У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс


НазваУ установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс
Дата конвертації09.05.2013
Розмір524 b.
ТипПрезентации



У установчих договорах ЄС не згадується про верховенство права ЄС.

  • У установчих договорах ЄС не згадується про верховенство права ЄС.

  • Суд ЄС детально розвинув судову практику, що тлумачить принцип верховенства.

  • у разі колiзiї права ЄС та нацiонального права слiд брати до уваги метод iнкорпорацiї мiжнародних угод.



Концептуальним є рiшення за справою Costa v. ENEL.

  • Концептуальним є рiшення за справою Costa v. ENEL.

  • Суд ЄС визнав, що національне право за жодних обставин не може мати пріоритету перед правом ЄС, оскільки "інакше все право ЄСо не мало б сенсу".

  • У рiшеннi за справою Van Gend en Loos Суд ЄС уперше вжив поняття “нового правопорядку”, заради встановлення якого держави обмежують свої суверенні права.



У рiшеннi за справою Internationale Handelsgesellschaft GmbH Суд ЄС постановив, що будь-який законодавчий акт ЄС може буди переглянуто лише на рiвнi та в свiтлi права ЄС.

  • У рiшеннi за справою Internationale Handelsgesellschaft GmbH Суд ЄС постановив, що будь-який законодавчий акт ЄС може буди переглянуто лише на рiвнi та в свiтлi права ЄС.

  • У справі R. v. Secretary of State for Transport, ex parte Factortame. Суд ЄС навiть визнав можливiсть надання індивідам тимчасових засобів захисту (interim relief) проти національного закону, що суперечить праву ЄС.



За справою Simmenthal SpA (№2) Суд ЄС встановив, що національні суди мають не застосовувати національний закон, якщо він суперечить праву ЄС. При цьому, національні суди не зобов'язані звертатися до компетентного органу з поданням про скасування такого акту або чекати на його скасування.

  • За справою Simmenthal SpA (№2) Суд ЄС встановив, що національні суди мають не застосовувати національний закон, якщо він суперечить праву ЄС. При цьому, національні суди не зобов'язані звертатися до компетентного органу з поданням про скасування такого акту або чекати на його скасування.



Незважаючи на помiтний розвиток доктрини верховенства, реакцiя на неї держав-членiв була та продовжує бути неоднозначною.

  • Незважаючи на помiтний розвиток доктрини верховенства, реакцiя на неї держав-членiв була та продовжує бути неоднозначною.

  • В німецьких судових рішеннях, зокрема в справі Steinike und Weinlig, було визнано, що за німецьким правом оспорити конституційність права ЄС можна лише шляхом оспорювання Закону про ратифікацією Німеччиною Договору про ЄС.



"Прямо застосовуваними" визнаються такi акти ЄС, що дiють безпосередньо в правових системах держав-членiв, без спецiальної процедури впровадження.

  • "Прямо застосовуваними" визнаються такi акти ЄС, що дiють безпосередньо в правових системах держав-членiв, без спецiальної процедури впровадження.

  • Здатним мати "пряму дiю" є тільки те законодавство ЄС, яке передбачає права й обов’язки, на якi можуть посилатися приватнi особи під час розгляду конкретної справи в нацiональних судах.



справа Van Gend en Loos

  • справа Van Gend en Loos

  • Критерiї прямої дії:

  • конкретна норма має бути ясною та недвозначною;

  • норма має бути безумовною;

  • чинність норми не має залежати вiд подальших дій з боку інститутів ЄС або держав-членiв.



Суд ЄС у багатьох випадках визнав норми установчих договорів ЄС такими, що мають пряму дiю, особливо у справах, що виникали з питань вiльного руху товарiв, вiльного руху працiвникiв, рiвної оплати працi та конкуренції.

  • Суд ЄС у багатьох випадках визнав норми установчих договорів ЄС такими, що мають пряму дiю, особливо у справах, що виникали з питань вiльного руху товарiв, вiльного руху працiвникiв, рiвної оплати працi та конкуренції.

  • Проте Суд ЄС визнав не здатними мати пряму дiю норми договорів, які встановлюють загальнi принципи щодо ролi ЄС.



Вертикальна пряма дiя. вiдповiдна норма цього установчих договорів ЄС може мати вертикальну пряму дiю, відбиваючи вiдносини типу iндивiд – держава. Пряма дiя такої норми, вiдповiдно, може мати місце лише щодо держави, але не щодо iнших iндивiдiв. Проте термін “держава” має широке розумiння, та включає навіть окремі “органи держави”.

  • Вертикальна пряма дiя. вiдповiдна норма цього установчих договорів ЄС може мати вертикальну пряму дiю, відбиваючи вiдносини типу iндивiд – держава. Пряма дiя такої норми, вiдповiдно, може мати місце лише щодо держави, але не щодо iнших iндивiдiв. Проте термін “держава” має широке розумiння, та включає навіть окремі “органи держави”.

  • Горизонтальна пряма дiя. Горизонтальна пряма дiя є можливою лише у випадках, коли обов'язок покладено на iндивiдiв. Цей різновид прямої дії відбиває взаємовiдносини мiж iндивiдами. Проте точний обсяг горизонтальної прямої дiї у правi ЄС є досить суперечливим.



Не iснує загального правила щодо прямої дiї мiжнародних угод. Хоч до мiжнародних угод застосовуються такi ж самi критерiї, як і до норм установчих договорів ЄС, дуже часто вони підлягають вужчому тлумаченню. У деяких справах Суд ЄС визнав можливiсть прямої дiї норм мiжнародних угод, а в iнших – нi.

  • Не iснує загального правила щодо прямої дiї мiжнародних угод. Хоч до мiжнародних угод застосовуються такi ж самi критерiї, як і до норм установчих договорів ЄС, дуже часто вони підлягають вужчому тлумаченню. У деяких справах Суд ЄС визнав можливiсть прямої дiї норм мiжнародних угод, а в iнших – нi.



Згiдно зi ст. 288 Договору про функціювання ЄС регламенти не потребують подальшої iмплементацiї в законодавство держав-членів та є прямо застосовуваними, а відтак зазвичай мають як вертикальну, так i горизонтальну пряму дiю.

  • Згiдно зi ст. 288 Договору про функціювання ЄС регламенти не потребують подальшої iмплементацiї в законодавство держав-членів та є прямо застосовуваними, а відтак зазвичай мають як вертикальну, так i горизонтальну пряму дiю.

  • Проте регламент не може мати прямої дiї, якщо її сформульовано неясно, тобто якщо вона дозволяє державi вiльно тлумачити її важливi положення.



На вiдмiну вiд регламентів, директиви не є прямо застосовуваними.

  • На вiдмiну вiд регламентів, директиви не є прямо застосовуваними.

  • Якщо задоволено вiдповiдні вимоги, визначені в справі Van Gend en Loos, рiшення та директиви можуть мати пряму дiю.

  • Суд ЄС багаторазово визнавав, що лише директиви, зазначений термін iмплементацiї яких минув, здатнi мати пряму дiю.



Суд ЄС встановив в справі Marshall v. Southampton and South West Area Health Authority (Teaching) (No. 1) , що директиви здатнi мати лише вертикальну пряму дiю.

  • Суд ЄС встановив в справі Marshall v. Southampton and South West Area Health Authority (Teaching) (No. 1) , що директиви здатнi мати лише вертикальну пряму дiю.

  • Це рiшення залишило сумнiви щодо визнання держави та її "агентiв" .



в пізнішому рiшеннi за справою Foster v. British Gas plc Суд ЄС сформулював тест для визначення, чи є конкретна установа агентом держави:

  • в пізнішому рiшеннi за справою Foster v. British Gas plc Суд ЄС сформулював тест для визначення, чи є конкретна установа агентом держави:

  • установа, незалежно від її правової форми, має відповідати за надання певної послуги публічного характеру;

  • цей обов'язок має встановлюватися державним актом;

  • таке надання послуги публічного характеру має відбуватися під контролем держави;

  • з цією метою установу має бути наділено особливими повноваженнями, що виходять за межі прав і обов'язків індивідів у звичайних відносинах.



У рiшеннях за справою Von Colson v. Land Nordrhein-Westfalen Суд ЄС встановив принцип непрямої дії, згідно з яким національні суди повинні застосовувати національне право в відповідності з цілями директиви, навіть такої, що не має прямої дії.

  • У рiшеннях за справою Von Colson v. Land Nordrhein-Westfalen Суд ЄС встановив принцип непрямої дії, згідно з яким національні суди повинні застосовувати національне право в відповідності з цілями директиви, навіть такої, що не має прямої дії.

  • Суд ЄС визначив, що відповідно до ст. 4(3) Договору про ЄС, всі держави-члени ЄС мають вживати всіх необхідних заходів для виконання своїх зобов’язань за правом ЄС.



Якщо має місце порушення прав, наданих індивідові правом ЄС, він має можливість стягнути збитки з порушника, яким може бути як держава-член, так й інститут ЄС.

  • Якщо має місце порушення прав, наданих індивідові правом ЄС, він має можливість стягнути збитки з порушника, яким може бути як держава-член, так й інститут ЄС.

  • Найбільш поширеним є інститут відповідальності за порушення права ЄС, що включає принцип відповідальності за неімплементацію директив та ширший принцип відповідальності за будь-які порушення права ЄС державами-членами установчих договорів ЄС.



Принцип, який встановлено Судом ЄС у рішенні за цією справою, полягає в тому, що держава-член ЄС, яка вчасно не імплементувала директиву ЄС в національне законодавство, несе відповідальність перед індивідами, що зазнали шкоди в результаті такої бездіяльності держави.

  • Принцип, який встановлено Судом ЄС у рішенні за цією справою, полягає в тому, що держава-член ЄС, яка вчасно не імплементувала директиву ЄС в національне законодавство, несе відповідальність перед індивідами, що зазнали шкоди в результаті такої бездіяльності держави.

  • за справою Francovich and Bonifaci v. Italy Суд ЄС дiйшов висновку, що мiркування “ефективностi” вимагають, щоб iндивiдам було надано можливiсть одержання компенсацiї за порушення права ЄС державою-членом ЄС.



Умови, за яких держава є вiдповiдальною перед громадянами за неімплементацію директив:

  • Умови, за яких держава є вiдповiдальною перед громадянами за неімплементацію директив:

  • неімплементована директива має надавати iндивiдам права;

  • обсяг цих прав має бути визначено на пiдставi цієї директиви;

  • потрiбний причинно-наслiдковий зв’язок мiж порушенням та збитками, яких зазнав iндивiд

  • При цьому не має значення, чи здатна директива мати пряму дiю; iстотним є лише факт неiмплементацiї її державою.



держава-член ЄС, визнана винною в порушенні праві ЄС, має обов'язок відшкодувати збитки завданні не лише неімплементацією директиви, але за порушенням інших зобов’язань, що випливають з установчих договорів ЄС.

  • держава-член ЄС, визнана винною в порушенні праві ЄС, має обов'язок відшкодувати збитки завданні не лише неімплементацією директиви, але за порушенням інших зобов’язань, що випливають з установчих договорів ЄС.

  • Суд ЄС встановив, що "відповідальність держав у вигляді відшкодування збитків може наступити не лише коли держава-член не вжила імплементаційних заходів з упровадження директиви до національного законодавства, але також коли національний законодавець своїми діями порушує положення установчих договорів ЄС".



Суд ЄС далі ще більше поширив цей принцип та оголосив, що порушення положень установчих договорів ЄС можуть мати місце з боку будь-якого органу державної влади (як законодавчої, так й судової чи виконавчої влади) та не обмежуються лише порушеннями норм, що мають пряму дію. При цьому умови відповідальності будуть відрізнятися в залежності від характеру порушення.

  • Суд ЄС далі ще більше поширив цей принцип та оголосив, що порушення положень установчих договорів ЄС можуть мати місце з боку будь-якого органу державної влади (як законодавчої, так й судової чи виконавчої влади) та не обмежуються лише порушеннями норм, що мають пряму дію. При цьому умови відповідальності будуть відрізнятися в залежності від характеру порушення.



норма права ЄС, яку порушено, повинна надавати індивідові (позивачеві) певні суб'єктивні права;

  • норма права ЄС, яку порушено, повинна надавати індивідові (позивачеві) певні суб'єктивні права;

  • порушення має бути достатньо серйозним;

  • має бути прямий причинно-наслідковий зв’язок між порушенням зобов’язання, яке покладено на державу-член, та шкодою, що зазнав позивач.



Суд ЄС встановив такі оціночні критерії визначення серйозності порушення, як: важливість та однозначність порушеної норми; обсяг дискреції, що надається національним органам; наявність умислу з боку порушника; наявність виправдання порушенню; наявність сприяння порушенню з боку будь-якого інституту ЄС; вирішення питання, чи мало місце вжиття нового заходу чи просто продовження дії вже чинного акту.

  • Суд ЄС встановив такі оціночні критерії визначення серйозності порушення, як: важливість та однозначність порушеної норми; обсяг дискреції, що надається національним органам; наявність умислу з боку порушника; наявність виправдання порушенню; наявність сприяння порушенню з боку будь-якого інституту ЄС; вирішення питання, чи мало місце вжиття нового заходу чи просто продовження дії вже чинного акту.



Стаття 340 Договору про функціювання ЄС розрізняє договірну та позадоговірну відповідальність ЄС.

  • Стаття 340 Договору про функціювання ЄС розрізняє договірну та позадоговірну відповідальність ЄС.

  • Договірна відповідальність може мати місце за наявності контракту між ЄС та індивідом.

  • Умови договірної відповідальності ЄС визначаються національним правом, що відповідний контракт.

  • Спори підсудні відповідним національним судам.



ЄС зобов’язується, згідно із загальними принципами права, що поділяються державами-членами, відшкодувати збитки, заподіяні діями інститутів ЄС або їх службовцями в зв’язку з виконанням їх службових обов’язків.

  • ЄС зобов’язується, згідно із загальними принципами права, що поділяються державами-членами, відшкодувати збитки, заподіяні діями інститутів ЄС або їх службовцями в зв’язку з виконанням їх службових обов’язків.

  • Існує позовна давність - часове обмеження, що становить 5 років від події, що є підставою для відповідальності.



Елементи позадоговірної відповідальності ЄС:

  • Елементи позадоговірної відповідальності ЄС:

  • наявність неправомірних дій чи бездіяльності інституту або службовця ЄС;

  • наявність шкоди (збитків) у позивача;

  • причинно-наслідковий зв’язок між діями інститутів (службовців) ЄС та збитками, що зазнав індивід.



Критерії відповідальності ЄС за порушення, пов’язані з законодавчими актами, які стосуються економічної політики:

  • Критерії відповідальності ЄС за порушення, пов’язані з законодавчими актами, які стосуються економічної політики:

  • законодавчий акт має стосуватися питань економічної політики;

  • повинно бути наявним порушення норми, що захищає права індивіда (наприклад, порушення принципів пропорційності, рівності, легітимних очікувань);

  • порушення повинно бути "достатньо серйозним" (наприклад, коли відповідний інститут ЄС демонстративно та серйозно вийшов за межі своїх повноважень).



Відповідно до ст. 263 Договору про функціювання ЄС, Суд ЄС може перевіряти діяльність інститутів ЄС з метою визначення дійсності їх актів.

  • Відповідно до ст. 263 Договору про функціювання ЄС, Суд ЄС може перевіряти діяльність інститутів ЄС з метою визначення дійсності їх актів.

  • у разі задоволення вимог позивача Суд ЄС своїм рішенням позбавляє відповідний акт юридичної сили та може вимагати від органа, який його видав, відшкодувати всі можливі збитки, завданні позивачеві прийняттям неправомірного акту.

  • Суд ЄС може розглянути бездіяльність інститутів ЄС, коли на них покладено обов’язок діяти.



Схожі:

У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconВиконала: студентка 4 курсу спец. Митна справа 342 групи Руснак Альона
Нато це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода,...
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconЗакон «Про авторське право і суміжні права»; Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів; Всесвітня конвенція про авторське право; Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності з авторського права
Проблема авторського права та суміжних прав в бібліотеках на сторінках періодичних видань
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconКонвенція оон про права дитини – головний міжнародний документ щодо захисту дітей
Конвенція про права дитини є одним із найголовніших в історії прийнятим договором про права людини. Її відразу ж підписала 61 країна,...
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconПрава дітей на особливу турботу Конвенція оон про права дитини

У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconПісля засвоєння змісту цієї теми ви зможете: пояснювати поняття “права і свободи людини”
Зага́льна деклара́ція прав люди́ни — рішення Генеральної Асамблеї оон, прийняте у 1948 році, яке є найбільш авторитетним джерелом...
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconЧас заснування бібліотеки невідомий. У «Повісті временних літ» про неї згадується під 1037 роком
Софии церкви. Це єдина згадка в літописних джерелах про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Мало відомостей...
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconОснови інтелектуальної власності Писаревська Людмила Степанівна
...
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconКонвенція ООН про права дитини Конвенція ООН про права дитини
Держава зобов'язана не допускати викрадення дітей, торгівлі чи контрабанди ними
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconРішення установчих зборів
Обрати керівні органи дитячої організації учнівського самоврядування «Імпульс» у складі: Спікер парламенту Зінов’єва А. В
У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс. У установчих договорах єс не згадується про верховенство права єс iconТема №1 Підлітки мають знати свої права
Конвенція, оон, юнісеф, преамбула, людська гідність, невід’ємні права, права дитини, ратифікація, тренінг

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка