Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами


НазваВелика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами
Дата конвертації04.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами.

  • велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами.

  • До ГРІ належить більше 20 % всіх заразних захворювань людей.







на ГРІ щороку хворіє кожний третій житель планети;

  • на ГРІ щороку хворіє кожний третій житель планети;

  • припадає 75 % всіх інфекційних захворювань, а в роки епідемій – до 90 %;

  • причина до 20 % втрат від тимчасової непрацездатності;

  • займають перше місце серед причин тимчасової непрацездатності;

  • з ГРІ повязаний розвиток хронічної патології серця, легень, нирок та ін.





Реалізація повітряно-краплинного механізму передачі.

  • Реалізація повітряно-краплинного механізму передачі.









Зараження при безпосередньому контакті з джерелом (можливе також через пил і предмети побуту – при стійкості збудника в зовнішньому середовищі – натуральна віспа, сибірка).

  • Зараження при безпосередньому контакті з джерелом (можливе також через пил і предмети побуту – при стійкості збудника в зовнішньому середовищі – натуральна віспа, сибірка).

  • Різка інтенсифікація епідемічного процесу завдяки швидкому і масовому переміщенню людей, а також великим їх скупченням.

  • Періодичність епідемічного процесу.



Густина населення.

  • Густина населення.

  • Скученість розміщення.

  • Народжуваність.

  • Формування організованих колективів.

  • Міграція.

  • Організація

  • профілактичних щеплень.





Гостра вірусна хвороба з повітряно-краплинним механізмом передачі збудника, епідемічним і пандемічним розповсюдженням; характеризується ураженням

  • Гостра вірусна хвороба з повітряно-краплинним механізмом передачі збудника, епідемічним і пандемічним розповсюдженням; характеризується ураженням

  • дихальних шляхів з

  • вираженою інтоксикацією,

  • гарячкою та помірними

  • катаральними явищами.



Перші відомості про захворювання, яке перебігає із симптомами, характерними для грипу, містяться ще в античних сувоях (V-III ст. до н.е.).

  • Перші відомості про захворювання, яке перебігає із симптомами, характерними для грипу, містяться ще в античних сувоях (V-III ст. до н.е.).

  • Історичні факти стверджують, що уперше епідемію грипу, яка охопила Європу, у 1403 р. описав французький лікар Етьєн Паск’є. Прийнято вважати, що з того часу людство перенесло 20 пандемій цієї недуги.

  • Під час Першої світової війни (1918-1919 рр.) світ охопила друга пандемія грипу, під час якої перехворіло близько 500 млн людей і померло 20 млн.

  • Аналізуючи пандемії грипу протягом історії людства, вчені прогнозують виникнення їх у середньому 3-4 рази за століття. Так, протягом ХХ століття після пандемії грипу 1918-1919 рр. відбулись пандемії 1957-1958 і 1968-1969 рр.



Збудник грипу – Myxovirus influenzae належить до РНК-вірусів.

  • Збудник грипу – Myxovirus influenzae належить до РНК-вірусів.

  • Залежно від антигенної будови РНК, розрізняють три роди вірусу, які умовно позначають буквами А, В і С.

  • Віруси грипу малостійкі у довкіллі, руйнуються протягом кількох годин за кімнатної температури. Швидко гинуть під впливом звичайних, передусім хлоровмісних, дезінфектантів, кислот, лугів, ультрафіолетового опромінення.









- людина:

  • - людина:

  • 1) здорова особа

  • в кінці інкубаційного

  • періоду;

  • 2) хворий протягом усього періоду захворювання – в середньому 5-7 діб;

  • 3) реконвалесцент – доведено, що в окремих осіб вірус може зберігатись до 14-15 діб.



Передача збудника здійснюється повітряно-краплинним механізмом. Здорова людина заражається на відстані до 2 м при чханні і до 2,0-3,5 м – при кашлі.

  • Передача збудника здійснюється повітряно-краплинним механізмом. Здорова людина заражається на відстані до 2 м при чханні і до 2,0-3,5 м – при кашлі.

  • Украй обмежену роль у передачі «людських» вірусів грипу можуть відігравати контаміновані предмети побуту (рушник, носові хустинки тощо), на яких за сприятливих умов збудник може зберігати життєздатність протягом декількох діб.

  • Грип уражає всі вікові групи людей.

  • Інкубаційний період триває від декількох годин до 1-2 діб.



Максимальна захворюваність грипом А припадає на зимово-весняну пору. Під час епідемії занедужує 25-40 % населення. Під час пандемій рівень захворюваності складає 80-90 %. Тривалість спалахів становить 1-3 міс., після чого вірус знову зникає.

  • Максимальна захворюваність грипом А припадає на зимово-весняну пору. Під час епідемії занедужує 25-40 % населення. Під час пандемій рівень захворюваності складає 80-90 %. Тривалість спалахів становить 1-3 міс., після чого вірус знову зникає.

  • Епідемії грипу В, як правило, виникають на початку весни. Цьому сприяють такі фактори:

  • почастішання катарів верхніх дихальних шляхів,

  • вітамінний дефіцит і, як наслідок, – частковий імунодефіцит,

  • скупченість у приміщеннях.

  • Сезонні підвищення захворюваності грипом типу А виникають через кожні 1-2 роки, типу В – 3-4 роки.











В епідемічному осередку грипу контактним особам (у сім’ях, гуртожитках, на виробництві) дають таміфлю по 1 таб. або лейкоцитарний інтерферон по 5 крапель у кожний носовий хід 2-3 рази на день.

  • В епідемічному осередку грипу контактним особам (у сім’ях, гуртожитках, на виробництві) дають таміфлю по 1 таб. або лейкоцитарний інтерферон по 5 крапель у кожний носовий хід 2-3 рази на день.

  • Введення протигрипозного імуноглобуліну показане передусім для захисту дітей до 3 років, вагітних і дуже ослаблених осіб. Під час епідемії достатньо 2 ін’єкції по 3 мл з інтервалом у 2-3 тиж.

  • Планова неспецифічна профілактика полягає у проведенні імунокорекції (загартування, УФ і лазерне опромінення рефлексогенних зон, екстракти ехінацеї, елеутерокока).



З метою специфічної профілактики використовують живі й інактивовані вакцини зі штамів вірусів А та В.

  • З метою специфічної профілактики використовують живі й інактивовані вакцини зі штамів вірусів А та В.

  • Живі вакцини вводять тільки інтраназально або перорально, інактивовані – також підшкірно і внутрішньошкірно.

  • В епідсезоні 2012-2013 рр. використовуються вакцини, які мають державну реєстрацію та пройшли на сьогодні лабораторний контроль якості:

  • ФЛЮАРИКС/FLUARIX;

  • ВАКСІГРИП/VAXIGRIP;

  • ІНФЛУВАК®/INFLUVAC®

  • Розвиток імунітету починається з 2-го дня після вакцинації, досягає максимуму на 15-30-й день після щеплення і триває всього 6-12 міс., що вимагає щорічного повторення вакцинації. Профілактична ефективність – 70-90 %.

























Хворіли в основному молоді люди до 30 років – 54,5 %, старші 60 років – 3,4 %.

  • Хворіли в основному молоді люди до 30 років – 54,5 %, старші 60 років – 3,4 %.

  • Перебіг хвороби важкий, з частими ускладненнями у вигляді позашпитальної вірусно-бактерійної пневмонії, з високою летальністю.





гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото- і носоглотки, гортані та токсичним ураженням серцево-судинної і нервової систем.

  • гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото- і носоглотки, гортані та токсичним ураженням серцево-судинної і нервової систем.

  • «Керована» інфекція.



Згадки про дифтерію зустрічаються з часів Гіппократа. Перший вірогідний опис належить греку Аретею, що спостерігав в I ст. н.е. епідемію дифтерії в Єгипті і Сірії – «єгипетська», або «сірійська» виразка.

  • Згадки про дифтерію зустрічаються з часів Гіппократа. Перший вірогідний опис належить греку Аретею, що спостерігав в I ст. н.е. епідемію дифтерії в Єгипті і Сірії – «єгипетська», або «сірійська» виразка.

  • Масштабні епідемії дифтерії спостерігалися в 16-17-му ст. в Іспанії і Італії, в 18-19-у – в Англії, Австрії, Німеччині та інших країнах Європи.

  • 1826 р. Вперше як окрема нозологічна одиниця дифтерія описана П. Бретонно.

  • 1883-1884 рр. Відкриття збудника Т. Клебсом і Ф. Леффлером.

  • 1888 р. Е. Беринг і Е. Ру одержали протидифтерійну сироватку, за що в 1902 р. були удостоєні Нобелівської премії.

  • 1913 р. Шик запропонував внутрішньошкірну пробу для виявлення осіб, чутливих до дифтерії.

  • 1923 р. Г. Рамон одержав дифтерійний анатоксин і запропонував імунізацію для активної профілактики хвороби.



Збудник дифтерії – дифтерійна бацила (Corynebacterium diphtheriae), відома також під назвою палички Клебса-Лефлера, належить до роду коринебактерій, грам (+), утворює сильний токсин, виділяє первинний некротизуючий фактор, гіалуронідазу, гемолітичний фактор і нейрамінідазу.

  • Збудник дифтерії – дифтерійна бацила (Corynebacterium diphtheriae), відома також під назвою палички Клебса-Лефлера, належить до роду коринебактерій, грам (+), утворює сильний токсин, виділяє первинний некротизуючий фактор, гіалуронідазу, гемолітичний фактор і нейрамінідазу.

  • Розрізняють три біовари (типи) – gravis, intermedius і mitis.

  • Коринебактерії стійкі у довкіллі (за кімнатної температури вони зберігають життєздатність до 15 діб, у воді та молоці – до 20 діб), добре зберігаються при висушуванні (до 6 міс.) і на холоді. Чутливі до високої температури (при нагріванні до 60 °С гинуть через 10 хв.) і звичайних дезінфектантів.







Інкубаційний період – 2-5 діб (зрідка можливе подовження інкубаційного періоду – максимум до 10 діб).

  • Інкубаційний період – 2-5 діб (зрідка можливе подовження інкубаційного періоду – максимум до 10 діб).

  • Заразний період розпочинається з кінця інкубаційного періоду, триває протягом клінічних проявів, а іноді й у стадії реконвалесценції. Тривалість заразливості хворого прямо пов’язана зі ступенем тяжкості недуги і зберігається протягом усього захворювання, звичайно від 2 до 4 тиж., в окремих випадках до 3-4 міс.

  • Набутий поствакцинний імунітет та імунітет, отриманий у результаті природного проепідемічування, в основному є антитоксичним.









Планова імунізація за календарем щеплень (вакцинація в 3, 4, 5 міс. вакциною АКДП, ревакцинація в 18 міс., 6, 14, 18 років вакциною АДП-М).

  • Планова імунізація за календарем щеплень (вакцинація в 3, 4, 5 міс. вакциною АКДП, ревакцинація в 18 міс., 6, 14, 18 років вакциною АДП-М).

  • Дорослим ревакцинація проводиться з інтервалом 10 років до 50 років, після 50 років – за епідемічними показаннями. Якщо немає відомостей, то вакцинація робиться двократно з інтервалом 1,5 міс, ревакцинація через 6-12 міс.



















Схожі:

Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconВелика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами
Епідемічний процес різко інтенсифікується завдяки швидкому і масовому переміщенню людей, а також великим їх скупченням
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconГрип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (J10) Grippe (influenza)
Гострі респіраторні інфекції (грі) велика група вірусних І бактерійних інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується гарячкою,...
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconГрип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (J10) Grippe (influenza)
Гострі респіраторні інфекції (грі) велика група вірусних І бактерійних інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується гарячкою,...
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconСучасні аспекти діагностики І терапії грві у дітей в амбулаторних умовах сагаль І. Р
Гострі респіраторні вірусні інфекції (грві) це велика група вірусних інфекцій дихальних шляхів з повітряно-крапельним механізмом...
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconСучасні аспекти діагностики І терапії грві у дітей в амбулаторних умовах сагаль І. Р
Гострі респіраторні вірусні інфекції (грві) це велика група вірусних інфекцій дихальних шляхів з повітряно-крапельним механізмом...
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconЕпідеміологія інфекцій дихальних шляхів до інфекцій дихальних шляхів належить більше 20 всіх заразних захворювань людей
До інфекцій дихальних шляхів належить більше 20 всіх заразних захворювань людей
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconЗагальна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Грип
Член-кореспондент амн, заслужений діяч науки І техніки України, д мед н., професор
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconЗагальна характеристика інфекцій дихальних шляхів. Грип
Член-кореспондент намн, заслужений діяч науки І техніки України, д мед н., професор М. А. Андрейчин
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconДифтерія (А36) Diphtheria
Гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото-...
Велика група вірусних і бактерійних інфекцій дихальних шляхів, які характеризуються гарячкою, інтоксикацією та катаральними явищами iconДифтерія. Дифференціальна діагностика синдрому «ангіна» Diphtheria
Гостре інфекційне захворювання з групи інфекцій дихальних шляхів, яке характеризується фібринозним запаленням слизових оболонок рото-...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка