Будова серця


НазваБудова серця
Дата конвертації09.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



БУДОВА СЕРЦЯ



Структурно-функціональні особливості серця



Будова міокарда передсердь





Фізіологічні властивості серця

  • Автоматизм

  • Провідність

  • Збудливість

  • Рефрактерність

  • Скоротливість















Автоматизм серця – це здатність клітин провідної системи серця самостійно (автономно) виробляти біоелектричні імпульси, які викликають його збудження.

  • Автоматизм серця – це здатність клітин провідної системи серця самостійно (автономно) виробляти біоелектричні імпульси, які викликають його збудження.

  • Структури провідної системи мають різний ступінь автоматизму. Встановлено так званий ґрадієнт автоматії. Він проявляється в зниженні здатності до автоматизму різних структур провідної системи в міру її віддалення від синусно-передсердного вузла. Так, якщо в синусно-передсердному вузлі кількість потенціалів дії в середньому складає 60-90 імп/хв, а в клітинах пучка Гіса - 30-40 імп/хв, то в волокнах Пуркін'є - менше 20 імп/хв. Градієнт автоматії обумовлений різною спонтанною проникністю мембрани клітин провідної системи до іонів Са2+. Виходячи з того, що синусно-передсердний вузол нав'язує свій ритм нижче лежачим відділам провідної системи його називають водієм ритму першого порядку або пейсмекером першого порядку. Водієм ритму другого порядку, є атріо-вентрикулярний вузол. Водієм ритму третього порядку є пучок Гіса і його розгалуження.





Збудливість – це здатність серця збуджуватися (або переходити в стан фізіологічноії активності). Збудливість характерна клітинам провідної системи серця та скоротливого міокарда.

  • Збудливість – це здатність серця збуджуватися (або переходити в стан фізіологічноії активності). Збудливість характерна клітинам провідної системи серця та скоротливого міокарда.

  • Зміна збудливості серця при збудженні

  • Збудливість серцевого м'яза під час збудження змінюється. Якщо співставити потенціал дії із збудливістю, то виходить що під час 0, 1 і 2 фаз клітина повністю незбудлива або рефрактерна. Це так званий абсолютний рефрактерний період, коли клітина не здатна відповісти на дію подразника будь-якої сили і обумовлена інактивацією Na+–каналів. Під час 3 фази має місце відносний рефрактерний період. У цей період надпорогове подразнення може викликати збудження. Тобто в цей період має місце відновлення збудливості.





ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЇ



Формування електрограми м’зового волокна



Поширення хвиль деполяризаціі і реполяризаціі одиноким м'язовим волокном

  • Цей процес можна умовно уявити як переміщення двох зарядів розміщених на границі збудженої (-) і незбудженої (+) ділянки волокна. Ці заряди, рівні за величиною і протилежні за знаком, утворюють диполі. Одиноке збуджене волокно можна умовно вважати за диполь.

  • Позитивний полюс диполя завжди знаходиться з боку незбудженої, а негативний полюс - з боку збудженої ділянки міокардіальної клітини. Диполь створює елементарну електрорушійну силу, що обумовлена різницею потенціалів, яка характеризується певною величиною і напрямком. Раз електрорушійна сила має напрямок, то вона вважається векторною величиною.



Напрямок вектора диполя при деполяризації і реполяризації кардіоміоцита



Щоб описати як буде виглядати електрограма за будь-яких напрямків руху хвилі де- і реполяризації треба пам'ятати три правила:

  • 1. Якщо вектор диполя направлений в бік позитивного електрода відведення, то на електрограмі ми отримаємо позитивний зубець.

  • 2. Якщо вектор диполя направлений в бік негативного електрода відведення, то на електрограмі отримаємо негативний зубець.

  • 3. Якщо вектор диполя розміщений перпендикулярно до осі відведення, то на електрограмі записується ізолінія.



Основні закономірності формування електрограми одинокого м'язового волокна, залишаються справедливими і для формування електрокардіограми.

  • Основні закономірності формування електрограми одинокого м'язового волокна, залишаються справедливими і для формування електрокардіограми.

  • У серці одночасно відбувається збудження багатьох ділянок міокарда, причому напрямок векторів деполяризації і реполяризації в цих ділянках може бути різним.

  • Електрокардіограф записує деяку сумарну, результуючу електрорушійну силу серця для даного моменту збудження.

  • Теоретично можна уявити собі три випадки сумування векторів і отримання сумарного результуючого вектора:

  • 1) Якщо два вектори джерел струму направлені в один бік і паралельні один одному, то результуючий вектор буде складати суму векторів і матиме напрямок у той же бік.

  • 2) Якщо два вектори джерел струму направлені в протилежні боки, то результуючий вектор дорівнює їх різниці і орієнтований в бік більшого вектора.

  • 3) Якщо два вектори джерел струму направлені під кутом один

  • до одного, то результуючий вектор дорівнює за величиною і напрямком діагоналі паралелограма, боками якого є два вектори.



Формування ЕКГ



Формування ЕКГ



Формування ЕКГ



Формування ЕКГ



Формування ЕКГ



ЕКГ В СТАНДАРТНИХ, ПІДСИЛЕНИХ ТА ГРУДНИХ ВІДВЕДЕННЯХ



Схема ЕКГ



Послідовність і порядок аналізу ЕКГ

  • 1. Визначення джерела збудження. Для визначення джерела збудження (водія ритму) необхідно оцінити хід збудження передсердями і встановити відношення зубців Р до шлуночкових комплексів QRS. У нормі електричний імпульс виникає в синусовому вузлі і на ЕКГ в II стандартному відведенні реєструються позитивні зубці Р перед кожним комплексом QRS.

  • 2. Оцінка правильності серцевого ритму на основі порівнювання тривалості інтервалів R–R. У нормі відмічається незначне коливання їх тривалості в межах 0,1 с.

  • 3. Визначення частоти серцевих скорочень. При правильному ритмі серцевих скорочень треба 60 секунд розділити на тривалість інтервалу R–R в секундах.

  • 4. Оцінка вольтажу ЕКГ. Для цього необхідно оцінити амплітуду зубців R у стандартних відведеннях. Якщо амплітуда зубця R в ІІ стандартному відведенні перевищує 5 мм, або сума амплітуд зубців R у І, ІІ і ІІІ стандартних відведеннях більша 15 мм, то вольтаж ЕКГ збережений.

  • 5. Визначення напрямку електричної осі.

  • 6. Аналіз окремих елементів ЕКГ



Графічний метод.

  • Графічний метод.

  • Вирахувати алгебраїчну суму

  • амплітуд зубців комплексу QRS

  • у I і ІІІ стандартних відведеннях.

  • Відкласти її у довільно взятих

  • величинах, на осях відповідних

  • відведень шестиосної системи

  • координат Бейлі.

  • 3 кінців цих проекцій провести

  • перпендикуляри. Їх точку

  • пересікання з'єднати з центром

  • системи. Ця лінія є електричною

  • віссю серця. Кут α визначають між

  • цією лінією і позитивною

  • частиною осі І стандартного

  • відведення



ВАРІАНТИ ПОЛОЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ОСІ СЕРЦЯ В НОРМІ



СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ



СИСТОЛА ШЛУНОЧКІВ ПЕРІОД НАПРУЖЕННЯ фази асинхронного та ізометричного скорочення

  • Початок фази асинхронного скорочення

  • співпадає з початком деполяризації

  • міокарда шлуночків. При цьому має

  • місце неодночасність охоплення

  • збудження різних ділянок міокарда, і, як

  • наслідок, асинхронність поширення

  • скоротливого процесу в м'язах шлуночків.

  • Першими скорочуються кардіоміоцити,

  • які розташовані біля волокон провідної

  • системи. Фаза ізометричного скорочення

  • протікає при закритих атріо-

  • вентрикулярних і півмісяцевих клапанах і

  • відповідає моменту повного охоплення

  • збудженням шлуночків (комплекс QRS)



СИСТОЛА ШЛУНОЧКІВ Період вигнання

  • Він поділяється на протосфігмічний

  • інтервал, фазу швидкого та фазу повільного

  • вигнання. Протосфігмічний інтервал

  • характеризує процес відкриття півмісяцевих

  • клапанів. Фаза швидкого вигнання

  • починається з моменту відкриття

  • півмісяцевих клапанів. В цю фазу з

  • серця викидається більша частина крові.

  • Фаза повільного вигнання починається в

  • момент, коли відтік крові до периферії

  • починає перевищувати її поступлення з

  • серця і градієнт тиску між шлуночками і

  • судинами зменшується. Кінець цієї фази

  • наступає з припиненням систоли, коли

  • внутрішньошлуночковий тиск починає

  • різко падати. Відповідає на ЕКГ інтервалу S-T



Діастола шлуночків Період розслаблення



Діастола шлуночків Період наповнення фази швидкого і повільного наповнення



Діастола шлуночків Період наповнення фаза активного наповнення, пов’язана із систолою передсердь



СЕРЦЕВИЙ ЦИКЛ



МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ УДАРНОГО ОБ’ЄМУ

  • 1. ІІрямий метод Фіка. Суть методу полягає в тому, що за кількістю кисню поглинутого за 1 хвилину і за артеріо-венозною різницею кисню , можна розрахувати хвилинний об'єм кровогоку.

  • Артеріовенозну різницю вираховують за різницею вмісту кисню в артеріальній і венозній крові серця під час його зондування.

  • 2. Непрямий метод Фіка відрізняється від прямого тим, що визначення артеріо-венозної різниці проводиться без зондування серця. Метод ґрунтується на визначенні ХОК за кількістю розчиненої в крові не шкідливої для організму речовини з відомим коефіцієнтом розчинності.

  • 3. Метод терморозведення (термодилюції) заключається в тому, що при введенні в судинне русло відомої кількості індикатора (5 % розчин глюкози, ізотонічний розчин NaС1) більш низької температури спостерігають за змінами температури крові. За різницею між вихідною і кінцевою температурою крові і за об'ємом введеної рідини визначають ХОК.

  • 4. Метод розведення речовин, мічених радіонуклідами. Будують концентраційну криву на основі показників лічильника розміщеного над серцем.

  • 5. Апаратні (непрямі) методи (сфігмографія, балістокардіографія, реографія, ехокардіографія.





Перший тон, компоненти, що його обумовлюють

  • Перший тон вислуховується як короткий, досить інтенсивний звук над серцем, проте оптимально він виражений над верхівкою серця під час систоли шлуночків.

  • Основним його компонентом є клапанний компонент. Він обумовлений коливанням стулок передсердно-шлуночкових клапанів та сухожильних ниток. Другий компонент – м'язовий – виникає внаслідок коливання, пов'язаного з напруженням міокарда шлуночків.





Другий тон, компоненти, що його обумовлюють.

  • Другий тон оптимально вислуховується в ІІ міжребер'ї зліва (над легеневою артерією) і справа (над аортою) від грудини під час діастоли. Утворюється за рахунок коливань, виникаючих на початку діастоли при закритті півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії, потоком крові, яка вдаряється об них. Це перший, клапанний компонент.

  • Другий компонент – судинний – обумовлений коливанням стінок аорти і легеневої артерії внаслідок удару крові в закриті півмісяцеві клапани.



Катехоламіни, взаємодіючи з

  • Катехоламіни, взаємодіючи з

  • -адренорецепторами серця,

  • викликають активування

  • ферменту аденілатциклази,

  • який переводить аденозин-

  • трифосфорну кислоту в

  • циклічний аденозин-

  • монофосфат (цАМФ).

  • Підвищення внутрішньо-

  • клітинної концентрації цАМФ

  • викликає активування цАМФ-

  • залежної протеїнкінази, яка

  • каталізує фосфорилювання

  • білків. Це веде до зростання

  • входження іонів натрію і

  • кальцію в клітину.



У зовнішній мембрані кардіоміоцитів

  • У зовнішній мембрані кардіоміоцитів

  • знаходяться, в основному, мускаринові

  • (М) холінорецептори.Аналогічно β-

  • адренорецепторам, щільність мускаринових

  • рецепторів у міокарді залежить від концентрації

  • їх агоністів. Ацетилхолін, взаємодіючи з

  • мускариновими рецепторами викликає з одного

  • боку гальмування активності аденілатциклази, а

  • здругого активування гуанілатциклази.

  • Остання переводить гуанозинтрифосфат у

  • циклічний гуанозинмонофосфат (цГМФ).

  • Підвищення внутрішньоклітинної концентрації

  • цГМФ викликає активування ацетилхолін-

  • залежних калієвих каналів, що веде до

  • збільшення виходу іонів калію з

  • кардіоміоцитів. Внаслідок посилення

  • виходу калію виникає гіперполяризація

  • клітинних мембран.



При концентрації калію:

  • При концентрації калію:

  • 1) від 4 до 8 ммоль/л відбувається незначна деполяризація, мембранний потенціал падає від -90 мВ до -80 мВ. Стан Nа+каналів сарколеми істотно не змінюється, збудливість м'язових волокон і швидкість проведення імпульсів зростають;

  • 2) від 8 до 35 ммоль/л мембранний потенціал падає від -80 мВ до -40 мВ. Значно зменшується провідність швидких потенціалзалежних Nа+каналів (період відносної рефрактерності). Наслідком є зменшення збудливості і провідності, а також зміни характеру потенціалу дії



У розчині, де немає іонів кальцію, ізольоване серце швидко зупиняється. Причиною цього є повний розлад між збудженням і скороченням. В нормі іони кальцію, які поступають під час фази "плато" з позаклітинного середовища в саркоплазму кардіоміоцитів, "запускають" вивільнення Са2+ з саркоплазматичного ретикулуму і поповнюють його запаси в цих структурах м'язових волокон.

  • У розчині, де немає іонів кальцію, ізольоване серце швидко зупиняється. Причиною цього є повний розлад між збудженням і скороченням. В нормі іони кальцію, які поступають під час фази "плато" з позаклітинного середовища в саркоплазму кардіоміоцитів, "запускають" вивільнення Са2+ з саркоплазматичного ретикулуму і поповнюють його запаси в цих структурах м'язових волокон.



Франк дослідами на серці жаби встановив, що продуктивність шлуночка зростає при збільшенні тиску фізіологічного розчину, який розтягує порожнину шлуночка. Старлінг на ізольованому серці собаки показав, що чим більше шлуночки розтягуються кров'ю під час діастоли, тим сильніше їх скорочення в наступну систолу.

  • Франк дослідами на серці жаби встановив, що продуктивність шлуночка зростає при збільшенні тиску фізіологічного розчину, який розтягує порожнину шлуночка. Старлінг на ізольованому серці собаки показав, що чим більше шлуночки розтягуються кров'ю під час діастоли, тим сильніше їх скорочення в наступну систолу.



Перші нейрони симпатичних нервів, що передають імпульси до серця, розміщені в бокових рогах верхніх чотирьох–п’яти сегментів грудного відділу спинного мозку (Th1-Th5). Відростки цих нейронів закінчуються в шийних і верхніх грудних симпатичних вузлах, де знаходяться другі нейрони, відростки яких йдуть до серця.

  • Перші нейрони симпатичних нервів, що передають імпульси до серця, розміщені в бокових рогах верхніх чотирьох–п’яти сегментів грудного відділу спинного мозку (Th1-Th5). Відростки цих нейронів закінчуються в шийних і верхніх грудних симпатичних вузлах, де знаходяться другі нейрони, відростки яких йдуть до серця.



Бейнбридж у 1915 p. встановив, що подразнення механорецепторів правого передсердя рефлекторно викликає збільшення частоти серцевих скорочень. Тахікардія виникає при розтягненні не всього правого передсердя, а ділянки, яка прилягає до місця впадіння порожнистих вен. З лівого передсердя тахікардію вдавалось викликати лише при подразненні механорецепторів гирла легеневих вен. При подразненні інших ділянок передсердь може виникнути рефлекторне сповільнення серцевої діяльності.

  • Бейнбридж у 1915 p. встановив, що подразнення механорецепторів правого передсердя рефлекторно викликає збільшення частоти серцевих скорочень. Тахікардія виникає при розтягненні не всього правого передсердя, а ділянки, яка прилягає до місця впадіння порожнистих вен. З лівого передсердя тахікардію вдавалось викликати лише при подразненні механорецепторів гирла легеневих вен. При подразненні інших ділянок передсердь може виникнути рефлекторне сповільнення серцевої діяльності.

  • Подразнення механорецепторів правого і лівого шлуночка рефлекторно викликає брадикардію.

  • Механічне подразнення перикарда, навіть прокол сумки перикардіальної викликає сповільнення серцевої діяльності. Типовою формою рефлекторної реакції з епікарда є брадикардія.



Рефлекси на серце з рецепторів трійчастого нерва проявляються брадикардією. Сповільнення серцевого ритму спостерігається а людини, наприклад, при вдиханні ефіру і інших подразненнях рецепторів верхніх дихальних шляхів. До рефлексів з рецепторів трійчастого нерва (його очної гілки) відноситься брадикардія, що викликається натискуванням на очні яблука (рефлекс Даніні-Ашнера). Це також використовується в невідкладній кардіології.

  • Рефлекси на серце з рецепторів трійчастого нерва проявляються брадикардією. Сповільнення серцевого ритму спостерігається а людини, наприклад, при вдиханні ефіру і інших подразненнях рецепторів верхніх дихальних шляхів. До рефлексів з рецепторів трійчастого нерва (його очної гілки) відноситься брадикардія, що викликається натискуванням на очні яблука (рефлекс Даніні-Ашнера). Це також використовується в невідкладній кардіології.



При цьому можна спостерігати двоякі ефекти:

  • При цьому можна спостерігати двоякі ефекти:

  • 1. Подразнення механорецепторів стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки і жовчного міхура, від яких аферентні волокна направляються до довгастого мозку в складі вагуса, веде до сповільнення серцевої діяльності.

  • В експерименті це вперше спостерігав Гольц на жабі. При нанесенні ударів по верхній третині живота, він спостерігав сповільнення серцевої діяльності або навіть зупинку серця. У людини подібна короткочасна зупинка серця виникає при сильному ударі в епігастральну ділянку живота.

  • 2. Подразнення механорецепторів кишок, сечового міхура, ниркових мисок, тобто органів, зв’язаних своїми аферентними волокнами виключно з спинним мозком, навпаки веде до збільшення частоти серцевих скорочень.



Гемодинаміка – розділ фізіології кровообігу, який вивчає причини, умови і механізми переміщення крові в серцево-судинній системі.

  • Гемодинаміка – розділ фізіології кровообігу, який вивчає причини, умови і механізми переміщення крові в серцево-судинній системі.

  • Рух крові в системі в системі кровообігу визначається двома силами: тиском, під яким вона знаходиться в судинах і опором, який виникає при її проходженні по судинах. Рушійною силою руху крові служить різниця тисків, яка виникає на початку і в кінці судини.



Ламінарний рух крові

  • Майже у всіх відділах судинної

  • системи кров рухається

  • циліндричними шарами. Такий

  • рух крові має назву ламінарного.

  • Форменні елементи крові складають

  • центральний, осьовий потік, в

  • якому еритроцити знаходяться

  • в центрі, а плазма рухається біля

  • судинної стінки. Чим менший

  • діаметр судини, тим ближче

  • форменні елементи знаходяться до

  • судинної стінки і тим більше

  • гальмується рух крові.



Крім ламінарного руху крові існує ще і турбулентний рух з характерними завихреннями. Такий рух крові звичайно виникає в місцях розгалуження або звуження артерій, в ділянках згинів судин. Це створює додатковий опір для руху крові у судинах.

  • Крім ламінарного руху крові існує ще і турбулентний рух з характерними завихреннями. Такий рух крові звичайно виникає в місцях розгалуження або звуження артерій, в ділянках згинів судин. Це створює додатковий опір для руху крові у судинах.



Функціональні типи судин

  • 1. Компенсуючі або амортизуючі судини це аорта, крупні артерії. В їхній стінці переважають еластичні волокна. Їхня функція перш за все це перетворення поштовхоподібних викидів крові з серця в рівномірний потік крові.



Функціональні типи судин

  • 3. Між резистивними судинами і капілярами виділяють судини-сфінктери, або прекапілярні сфінктери. Вони регулюють кількість відкритих (функціонуючих) капілярів.



Функціональні типи судин

  • 5. Ємкісні судини складають венули і вени. Тут знаходиться 75 % циркулюючої крові.



Види артеріального тиску:

  • 1. Систолічний або максимальний тиск це тиск, що створюється внаслідок систоли лівого шлуночка.

  • 2. Боковий або істинний систолічний тиск це тиск, який чинить на бокову стінку артерії кров під час систоли.

  • 3. Ударний тиск (гемодинамічний удар) це тиск, необхідний для подолання опору току крові артеріями. Він виражає кінетичну енергію потоку крові. Визначається як різниця між систолічним і боковим тиском.

  • 4. Діастолічний або мінімальний тиск - найменша величина тиску крові в кінці діастоли. Рівень діастолічного тиску в основному визначається величиною тонусу резистивних судин.

  • 5. Пульсовий тиск це різниця між величинами систолічного і діастолічного тиску.

  • 6. Результуючий тиск середньодинамічний тиск, який визначається за формулою Хікема:

  • де Р середньодинамічний тиск; Pd діастолічний тиск; Pc систолічний тиск. Для визначення ідеального тиску в людей в залежності від віку рекомендуються формули Волинського згідно яких:

  • Систолічний тиск = 102 + (0,6 · вік) мм рт.ст.

  • Діастолічний тиск = 63 + (0,4 · вік) мм рт.ст.





Вимірювання артеріального тиску за методом Короткова



Механізм формування тонів Короткова



Графічний метод дослідження артеріального пульсу

  • На сфігмограмі розрізняють крутий

  • підйом, висхідне коліно анакроту -а

  • (ana рух уверх, crotos удар), який

  • переходить у низхідне коліно

  • катакроту b (cata вниз), яка має

  • додаткову хвилю дикротичну.

  • Анакрота відповідає відкриттю

  • півмісяцевих клапанів і виходу крові в

  • аорту. Катакрота виникає в кінці

  • систоли шлуночка, коли тиск у ньому

  • починає падати. Низхідне коліно має

  • виїмку інцизуру (i) і додаткову

  • хвилю–(с) вторинний, або

  • дикротичний підйом, який співпадає

  • із закриттям півмісяцевих клапанів

  • аорти і відбиттям крові від них.



ПАЛЬПАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ПУЛЬСУ

  • А. radialis

  • A. ulnaris

  • A. brachialis

  • A. carotica communis

  • А. temporalis

  • A. femoralis

  • A. dorsalis pedis

  • A. tibialis posterior





Схожі:

Будова серця iconОргани кровообігу. Будова серця. Мета

Будова серця iconВада серця це стійка патологічна зміна в будові серця, що порушує його функцію
Вади серця спостерігаються приблизно в 0,5-1% населення, складаючи 20-25% всіх органічних захворювань серця і займають третє місце...
Будова серця iconГолубівська зош “Кровообіг та будова серця”
Засідання наукової ради з кардіології: " Взаємозалежність будови органів кровообігу і функцій які вони виконують"
Будова серця iconФізіологічні властивості серця Автоматизм Провідність
Автоматизм серця це здатність клітин провідної системи серця самостійно (автономно) виробляти біоелектричні імпульси, які викликають...
Будова серця iconВади серця. Класифікація. Набуті вади серця. Етіологія. Класифікація набутих вад серця: поняття про стеноз та недостатність, компенсацію та декомпенсацію.
Медсестринський процес при набутих вадах серця залежно від їх клінічних форм. Профілактика набутих вад серця. Міокардити, ендокардити,...
Будова серця iconБудова серця
Цей рух притаманний даному відтинку волокна, і не можливо по ходу волокна в одному місці змінити напрямок спіралі з право на лівонаправлену....
Будова серця iconОргани кровообігу: серце І судини Будова серця
Гіппократ «батько медицини» і Арістотель найбільший грецький мислитель, що жили майже 2500 років тому, цікавилися питаннями кровообігу...
Будова серця iconЦе стійка патологічна зміна в будові серця, що порушує його функцію це стійка патологічна зміна в будові серця, що порушує його функцію
Вади серця спостерігаються приблизно в 0,5-1% населення, складаючи 20-25% всіх органічних захворювань серця і займають третє місце...
Будова серця iconЦе стійка патологічна зміна в будові серця, що порушує його функцію це стійка патологічна зміна в будові серця, що порушує його функцію
Вади серця спостерігаються приблизно в 0,5-1% населення, складаючи 20-25% всіх органічних захворювань серця і займають третє місце...
Будова серця iconСиндроми порушення ритму серця
Під порушенням ритму серця (аритмії arrhythmia, або відсутність ритму, неритмічність) розуміють різкі зміни основних електрофізіологічних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка