Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст


НазваЗародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст
Дата конвертації14.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Зародження вітчизняної медицини і фармації.

  • Історія медицини і фармації України IX – XII ст.


Медицина Скіфії.

  • Вiдкриття трипiльської цивiлiзацiї, яка досягла свого розквiту за 3 тис. р. до н.е., засвiдчує, що нашi предки знали про лiкувальнi властивостi деяких рослин i використовували їх при лiкуваннi багатьох захворюваннях. Подальший розвиток лiкознавства досягнуто пiд час скiфської i черняховської культури. Слов’яни з давнiх часiв мали поселення бiля Дiпра, Днiстра i iнш. Серед древнiх народiв, якi населяли степовi пiвденнi землi i з якими нашi предки мали вiдносини, найбiльшу пам’ять про себе залишили скiфи.



Скiфи в УII ст. до н.е. населяли Крим i територiю мiж Днiпром i Дунаєм. Вони поряд з вирощуванням землеробних культур (просо, пшениця, цибуля та iнш.) вже тодi вирощували трави.

  • Скiфи в УII ст. до н.е. населяли Крим i територiю мiж Днiпром i Дунаєм. Вони поряд з вирощуванням землеробних культур (просо, пшениця, цибуля та iнш.) вже тодi вирощували трави.

  • Скiфи, як i будь-який народ, мали певнi знання у вiдношеннi лiкування рiзних хворiб i пошкоджень. Так, пiд час розкопок Чортомлинського кургану (бiля Нiкополя Днiпропетровської обл.) знайденi золотi вази iз зображенням скiфiв, якi надають лiкарську допомогу (перев’язка кiнцiвок, видалення зуба)



Рис. 1 Ваза із зображенням видалення зуба у скіфів



Рис. 2 Фрагмент надання медичної допомоги у скіфів



В своїх працях «батько ботанiки» Феофраст (370-285 р.р. до н.е.) згадує про «солодкий скiфський корiнь», про полин i отруйну речовину аконiт. Про «солодкий корiнь» згадує також Плiнiй i Дiоскорид. Ця загадкова рослина - сучасна солодка гола. Вже в тi часи знали про її вiдхаркуючi властивостi, застосовуючи при кашлi, застудних захворюваннях; сiк змiшували з медом i прикладали до наривiв. Взагалi солодку скiфи дуже цiнували. Кочуючи степами, воїни цiєю рослиною вгамовували спрагу на протязi 12 днiв.

  • В своїх працях «батько ботанiки» Феофраст (370-285 р.р. до н.е.) згадує про «солодкий скiфський корiнь», про полин i отруйну речовину аконiт. Про «солодкий корiнь» згадує також Плiнiй i Дiоскорид. Ця загадкова рослина - сучасна солодка гола. Вже в тi часи знали про її вiдхаркуючi властивостi, застосовуючи при кашлi, застудних захворюваннях; сiк змiшували з медом i прикладали до наривiв. Взагалi солодку скiфи дуже цiнували. Кочуючи степами, воїни цiєю рослиною вгамовували спрагу на протязi 12 днiв.



Широке застосування в скіфській медицині мали також засоби тваринного походження (боброва струмина, жири, мозок). Скіфській медицині були відомі „панти”, цінний медичний товар з висушених рогів молодого плямистого оленя.

  • Широке застосування в скіфській медицині мали також засоби тваринного походження (боброва струмина, жири, мозок). Скіфській медицині були відомі „панти”, цінний медичний товар з висушених рогів молодого плямистого оленя.

  • Щодо санітарно – гігієнічних заходів скіфського населення, то тут необхідно підкреслити особливе значення парової „скіфської лазні”.



Вiдомий грецький письменник Плутарх (46-120 р.р. н.е.) згадує, що за течiєю рiки Танаiс (Дон) зустрiчається рослина алiнда, яка своїм листям нагадує капусту.

  • Вiдомий грецький письменник Плутарх (46-120 р.р. н.е.) згадує, що за течiєю рiки Танаiс (Дон) зустрiчається рослина алiнда, яка своїм листям нагадує капусту.

  • Скiфи i сармати використовували сiк цiєї рослини для натирання поверхнi тiла, що охороняло їх від холоду i застуди. В скiфiв конопляний сiк, екстракт кореня мандрагори, опiй слугували анестезуючими засобами при хірургiчних втручаннях. Скiфськi жiнки, за свiдченням Геродота, вмiли виготовляти косметично-гiгiєнiчнi мазi для шкiри. Вони «труть до шорсткого каменю кипарисове, кедрове i лавандове дерево, пiдливаючи до них воду».



Розвиток медицини і фармації Київської Русі.

  • Пiд час князiвства Володимира Св’ятославовича (978-1015 р.р.) Київська Русь пiднялась до рiвня передових держав Європи. В мiстах серед представникiв рiзних професiй знаходились особи, якi займалися лiкувальною справою. Окремi з них спецiалiзувались на лiкуваннi ран, переломiв, лiкуваннi очей та iнш. За грецьким звичаєм при монастирях i великих церквах в першу чергу при Києво-Печерському монастирi створюються мiсця для хворих i iнвалiдiв.



Серед ченцiв видiлились особи, якi спецiально присв’ятили себе турботi про хворих i їх лiкуванню. Серед них лiкар Агапiт.

  • Серед ченцiв видiлились особи, якi спецiально присв’ятили себе турботi про хворих i їх лiкуванню. Серед них лiкар Агапiт.

  • Широко використовувались працi Галена i Гiппократа. Серед тодiшнiх праць особливе мiсце займає «Iзбiрник Св’ятослава», який переписаний спецiально для сина Ярослава Мудрого - Св’ятослава. В «Iзбiрнику» даються поради як лкувати хвороби, наводиться перелiк лiкарських засобiв.



Рис. 3 Ярослав мудрий



Трактат Євпраксії про „Мазі”

  • Історія Євпраксії така. Із дитинства вона цікавилась секретами народної медицини, вивчала властивості цілющих рослин та мазей.

  • Ставши дорослою вона почала лікувати бідних людей.

  • Стан медицини в Київськiй Русi добре показано в роботi Евпраксiї Київської (Зої) - внучки Володимира Мономаха, яка написана нею у Вiзантiї (початок ХII ст.)- трактат „Мазі”.





Цей трактат складається із 5 частин. У першій частині – загальний огляд уявлень про гігієну. У другій – поради щодо дотримання гігієни шлюбу, під час вагітності та догляду за дитиною. В третій частині – положення про гігієну харчування. В четвертій – інформація про зовнішні захворювання та рецепти лікування зубних та шкірних хвороб. В п’ятій частині – серцеві та шлункові захворювання та поради з їх профілактики.

  • Цей трактат складається із 5 частин. У першій частині – загальний огляд уявлень про гігієну. У другій – поради щодо дотримання гігієни шлюбу, під час вагітності та догляду за дитиною. В третій частині – положення про гігієну харчування. В четвертій – інформація про зовнішні захворювання та рецепти лікування зубних та шкірних хвороб. В п’ятій частині – серцеві та шлункові захворювання та поради з їх профілактики.



В ХУ ст. розпочалася пiдготовка вчених лiкарiв у Польщi в Кракiвському унiверситетi. Пiзнiше лiкарiв готувили в Замойськiй академiї (Польща). Окремi випускники академiї стали знаменитими. Серед них - Юрiй Дрогобич-Кагермак (1450-1494 р.р.) отримав ступiнь бакалавра, магiстра, потiм поступив в Болонський унiверситет. В 1478 р. вiн отримує звання доктора фiлософiї, в 1482 р. - доктора медицини. Два роки вiн обирався ректором Болонського унiверситету. Вiн перший iз наших спiввiтчизникiв в 1483 р. видав книгу «Прогностична оцiнка поточного 1483 р. магiстра Юрiя Дрогобича iз Руси, доктора фiлософiї i медицини Болонського унiверситету щасливо виконана».

  • В ХУ ст. розпочалася пiдготовка вчених лiкарiв у Польщi в Кракiвському унiверситетi. Пiзнiше лiкарiв готувили в Замойськiй академiї (Польща). Окремi випускники академiї стали знаменитими. Серед них - Юрiй Дрогобич-Кагермак (1450-1494 р.р.) отримав ступiнь бакалавра, магiстра, потiм поступив в Болонський унiверситет. В 1478 р. вiн отримує звання доктора фiлософiї, в 1482 р. - доктора медицини. Два роки вiн обирався ректором Болонського унiверситету. Вiн перший iз наших спiввiтчизникiв в 1483 р. видав книгу «Прогностична оцiнка поточного 1483 р. магiстра Юрiя Дрогобича iз Руси, доктора фiлософiї i медицини Болонського унiверситету щасливо виконана».



В старовинну лiкарi одночасно були аптекарами. Роздiлення медицини i фармацiї пройшло тодi, коли виготовлення лiкiв суттєво ускладнилось i вимагало спецiальних знань. Першi згадування про аптекарiв-спецiалiстiв вiдносяться до ХУ ст., однак про їх дiяльнiсть вiдомостi не збереглися.

  • В старовинну лiкарi одночасно були аптекарами. Роздiлення медицини i фармацiї пройшло тодi, коли виготовлення лiкiв суттєво ускладнилось i вимагало спецiальних знань. Першi згадування про аптекарiв-спецiалiстiв вiдносяться до ХУ ст., однак про їх дiяльнiсть вiдомостi не збереглися.

  • В ХI ст. зруйнований внаслiдок постiйних нападiв орд Київ на деякий час губить ведучу роль в культурному життi українських земель. Таким мiстом стає Львiв.



Вже в 1337 р. в мiських актах Львова знаходяться вiдомостi про створення в мiстi госпiталю для хворих i бiдних. Перший запис про аптеку датований 1445 роком.

  • Вже в 1337 р. в мiських актах Львова знаходяться вiдомостi про створення в мiстi госпiталю для хворих i бiдних. Перший запис про аптеку датований 1445 роком.

  • Досвід спостереження за хворими, відомості про лікувальні трави, лікарських речовинах природного походження передавалися з покоління в покоління ще з часів Київської Русі. У ті давні часи на базарах, в «зелених рядах» знахарі продавали лікарські трави, настої, амулети, надавали медичну допомогу, давали поради і. передбачали майбутнє.



Широко були відомі порошки — «порохи», мазі — «масти», «мазуни», настої і відвари — «пиття», «зілля». Лікарі готували «горошки» — пігулки, які потрібно було класти під язик, призначали ванни з лікувальних трав. Лікарські препарати зберігали в спеціальних льохах, які вважаються прообразом аптек. Більшість ліків радили приймати « натще серці» — натщесерце, рідко — «всить», два-три рази на день — «ранку», «в дні», «вечері».

  • Широко були відомі порошки — «порохи», мазі — «масти», «мазуни», настої і відвари — «пиття», «зілля». Лікарі готували «горошки» — пігулки, які потрібно було класти під язик, призначали ванни з лікувальних трав. Лікарські препарати зберігали в спеціальних льохах, які вважаються прообразом аптек. Більшість ліків радили приймати « натще серці» — натщесерце, рідко — «всить», два-три рази на день — «ранку», «в дні», «вечері».



Зазвичай курс лікування складав 40 днів і навіть «на дву месяци». Проте аптек в сучасному розумінні цього слова в Київській Русі не було, на відміну від Західної Європи. Тільки у XIIIст., у Львові (1270), при храмі Іоанна Хрестителя був відкритий притулок і перша аптека, яка проіснувала до 1480  р.

  • Зазвичай курс лікування складав 40 днів і навіть «на дву месяци». Проте аптек в сучасному розумінні цього слова в Київській Русі не було, на відміну від Західної Європи. Тільки у XIIIст., у Львові (1270), при храмі Іоанна Хрестителя був відкритий притулок і перша аптека, яка проіснувала до 1480  р.



З історії відомо, що в XI в. серед ченців Києво-печерського монастиря були лікарі. У лікарні, яка була відкрита при монастирі, надавали хірургічну, терапевтичну і психоневрологічну допомогу. Ченці Києво-печерського монастиря, отримавши досвід лікування, йшли на сусідні землі, засновували нові монастирі, тим самим сприяючи розповсюдженню медичних знань.

  • З історії відомо, що в XI в. серед ченців Києво-печерського монастиря були лікарі. У лікарні, яка була відкрита при монастирі, надавали хірургічну, терапевтичну і психоневрологічну допомогу. Ченці Києво-печерського монастиря, отримавши досвід лікування, йшли на сусідні землі, засновували нові монастирі, тим самим сприяючи розповсюдженню медичних знань.

  • Так виникла монастирська медицина.



Основними конкурентами монастирських лікарів у той час були цирульники, що належали до міської знаті. Їх послуги були недоступні малозабезпеченим.

  • Основними конкурентами монастирських лікарів у той час були цирульники, що належали до міської знаті. Їх послуги були недоступні малозабезпеченим.

  • Широкого поширення набула народна медицина, але цих знань було явно недостатньо, щоб протистояти інфекційним захворюванням того часу, так званим морам (1348, 1362, 1365 рр.).



У 1490 р. в Львові відкрилася одна з перших офіційних публічних аптек загального користування. Раніше аптеки задовольняли потреби монастирів в лікарських засобах.

  • У 1490 р. в Львові відкрилася одна з перших офіційних публічних аптек загального користування. Раніше аптеки задовольняли потреби монастирів в лікарських засобах.



Для приготування ліків використовували примітивні пристосування і посуд: олов'яні глеки, казани для плавлення воску, мідні ступки, сковорідки, шпателі і т.п. Аптекарі виготовляли також торти, марципани, лікер. Аптека того часу більше нагадувала кондитерську, чим медична установа.

  • Для приготування ліків використовували примітивні пристосування і посуд: олов'яні глеки, казани для плавлення воску, мідні ступки, сковорідки, шпателі і т.п. Аптекарі виготовляли також торти, марципани, лікер. Аптека того часу більше нагадувала кондитерську, чим медична установа.





Дякую

  • за увагу!



Схожі:

Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconІсторія розвитку медицини і фармації України 20 ст
Очевидно, що найбільший прогрес у розвитку фармації на той час був досягнутий у серці українських земель Російської імперії центрі...
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconІсторія медицини І фармації вступ до спеціальності
...
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconДисципліни, які вивчаються на фармацевтичному факультеті, діляться на загальноосвітні, профільні іі спеціальні
Вступ до спеціальності. Медицина І фармація античних часів, раннього І пізнього середньовіччя. Розвиток світової медицини І фармації...
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconЗміст медицини і історії медицини Зміст медицини і історії медицини
Материальні умови життя людей та їх вплив на виникнення і розвиток медицины первіснообщинного ладу
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconЗміст медицини і історії медицини Зміст медицини і історії медицини
Материальні умови життя людей та їх вплив на виникнення і розвиток медицины первіснообщинного ладу
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconВступ в історію медицини. Медицина первісного суспільства Доц. Пришляк А. М. План Зміст медицини і історії медицини
Материальні умови життя людей та їх вплив на виникнення і розвиток медицины первіснообщинного ладу
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconВступ в історію медицини. Медицина первісних часів
Оскільки розвиток медицини залежить від рівня розвитку продуктивних сил та характеру виробничих відносин, то в основу викладу загальної...
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconІсторія медицини регіону та навчального закладу Фільм

Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconЧотири дисципліни є спеціальними: фармакогнозія, фармацевтична хімія, технологія ліків, а також організація І економіка фармації (оеф)
До загальноосвітних відносяться дисципліни історія України, філософія, основи економічних теорій, вища математика, біофізика, інформаційні...
Зародження вітчизняної медицини І фармації. Історія медицини І фармації України IX – XII ст iconПлан Зміст медицини і історії медицини Аргументація необхідності знань історії медицині для лікаря
Материальні умови життя людей та їх вплив на виникнення і розвиток медицины первіснообщинного ладу

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка