Закон про психотерапію


НазваЗакон про психотерапію
Дата конвертації11.05.2013
Розмір445 b.
ТипЗакон


ОСНОВИ ПСИХОТЕРАПІЇ, ПСИХОПРОФІЛАКТИКА ТА ПСИХОГІГІЄНА

  • Смашна Олена


  • Психотерапія — це наука про вплив слова на психіку людини, а через неї на весь організм людини з метою збереження і відновлення здоров'я.



  • Психотерапія – самостійна дисципліна, відмінна як від психіатрії, так і від психології. У країнах Євросоюзу сформульована, згідно т.з. Страсбурзької декларації (1990), як “особлива дисципліна з області гуманітарних наук, заняття якою є вільною і незалежною професією



  • психотерапевтична освіта вимагає високого рівня теоретичної і клінічної підготовленості;

  • гарантованою є різноманітність терапевтичних методів;

  • освіта в області одного з психотерапевтичних методів повинна здійснюватися інтегрально; включати теорію, особистий терапевтичний досвід і практику під керівництвом супервізора; одночасно отримуються широкі уявлення про інші методи;

  • доступ до такої освіти можливий за умови широкої попередньої підготовки, зокрема, в області гуманітарних і суспільних наук”.



  • Офіційно в Україні психотерапією може займатися тільки лікар, що отримав підготовку за фахом “психіатрія” і що пройшов подальшу перепідготовку з психотерапії.



  • В той же час, слово “психотерапевт” часто використовується і для позначення людей, що здобули освіту в області одного з методів психотерапевтичної практики. Зазвичай це люди з вищою психологічною освітою. Це робиться по аналогії з європейськими країнами, де психотерапевтична підготовка є окремим видом освіти, не прив’язаним до медичної або психологічної вищої освіти.



З 1990 професія «психотерапевт» захищена в Австрии законодавством. Це перша країна в світі, де було прийнято закон про психотерапію.

  • З 1990 професія «психотерапевт» захищена в Австрии законодавством. Це перша країна в світі, де було прийнято закон про психотерапію.

  • В Міністерстві охрони здоров‘я країни є список з офиційно визнаних психотерапевтів Тільки вони мають право называти себя «психотерапевтом». Більше половини з них живут у Відні. 2/3 всіх психотерапевтів – жінки.



аутогенний тренінг

  • аутогенний тренінг

  • аналітична психологія К.Г. Юнга

  • гештальт-теоретична психотерапія

  • гіпноз

  • груповий психоаналіз

  • динамична групова терапія

  • індивидуала психологія А. Адлера

  • інтегративная гештальт-терапія

  • Кататимно-імагінативная психотерапія (символдрама) Х. Льойнера

  • кліент-центрована психотерапія К. Роджерса

  • особистісно центрована психотерапія

  • поведінкова терапія

  • психоаналіз З. Фрейда

  • Психодрама Я.Л. Морено

  • системная сімейная терапія

  • трансакційний аналіз

  • екзистенційний аналіз

  • экзистенційний аналіз и логотерапія



Психотерапію звичайно поділяють на загальну і спеціальну.

  • Загальна психотерапія — це комплекс психічних факторів, що діють на хворого будь-якого профілю і мають на меті зміцнення його сил у боротьбі з хворобою, створення довкола нього охоронно-відновного режиму, який виключав би психічну травматизацію і ятрогенію.



  • Психотерапія є допоміжним засобом, як загальна атмосфера, на фоні якої здійснюється хірургічне, медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування. Цілком очевидно, що така загальна психотерапія потрібна в лікувальному закладі будь-якого профілю.



  • Спеціальну психотерапію застосовують у клініці таких захворювань, при яких психічні методи лікування виступають на передній план і становлять те основне, чим лікар допомагає своєму хворому. При цьому використовують спеціальні методики психотерапії, такі, як раціональна психотерапія, навіювання в стані неспання, або гіпноз, гіпносугестивна (від лат. suggestio — навіюю) психотерапія, самонавіювання, аутогенне тренування, наркопсихотерапія та ін.



Методики спеціальної психотерапії ділять на дві основні групи

  • До першої групи належать методики, що ґрунтуються на принципах роз'яснення, переконання, логічного доказу, виховання. Рушійним важелем їх є звертання до розуму хворого. Термін «раціональна психотерапія» (від лат. ratio—розум) запропонував швейцарський психотерапевт Поль Дюбуа.

  • Сюди слід віднести всі види активізуючої, стимулюючої, компенсаторної психотерапії, бо психотерапевтичне переконування не може обмежуватися заспокоєнням хворого, воно має бути спрямоване і на активізацію, на перебудову поведінки хворого.



  • Звісно, раціональна психотерапія при вмілому застосуванні буде мати успіх лише за умови, що особистість лікаря в інтелектуальному відношенні вища за особистість хворого. Важливо також, щоб лікар взагалі імпонував хворому і вмів завоювати його симпатію і довіру з перших сеансів раціональної психотерапії.



  • Раціональну терапію у своїй практичній діяльності застосовує кожний медичний працівник. Психотерапевтична дія цього методу спрямовується головним чином на зміну хворим оцінки свого хворобливого стану, бо раціональна психотерапія побудована на знанні законів логіки. Ефекту досягають систематичними співбесідами медичного працівника з хворим, роз'яснюванням його хворобливих симптомів, розширенням кругозору хворого.



  • При проведенні раціональної психотерапії слід враховувати, до якого типу — художнього чи мислительного — належить хворий Вона більш ефективна для хворих мислительного типу, здатних до абстрактного мислення.



    • Другу групу становлять методи, що ґрунтуються на механізмі навіювання — сугестії. Навіювання проводять хворому в стані неспання або в гіпнотичному стані


  • Щоб викликати гіпноз, застосовують різні подразники, що діють на зоровий, слуховий або шкірний аналізатор, але найбільш сильним подразником є слово, яке завдяки минулому життєвому досвіду дорослої людини пов'язане з усіма зовнішніми і внутрішніми подразниками, які надходять до півкуль великого мозку.



  • Ефективність гіпнотерапії залежить від ступеня навіюваності пацієнта і глибини розвитку гіпнотичного сну, що, в свою чергу, визначається типом вищої нервової діяльності того, кого гіпнотизують Велике значення мають віра хворого в даний метод і авторитет лікаря, який проводить гіпноз



Показаннями до гіпнозу

  • бути сильний біль при невралгії трійчастого нерва, при новоутвореннях, який не можна зняти анальгетиками,

  • головний біль іншої етіології, фантомний біль.

  • атипові форми бронхіальної астми,

  • приступи стенокардії,

  • гіпертонічна хвороба І і II стадії,

  • неврози,

  • деякі форми шкірних захворювань

  • логоневрози у дітей,

  • нічне нетримання сечі,

  • поганих звичок.

  • алкоголізм і наркоманія,

  • в акушерській і стоматологічній практиці.



Протипоказаннями для гіпнотерапії

  • інфаркт міокарда в гострій стадії,

  • тромбози,

  • інсульт,

  • III стадію гіпертонічної хвороби, гіпертонічний криз,

  • маячні форми психозів,

  • істерію з гіпноманічними пориваннями.

  • Не слід застосовувати гіпноз особам, які мають до нього упередження, бояться його.



Проби на навіювання (гіпнабельність)

  • Пропонують уявити, що пацієнт їсть лимон. Сильне слиновиділення є ознакою високої навіюваності.

  • Пропонують розслабити мускулатуру руки, навіюють, що вона ніби налита свинцем. Чим більший опір при спробі підняти руку – тим більша навіюваність.

  • Пацієнту говорять, що зараз кінчиком вати доторкнуться до його ока, і він не відчує ніякого болю, не буде кліпати, дивлячись на палець лікаря– торкаються до склери. Потім лікар говорить, що дотик буде неприємним, пацієнт не зможе себе стримати, щоб не кліпнути – доторкаються до рогівки.



Методи гіпнотизації

  • Вербальний

  • Варіант з монотонним звуко

  • Фіксації погляду

  • Метод пасів

  • Метод наближення рук

  • Шоковий метод



індивідуальної психотерапії

  • індивідуальної психотерапії

  • групової психотерапії

  • психотерапії пар



Арт-терапія

  • – метод психотерапії, що використовує для лікування і психокорекції художні прийоми і творчість, такі, як малювання, ліплення, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторська майстерність, створення історій тощо.

  • Спектр проблем, при вирішенні яких може бути використана техніка арт-терапії, достатньо широкий: внутрішні та міжособові конфлікти, екзистенціальні і вікові кризи – травми, втрати, стресові розлади, невротичні розлади, психосоматичні розлади; розвиток креативності; розвиток цілісності особи; виявлення особиснісних сенсів через творчість.

  • Арт-терапія ефективно працює як при консультуванні і терапії дорослих, так дітей і підлітків. Метод не має обмежень і протипоказань.





До основних видів арт-терапії відносяться:

  • бібліотерапія,

  • казкотерапія,

  • маскотерапія,

  • драматерапія,

  • робота з глиною,

  • пісочна терапія,

  • музикотерапія,

  • колоротерапія,

  • фототерапія,

  • відеотерапія,

  • орігамі,

  • ігрова терапія,

  • малюнок і інші форми творчого самовираження.



Тілесно-орієнтована психотерапія

  • – область психотерапії, що включає десятки шкіл і напрямів, об’єднаних загальним поглядом на тілесні (фізіологічні) функції як невід’ємну частину цілісної особи нарівні з психічними і енергетичними феноменами.

  • Початок тілесної психотерапії поклали В. Райх, І. Ролф, Ф. Александер, О. Лоуен. Психокорекція наявних психічних, фізіологічних або енергетичних порушень здійснюється за допомогою процедур тілесного контакту і/або використання тілесних функцій (дихання, рух, статична напруга тіла та ін.).



Когнітивна психотерапія

  • – один з напрямків сучасного когнітивно-біхевіорального підходу в психотерапії, розроблений А. Беком, що спирається на положення про визначальну роль пізнавальних процесів (і в першу чергу мислення) у виникненні різного роду психологічних проблем і психічних відхилень (наприклад, депресії).



Екзистенціальна психотерапія

  • – напрямок філософії (С. К’єркегор) і психології (Л. Бінсвангер), який зосереджений не на вивченні проявів психіки людини, а на самому його житті в нерозривному зв’язку зі світом і іншими людьми.

  • При цьому основна увага приділяється базовим елементам існування: любові, смерті, самоті, свободі, відповідальності, вірі і т.ін.

  • Метод допомагає справитися з депресіями, страхами, самотою, залежностями, трудоголізмом, нав’язливими думками і діями, спустошеністю і суїцидальною поведінкою, горем, переживанням втрат і кінцевості існування, кризами і невдачами, нерішучістю і втратою життєвих орієнтирів, втратою відчуття повноти життя і ін.

  • Мета терапії – максимально повноцінне, насичене, осмислене існування.



Психоаналіз

  • – група психологічних теорій і методів, направлених на систематизоване пояснення несвідомих зв’язків через асоціативний процес.

  • Пов’язаний з іменами З. Фрейда, К. Г. Юнга, А. Адлера, Е. Фромма.

  • Фундаментальний предмет психоаналізу – несвідомі мотиви поведінки, що беруть початок в прихованих сексуальних розладах. Вони розкриваються через вільні асоціації, що висловлюються пацієнтом.

  • Мета психоаналізу – звільнити пацієнта від прихованих (несвідомих) механізмів перенесення і опору, тобто, від шаблонів відносин, що залишились та більш непридатні, або таких, що створюють специфічні конфлікти в реалізації бажань та адаптації до суспільства.





Модель особистості:

  • «Воно» - глибиний шар безсвідомих потягів, психічна «самість», керується тільки «принципом задоволення»

  • «Я» (Его) – сфера ссвідомого, посередник між «воно» і зовнішнім світом, узгоджує діятельність «воно» з «принципом реальності» ( необхідністю)

  • «Над-Я (суперего) – совість, критична інстанція, посередник між «воно» і «я», відібражає заповіді, соціальні заборони, владу батьків і авторитетів.







Завдання психоаналізу



















Гештальт-терапія

  • – напрям психотерапії, основні ідеї і методи якого розробив Ф.Перлз.

  • Базова ідея методу заснована на здібності психіки до саморегуляції, на творчому пристосуванні організму до навколишнього середовища і на принципі відповідальності людини за всі свої дії, наміри і очікування.

  • Основна роль терапевта полягає в тому, щоб фокусувати увагу клієнта на усвідомленні того, що відбувається “тут і зараз”, обмеженні спроб інтерпретувати події, увазі до відчуттів-індикаторів потреб, власній відповідальності клієнта як за реалізацію, так і за заборони на реалізацію потреб.



Трансакційний аналіз

  • Це методика особистісного індивідуального та групового зростання, розроблена Еріком Берном.

  • Розглядаються особливості і взаємодії трьох станів Я :Я-дитина, Я-родитель, Я-дорослий.

  • Родитель- авторитарні тенденції індивіда.

  • Дитина – підлегла позиція

  • Дорослий – вміння відстоювати свою власну думку і організувати взаємовідносини з іншими на основі рівноправного партнерства.



Нейро-лінгвістичне програмування

  • Основоположник – Річард Бендлер

  • Мета – моделювання ефективної діяльності особистості

  • Основні принципи:

  • Карта не є територією – те, що ми пізнаєми є всього лиш наше сприймання дійсності.

  • Життя і свідомість є системними процесами – за принципом гомеостазу.



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ



Схожі:

Закон про психотерапію iconЗакон України "Про альтернативні джерела енергії" Закон України "Про альтернативні види палива" Закон України "Про електроенергетику" Закон України "Про енергозбереження"
...
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про освіту» Закон України «Про дошкільну освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» Закон України «Про позашкільну освіту» Закон України "Про доступ до публічної інформації"
Типове положення про відділ освіти районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затверджене постановою...
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про дорожній рух», Закон України «Про пожежну безпеку», Закон України «Про охорону здоров'я», постанова
Кабінету Міністрів України від 22. 03. 2001 №270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого...
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про освіту»; Закон України «Про загальну середню освіту»; Закон України «Про позашкільну освіту»; Закон України «Про дошкільну освіту»; ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»
Указ Президента України від 4 липня 2005 року №1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в...
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про освіту», Закон України «Про дошкільну освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Закон України «Про позашкільну освіту»
Про підсумки вивчення стану роботи районних відділів освіти щодо організації контрольно-аналітичної діяльності
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» Закон України «Про позашкільну освіту» Закон України «Про охорону дитинства»
Створити банк даних кращих діючих моделей учнівського самоврядування, налагодити постійний обмін досвідом
Закон про психотерапію iconЗакон України «Про освіту» Закон України «Про дошкільну освіту» Закон України «Про загальну середню освіту» Закон України «Про позашкільну освіту»
Чітко зазначений принцип послідовності присвоєння категорій 7) і винятки (перемоги на Всеукраїнському рівні, наукові ступені)
Закон про психотерапію iconЗакон України "Про освіту" Закон України "Про освіту" Закон України"Про вищу освіту" Закон України"Про фізичну культуру і спорт"
Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17. 04. 2002 №347
Закон про психотерапію iconЗакон України "Про освіту", Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту", Закон України "Про дошкільну освіту"
Положення про освітній округ (постанова Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010 №777)
Закон про психотерапію iconЗакон України "Про освіту", Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту", Закон України "Про дошкільну освіту"
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 №1392)

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка