Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології


НазваТема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Дата конвертації11.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби

  • Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології

  • Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського

  • підготував доц. Я. М. Несторович


Аутопластична картина хвороби (АКХ)

  • Аутопластична картина хвороби (АКХ)

  • - це суб’єктивне сприймання її хворим.

  • Вона має 4 основні сторони:

  • 1) сенсорну (локальні болі і розлади),

  • 2) емоційну (страх, тривога, депресія, надія, т. емоційні переживання),

  • 3) вольову (зусилля хворого впоратись із недугою, потурбуватись про обстеження і лікування і довести їх до кінця),

  • 4) раціональну і інформативну (знання про хворобу і її оцінка, методи діагностики і лікування).



Зумовленість АКХ:

  • особливості хвороби;

  • обставини, при яких перебігає хвороба;

  • преморбід особистості;

  • соціальне становище хворого;

  • характер і шкала цінностей хворого;

  • ставлення хворого до своєї недуги.



1.Особливості хвороби: гостра, хронічна, лікування консервативне чи оперативне, характер болю і ін.

  • 1.Особливості хвороби: гостра, хронічна, лікування консервативне чи оперативне, характер болю і ін.

  • 2.Обставини, при яких перебігає хвороба.

  • Проблеми і запитання: Хто буде турбуватись про сім’ю? Хто платитиме за ліки? Чи компетентний лікар? І ін.

  • Середовище: вдома чи в чужій країні без страхування і фінансів і ін.

  • Причина хвороби: сам винен чи інші.



3. Преморбід особистості:

  • 3. Преморбід особистості:

  • а) вік (дитина, юність, зрілий чи похилий вік)

  • б) ступінь чутливості до неприємних факторів (болю, шуму, запахів).

  • в) темперамент хворого: емоційні більш сильні до страху, тривоги, більш стримані – розсудливіше ставляться до хвороби.

  • 4. Соціальне становище:

  • Хворий бізнесмен і хворий “бомж” чи малозабезпечена людина.

  • 5. Характер і шкала цінностей.

  • З низьким рівнем відповідальності інколи використовують хворобу для своєї користі (“підробляють” на стороні, бізнес-туризм і ін.)

  • З підвищеним ступенем відповідальності – якнайшвидше “одужати”.

  • “Втеча в хворобу”.



Типи хворих

  • Підозріливі (тривожно-підозріливі)

  • Боягузливі

  • Ліниві

  • Уявні (істеричні)

  • Заглиблені у хворобу (іпохондричні)

  • Активні (Микола Островський)

  • Вередливі (метушливі)

  • Аграванти

  • Симулянти

  • Дисимулянти

  • Адекватні



  • Амбівалентні елементи при переживанні хвороби.

  • Не завжди переживання хвороби має характер безумовно негативного.

  • Приклади: “кардіальний невроз”, “досвідчені лікарняні пацієнти”, система “свекруха – невістка” чи одинокі пацієнти старшого віку.



Особливості психології медпрацівника як хворого

  • Знання про хворобу може бути захистом від спотвореного погляду на хворобу і допомагати при індивідуальній профілактиці, а, з другого боку, викликати більше хвилювань, ніж нефахівця.

  • Лікарі не люблять лікуватись (А.П.Чехов – tbc. – поїздка на Сахалін в 44 роки).

  • Медики, як правило, недооцінюють початкові прояви хвороби (анозогнозія), а пізніше – переоцінка серйозності ознак хвороби.



Лікар знає обмежені можливості медицини.

  • Лікар знає обмежені можливості медицини.

  • Як лікар він був вимушений не говорити правду про невилікованість хвороби.

  • Хворий медик часто схиляється до недосконалої автодіагностики і автотерапії.

  • Медик часто бере на віру так званий “діагноз на ходу”, спочатку лікується, а потім – обстежується.

  • Доручати лікувати медика, який захворів, краще лікарю більш старшого віку.



Різниця між точкою зору лікаря і хворого на захворювання є закономірною і обумовлена їх різною позицією в даній ситуації, різними ролями.









  • Проте, лікар зобов’язаний слідкувати за тим, щоб ці відмінності між точками зору лікаря і хворого не перейшли в більш глибокі і стійкі протиріччя, що поставило б під загрозу взаємовідносини між персоналом і хворим і цим самим перешкоджало б наданню допомоги хворому.



Дякую

  • Дякую

  • за

  • увагу



Внутрішня картина хвороби

  • Внутрішня картина хвороби

  • (продовження)



Психологічні типи реагування на хворобу:

  • У зв’язку з тим, що в патогенезі соматичних захворювань важливу роль відіграє психологічний фактор, знання типів реагування соматично хворих на свій стан можуть бути використані, поряд з специфічним біологічним лікуванням, для психотерапевтичного впливу з метою змінити ставлення хворого до свого стану та оточуючого середовища, що сприятиме не тільки усуненню окремих симптомів хвороби, а й ефективності лікування.



  • Гармонійний – цей тип характеризується правильним, раціональним

  • ставленням до хвороби, прагненням активно сприяти лікуванню, а при несприятливому прогнозі – переключенням уваги на інші справи і інтереси. Найчастіше адекватні і активні хворі.



Тривожно-депресивний – у цих хворих переважає тривога та пригніченість, безперервний неспокій щодо несприятливого перебігу хвороби, побоювання можливих ускладнень. Сумніви в ефективності лікування поєднуються з вимогами знайомства з об’єктивними даними обстеження, постійним пошуком нових засобів лікування, наміром знайти додаткову інформацію про хворобу та методи лікування. Підозріливі (тривожно-підозріливі) хворі.

  • Тривожно-депресивний – у цих хворих переважає тривога та пригніченість, безперервний неспокій щодо несприятливого перебігу хвороби, побоювання можливих ускладнень. Сумніви в ефективності лікування поєднуються з вимогами знайомства з об’єктивними даними обстеження, постійним пошуком нових засобів лікування, наміром знайти додаткову інформацію про хворобу та методи лікування. Підозріливі (тривожно-підозріливі) хворі.



Депресивний – пригніченість супроводжується песимістичними поглядами на можливість виліковування та вираженими депресивними висловлюваннями. Особливого інтересу до обстеження та лікування вони не виявляють, заздалегідь переконані в поганих результатах. Гіпотиміки, боягузливі хворі.

  • Депресивний – пригніченість супроводжується песимістичними поглядами на можливість виліковування та вираженими депресивними висловлюваннями. Особливого інтересу до обстеження та лікування вони не виявляють, заздалегідь переконані в поганих результатах. Гіпотиміки, боягузливі хворі.



Обсесивно-фобічний (нав’язливо-тривожний) – при цьому варіанті тривожна нерішучість більше стосується не реальних, а можливих ускладнень хвороби, а також мало реальних життєвих затруднень, пов’язаних з хворобою. Уявні побоювання хвилюють більше, ніж реальні. Підозріливі (тривожно-підозріливі) хворі.

  • Обсесивно-фобічний (нав’язливо-тривожний) – при цьому варіанті тривожна нерішучість більше стосується не реальних, а можливих ускладнень хвороби, а також мало реальних життєвих затруднень, пов’язаних з хворобою. Уявні побоювання хвилюють більше, ніж реальні. Підозріливі (тривожно-підозріливі) хворі.



Іпохондричний – постійна зосередженість на хворобливих відчуттях, переживання та безперервні розмови про хворобу ведуть до перебільшеного суб’єктивного сприйняття наявних, пошуку мнимих сторонніх хвороб. Бажання лікуватись поєднується з недовірою в його успіх: вимоги обстеження – зі страхом шкідливості діагностичних процедур та інше. Заглиблені в хворобу (іпохондричні) хворі.

  • Іпохондричний – постійна зосередженість на хворобливих відчуттях, переживання та безперервні розмови про хворобу ведуть до перебільшеного суб’єктивного сприйняття наявних, пошуку мнимих сторонніх хвороб. Бажання лікуватись поєднується з недовірою в його успіх: вимоги обстеження – зі страхом шкідливості діагностичних процедур та інше. Заглиблені в хворобу (іпохондричні) хворі.



Неврастенічний – для хворих характерні спалахи дратівливості при болях, стражданнях, нетерпеливість з нездатністю чекати результатів лікування. Хворі з неврозами, зокрема неврастенією.

  • Неврастенічний – для хворих характерні спалахи дратівливості при болях, стражданнях, нетерпеливість з нездатністю чекати результатів лікування. Хворі з неврозами, зокрема неврастенією.



Дисфоричний (гнівливий) – хворі цієї групи відзначаються пригнічено-злісним настроєм з схильністю до спалахів крайньої невдоволеності, вимагають до себе особливої уваги. Скрупульозно виконують призначення, і в той же час з підозрою і недовірою ставляться до нових призначень. Хворі з акцентуацією за епітипом.

  • Дисфоричний (гнівливий) – хворі цієї групи відзначаються пригнічено-злісним настроєм з схильністю до спалахів крайньої невдоволеності, вимагають до себе особливої уваги. Скрупульозно виконують призначення, і в той же час з підозрою і недовірою ставляться до нових призначень. Хворі з акцентуацією за епітипом.



Ейфоричний – підвищений настрій хворих сприяє легковажності в ставленні до хвороби та лікування. Нерідко необгрунтовано вони надіються на те, що «само все обійдеться». Тому порушують режим, навіть якщо це веде до загострення перебігу хвороби. Гіпертиміки, хворі туберкульозом.

  • Ейфоричний – підвищений настрій хворих сприяє легковажності в ставленні до хвороби та лікування. Нерідко необгрунтовано вони надіються на те, що «само все обійдеться». Тому порушують режим, навіть якщо це веде до загострення перебігу хвороби. Гіпертиміки, хворі туберкульозом.



Анозогнозичний – для цих хворих характерне активне відкидання думки про хворобу та про її можливі наслідки. Прояви хвороби оцінюються як «несерйозні відчуття», тому вони нерідко відмовляються від обстеження та лікування, або обмежуються «самолікуванням». Хворі туберкульозом, алкоголізмом.

  • Анозогнозичний – для цих хворих характерне активне відкидання думки про хворобу та про її можливі наслідки. Прояви хвороби оцінюються як «несерйозні відчуття», тому вони нерідко відмовляються від обстеження та лікування, або обмежуються «самолікуванням». Хворі туберкульозом, алкоголізмом.





Зневажливий хворий недооцінює серйозність захворювання, не лікується, не береже себе і у відношенні прогнозу виявляє необгрунтований оптимізм. Гіпертимні, хворі туберкульозом.

  • Зневажливий хворий недооцінює серйозність захворювання, не лікується, не береже себе і у відношенні прогнозу виявляє необгрунтований оптимізм. Гіпертимні, хворі туберкульозом.



Нозофобний хворий надто боїться своєї хвороби, повторно обстежується, міняє лікарів. Він в більшій або меншій мірі розуміє, що його страхи є перебільшені, але не може боротись з ними. Боягузливі хворі.

  • Нозофобний хворий надто боїться своєї хвороби, повторно обстежується, міняє лікарів. Він в більшій або меншій мірі розуміє, що його страхи є перебільшені, але не може боротись з ними. Боягузливі хворі.





Госпіталізм і психічна депривація

  • Ці феномени розвиваються у дорослих і дітей внаслідок тривалого

  • перебування поза сім’єю – в лікарнях, будинках немовляти, тижневих дитячих яслах.



Фактори, що сприяють госпіталізму і психічній депривації:

  • Фактори, що сприяють госпіталізму і психічній депривації:

  • бідний психологічний клімат у середовищі;

  • недостатність уваги до дитини чи хворого;

  • недостатність емоційного прояву з боку обслуговуючого персоналу.

  • Ці чинники викликають у дітей т.зв. психічну депривацію, яка проявляється:

  • психічним регресом: втрачає деякі вже набуті навички (гігієнічні, самостійно одягатись, розмовляють менше і гірше, не вміють гратись).



  • З боку емоцій дитина реагує:

  • депресією, нудьгою і плачем;

  • шумним, злобним протестом, біганиною, пошуками мами;

  • аутизмом, замкнутістю, не “впізнає” маму, яка її відвідує;

  • утилітарне ставлення до факту госпіталізації;

  • отупіння, що має риси моторного регресу: монотонні кивальні рухи, смоктання пальців, неартикулярні звуки.



Госпіталізм частіше буває у людей похилого віку, які тривалий час перебувають на стацлікуванні (туберкульозна чи психіатрична лікарня).

  • Госпіталізм частіше буває у людей похилого віку, які тривалий час перебувають на стацлікуванні (туберкульозна чи психіатрична лікарня).

  • Це приводить до соціальної дезадаптації, втрати здатності до самообслуговування.

  • Госпіталізм є фактором підвищення рівня суїцидності.

  • Лікар повинен психологічно підготувати хворого до виписання і вжити всіх заходів, щодо профілактики психічної депривації у дітей.



Хвороба та сфери психіки



Будь-яка хвороба в тій чи іншій мірі змінює життедіяльність організму, а отже, впливає на фізичний і психічний стан людини.

  • Будь-яка хвороба в тій чи іншій мірі змінює життедіяльність організму, а отже, впливає на фізичний і психічний стан людини.



Хвороба, відчуття та сприймання

  • Хвороба, відчуття та сприймання

  • Змінюється поріг відчуття і вибірковість сприймання.

  • Будь-яка хвороба призводить до загальної астенізації організму. Внаслідок цього поріг відчуття знижується і звичайні подразники стають надсильними (гіперестезія) : яскраве освітлення, шум, запахи, перепади атмосферного тиску, температури та інше

  • При важких станах ( з оглушенням ) виникає гіпестезія і звичайні подразники хворий не буде сприймати.

  • Ураження одних аналізаторів індукує компенсаторну функцію інших : сліпота індукує покращення діяльності слухових, дотикових і кінестетичних аналізаторів; інколи розвивається „шосте відчуття бар’єра”.



Демокріт і Діодор свідомо себе осліпили, щоб не розсіювати свою увагу і поглиблено вивчати сутність явищ. Отже, сенсорна депривація змінює сам процес осмислення.

  • Демокріт і Діодор свідомо себе осліпили, щоб не розсіювати свою увагу і поглиблено вивчати сутність явищ. Отже, сенсорна депривація змінює сам процес осмислення.

  • Зниження слуху нерідко індукує підвищення підозрілості, недовіри, іноді маячення переслідування. Різкий біль у ділянці серця нерідко викликає панічний страх смерті.

  • Між сприйманням, емоціями і хворобою є прямий і зворотній зв’язок.

  • Підвищення артеріального тиску→ головна біль→ страх →підвищення артеріального тиску



Топіка болю не завжди збігається з локалізацією патологічного процесу:

  • Топіка болю не завжди збігається з локалізацією патологічного процесу:

  • аднексит → імітація радикуліту

  • Сприймання фізичного дефекту не завжди адекватно ступеню його

  • небезпеки.

  • Приклади: рубець на обличчі молодої жінки чи дівчини, плоскостопість

  • (неможливість носити модельне взуття), хронічний ларінгіт.



Об’єм уваги зменшується (в нормі від 5 до 9 об’єктів), тому інструкції краще давати у письмовій формі .

  • Об’єм уваги зменшується (в нормі від 5 до 9 об’єктів), тому інструкції краще давати у письмовій формі .

  • В інших випадках загострюється одностороння увага до проявів хвороби і лікування,тому виникає небезпека егогенії і самонавіювання (хвороби „студентів-медиків”).

  • Хворба і пам’ять

  • Виснажлива хвороба послаблює всі процеси пам’яті, тому основні вказівки хворому краще записати.

  • Нерідко вибіркова гіпермнезія (найчастіше на неприємні чи трагічні факти).



Хвороба та мислення,інтелект

  • Хвороба та мислення,інтелект

  • Хворий прагне осмислити сутність захворювання. В пацієнтів художнього типу нерідко виникає афективний стиль мислення (страх, тривога, депресія)

  • Хвороба нерідко викликає відчуття невпевненості: хто буде оплачувати лікування? Хто буде турбуватись за сім’ю? Чи не розпадеться сім’я?

  • Слід спрямувати думки хворого у правильне, корисне русло.

  • Нерідко настирливі і надцінні думки (кардіофобія, канцерофобія).

  • Хвороба змінює зміст та якість мислення, що може впливати на перебіг хвороби: афективне мислення в істероїдних особистостей --- істероформна симптоматика (клубок в горлі, функціональні кардіалгії, істеричні паралічі)



Лікар повинен врахувати рівень інтелекту паціента, рівень медичної обізнаності;

  • Лікар повинен врахувати рівень інтелекту паціента, рівень медичної обізнаності;

  • Недопустимо насміхатись над необізнаністю чи забобонами хворого.

  • Низький рівень інтелекту може негативно впливати на перебіг захворювання (але є і плюс – висока гіпноїдність)



Хвороба і емоційно-вольова сфер

  • Хвороба і емоційно-вольова сфер

  • Здебільшого серйозні недуги викликають у хворого стани тривоги і страху, іноді відчай і паніку.

  • Деякі недуги, навпаки, можуть викликати неадекватні покращення настрою

  • (туберкульоз → гіпоманія, органічне ураження мозку→ морія)

  • Душевні муки, викликані недугою, можуть об‘єктивно значно важче переноситись, ніж сама фізична недуга : суїцидальні наміри і дії (злоякісні захворювання чи ВІЛ-інфекція)



Негативні емоцiї відображаються на функції всіх органів і систем

  • Негативні емоцiї відображаються на функції всіх органів і систем

  • (гіпертонічний криз, тахікардія, аритмія, діарея, спазми сечового і жовчного міхурів та інше)

  • Дуже часто внаслідок астенізації і депресії вольові процеси послаблюються: знижується апетит, сексуальна активність, соціальні контакти.

  • Стенічні емоції, навпаки, пoсилюють вольові процеси і можуть сприяти ефективному лікуванню (при наявності необхідної кількості життєвих резервів)



Хвороба і сфера свідомості

  • Хвороба і сфера свідомості

  • Важкі патологічні процеси можуть викликати якісні і кількісні порушення свідомості.

  • Кількісні (виключення) : знепритомнення, оглушення, сопор, кома (ЧМТ, ендогенні та екзогенні інтоксикації).

  • Якісні (затьмарення) : делірій, аменція, онейроїд, сутінкові стани свідомості та інше.



Самоусвідомлення свого стану, яке грунтується на самоаналізі, осмисленні та емоційно-вольовому відреагуванні на власну хворобу лежать в основі так званої внутрішньої картини хвороби.

  • Самоусвідомлення свого стану, яке грунтується на самоаналізі, осмисленні та емоційно-вольовому відреагуванні на власну хворобу лежать в основі так званої внутрішньої картини хвороби.

  • Відчуття фізичних негараздів і усвідомлення хвороби впливають і на підсвідомі процеси:

  • загострюється інтуїтивне сприймання, невербальні засоби спілкування

  • (поза, міміка, погляд, жести, пантоміміка, щирість або розгубленість лікаря).



Хвороба і особистість хворого

  • Хвороба і особистість хворого

  • Недуга впливає не лише на органи людини, але також на особистість хворого. Одним із постулатів медицини є принцип : „Лікувати не хворобу, а хворого”

  • У людей із слабким (меланхолік) і сильним неврівноваженим (холерик) типами нервової системи легше виникають і важче перебігають захворювання.

  • Навіть дози ліків повинні бути різними для хворих із сильним і слабким типами нервової системи. Так, середні дози седативних і транквілізаторів є високими для меланхоліків і замість седативного ефекту викликають посилення збудження.

  • Холерики схильні бурхливо реагувати на різні неприємності, пов’ язані з хворобою.Флегматики важко пристосовуються до нової обстановки, а тому іх не слід без крайньої потреби переміщувати із палати в палату.



Хвороба і характер: „виразковий” – схильність до більш бурхливих реакцій, настрій похмурий, не можуть щиро радіти приємному; „жовчний” – схильність активно шукати або провокувати конфліктні ситуації.

  • Хвороба і характер: „виразковий” – схильність до більш бурхливих реакцій, настрій похмурий, не можуть щиро радіти приємному; „жовчний” – схильність активно шукати або провокувати конфліктні ситуації.

  • Хронічні захворювання можуть викликати явища психопатизації, хворому стає важко пристосовуватись до прийнятих норм і вимог.

  • Зріла особистість має певний запас „масок”, які зумовлюють характер поведінки у різних ситуаціях. Виражена психопатизація - „маска тигра” (незадоволення і агресивність)

  • Проте переважно хворі та їх родичі при спілкуванні з медиками використовують „маску зайця” (несміливості, нерішучості, полохливості, покірності).



Е. Берн : складовими частинами особистості є три психологічні структури :

  • Е. Берн : складовими частинами особистості є три психологічні структури :

  • „батька”, „дорослого” і „дитини”.

  • При хворобі зростає питома вага “дитини”: примхливість, вередливість, плаксивість, образливість, емоційна лабільність, потреба у підвищеній увазі до себе, егоїзм, егоцентризм і ін.; т. поведінка дитини.

  • У деяких хворих домінування психологічної структури „дорослого” не дає їм можливості розслабитись, свою астенізацію розцінюють як прояв ліні і безволля, а тому через силу виходять на роботу, не лікуються і не відпочивають, чим завдають шкоду своєму здоров’ю.

  • Медики Стародавньої Греції : „Важливішим є не те, що лікуєш, а те, кого лікуєш”



Дякую

  • Дякую

  • за

  • увагу



Схожі:

Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconТема: Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Проблеми І запитання: Хто буде турбуватись про сім’ю? Хто платитиме за ліки? Чи компетентний лікар? І ін
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconТема: Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Проблеми І запитання: Хто буде турбуватись про сім’ю? Хто платитиме за ліки? Чи компетентний лікар? І ін
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconТема: Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Проблеми І запитання: Хто буде турбуватись про сім’ю? Хто платитиме за ліки? Чи компетентний лікар? І ін
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconВчення про індивідуальність. Психологія особистості. Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Темперамент в перекладі з латинської мови означає належне, розмірне змішування. Теорія Гіппократа називається гуморальною (від латинського...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconПсихічне здоров’я Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології тдму
Серед основних причин глобального тягаря хвороб в Україні друге і третє місця після ішемічної хвороби серця, посідають самогубства...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconКафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського
Медична етика охоплює питання взаємовідносин лікаря, м/с із хворими, їх родичами і іншими медичними працівниками, а також певн інорми...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconТема: Основні психічні порушення та психопатологічні прояви Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Клінічно мдп у типових, класичних випадках характеризується наявністю двох зовні протилежних станів, або фаз маніакальної або депресивної,...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconТема: Основні психічні порушення та психопатологічні прояви Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології
Клінічно мдп у типових, класичних випадках характеризується наявністю двох зовні протилежних станів, або фаз маніакальної або депресивної,...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології iconКафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського
В кожному виді психічної діяльності приймають участь не усі психічні процеси, наприклад, безпосереднє сприймання може бути відсутнім...
Тема: Психологія хворого. Внутрішня (аутопластична) картина хвороби Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології icon«Чистий четвер» «Чистий четвер»
Гуртожиток №3 стом фак. (1 тиждень каф нервових хвороб; 2 тиждень каф топанатомії; 3 тижд кафедра оториноларингології; 4 тижд кафедра...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка