Інформаційне суспільство в Європі та можливості його побудови в Україні Кіровоградський 2-й соціально-економічний форум “Інформаційне суспільство і влада”

Інформаційне суспільство в Європі та можливості його побудови в Україні

• Кіровоградський 2-й соціально-економічний форум “Інформаційне суспільство і влада”

• Доповідач:

• провідний науковий співробітник ДП “УНДІЗ” Гребенніков В.О., к.т.н., с.н.с.

• м.Київ (063-147-31-80)

Концепція “Інформаційного суспільства”

• Зародження – 1933-1962 роки в роботах Ф.Махлупа з інформаційної економіки: “Виробництво і розподіл знань в Сполучених Штатах”

• Розвиток – у роботах Пората, Белла, Тофлера, Райха, Кастельса, Шиллера, Хабермаса, Гідденса, Бодрійяра та інших

• Термін “інформаційне суспільство” виник напочатку 60-х років у середовищі японських соціологів, як термін-парасолька для позначення нового соціально-економічного комплексу у пост-індустріальну епоху

• В Європі концепція “інформаційного суспільства” набула популярності напочатку 90-х років – із загостренням конкуренції між головними світовими економіками США, Японії та ЄС у використанні найновіших досягнень ІКТ для збільшення своєї економічної могутності.

Етапи “Інформаційного суспільства” в Європі

• 1993 рік – У відповідь на американську програму побудови “Інформаційних супермагістралей” 1992 року – нео-кейнсіантська відкрита стаття соціаліста Делора “Зростання, Конкурентність та Зайнятість”. Доручення РЄ групі Бангемана

• 1994 рік – нео-ліберальний Звіт-рекомендації групи Бангемана для Ради Європи. Прийняття РЄ Плану дій “Європейський шлях до Інформаційного суспільства”

• 2000 рік - Прийняття РЄ Програми “е-Європа”- “Інформаційне суспільство для усіх”; Створення Генерального директорату “Інформаційне суспільство та медіа” (“Infso”)

• 2005 рік -Прийняття РЄ Програми “і2010” – “Інформаційне суспільство для зростання та зайнятості”

• 2010 рік –Прийняття РЄ Програми “Цифровий план для Європи”; Зміна назви Генерального директорату на “Комунікаційні мережі, контент та технології” (“Connect”).

Етапи “Інформаційного суспільства” в Україні

• 1998 рік – Указ про схвалення “Стратегії інтеграції України до ЄС”, яка мала розділ “Інформаційне суспільство”. Прийняття ВР ЗУ “Про національну програму інформатизації”

• 2003-2005 роки – підготовка і участь України у Всесвітньому саміті з питань “Інформаційного суспільства”

• 2007 рік – Прийняття ВР ЗУ “Про основні засади розвитку ІС в Україні на 2007-2015 роки” та прийняття КМУ відповідного Плану заходів

• Успіхів у реалізації цих рішень вищого державного рівня не видно. Процес сучасної інформатизації в Україні йде самопливом, під дією комерційних інтересів постачальників засобів інформатизації та ентузіазму відомств, бізнесу і населення у використанні можливостей ІКТ.

• Останніми роками щорічно проводяться Конгреси з питань розвитку ІКТ та ІС в Україні.

“Інформаційне суспільство” чи “інформатизація”?

• Концепція “інформаційного суспільства” є чисто теоретичною, до кінця не розробленою і чітко не визначеною концепцією.

• Як показав соціолог Ф.Вебстер, інтенсифікація інформаційного обміну у суспільстві не змінює радикально відносин між членами суспільства, а отже, не приводить до появи нового типу суспільства.

• Досягнення інформаційних технологій протягом усієї історії людства, починаючи з появи мови та писемності, використовувалися людством для розв’язання практичних проблем та для посилення того типу суспільства, яке ці досягнення створювало.

• Більш продуктивно дотримуватися концепції “інформатизації”, яка націлює на ефективне використання все більш сучасних ІКТ.

Конвергенція інформаційно-комунікаційних технологій, сфер діяльності, мереж та послуг

• Постійний прогрес технологій (мікроелектроніки, оптоелектроніки, волоконно-оптичних ліній зв’язку, розроблення комп’ютерних програм) створює можливості зближення та злиття (конвергенції) раніше окремих видів технологій, сфер діяльності, мереж та послуг

• Такі сфери діяльності як телекомунікації (зв’язок), інформаційні технології, засоби масової інформації сьогодні базуються на одних і тих же інформаційно-комунікаційних технологіях (ІКТ).

• Продукт конвергенції ІКТ – мережа Інтернет стає прообразом майбутнього інформаційно-комунікаційного середовища будь-якого суспільства і людства в цілому.

• Сучасну об’єднану сферу дистанційного інформаційного обміну у суспільстві і відповідну їй сферу діяльності доцільно означити як “сфера інфокомунікацій”

Поняття сфери інфокомунікацій (ІК-сфери)

Порівняння процесів розвитку ІК-сфери в ЄС і в Україні

Особливості розвитку ІК-сфери в ЄС

• Цілеспрямованість, програмування та системність процесу розвитку (програмно-цільовий метод в дії)

• Акцентування на соціально-економічних результатах розвитку ІК-сфери (економічний розвиток країн ЄС, економічна конкурентоспроможність ЄС, повна зайнятість, активність старіючого населення, соціальна згуртованість, врахування потреб інвалідів)

• Робота керівних органів ІК-сфери націлена на спрямовування ринкових механізмів розвитку ІК-сфери на реалізацію політичних завдань ЄС

• Потужний науковий супровід процесів розвитку (6,4% від ВДВ сфери, в основному, за кошти бізнесу – 83%)

Основні розділи “Цифрового плану для Європи” (на 2010-2015 роки)

• Єдиний цифровий ринок;

• Взаємодія і стандарти;

• Довіра і безпека;

• Швидкий і ультра швидкий Інтернет-доступ;

• Дослідження і інновації;

• Розвиток цифрової грамотності, навичок і згуртованості суспільства;

• Вигоди для суспільства ЄС від ІКТ.

Преамбула “Цифрового плану для Європи”

• “Криза викреслила роки економічного і соціального прогресу та висвітлила структурні слабкості в європейській економіці. Найголовнішим завданням Європи сьогодні має бути повернення Європи на свій шлях. Для досягнення стійкого майбутнього треба дивитися далі короткого терміну. Зіткнувшись з демографічним старінням та глобальною конкуренцією ми маємо три варіанти: важче працювати, довше працювати або працювати розумніше.

• Ми імовірно вимушені обрати усі три варіанти, але третій варіант є єдиним шляхом, що гарантує зростання стандартів життя для європейців. Щоб досягти цього, Цифровий План пропонує дії, які мають бути зроблені негайно, щоб поставити Європу на шлях розумного, стійкого і згуртовуючого зростання. Ці пропозиції встановлюють сцену для довгострокових трансформацій, до яких призведе зростаюча цифровізація економіки та суспільства...”

Напрями, в яких кориговано в 2012 році “Цифровий план для Європи”

• Європейський ринок без кордонів;

• Прискорення інновацій в публічному секторі;

• Стимулювання попиту та пропозиції ультра-швидкісного Інтернету;

• Хмарні обчислення;

• Довіра та безпека;

• Підприємництво, цифрові робочі місця та навички;

• Реалізація результатів досліджень, розробок та інновацій – промисловий план для ключових каталізуючих технологій.

Якого типу суспільство необхідно розвивати в Україні?

• Якщо коротко і образно, то “капіталістичне, з людським, а не хижацьким обличчям”

• Людство витратило дуже багато інтелектуальних ресурсів в пошуку оптимальної моделі суспільної організації. Є безліч досліджень і багато соціологічних теорій та теорій розвитку суспільств

• Ключовими для типу суспільства є форма організації ефективної суспільної праці та принципи розподілу результатів праці між членами суспільства

• Сьогодні теоретиками-соціологами вважається оптимальною і стійкою скандинавська модель соціо-капіталізму – вона вдало поєднує індивідуалізм і колективізм у створенні продуктивного і процвітаючого суспільства (“суспільства добробуту” для усіх його членів)

Роль ІК-сфери в “суспільстві добробуту”

• ІК-сфера забезпечує обмін усіма видами інформації між усіма членами суспільства без будь-яких видів дискримінації.

• ІК-сфера вирівнює можливості членів суспільства у доступі до знань, до актуальної суспільної та особистої інформації. Це сприяє включенню у суспільне життя усіх членів суспільства, у тому числі, людей з особливими потребами

• ІК-сфера стає важливою інфраструктурною складовою усіх інших сфер діяльності у суспільстві, допомагаючи підвищувати їх ефективність, підвищувати продуктивність економіки суспільства та якості життя його членів

• Головною ознакою значимості і дієвості ІК-сфери у суспільстві є масовість, повсюдність і загальнодоступність основних ІК-послуг. Не-масові ІК-послуги не відіграють помітної ролі в житті суспільства, відволікаючи ресурси на їх створення і надання.

Поняття ринкових розривів у реалізації загальнодоступності ІК-послуг

Особливості розвитку ІК-сфери в Україні

• Відсутні цілеспрямованість та системність процесу розвитку (програмно-цільовий метод тільки задекларовано в законах України, а програми, якщо приймаються, то не виконуються)

• Акцентування на величинах доходів ІК-сфери та на відрахуваннях від цих доходів у бюджет. Ефективність витрачання обмежених суспільних ресурсів на розвиток і функціювання ІК-сфери не контролюється

• Не сформульована державна політика розвитку ІК-сфери (цілі, механізми їх досягнення, інструменти управління) і, відповідно, відсутній вплив держави на цей розвиток

• Науковий супровід розвитку ІК-сфери практично не ведеться (приблизно 0,02% від ВДВ сфери)

• Висновки напрошуються самі ......

Висновки 1

• Західна Європа була провісником і активним реалізатором концепції "інформаційного суспільства" в кінці 90-х і початку 2000-х років, але вона вже не є ним зараз. Сьогодні ЄС вирішує більш прагматичні і більш корисні для суспільства завдання – прискорення економічного розвитку і покращення якості життя за допомогою все новіших ІКТ.

• Україні слід більш ретельно вивчати досвід ЄС щодо побудови "інформаційного суспільства", який має як позитивні, так і негативні аспекти, і творчо використовувати його в умовах власної економіки і власного історичного шляху економічного та соціального розвитку.

Висновки 2

• Найбільш цінним в досвіді ЄС щодо розвитку своєї інформаційно-комунікаційної сфери є системність у постановці завдань і їх реалізації, спрямована на отримання максимальних вигод для суспільства від масового застосування сучасних ІКТ. Такий підхід базується на глибоких і широких наукових дослідженнях, науково-технічних роботах та інноваціях.

• 4. Ідеалістична концепція побудови і розвитку "інформаційного суспільства", схоже, себе вичерпала і Україні слід радикально переглянути свої реальні пріоритети в розвитку своєї інформаційно-комунікаційної сфери.

Висновки 3

• В Україні не ведеться продумана політика щодо розвитку ІК-сфери і використання масових, загальнодоступних ІК-послуг для прискорення економічного та соціального розвитку українського суспільства

• Внаслідок хаотичної самопливної політики щодо розвитку ІК- сфери, невраховування особливих економічних і історичних умов цього розвитку, в Україні неефективно витрачаються обмежені ресурси країни та втрачаються можливості скорочення “цифрового розриву” з розвинутими країнами світу