Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва


НазваІсторія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва
Дата конвертації05.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Історія та культура епохи Просвятительсва


Зародження Просвітництва

  • Переломним моментом в історії людства вважається XVIII ст., коли розгорнувся інтелектуальний соціально-політичний рух, який назвали Просвітництвом. Термін «просвітництво» використовують Вольтер, Гердер, остаточно ж він закріплюється після статті І. Канта «Що таке Просвітництво?» (1874). Просвітництво — явише досить складне і багатогранне. У широкому значенні під цим терміном розуміють просвіту широких верств населення, прилучення їх до культури, наук, мистецтва. У вужчому, історико-культурному значенні цей термін використовується для означення ідейного руху, що розгорнувся у країнах Європи під гаслом подолання закоснілих форм соціально-політичного, соціально-економічного і соціокультурного життя в ім´я ідеї всебічного соціального прогресу. У XVII ст. на всій культурі Європи позначився просвітницький вплив, який виявився у прищепленні європейській культурі ідеології постійного соціального прогресу.



Батьківщина Просвітництва - Англія

  • Батьківщиною Просвітництва вважається Англія, де в другій половині XVII ст. під впливом буржуазної революції зародилось багато ідей, характерних для всієї епохи Просвітництва. Свого розквіту Просвітництво досягає в середині XVIII ст., а завершенням Просвітництва стала Французька буржуазна революція, на знаменах якої були написані його гасла: свобода, рівність і братерство. Французька революція провела межу між минулим і майбутнім, прискоривши хід історії. Ідеї, народжені європейською культурою епохи Просвітництва, поширилися у світі, стали частиною його надбання. Серед них — ідея нації як людської спільноти, що складається історично на основі єдиної території, економічних зв´язків, мови, особливостей культури й характеру.



Французьке Просвітництво та Характерна риса Просвітництва

  • Французьке Просвітництво, що визначилось, насамперед, своєю ідейно-організаційною завершеністю, послідовністю, висунуло ідеї буржуазної демократії. Спираючись на теоретичні положення Джона Локка (1632—1704) — видатного англійського філософа-матеріаліста, просвітителя, засновника ідейно-політичної доктрини лібералізму, який розробив емпіричну теорію пізнання, просвітники висунули ідею свободи, свободи слова, совісті, друку, рівності, вільної праці на благо суспільства, розумного егоїзму та всебічного розвитку особистості, що знайшли втілення у «Декларації прав людини і громадянина» (1789). Джон Локк був першим філософом, який написав Конституцію для Північної Кароліни, схвалену 1669 р. народними зборами. Просвітники вели боротьбу з релігійним фанатизмом, офіційною догматикою католицької церкви, абсолютизмом, становими умовностями та іншими феодальними пережитками, активно пропагували вивчення природи, розвиток науки і техніки, поширення освіти та наукових знань. Просвітники ідеологічно підготували революційні події 1789 p., здійснивши «філософську революцію» у свідомості людей не лише Франції, а й усієї Західної Європи та Америки.



Архітектура доби феодалізму

  • В епоху феодалізму архітектура розвивається на основі більш диференційованого поділу праці. Праця рабів змінюється діяльністю ремісників-професіоналів. За феодалізму область розповсюдження монументальної анрхітектури значно розширюється, охоплюючи Європу, Азію, більшу частину Африки, частину Америки. Проте нерівномірність розвитку, вплив місцевих умов і традицій на архітектуру епохи феодалізму справляли більш значний вплив, ніж на архітектуру рабовласничьких цивілізацій.

  • Феодальні війни змушували до широкого розвитку фортифікаційних споруд, які захищали міста і резиденції феодалів (замки і палаци Франції, Німеччини, Іспанії та ін європейських країн), Середньої Азії та Закавказзя (російські Кремль та монастирі-фортеці).



Європейська середньовічна архітектура

  • Пізанська вежа Каленський собор



Східноєвропейські літератури та Прибалтійські літератури



Скульптура

  • Скульптура (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр. Художньо-виразні засоби скульптури — побудова об'ємної форми, пластичне моделювання (ліпка), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

  • Розрізняють круглу скульптуру (статуя, група, статуетка, погруддя), яку можна розглядати з різних сторін, і рельєф (зображення розміщене на площині фону). Монументальна скульптура (пам'ятник, монумент) пов'язана з архітектурним середовищем, вирізняється значущістю ідей, високим рівнем узагальнення, великими розмірами; монументально-декоративна скульптура включає всі види оздоблення архітектурних споруд і комплексів (атланти, каріатиди, фризи, фронтонна, фонтанна, садово-паркова скульптура); станкова скульптура, не залежить від середовища, має розміри, близькі до натури чи менші, і конкретний поглиблений зміст.

  • Трохи осторонь стоїть садово-паркова скульптура, яка слугує оздобленням садів, скверів, парків і має декоративний, меморіальний характер. Вона слугує також м'яким переходом від великого розміру будівель і рослин парку до масштабу звичайної людини.

  • Матеріали скульптури — метал, камінь, глина, дерево, гіпс, лід, сіль та ін.;

  • Методи обробки матеріалу — ліплення, висікання, лиття, кування, карбування та ін.



Живопис

  • Живо́пис (маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malířství) — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

  • Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т.д. До живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративному та церемоніальному посуді, поверхня якого може мати складну форму.



Музика в епоху Просвітництва

  • Процес переходу в Європі від музичної культури феодального типу до буржуазної продовжується впродовж 17-18 століття. Остаточно закріплюється загальне панування світської музики. Її зміст охоплює широке коло тем і образів, в тому числі філософських, історичних, сучасних, громадянських. Поряд з музикуванням в аристократичних салонах розвивається публічне музичне життя. Відкриваються постійно діючі музичні установи — оперні театри, філармонічні товариства. Вдосконалюються струнні та духові музичні інструменти. Розвивається нотний друк.

  • В композиторській творчості цей період представлено такими художніми стилями, як класицизм, бароко, рококо. Поряд з існуючими вже монументальними жанрами меси та ораторії в цей період виникає і невдовзі стає провідним принципово новий жанр — опера. В кінці цього періоду починається формування симфонії та балету. Паралельно з розквітом поліфонії вільного стилю, що приходить на зміну поліфонії строгого стилю, в побутовій танцювальній, а пізніше в професійній музиці зароджується гомофонно-гармонічний склад (див.фактура (музика)).

  • В країнах, де в цей час триває процес становлення націй (Італія, Франція, Англія, частково Німеччина) формуються високорозвинені національні музичні культури. Так в Італії зароджуються опера, ораторія і кантата, оновлюється інструментальна музика (творчість А.Вівальді, Кореллі). У Франції — опера-балет (Ж. Б. Люллі), нові форми клавірних мініатюр (творчість Рамо та Куперена); в Англії — клавірна школа верджиналістів. Вершиною композиторської музики цього періоду вважають творчість видатного німецького композитора Й. С. Баха. З його ім'ям пов'язують також початок панування в європейській музиці рівномірної темперації.

  • В українській та російській музиці цього періоду продовжується розвиток хорових жанрів — хорових концертів (творчість М.Березовського, Д.Бортнянського та А.Веделя). В культовій музиці розквітає партесний спів. В Росії з'являються також перші опери, написані за взірцем італійських.



          • Приготували:
          • учениці 8-Г класу
          • СЗШ № 2
          • м.Ладижин
          • Тітор Діана та
          • Осіпенко Катя


Схожі:

Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconДені́ Дідро́ ( 5 жовтня 1713, Ланґр — 31 липня 1784, Париж) — французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва. Дені́ Дідро́
Ланґр 31 липня 1784, Париж французький філософ та енциклопедист епохи Просвітництва
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconНаукова презентація на тему: “Вплив епохи Просвітництва на формування світогляду імператриці Катерини ii”

Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва icon1. Особливості культури епохи Нового часу. Особливості культури епохи Нового часу
Франції в процесі ідеологічного протистояння з абсолютизмом. Саме Франція стає класичною країною Просвітництва, звідси його ідеї...
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconКультура епохи Відродження Характерні риси ренесансної культури
Ренесансу починає надзвичайно цінувати свою творчу свободу та індивідуальність, пишатися ними
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconКультура епохи Відродження Характерні риси ренесансної культури
Ренесансу починає надзвичайно цінувати свою творчу свободу та індивідуальність, пишатися ними
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconМодернізм Постмодерн
Постмодернізм-продукт постіндустріальної епохи,епохи розпаду цілісного погляду на світ,руйнування систем
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconКультура Культура
Культура сукупність матеріальних та духовних цінностей, що створені та створюються людством
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconУроку: культура Київської Русі у X-XI ст. Із курсу історії України у 7-му класі
Мета уроку: познайомитися із культурою Київської Русі у X-XI століттях, дослідити процес зародження давньої української мови, розвиток...
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconЦе вагоме постійно існуюче явище у життєдіяльності прикордонних територій це вагоме постійно існуюче явище у життєдіяльності прикордонних територій
Зародження прикордонної торгівлі в Україні відноситься до епохи ліберизації економіки та розвитку міжнародного туризму кінця 80-х...
Історія та культура епохи Просвятительсва Зародження Просвітництва iconУроку Музичний океан на ім’я «Валентин Сильвестров» Розділ
Цей напрям продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем світоглядно-філософських,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка