Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення


НазваБільшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення
Дата конвертації09.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення. У тих випадках, коли власник аптеки був не фармацевт, він наймав для управління аптекою людину з фармацевтичною освітою. Лише одна третина власників аптек з початку ХХ століття були фармацевтами.

  • Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення. У тих випадках, коли власник аптеки був не фармацевт, він наймав для управління аптекою людину з фармацевтичною освітою. Лише одна третина власників аптек з початку ХХ століття були фармацевтами.





Міські аптеки, які керувалися особами з вищою фармацевтичною освітою, мали приміщення та обладнання, які більш-менш відповідали вимогам аптеки і мали право набору аптекарських учнів, називалися «Нормальними».

  • Міські аптеки, які керувалися особами з вищою фармацевтичною освітою, мали приміщення та обладнання, які більш-менш відповідали вимогам аптеки і мали право набору аптекарських учнів, називалися «Нормальними».

  • Власники аптек, природно не ставили перед собою завдання поліпшити забезпечення населення медикаментами. Їх зусилля були спрямовані на максимальне одержання прибутків від торгівлі медикаментами та іншими товарами.

  • У вересні 1909 р. в м. Київі почав виходити журнал «Жизнь фармацевта», який відігравав в історії профспілкового руху службовців-фармацевтів того часу значну роль.



Новий Аптекарський статут 1836 р. дозволяв відкриття аптек всюди, де є в цьому необхідність, будь-якому громадянину, але керувати аптекою міг тільки аптекар. Дозвіл на відкриття аптеки видавався Медичним департаментом МВС. Але перед цим потрібно було отримати письмовий відгук від власників прилеглих аптек про доцільність відкриття нової аптеки.

  • Новий Аптекарський статут 1836 р. дозволяв відкриття аптек всюди, де є в цьому необхідність, будь-якому громадянину, але керувати аптекою міг тільки аптекар. Дозвіл на відкриття аптеки видавався Медичним департаментом МВС. Але перед цим потрібно було отримати письмовий відгук від власників прилеглих аптек про доцільність відкриття нової аптеки.



Крім того, в 1864 р. було створено фармацевтичне товариство з метою розвитку фармації та медицини. Але, так як дійсними членами цього товариства були тільки фармацевти-володарі аптек, вони в першу чергу захищали свої інтереси та вели боротьбу проти розширення кількості аптек. Це привело до того, що становище лікарської допомоги було вкрай незадовільним, а число приватних аптек – незначним.

  • Крім того, в 1864 р. було створено фармацевтичне товариство з метою розвитку фармації та медицини. Але, так як дійсними членами цього товариства були тільки фармацевти-володарі аптек, вони в першу чергу захищали свої інтереси та вели боротьбу проти розширення кількості аптек. Це привело до того, що становище лікарської допомоги було вкрай незадовільним, а число приватних аптек – незначним.



Тому в 1873 р. були видані правила, які для усунення шкідливої конкуренції і покращення лікарської допомоги встановлювали для кожної аптеки норми населення для обслуговування і число поступаючих рецептів. Так, для столичних аптек – 12 тис. населення і 30 тис. рецептів в рік на одну аптеку, для губернських міст – 10 тис. жителів і 15 тис. рецептів і т.д. Для невеликих населенних пунктів встановлювали тільки відстань між аптеками – не менше 15 верст.

  • Тому в 1873 р. були видані правила, які для усунення шкідливої конкуренції і покращення лікарської допомоги встановлювали для кожної аптеки норми населення для обслуговування і число поступаючих рецептів. Так, для столичних аптек – 12 тис. населення і 30 тис. рецептів в рік на одну аптеку, для губернських міст – 10 тис. жителів і 15 тис. рецептів і т.д. Для невеликих населенних пунктів встановлювали тільки відстань між аптеками – не менше 15 верст.



Зрозуміло, що власники аптек вдавалися до різних хитрощів, щоб приховати дійсну кількість поступаючих в аптеку рецептів (знижували). Тому в результаті ці правила були змінені і залишилась тільки норма жителів, а відстань між сільскими аптеками була скорочена до 7 верст.

  • Зрозуміло, що власники аптек вдавалися до різних хитрощів, щоб приховати дійсну кількість поступаючих в аптеку рецептів (знижували). Тому в результаті ці правила були змінені і залишилась тільки норма жителів, а відстань між сільскими аптеками була скорочена до 7 верст.



Отримавши дозвіл відкрити аптеку, підприємець повинен був реалізувати своє право на протязі року, а потім він його втрачав. Заборонялося також володіти або управляти водночасно двома аптеками.

  • Отримавши дозвіл відкрити аптеку, підприємець повинен був реалізувати своє право на протязі року, а потім він його втрачав. Заборонялося також володіти або управляти водночасно двома аптеками.

  • Перед відкриттям аптека піддавалася огляду інспектором лікарської управи з метою виявлення забезпечення достатньою кількістю і асортиментом медикаментів, обладнанням, та оснащенням, яке необхідне для безперебійного функціонування.





В 1905 р. приймається новий Аптекарський Статут, по якому було надано право губернаторам давати дозвіл на відкриття аптек. Відкривати аптеку дозволялося будь-якому бажаючому. Власник аптеки міг сам керувати аптекою або наймати керівника, але і в тому і в другому випадку це могла бути тільки особа, яка мала звання провізора, віком не молодше 25 років. Виняток із цього правила допускався тільки із дозволу міністра внутрішніх справ.

  • В 1905 р. приймається новий Аптекарський Статут, по якому було надано право губернаторам давати дозвіл на відкриття аптек. Відкривати аптеку дозволялося будь-якому бажаючому. Власник аптеки міг сам керувати аптекою або наймати керівника, але і в тому і в другому випадку це могла бути тільки особа, яка мала звання провізора, віком не молодше 25 років. Виняток із цього правила допускався тільки із дозволу міністра внутрішніх справ.



Ліки відпускалися за рецептами лікарів, копіями рецептів, а також усними і письмовими вимогами приватних осіб (безрецептурний відпуск).

  • Ліки відпускалися за рецептами лікарів, копіями рецептів, а також усними і письмовими вимогами приватних осіб (безрецептурний відпуск).

  • Рецепти, які поступили в аптеку залишалися на зберігання на протязі трьох років. Крім того змість кожного рецепта вносився у відповідну рецептурну книгу з вказанням числа, місяця, року і номера рецепта, прізвища хворого та лікаря, способу вживання і суми, яку получала аптека за виготовлені ліки.

  • На вимогу хворого або лікаря аптека зобов’язана була видати копію з рецепта, який зберігався у неї після виготовлення ліків, але повторний відпуск ліків за копіями рецептів проводився тільки в тому випадку, коли до складу ліків не входили сильнодіючі або отруйні речовини.



Аптека повинна була мати список лікарів, яким дозволялася лікарська практика. Перший медичний список або календар був складений в 1807 році. МВС запросило від аптек списки лікарів, за рецептами яких відпускалися ліки і встановило, що в столиці лікарською практикою займалось багато осіб, які не мали медичної освіти (було близько 200 лікарів, а 380 виписували рецепти).

  • Аптека повинна була мати список лікарів, яким дозволялася лікарська практика. Перший медичний список або календар був складений в 1807 році. МВС запросило від аптек списки лікарів, за рецептами яких відпускалися ліки і встановило, що в столиці лікарською практикою займалось багато осіб, які не мали медичної освіти (було близько 200 лікарів, а 380 виписували рецепти).



Згідно Аптекарському Статуту 1836 р. без рецептів дозволялось відпускати тільки лікарські засоби, які не відносились до групи отруйних і сильнодіючих.

  • Згідно Аптекарському Статуту 1836 р. без рецептів дозволялось відпускати тільки лікарські засоби, які не відносились до групи отруйних і сильнодіючих.

  • Отруйні лікарські засобі дозволялось відпускати без рецепта лікарів художникам, ремісникам, робітникам фабрик та заводів, так як багато із подібного роду засобів знаходили застосування при виготовленні фарб, а також в інших виробництвах.



В аптеці не дозволявся продаж спиртних напоїв, а також “всякого роду таємних ліків”, за виключенням одобрених Медичною Радою, в останньому випадку склад того “таємного засобу” аптека повинна зберігати в таємниці до закінчення строку привілегійю. Згідно Аптекарському Статуту 1836 р. готовити ліки в аптеці мав право володар аптеки або керівник. У випадку їх відсутності – помічник провізора. Аптека функціонувала круглі сутки, тому вночі в ній завжди повинен був знаходитися фармацевт.

  • В аптеці не дозволявся продаж спиртних напоїв, а також “всякого роду таємних ліків”, за виключенням одобрених Медичною Радою, в останньому випадку склад того “таємного засобу” аптека повинна зберігати в таємниці до закінчення строку привілегійю. Згідно Аптекарському Статуту 1836 р. готовити ліки в аптеці мав право володар аптеки або керівник. У випадку їх відсутності – помічник провізора. Аптека функціонувала круглі сутки, тому вночі в ній завжди повинен був знаходитися фармацевт.



В 1837 р. з метою упорядкування відпуску ліків із аптек був виданий наказ про відмінність зовнішніх лікарських засобів від внутрішніх. В наказі вимагалось, щоб зовнішні ліки, незалежно від позначення способу прийому лікарем, мали сигнатури жовтого кольору і щоб, взагалі, всі сигнатури не прив’язувалися, а приклеювалися до тари. Це було викликано тим, що почастішали випадки отруєння, коли замість мікстури приймали розчин для зовнішнього вживання.

  • В 1837 р. з метою упорядкування відпуску ліків із аптек був виданий наказ про відмінність зовнішніх лікарських засобів від внутрішніх. В наказі вимагалось, щоб зовнішні ліки, незалежно від позначення способу прийому лікарем, мали сигнатури жовтого кольору і щоб, взагалі, всі сигнатури не прив’язувалися, а приклеювалися до тари. Це було викликано тим, що почастішали випадки отруєння, коли замість мікстури приймали розчин для зовнішнього вживання.

  • Постанова та додаток до Аптекарського Статуту постійно поновлювалися. Законотворчою діяльністю в фармацевтичній галузі займалися спеціалісти, які не мали фармацевтичної освіти, головним чином лікарі та юристи. Тільки в 1830 р. При Медичній Раді було введено дві посади депутатів від фармацевтичного товаривства.





В 1918 р. був підписаний декрет про націоналізацію аптек. До початку липня 1920 р. усі аптеки на Україні були націоналізовані, передані в руки держави.

  • В 1918 р. був підписаний декрет про націоналізацію аптек. До початку липня 1920 р. усі аптеки на Україні були націоналізовані, передані в руки держави.

  • Наприкінці 1923 року був створений Укрдержмедторг, який і зайнявся керівництвом губмедторгами та організацією торгівлі медикаментами. Цього ж 1923 р. Укрдержмедторг був переіменований в Укрмедторг .



В кiнцi ХIХ - на початку ХХ столiття зароджується хiмiко-фармацевтична промисловiсть в Галичинi. Обсяг лабораторних робiт в галицьких аптеках значною мiрою збiльшився i конкретизувався в ХIХ столiттi завдяки розвитку виробничих вiдносин в Галичинi, якi вимагали значної кiлькостi хiмiчних речовин для технологiчних процесiв рiзноманiтних виробництв.

  • В кiнцi ХIХ - на початку ХХ столiття зароджується хiмiко-фармацевтична промисловiсть в Галичинi. Обсяг лабораторних робiт в галицьких аптеках значною мiрою збiльшився i конкретизувався в ХIХ столiттi завдяки розвитку виробничих вiдносин в Галичинi, якi вимагали значної кiлькостi хiмiчних речовин для технологiчних процесiв рiзноманiтних виробництв.



В першому десятилiттi ХХ столiття фiрма «Петро Мiколяш i Спiлка» забезпечувала чверть загального обсягу потреб в лiкарських засобах всiєї Галичини. В1921 стала юридичною особою - товариство хiмiчних закладiв «Лаокоон». Пiсля вiйни (1945 п.) - завод медичних препаратiв «Лаокоон», 1946 р - Львiвський хiмiко-фармацевтичний завод, з 1986 ВАТ «Галичфарм».

  • В першому десятилiттi ХХ столiття фiрма «Петро Мiколяш i Спiлка» забезпечувала чверть загального обсягу потреб в лiкарських засобах всiєї Галичини. В1921 стала юридичною особою - товариство хiмiчних закладiв «Лаокоон». Пiсля вiйни (1945 п.) - завод медичних препаратiв «Лаокоон», 1946 р - Львiвський хiмiко-фармацевтичний завод, з 1986 ВАТ «Галичфарм».



В 1916 р. була видана брошура «Устрiй хiмiко-фармацевтичного заводу», що сприяло унiфiкацiї технологiчних процесiв на вже iснуючих i створюваних пiдприємствах.

  • В 1916 р. була видана брошура «Устрiй хiмiко-фармацевтичного заводу», що сприяло унiфiкацiї технологiчних процесiв на вже iснуючих i створюваних пiдприємствах.



В м. Харковi в полiтехнiчному iнститутi пiд керiвництвом О. I. Гундера виробляли хлоретил, амонiю сульфат, натрiю хлорид; в унiверситетi пiд керiвництвом К. А. Красуського i Пищимука - салiцилати; в Харкiвському медичному товариствi - лецитин i фiтин. В кiнцi 1916 р. цi виробництва об’єднали в хiмiко-фармацевтичний iнститут.

  • В м. Харковi в полiтехнiчному iнститутi пiд керiвництвом О. I. Гундера виробляли хлоретил, амонiю сульфат, натрiю хлорид; в унiверситетi пiд керiвництвом К. А. Красуського i Пищимука - салiцилати; в Харкiвському медичному товариствi - лецитин i фiтин. В кiнцi 1916 р. цi виробництва об’єднали в хiмiко-фармацевтичний iнститут.

  • В Криму бiля Сакського озера в 1916 р. будується завод бромбензолу, де вперше розпочали отримувати бром. В м. Одесі був створений хлороформний завод.



Потреба населення в лiках задовiльнялась тiльки на 11%. Розпочалась робота заводiв в Київi, Харковi, Одесi, Лубнах. В 1925 введений в експлуатацiю Київський хiмiко-фармацевтичний завод iм. М.Ломосоносова - перше пiдприємство з виробництва синтетичних лiкарських засобiв, створене на Українi - хлороформ, салiцилову кислоту, натрiя салiцилат.

  • Потреба населення в лiках задовiльнялась тiльки на 11%. Розпочалась робота заводiв в Київi, Харковi, Одесi, Лубнах. В 1925 введений в експлуатацiю Київський хiмiко-фармацевтичний завод iм. М.Ломосоносова - перше пiдприємство з виробництва синтетичних лiкарських засобiв, створене на Українi - хлороформ, салiцилову кислоту, натрiя салiцилат.

  • Продовджувало розвиватися галенове виробництво в аптекоуправлiннях - 28 фабрик. В 1931 р був створений новий хiмфармзавод «Червона зiрка»



В 1957 р в МОЗ СРСР було створене управлiння лiкарських засобiв i медичної технiки. В 1967 р було утворено Мiнiстерство медичної промисловостi. Темпи росту продукцiї медичної промисловостi росли в середньому на 47% (10% - свiтовi). В 1985 р пройшла лiквiдацiя Мiнiстерства медичної промисловостi. На базi Мiнiстерства i Головного управлiння мiкробiологiчної промисловостi було створене мiнiстерство медичної i мiкробiологiчної промисловостi.

  • В 1957 р в МОЗ СРСР було створене управлiння лiкарських засобiв i медичної технiки. В 1967 р було утворено Мiнiстерство медичної промисловостi. Темпи росту продукцiї медичної промисловостi росли в середньому на 47% (10% - свiтовi). В 1985 р пройшла лiквiдацiя Мiнiстерства медичної промисловостi. На базi Мiнiстерства i Головного управлiння мiкробiологiчної промисловостi було створене мiнiстерство медичної i мiкробiологiчної промисловостi.



Перше здiйснювало випуск лiкарських препаратiв, друге випуск бiлкiв, кормових добавок, продукцiї для тваринництва. При обє’єднаннi двух мiнiстерств випуск готових лiкарських засобiв був відсунутий на другий план. Так, капіталовкладення на хiмiко-фармацевтичну промисловiсть складали 40%, а на мiкробiологiчну - 60%.

  • Перше здiйснювало випуск лiкарських препаратiв, друге випуск бiлкiв, кормових добавок, продукцiї для тваринництва. При обє’єднаннi двух мiнiстерств випуск готових лiкарських засобiв був відсунутий на другий план. Так, капіталовкладення на хiмiко-фармацевтичну промисловiсть складали 40%, а на мiкробiологiчну - 60%.



Вiдставання в галузi виробництва лiкiв було суттєвим в бувшому Союзi. В розпорядженнi охорони здоров’я було чуть бiльше трьох тисяч лiкарських засобiв, вiтчизняна промисловiсть складала - 40%, iмпорт з країн Ради економiчної взаємодопомоги (РЕВ) - 40 %, 10% - випускали фармфабрики та аптеки бiля 10% - постiйний дефiцит. Для порiвняння на ринку медикаментiв США в ту пору було представлено 19000 препаратiв, Японiї - 15093, Швейцарiї - 9359. ФРН - 8930, Iспанiї - 5830, Францiї - 5255, Iталiї - 5200.

  • Вiдставання в галузi виробництва лiкiв було суттєвим в бувшому Союзi. В розпорядженнi охорони здоров’я було чуть бiльше трьох тисяч лiкарських засобiв, вiтчизняна промисловiсть складала - 40%, iмпорт з країн Ради економiчної взаємодопомоги (РЕВ) - 40 %, 10% - випускали фармфабрики та аптеки бiля 10% - постiйний дефiцит. Для порiвняння на ринку медикаментiв США в ту пору було представлено 19000 препаратiв, Японiї - 15093, Швейцарiї - 9359. ФРН - 8930, Iспанiї - 5830, Францiї - 5255, Iталiї - 5200.



В 1991 р створюється концерн «Укрмедбiопром». В 1993 р на його основi - Державний комiтет з медичної та мiкробiологiчної промисловостi, в 1998 р - Комiтет увiйшрв до складу Мiнiстерства охорони здоров’я України. Зараз за виробництво лiкарських препаратiв в Українi вiдповiдає Державна служба лікарськиї засобів і виробів медичного призначення. Сьогоднi виробництвом лiкарських препаратiв займаються державнi, корпоративнi i приватизрванi пiдприємства.

  • В 1991 р створюється концерн «Укрмедбiопром». В 1993 р на його основi - Державний комiтет з медичної та мiкробiологiчної промисловостi, в 1998 р - Комiтет увiйшрв до складу Мiнiстерства охорони здоров’я України. Зараз за виробництво лiкарських препаратiв в Українi вiдповiдає Державна служба лікарськиї засобів і виробів медичного призначення. Сьогоднi виробництвом лiкарських препаратiв займаються державнi, корпоративнi i приватизрванi пiдприємства.



До державних пiдприємств вiдносятьс: «Львiвдiалiк», Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство, Одеське пiдприємство по виробництву бактерiйних препаратiв, Дослiдний завод Державного наукового центру лiкарських засобiв, «Здоров’я народу» та iнш.

  • До державних пiдприємств вiдносятьс: «Львiвдiалiк», Одеське виробниче хiмiко-фармацевтичне пiдприємство, Одеське пiдприємство по виробництву бактерiйних препаратiв, Дослiдний завод Державного наукового центру лiкарських засобiв, «Здоров’я народу» та iнш.

  • До приватизованих пiдприємств вiдносяться: ФФ «Дарниця», ВАТ Фармак», ВАТ «Галичфарм», ВАТ «Київмедпрепарати», ВАТ «Лубнифарм», ФФ «Здоров’я» та iнш.



Фармацевтична фiрма «Дарниця» створена в 1954 р. У 1994 р ФФ «Дарниця» була викуплена трудовим колективом. Була прийнята програма реструктуризацiї, яка пропускала змiни практично у всiх функцiональних напрямках дiяльностi фiрми. Вже з 1994 р почалася робота щодо приведення дiяльностi фiрми у вiдповiднiсть з умовами належної виробничої практики (GMP). В 1995 р. був створений цех м’яких лiкарських форм. Впроваджена валiдацiя виробничих процесiв, якi дозволили контролювати не тiльки промiжнi продукти, але й сам процес виробництва. Зробленi важливi кроки в кадровiй полiтицi. Проводяться регулярнi атестацiї, створено систему постiйного навчання спiробiтникiв, яка ключає семiнари, тренiнги, iнструктажi. Повний товарний асортимент включає бiльше 90 найменувань.

  • Фармацевтична фiрма «Дарниця» створена в 1954 р. У 1994 р ФФ «Дарниця» була викуплена трудовим колективом. Була прийнята програма реструктуризацiї, яка пропускала змiни практично у всiх функцiональних напрямках дiяльностi фiрми. Вже з 1994 р почалася робота щодо приведення дiяльностi фiрми у вiдповiднiсть з умовами належної виробничої практики (GMP). В 1995 р. був створений цех м’яких лiкарських форм. Впроваджена валiдацiя виробничих процесiв, якi дозволили контролювати не тiльки промiжнi продукти, але й сам процес виробництва. Зробленi важливi кроки в кадровiй полiтицi. Проводяться регулярнi атестацiї, створено систему постiйного навчання спiробiтникiв, яка ключає семiнари, тренiнги, iнструктажi. Повний товарний асортимент включає бiльше 90 найменувань.











В 1999 р об’єм продаж лiкарських препаратiв на свiтовому фармацевтичному ринку збiльшився на 10,7% i досяг 332,2 млрд дол. На долю 10 крупних ринкiв приходиться 79% загального обїєму продаж : США - 130,1 млрд.дол. (39 свiтового ринку), Японiя - 53.% млрд. (16%), Нiмеччина - 18,5 (5%), Францiя - 17, 8 (5%), Iталiя - 11 (3%), Англiя - 11 (3%), Iспанiя - 6,6 , Бразiлiя - 6,3, Китай - 6,2 млрд (2%), Канада - 5,5. Всього: 266,8 млрд

  • В 1999 р об’єм продаж лiкарських препаратiв на свiтовому фармацевтичному ринку збiльшився на 10,7% i досяг 332,2 млрд дол. На долю 10 крупних ринкiв приходиться 79% загального обїєму продаж : США - 130,1 млрд.дол. (39 свiтового ринку), Японiя - 53.% млрд. (16%), Нiмеччина - 18,5 (5%), Францiя - 17, 8 (5%), Iталiя - 11 (3%), Англiя - 11 (3%), Iспанiя - 6,6 , Бразiлiя - 6,3, Китай - 6,2 млрд (2%), Канада - 5,5. Всього: 266,8 млрд





Схожі:

Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconВзаємовідносини аптеки з дистриб'ютором І виробником Буц Т. М. – директор аптечної мережі “Рігла”, член правління апау
Ніякий учасник ринку, хто надає умови для аптек, так само і самі аптеки не повинні бути повними Переможцями
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconБільшість романів, які Бальзак із самого початку призначав для "Людської комедії ",були створені в період з 1834 по кінець 40- х років.
Більшість романів, які Бальзак із самого початку призначав для "Людської комедії ",були створені в період з 1834 по кінець 40- х...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconOб’єкт дocлiджeння
А такі стандарти необхідно враховувати те, що в Україні є велика кількість малих приватних господарств, які вирощують нерідко одну...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconФауна Азовського та Чорного морів, й побережжя
Акліматизація-це пристосування тварин до нових умов перебування, в які вони можуть бути переселені людьми з метою збагачення тваринного...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconНед Уайт Інститут публічно-приватних партнерств
Особи та організації відповідальні за менеджмент і надання державних послуг не мають
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconУчениці 9-в класу Учениці 9-в класу
Римські театри мали одну відмінність, так як будувалися гранітними чи бетонними спорудами на окремих ділянках, на відміну від земляних...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconІнформація про рівень виконання завдань; між менеджером (завідувачем аптеки) і його робочою групою (працівниками аптеки)
Особливо важливе мiсце займають комунiкацiї в управлiнськiй дiяльностi вiд 50 до 90% робочого часу
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconФакти особистого життя Факти особистого життя
...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconОрганiзацiя роботи спецiалiзовних аптек
Органiзацiя спецiалiзованих аптек сприяла концентрацiї виробництва екстемпоральних лiкарських форм та внутрiаптечних заготовок за...
Більшість приватних власників аптек були не фармацевти, а особи, які мали можливість відкривати аптеки з метою дальшого особистого збагачення iconОрганiзацiя роботи спецiалiзовних аптек
Органiзацiя спецiалiзованих аптек сприяла концентрацiї виробництва екстемпоральних лiкарських форм та внутрiаптечних заготовок за...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка