Лідія Григорівна Доценко


НазваЛідія Григорівна Доценко
Дата конвертації24.02.2013
Розмір445 b.
ТипКнига





Лідія Григорівна Доценко



  • Лідія Григорівна Доценко ( Савченко) народилася 17 січня 1944 року в селі Вищі Верещаки Олександрійського району на Кіровоградщині. Закінчила Харківське медичне училище №1. Працювала фельдшером на селі, а також медичною сестрою у Золочівській районній лікарні.

  • Живе в Золочеві.







Книга «Понад шляхом» - творчий доробок Лідії Доценко, Олени Зорич, Віталія Круглова. Це своєрідний зріз часу – то жорстокого і вимогливого до кожного, то глибоко емоційного та сповненого щирих інтимних порухів людської душі від класичної поезії Лідії Доценко та Олени Зорич до поєднання традиції з постмодернізмом у Віталія Круглова.

  • Книга «Понад шляхом» - творчий доробок Лідії Доценко, Олени Зорич, Віталія Круглова. Це своєрідний зріз часу – то жорстокого і вимогливого до кожного, то глибоко емоційного та сповненого щирих інтимних порухів людської душі від класичної поезії Лідії Доценко та Олени Зорич до поєднання традиції з постмодернізмом у Віталія Круглова.



Допоки живеш,

  • Допоки живеш,

  • то ніколи не пізно

  • Ні поле засіять,

  • ні виспівать пісню,

  • Розчистити русло

  • молодому струмку,

  • Укинути жолудь

  • у землю м’яку,

  • Узнати ціну

  • одиниці й нулю,

  • Сказати: «Ненавиджу»,

  • «Вірю», «Люблю».

  • Не пізно назвать

  • брехуна – брехуном,

  • Вівцею – вівцю,

  • плазуна – плазуном,

  • Не пізно почути:

  • «Прощай» і «Прости»,

  • Від «Ні» і до «Так»

  • перекинуть мости,

  • Збагнуть, що не пізно

  • нічого, ніколи!

  • …Дзюркочуть струмки.

  • Заврожаїлось поле…

  • 2002р.



ПОЇДУ ТУДИ

  • ПОЇДУ ТУДИ

  • Поїду туди, де мене не забули,

  • Де стежка мої зберігає сліди,

  • Де голос зозулі уперше почула,

  • Де вперше з криниці набрала води.

  • Поїду туди,

  • Де двір сторожують береза, горіхи,

  • Де дивляться вікна очима гардин,

  • Під шифером, цинком – ввижаються стріхи,

  • Де хвіртка незамкнута просить: зайди!

  • Поїду туди,

  • Де вперше проклюнулась в маминім лоні,

  • Де радість зазнала і стільки біди,

  • Де рідне усе і до болю знайоме.

  • А люди! Ну спробуй де кращих знайди.

  • Поїду туди,

  • Де я і своя і чужа одночасно,

  • Де пахне борщами з димарних кадил.

  • Можливо, впізнаю невпізнане щастя.

  • Поїду.

  • Поїду!

  • Поїду туди!!!



ГІТАРА

  • ГІТАРА

  • З рожевим бантом, на стіні –

  • Дарунок брата.

  • Беззвучна так багато днів –

  • Не вмію грати.

  • Бо так, як вміє грати брат,

  • Мені не грати.

  • А на гітару місяць-бра

  • Яскраво світить.

  • Щемливий сум, безсоння це –

  • Його робота,

  • А ніч із п’ятниці тихцем

  • Зайшла в суботу.

  • По той бік шибки, на гілках

  • Листки, як руни.

  • Зняла гітару із гвіздка,

  • Торкаю струни…

  • 2005 рік



У МЕНЕ ВСЕ ЩЕ Є

  • У МЕНЕ ВСЕ ЩЕ Є

  • Я рідну хату згадую щодня.

  • Вона в селі іще одна сирітка.

  • Мабуть, вітри залітні зупиня,

  • Щоб запитати:

  • -Ну, а як там Лідка?

  • Не знаю, що розказують вітри,

  • Чи правду, чи додумують своє…

  • Мені ж ніколи не забуть пори,

  • Де, окрім батька, в мене все ще є:

  • На стінах – фотографії рідні,

  • Чебрець і рута-м’ята на долівці,

  • Бабусині щедрівочки, пісні

  • І мамина долоня на голівці.

  • 2007 рік



Такий просвітлий день.

  • Такий просвітлий день.

  • Не віриться, що осінь,

  • Що через кілька діб

  • Скінчиться листопад,

  • Бо й сонце тепле ще,

  • І літня-літня просинь.

  • Не віриться, що був

  • Димів важучих чад.

  • Не віриться ніяк,

  • Що у минулім році

  • В цей день мороз тріщав

  • До мінус двадцяти,

  • Що сніг хрусткий білів,

  • Переливавсь на сонці,

  • І вітер був такий,

  • Що неможливо йти.

  • Згадалось. Не забулось.

  • Гойдає вітер віти.

  • І день такий прозорий.

  • Чи літо, чи весна?

  • На серці так казково:

  • У листопаді – квітень.

  • А що там завтра буде,

  • Про те ніхто не знає…









Народився 6 листопада 1970 року в смт. Золочів Харківської області.

  • Народився 6 листопада 1970 року в смт. Золочів Харківської області.

  • Перші проби пера – у 9 класі Золочівської восьмирічної школи №2

  • Вперше Віталій Круглов прийшов до редакції газети «Зоря», навчаючись у Золочівській середній школі. Газета тоді надрукувала декілька його віршів, нехай ще не досконалих, але щирих, ліричних. У них вгадувалась самобутність.

  • Після закінчення школи Віталій на довгий період зник з редакційного горизонту і з’явився на ньому лише навесні 1992 року, бо навчався у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. Юнак не марнував часу даремно. Використовував його не лише для оволодіння обраною професією, а й для захоплення поезією, для самовдосконалення.



Неодноразово відносив до редакції нові вірші, значно досконаліші. У них – роздуми про сучасність, світогляд автора – молодої, не байдужої до долі Батьківщини, порядної людини.

  • Неодноразово відносив до редакції нові вірші, значно досконаліші. У них – роздуми про сучасність, світогляд автора – молодої, не байдужої до долі Батьківщини, порядної людини.

  • Автор збірок поезій «Слова на віконному склі» і «Безпритульні сніги» (Х., Крок, 2000,2001). Дипломант щорічного Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов - 2000». Член Національної спілки письменників України з 2002 року.



УЧИТЕЛЯМ

  • УЧИТЕЛЯМ

  • Спасибі Вам, мої учителі!

  • Вклоняюсь за червоні двійки,

  • За те, що Ви в оцім житті були,

  • Де всі ми – в коліщатах білки.

  • Спасибі Вам, мої учителі,

  • За погляди суворі й ніжні,

  • За істини великі і малі

  • І перші камені наріжні.

  • Спасибі Вам, мої учителі!

  • Вклоняюсь за складні завдання,

  • За руки Ваші, що букви вели,

  • Звіряючи чиїсь старання.

  • Спасибі Вам, мої учителі,

  • За Ваш обов’язок прадавній.

  • Спасибі Вам! Вклоняюсь до землі

  • За перший дзвоник і останній.









- Що тобі потрібно для того, щоб написати вірш?

  • - Що тобі потрібно для того, щоб написати вірш?

  • - Іноді потрібно якийсь незвичайний, урівноважений стан, тиша і спокій, а іноді якісь потужні емоції, та, мабуть, найголовніше - треба встигнути знайти листок паперу та ручку, щоб записати все те, що наче тільки трималося у пам’яті і вже за мить десь зникає і яке вдруге неможливо відтворити.

  • - Які твої плани на майбутнє? Чи продовжуватимеш писати вірші?

  • - Згодом, трішечки пізніше, планую випустити свою першу повноцінну книжку, в яку увійдуть усі мої твори, та навіть якщо нічого не вийде, я ніколи не покину написання віршів.

  • - Дякую тобі, Аліно, за розповідь, бажаю натхнення…

  • Олексію, ти будеш одним із перших, кому я подарую свою збірку.

  • Інтерв’ю взяв учень 9 – Б класу

  • Назаренко Олексій.



Подивись…

  • Подивись…

  • Подивись! Десь тане небокрай ,

  • Відчуваєш ти його тривогу?

  • Зупини сопілку і не грай ,

  • А послухай місячну дорогу.

  • Подивись на небо і відчуй

  • Прохолоду й спеку одночасно.

  • Якщо любиш – тільки намалюй!

  • Зрозумію почуття прекрасне.

  • Подивись! Чийсь тане небокрай ,

  • Та не мій - я разом із тобою.

  • Не тривож сопілку , не чіпай!

  • Хай загра , благословить любов'ю.





Мандрівка

  • Мандрівка

  • Ти обіймеш мене , як тоді.

  • Як тоді, коли вперше зустрілись.

  • Ми босоніж йшли по воді

  • І на обрій з тобою дивились.

  • Сонця промені пестили нас ,

  • А під ногами стелилося літо ,

  • Нас удвох запросила на вальс

  • Сон-трава , що росою умита.

  • Ми стояли і слухали спів…

  • Дивний сад – пахли яблука й груші.

  • На вустах не було навіть слів ,

  • Воєдино зливалися душі.

  • Ми босоніж ішли по воді

  • І на обрій з тобою дивились.

  • Ти обіймеш мене, як тоді ,

  • Як тоді , коли вперше зустрілись



Кінчається літо...

  • Кінчається літо...

  • Червоні , ніжні китиці калини

  • Поринули у сонячний туман.

  • Чудові , теплі і барвисті днини

  • І небо літнє , як п'янкий туман.

  • Вечірні сутінки і чорнобривці.

  • Верба , що миє коси у воді.

  • Останній сніп , залишений на нивці,

  • Старанно відвезе на тік водій.

  • Озима зеленіє край дороги,

  • Сховався гриб маленький під листок.

  • Багряні проліски лоскочуть ноги,

  • Замислився під річкою місток.

  • І думи-думи не такі , як завше ,

  • Роса холодна і терпкий димок

  • І , естафету осені віддавши ,

  • Кленовий у височінь летить листок.



Схожі:

Лідія Григорівна Доценко iconДоценко Сергей Доценко Сергей
Дозволяє бібліотеці представити користувачу всі свої колекції в єдиному інтерфейсі, забезпечуючи повну функціональність опаку, включаючи...
Лідія Григорівна Доценко iconТрус Олена Григорівна Трус Олена Григорівна
Освіта: Полтавський Державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка, 1993 рік Спеціальність: фізика, математика
Лідія Григорівна Доценко iconКерівник – Овсяна Наталія Григорівна (вчитель англ мови) Керівник – Овсяна Наталія Григорівна (вчитель англ мови)
Напрямок роботи інформаційно-просвітницька діяльність щодо питань європейської інтеграції
Лідія Григорівна Доценко iconВипускники 2011-2012 року. Класний керівник: Авраменко Наталія Володимирівна Доценко владислав

Лідія Григорівна Доценко icon7 клас Учитель Підпала Лідія Федорівна ключове питання: Чи змінився б світ, якщо не було б паралельних прямих?

Лідія Григорівна Доценко iconПідготувала заступник директора з навчально-методичної роботи Могилівської зош І-ІІІ ступенів Дейнека Лідія Борисівна

Лідія Григорівна Доценко iconНадія Григорівна Красоткіна Народилася 26 серпня 1946 року

Лідія Григорівна Доценко iconЗінченко лідія володимирівна вчитель англійської мови спеціаліст 2 кваліфікаційної категорії
Хнпу (“Педагогіка І методика середньої освіти. Мова та література (англійська)” – 2010 р
Лідія Григорівна Доценко iconПенсійна реформа в Україні: чинники та напрями Лідія Ткаченко
М. В. Птухи нан україни Чинники, що зумовлюють необхідність реформування пенсійної системи
Лідія Григорівна Доценко iconПерегляд снр 1993: у напрямі до снр пер. 1 Лідія Братанова
Ек оон/оеср/Євростату з питань нр, квітень 2006, Женева консолідований набір попередніх рекомендацій

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка