, компотів, мінеральних вод до 3 л/д;

  • Антибіотикотерапія (з врахуванням збудника і його чутливості):

  • Пеніциліни;

  • Нітрофурани;

  • Спазмолітики;

  • Діуретики;



– це хронічне неспецифічне

  • – це хронічне неспецифічне

  • запалення захворювання

  • інтерстиціальної тканини нирок

  • і слизової оболонки мисок з

  • наступним ураженням

  • кровоносних судин

  • і тенденцією до

  • прогресування.



Запідозрити ХП можна на підставі періодично, здавалося б, «безпричинного», раптового підвищення температури тіла,

  • Запідозрити ХП можна на підставі періодично, здавалося б, «безпричинного», раптового підвищення температури тіла,

  • яке триває іноді навіть неповну добу.

  • Іноді підвищення температури тіла до 37,2-37,50С

  • спостерігається протягом тижнів і місяців.

  • Біль у ділянці попереку, часті позиви та біль

  • при сечовипусканні, зниження працездатності,

  • апетиту, кволість, швидка втомлюваність.

  • У пізніших стадіях ХП у хворих виникає гіпертензія,

  • Загострення ХП за клінічними проявами

  • нагадує гострий пієлонефрит.

  • З'являються підвищення температури тіла,

  • нерідко до 38-39 0С, погіршується загальний стан,

  • виникають болі в поперековій ділянці,

  • дизуричні явища, анорексія, нудота,

  • блювота, болі в животі, головні болі.



Загальної інтоксикації

  • Загальної інтоксикації

  • (інколи єдині прояви хвороби)

  • – розбитість пітливість, головні болі,

  • відсутність апетиту, схуднення,

  • монотонний субфібрилітет.

  • Місцевий больовий синдром.

  • Дизуричні явища - х-на поліурія

  • з виділенням 2-3 л сечі за добу,

  • ніктурія, обумовлені порушенням

  • концентраційної здатності нирок.

  • Артеріальна гіпертонія у 10% хворих на ХП

  • спостерігається зростання АТ,

  • зміни судин очного дна,

  • гіпертрофія лівого шлуночка АГ

  • частіше транзиторна

  • Фізикальне обстеження: одутловатість обличчя, пастозність або набряклість повік, особливо під очима. Зрідка набряки на н/к. Типовий ранковий максимум набряклості. Блідість шкіри. При приєднанні ХНН –сухість шкіри, сірувато-жовтий, землистий колір. Зростають набряки. Язик сухий, з брудно-коричневим нальотом, слизова оболонка губ суха і груба.

  • .



Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. Міра вираженості змін залежить від проявів запального процесу. Анемія нормохромна, збільшене число ретикулоцитів, анемія стійка до лікування.

  • Клінічний аналіз крові: лейкоцитоз, прискорена ШОЕ. Міра вираженості змін залежить від проявів запального процесу. Анемія нормохромна, збільшене число ретикулоцитів, анемія стійка до лікування.

  • Клінічний аналіз сечі: протеїнурія (>1г/л), лейкоцитурія, виявляються активні лейкоцити, гіалінові та зернисті циліндри, гематурія.

  • Дослідження добової сечі на білок – у типових випадках не перевищує 1г/л, при нефротичному синдромі - >3г/л.

  • Проби Нечипоренка, Каковського-Аддіса

  • Проба Зимницького

  • Бактеріологічне дослідження сечі

  • Імунологічні дослідження.

  • Біохімічні дослідження







При лікуванні слід дотримуватися певного режиму, уникати переохолоджень, фізичних навантажень психоемоційних стресів. Категорично заборонено працювати у нічний час. Щорічно, а при необхідності частіше, хворого госпіталізують для стаціонарного лікування.

  • При лікуванні слід дотримуватися певного режиму, уникати переохолоджень, фізичних навантажень психоемоційних стресів. Категорично заборонено працювати у нічний час. Щорічно, а при необхідності частіше, хворого госпіталізують для стаціонарного лікування.

  • Дієта також залежить від форми захворювання. Наприклад при латентній формі призначають загальний стіл із обмеженням солі до 10 г на добу. При нефротичній і гіпертонічній формах кількість солі обмежують до 8-6 г на добу.

  • Медикаментозна терапія передбачає призначення:

  • а) патогенетичних засобів( кортикостероїдів, цитостатики аміно хінолінові препарати);

  • б) гіпотензивних препаратів (клофелін, еналапріл, каптопрес);

  • в) діуретиків (лазікс, фурасемід);

  • г) антибіотиків (ципронат, амоксиклав)

  • Хворі хронічним гломерулонефритом повинні перебувати на диспансерному обліку і один раз на місяць здавати на дослідження сечу. Таким хворим рекомендоване санітарно-курортне лікування в зоні сухого та жаркого клімату. Оскільки в цих умовах виникає розширення периферичних судин, поліпшується ниркова геодинаміка.

























Схожі:

Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconГострі ураження нирок Доц. Мартинюк Л. П
Роль і значення нирок у збереженні нормальної життєдіяльності організму є незамінними
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconГострі ураження нирок Доц. Мартинюк Л. П
Роль і значення нирок у збереженні нормальної життєдіяльності організму є незамінними
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconБіохімічні показники при захворюваннях нирок І сечовидільної системи нефрон
Зупинка функції нирок несумісна з життям: якщо це трапляється, людина вмирає на 4-6 день. У структурі нирок розрізняють зовнішній...
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconХронічні захворювання нирок
Переважно це стосується інфекцій нирок та вторинних нефропатії: цд, гх у зв’язку з цим, виникла необхідність створення
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconОсновні ознаки, які вказують на захворювання нирок основні біль в попереку
Спостерігається при хронічному гломерулонефриті, амілоїдозі, малярії, сепсисі, туберкульозі, цукровому діабеті, захворюваннях сполучної...
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconКлінічні форми первинного І вторинного туберкульозу характерні ознаки первинного туберкульозу
Мбт, ураження лімфатичної системи (лімфатичних вузлів) із схильністю до казеозного некрозу, лімфогенної та гематогенної дисемінації,...
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconФізіологія нирок Функції нирок Екскреція кінцевих метаболітів азотного обміну
Екскреція надлишку органічних і неорганічних речовин, які потрапляють з їжею або утворюються в процесі метаболізму
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconСпадкові І вроджені захворювання нирок у дітей кафедра педіатрії фпо
Спадкові і вроджені захворювання нирок складають 30% усіх вроджених вад розвитку людини (Л. Пиріг 2007)
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconСпадкові І вроджені захворювання нирок у дітей кафедра педіатрії фпо
Спадкові і вроджені захворювання нирок складають 30% усіх вроджених вад розвитку людини (Л. Пиріг 2007)
Ознаки ураження нирок: Ознаки ураження нирок iconДоц. Верещашіна Н. Я. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
Захворювання нирок і сечовидільних шляхів. Гострі та хронічні гломерулонефрити та пієлонефрити. Клініка, діагностика. Ускладнення....

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка