Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств


НазваЛекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств
Дата конвертації19.05.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція на тему:

  • ЗБУТОВА ПОЛІТИКА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

  • СИСТЕМА МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ


1. Фармацевтична сутність понять „збут”, „збутова діяльність”, „збутова політика”.

  • Збут – це діяльність фармфірм із реалізації ЛЗ і ВМП.

  • Збутова діяльність – сукупність заходів фарм фірми із реалізації ЛЗ і ВМП.

  • Збутова політика — це діяльність фірми, спрямована на планування, реалізацію і контроль руху товару для задоволення попиту споживачів і отримання для себе прибутку. Процес організації раціональної системи збуту складається з кількох етапів.



2. Вивчення цілей і розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту лікарських засобів.

  • Цілями збутової політики підприємства є:

  • проникнення на нові сеґменти фармацевтичного ринку,

  • розширення охоплення різних регіонів,

  • збільшення частки ринку, обсягу продаж, прибутку тощо.



Розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту.

  • Канали розподілу (збуту) - це сукупність фірм чи окремих осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і перебирають на себе або сприяють переданню права власності на товари на шляху їх просування від виробника до споживача.



Необхідність посередництва на фармацевтичному ринку пояснюється також неможливістю прямого співробітництва значної частини аптек і лікувально-профілактичних закладів із виробниками, оскільки:

  • мінімальна сума контракту і партії поставки настільки великі, що через нестачу обігових коштів неможливо закупити необхідний товар;

  • закупівля може спричинити затоварювання медикаментами того або іншого виробника, котрий, як звичайно, має вузький асортимент;

  • витрати на доставку товару за умов самовивезення збільшують суму матеріальних витрат покупця.



Усі учасники каналів розподілу виконують принаймні одну з наведених далі функцій:

  • збирання інформації для маркетингових досліджень;

  • розповсюдження позитивної інформації про товар (участь у комунікаційному процесі);

  • встановлення і підтримання зв'язків із потенційними споживачами;

  • пристосування товару до вимог споживача, а саме - сортування, пакування тощо;

  • формування товарного асортименту;

  • проведення ділових переговорів із споживачами стосовно рівня цін та інших умов перед укладанням угод на поставку;

  • організація товарного руху: транспортування і складування товару;

  • часткове чи повне фінансування витрат на функціонування каналу;

  • кредитування;

  • прийняття на себе ризиків (часткове чи повне) від функціонування

  • каналу і збуту товару.



4. Довжина і ширина каналів розподілу лікарських засобів.

  • Довжину каналу збуту визначає кількість посередників, через яких товар проходить на шляху від виробника до споживача.

  • Рівень каналу збуту - будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо просування товару до споживача.

  • Канал нульового рівня, або канал прямого маркетингу, складається з виробника, який продає свій товар безпосередньо споживачам (через відділ збуту, збутові філії, мережу фірмових аптек тощо).

  • В однорівневому каналі діє один посередник. На фармацевтичному ринку таким посередником виступає аптека.

  • Дворівневий канал складається з двох посередників: гуртової фірми й аптеки чи лікувально-профілактичного закладу.

  • Існують канали з більшою кількістю рівнів, наприклад, трирівневий, в якому до вже згаданих посередників додаються ще підприємства дрібного гурту, що купують товари в потужних гуртовиків і перепродають їх аптекам.



Ширину каналу розподілу, або метод збуту, визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Існує три підходи до розв'язання цієї проблеми.

  • При ексклюзивному розподілі фірма різко обмежує кількість посередників у географічному регіоні, використовує один чи два таких посередники в конкретному торговому регіоні, яким надає виняткове право реалізувати свій товар.

  • При інтенсивному розподілі фірма використовує численних посередників, її цілі - охоплення широкого ринку збуту, отримання високих прибутків через масову реалізацію і зручність місця придбання товару для споживача.

  • При селективному розподілі фірма відбирає кращих посередників із тих, які готові надати свої послуги. Вона намагається поєднувати контроль над каналом, престижний образ із достатнім обсягом продажу і прибутком.



Маркетингові фармацевтичні системи.

  • Вертикальні маркетингові системи (ВМС).

  • Кожен учасник традиційного каналу являє собою окреме підприємство, яке прагне забезпечити собі максимальний прибуток, навіть якщо при тому знизиться прибутковість інших членів каналу і ефективність системи розподілу загалом.

  • ВМС складаються з виробника, гуртових і роздрібних торговців, котрі співпрацюють як єдина система.

  • Якщо всі ланки розподілу є власністю одного її члена - це корпоративні ВМС. Найчастіше - це виробник.

  • Договірні ВМС складаються з незалежних фірм, що пов'язані договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення кращих комерційних результатів.



Горизонтальні маркетингові системи (ГМС).

  • Вони виникають при об'єднанні двох або більше підприємств (тільки виробників або тільки посередників), які спрямовують свої зусилля на ефективне використання маркетингових можливостей.

  • Багатоканальні маркетингові системи (БМС) створюють для повнішого охоплення різних ринків.



Вибір оптимального каналу розподілу лікарських засобів.

  • Прямі канали розподілу (канали нульового рівня) найчастіше використовують фірми, які хочуть контролювати всю свою маркетингову програму і мати тісні контакти із споживачами на обмежених цільових ринках.

  • Непрямі капали розподілу, що передбачають участь торговельних посередників, які звичайно, вибирають фірми, котрі прагнуть розширити свої ринки й обсяги збуту. При тому вони згодні відмовитися від багатьох збутових функцій, але, відповідно, і від певної частки контролю над каналами збуту і контактів із споживачами.



Ефективність функціонування каналу визначають щонайменше показниками:

  • періодом часу, за який товар проходить шлях від виробника до споживача (швидкістю товарного руху);

  • витратами на реалізацію (у розрахунку на одиницю товару) і наявністю можливостей їх зниження;

  • обсягом реалізації продукції за одиницю часу (швидкістю збуту товару).



При виборі каналу розподілу й визначенні його довжини та ширини належить ураховувати такі основні фактори:

  • споживачів (їх кількість, концентрацію, частоту здійснення покупок, розмір середньої покупки);

  • товар (його вартість, новизну, властивості, термін зберігання);

  • конкурентів (їх кількість, асортимент товарів, методи збуту продукції).

  • ринок (місткість, насиченість, перспективи);

  • можливості фірми (фінансове становище, конкурентоспроможність).



Критеріями, які варто враховувати при виборі посередників, можуть бути:

  • принципи ринкової поведінки посередника, його репутація;

  • досвід роботи на ринку;

  • сегмент ринку, що його займає посередник;

  • характер спеціалізації (наявність регіональних філій, роздрібної мережі ;

  • кваліфікація персоналу;

  • надійність і добросовісність посередника;

  • стан матеріально-технічної бази;

  • фінансове становище (платоспроможність, джерела фінансування і залежність від кредитних ресурсів).

  • Іноземні фармацевтичні виробники через свої представництва широко використовують аудиторську перевірку якості роботи можливих посередників. Ґрунтуючись на результатах перевірки, приймають рішення про можливість співпраці.



Організація контролю за каналом розподілу лікарських засобів.

  • обсяг реалізації товару;

  • витрати фірми на організацію роботи конкретного каналу збуту;

  • вчасність розрахунку посередника за товар;

  • періодичність замовлення посередником нових партій товару;

  • імідж посередника в його регіоні.



Стратегії розподілу лікарських засобів:

  • Пряма стратегія полягає у тому, що лікарські засоби від виробника відразу потрапляють до кінцевого споживача.

  • Структура прямих каналів збуту охоплює такі підрозділи фармацевтичного виробника: відділ збуту, регіональні філіали, представництва, фірмові аптеки.

  • Відділ збуту, розміщений, як звичайно, на виробничих площах головного підприємства, збуває лікарські засоби безпосередньо організаціям-споживачам (лікувально-профілактичним закладам).



  • Регіональні філіали (збутові філіали, регіональні відділення) організовують у нас виробники (наприклад, ФФ „Дарниця") за наявності власних чи орендованих товарних складів у регіонах для приближения свого товару до потенційних споживачів. За кордоном їх називають філіалами щодо продаж або „дистриб'юторними центрами".

  • Представництва підприємств фізичних операцій з товаром не проводять і часто навіть не мають лікарських засобів, за винятком зразків для виставок, доклінічних досліджень і клінічних випробувань, поглибленого клінічного вивчення. Основне завдання - встановлення контактів із гуртовими фірмами, лікувально-профілактичними закладами, аптеками, рекламно-інформаційна діяльність, маркетингові дослідження тощо.



  • Фірмові аптеки підвищують доступність лікарських засобів конкретного виробника до кінцевого споживача, особливо населення, унаслідок нижчих цін на ці ліки порівняно з аптеками інших фірм.



Ешелонована стратегія розподілу

  • Ешелонована стратегія розподілу є багаторівневою і представляє використання непрямих каналів розподілу, тобто лікарські засоби від виробника до споживача потрапляють за участю як мінімум одного посередника (гуртового чи роздрібного).

  • Незалежними називають посередників (трейдери), які здійснюють перепродаж товарів за свій рахунок, мають право власності на товар і перебирають на себе ризик подальшої його реалізації.



  • Дистриб'ютором є посередник, якому надані виняткові або переважальні права на закупку і перепродаж лікарських засобів у межах обумовленої з контрагентом території чи ринку.

  • Наприклад, СП „Гедеон Ріхтер - Укрфарм" (м. Київ) є дистриб'ютором угорського хімічного заводу „Гедеон Ріхтер”



  • Ділером є посередник, який перепродує товар часто від свого імені і за свій рахунок. Вони є самостійними юридичними особами з різною формою власності, взаємостосунки з ними підтримуються на основі взаємовигідної економічної співпраці.

  • Джобер це посередник, який перепродує лікарські засоби, куплені у фірми-імпортера.



  • Під агентом розуміють посередника, який іноді виступає постійним представником фірми в певному регіоні, має обмежені права на ведення переговорів і оформлення угод щодо продажу.

  • Його основне завдання пошук можливого покупця. Здійснює свою діяльність за певну винагороду, як сторона контракту не виступає і не закуповує товар за свій рахунок.

  • Брокер - посередник, котрий укладає угоди, як звичайно, за дорученням і за рахунок клієнта, а також має можливість діяти і від свого імені, але за рахунок довіреної особи. Отримує певну винагороду (брокеридж) за погодженням сторін.



  • Комісіонер - посередник, який продає і купує лікарські засоби від свого імені, але за рахунок і за дорученням клієнта (комітента) за обумовлену винагороду (комісію), діє тільки в межах наданих йому повноважень.

  • Консигнатор - посередник, який за дорученням виробника чи іншого посередника (консигнанта) організовує комісійну торгівлю з власного складу у визначеному консигнантом регіоні і за погодженою з ним ціною. При тому консигнант залишається власником товару до надходження коштів на його оплату. Лікарські засоби, не реалізовані за час дії угоди консигнації, повертають власникові.



  • Роздрібні посередники здійснюють просування товарів безпосередньо як організаціям-споживачам (закладам охорони здоров'я), так і індивідуальним споживачам (хворим та їх рідним).

  • До роздрібних посередників належать:

  • аптеки та їх структурні підрозділи (аптечні пункти, аптечні кіоски);

  • сільські фельдшерсько-акушерські пункти за наявності дозволу районної держадміністрації та угоди з аптекою про співпрацю.



Гнучка стратегія розподілу

  • Гнучка стратегія розподілу передбачає доведення лікарських засобів до споживачів як за участі структурних підрозділів фірм-виробників, так і за участі посередників. Вона являє собою комбінований варіант розподілу товару.



  • Логiстика у фармацiї - це процес управлiння матерiальним, фiнансовим та кадровим потоками, а також необхiдними iнформацiйними потоковим процесом для прискорення фiзичного розподiлу i мiнiмiзацiї загальних витрат при здiйсненні процесу постачання, виробництва i збуту лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення з метою задоволення потреб споживачiв.



Через логiстичний ланцюг проходить:

  • Вантаж — необхідний товар.

  • Якість — необхідної якості.

  • Кількість — у необхідній кількості.

  • Час — має бути доставлений в необхідний час.

  • Місце — у необхідне місце.

  • Витрати — з мінімальними витратами.



  • Матерiальними потоком у фармацевтичнiй галузi є сукупнiсть сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення, що рухаються вiд простачальникiв через виробничi i посередницькi фармацевтичнi фiрми до споживачiв, а також виробничi i споживчi вiдходи, що виникають у процесi руху.

  • Нематерiальнi потоки являють собою сукупнiсть iнформацiйного, фiнансового i кадрового потокiв. Фiнансовий потiк пов’язаний з грошовою винагородою членiв каналу розподiлу за наданi послуги, а також з мобiлiзацiєю ресурсiв i формування фiнансового забезпечення. Кадровий потiк включає набiр працiвникiв, їх пiдготовку. Iнформацiйний потiк вiдповiдає матерiальному, фiнансовому та кадровим потокам.



У структурi фармацевтичної логiстики можна видiлити

  • Закупiвельна логiстика - забезпечення заготiвлi сировини вiдповiдно до програми виробництва (термiну, кiлькостi, якостi, асортименту) з мiнiмальними витратами. Для аптечних складiв, аптек - забезпечення замовлення лiкарських засобiв вiдповiдно до програми збутової дiяльностi (термiну, кiлькостi, якостi, асортименту) з мiнiмальними затратами.

  • Виробнича логістика - органiзацiя у вiдповiдностi iз замовленням безперервного технологiчного процесу при одночаснiй мiнiмiзацiї наявностi лiкiв у процесi виготовлення та витрат на фармацевтичне виробництво.



  • Збутова логістика - управлiння усiма функцiональними пiдсистемами фармацевтичного пiдприємства, пов’язана з потоком лiкарських засобiв вiд виробника до споживача i необхiдними каналами розподiлу, маючи при цьому на метi оптимiзацiю збутової дiяльностi на основi максимiзацiї корисностi для клiєнтiв при мiнiмiзацiї загальних витрат на складування лiкiв, їх пакування, управлiння запасами, вантажно-розвантажувальними роботами, транспортування тощо.



Допомiжнi складовi фармацевтичної логiстики

  • Транспортна - надання необхiдних транспортних послуг за умови зменшення потреби у транспортi й мiнiмiзацiї витрат i ресурсiв i часу.

  • Складська - процеси й операцiї, безпосередньо пов’язанi з переробкою та оформленням вантажiв i координацiєю зi службами закупiвлi й продажу, розрахунок оптимальної кiлькостi складiв та мiсць їх розташування, систем i засобiв складування, зберiгання i контролювання запасiв лiкарських засобiв.

  • Поводження з вiдходами - управлiння потоками виробничих та споживчих вiдходiв фармацевтичної галузi вiд моменту їх виникнення до прийняття з погляду економiчної доцiльностi та екологiчної безпеки утилiзацiї та видалення (захоронення), разом з необхiдними для цього iнформацiйними потоками.



  • Iнформацiйна - управлiння iнформацiйним потоком на пiдприємствi та в його оточеннi з метою використання iнформацiї для регулювання економiчних потокiв.

  • Фiнансова - управлiння й рацiоналiзацiя фiнансових потокiв фармацевтичного пiдприєства на всiх етапах руху грошових засобiв

  • Кадрова - управлiння трудовими потоками з метою оптимiзацiї соцiально-економiчної ефективностi використання трудових ресурсiв фармацевтичного пiдприємства на пiдставi формування вiдповiдної системи, спрямованої на одержання додаткового ефекут вiд рацiонапльної взаємодiї кадрових функцiй (набору кадрiв, їх пiдготовки, розмiщення, перепiдготовку тощо).



Система маркетингових комунiкацiй - це будь-яка дiяльнiсть фармацевтичного підприємства, спрямована на iнформуванння, переконання та нагадування споживачам про свої препарати, стимулювання їх збуту i створення позитивного iмiджу підприємства в очах громадськості.

  • Головні цiлi маркетингових комунiкацiй:

  • формування попиту;

  • стимулювання збуту



Маркетингові комунікації — це сукупність сигналів, що виходять від підприємства на адресу різноманітних аудиторій: посередників, конкурентів, споживачів, постачальників, акціонерів, органів державного управління, власного персоналу.



Реклама - це будь-яка платна не особистісна форма розповсюдження інформації про фірму та її лікарські засоби.

  • Її унікальними характеристиками є:

  • експресивний характер, можливість ефектно представити лікарський засіб, саму фармацевтичну фірму;

  • масове охоплення аудиторії;

  • можливість багаторазового звернення, здатність до вмовляння, переконування;

  • знеособленість (порівняно з персональним продажем реклама здатна лише на монолог (за винятком електронної „дірект мейл")



Основні завдання реклами:

  • інформування споживачів (переважно на етапі виведення товару на ринок);

  • створення переконання споживачів у властивостях товару фірми (найбільшої ваги набувають на етапі зростання);

  • нагадування про товар (доцільне на етапі зрілості);

  • формування іміджу (корпоративна реклама).



„Паблік рілейшнз" (дослівно „взаємини з громадськістю") - діяльність, спрямована на формування позитивного іміджу фірми, доброзичливого ставлення до неї та її ліків.

  • Особливістю цієї складової системи просування ліків є:

  • висока достовірність інформації в очах споживачів, оскільки її подають у вигляді новини, а не рекламного оголошення;

  • широке охоплення аудиторії;

  • довготривалий ефект від „паблік рілейшнз";

  • зміст інформації фармацевтична фірма не завжди контролює;

  • найчастіше виступає доповненням до реклами.



Функції ПР – діяльності:

  • інформаційна - повідомлення про діяльність фармацевтичного підприємства, його можливості, товари;

  • престижна - створення сприятливого враження про фірму, її товари;

  • бар'єрна - утруднення конкурентам рекламування своїх товарів, проникнення на ринки підприємства (не порушуючи закону про недобросовісну конкуренцію);

  • передрекламна - створення умов і ситуацій, які полегшують рекламування товарів фірми;

  • нагадувальна - популяризування товарних марок підприємства, інших елементів фірмового стилю.



Завдання ПР - дiяльностi:

  • Усередині фармацевтичної фiрми:

  • дослiдження суспiльної думки в колективi i встановлення атмосфери спiпрацi

  • профiлактика конфлiктiв

  • формування iмiджмейкiнгу

  • Поза фармацевтичною фiрмою:

  • вивчення суспiльної думки, розкручування бренду

  • органiзацiя ефективних комунiкацiй з цiльовими аудиторiями

  • створення довiрливих контактiв iз ЗМI

  • формування iмiджу, репутацiї



Персональний продаж - це усне представлення лікарських засобів у ході бесіди з одним чи декількома можливими покупцями задля продажу.

  • Персональний продаж характеризується:

  • особистісним характером;

  • безпосереднім, живим спілкування з аудиторією у формі діалогу;

  • спонуканням до зворотного реагування;

  • найбільшою вартістю серед усіх засобів просування (у розрахунку на один контакт).



Суб'єктами персонального продажу є:

  • аптечні фахівці;

  • збутовий персонал підприємства;

  • медичні або торговельні представники фірми.



В організаційному плані персональний продаж можна здійснювати в таких формах:

  • медичний представник чи аптечний фахівець контактує з одним лікарем;

  • медичний представник проводить презентацію для групи лікарів;

  • торговельний представник контактує з одним покупцем;

  • торговельний представник проводить презентації для групи покупців;

  • група збуту контактує з групою покупців (комерційні переговори);

  • проведення представниками навчальних семінарів для лікарів однієї чи декількох спеціальностей, аптечних фахівців або співробітників фірми-покупця з питань застосування та прогресивних прийомів просування лікарських засобів фірми-виробника.



Стимулювання збуту лікарських засобів - це короткочасні спонукальні заходи заохочення посередників і споживачів до купівлі ліків (знижки, товарні кредити, підтримка постійних покупців тощо).

  • Особливістю є:

  • привабливість заходів стимулювання збуту в очах посередників і споживачів;

  • спонукання до здійснення купівлі;

  • імпульсивний характер;

  • короткотривалий ефект (для формування стійкої відданості певній марці лікарського засобу ці заходи непридатні);

  • ефективність у поєднанні з рекламою.



Заходи стимулювання збуту, спрямовані на споживачів

  • Вони ставлять перед собою такі цілі:

  • познайомити споживачів із новинкою;

  • „підштовхнути" покупців до імпульсної купівлі;

  • збільшити кількість безрецептних препаратів і виробів медичного призначення, придбаних одним покупцем;

  • заохотити постійних покупців;



Етап життєвого циклу лікарського засобу

  • На етапі виведення лікарського засобу на ринок відбувається формування обізнаності з препаратом і фармацевтичною фірмою за допомогою реклами і „паблік рілейшнз". Методи стимулювання збуту корисні для „підштовхування" лікарів до апробації препарату, а персональний продаж можна використовувати для переконання лікарів у доцільності призначення цього препарату хворим.

  • На етапі зростання реклама й „паблік рілейшнз" продовжують зберігати свою значимість, а стимулювання збуту можна скоротити, бо на цьому етапі потрібно менше спонукань.

  • На етапі зрілості рекламну кампанію провадять менш інтенсивно, і вона має нагадувальний характер, оскільки споживачам уже добре відомі лікарські засоби фірми.

  • На етапі спаду активно застосовують лише стимулювання збуту, а інші складові системи просування ліків різко скорочуються.



Стратегії просування лікарських засобів

  • Стратегія „проштовхування" ліків (push strategy) передбачає інтенсивне стимулювання сфери обігу для просування лікарських засобів каналами збуту.

  • Стратегія „протягування" споживачів до ліків (pull strategy) передбачає значні витрати на рекламу і стимулювання споживачів для формування у них попиту на конкретні лікарські засоби.



Цільова аудиторія - це адресат рекламної комунікації.

  • Цільовою аудиторією рекламування рецептурних препаратів є лікарі й аптечні фахівці, безрецептурних - кінцеві споживачі, тобто усі ті потенційні об'єкти реклами, на які вона й розрахована.

  • Залежно від масштабів рекламної кампанії ця аудиторія може підрозділятися за регіональними, міськими та іншими територіальними ознаками, за часовими параметрами одержання реклами, за соціально-демографічними характеристиками і т.п.



Розробка концепції лікарського засобу

  • Від обраної концепції лікарських засобів залежатиме вибір засобів розповсюдження реклами, мотиви та аргументи рекламного звернення.

  • При цьому треба відповісти на запитання:

  • який лікарський засіб позиціонується на ринку

  • на якому етапі життєвого циклу він перебуває?

  • яка основна вигода від його використання?

  • яка його марка, упаковка?



Вибір засобів розповсюдження реклами лікарських засобів

  • Прихильність цільової аудиторії до відповідних засобів розповсюдження реклами;

  • Специфіка лікарського засобу;

  • Вартість лікарського засобу (обраховують показники питомих витрат на 1000 примірників носія реклами і на 1000 осіб цільової аудиторії).



Реклама лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення повинна мiстити:

  • об’єктивну iнформацiю про лiкарський засiб, подану так, щоб було зрозумiло, що наведене повiдомлення є рекламою лiкарського засобу

  • повну фармакологiчну назву лiкарського застосування та назву виробника

  • загальнi застереження щодо застосування лiкарських засобiв

  • рекомендацiю щодо обов’язкового ознайомлення з iнструкцiєю до застосування, що дадається до лiкарських засобiв.



Забороняється в рекламi про лiкарськi засоби вказувати:

  • данi про терапевтичнi ефекти стосовано захворювань, якi не пiддаються або важко пiддаються лiкуванню

  • які можуть справити враження, що за умови вживання лікарського засобу медична консультація з фахівцем не є необхідна;

  • про те, що лікувальний ефект від приймання лікарського засобу є абсолютно гарантований

  • зображення змiни людського тiла або його частин внаслiдок хвороби, поранень

  • тверджень, що сприяють можливостi самостiйного встановлення дiагнозу для хвороб

  • порiвнянь з iншими лiкарськими засобами i виробами медичного призначення з метою посилення рекламного ефекту

  • У рекламi лiкарських засобiв забороняється участь лiкарiв, а також осiб, зовнiшнiй вигляд яких iмiтує зовнiшнiй вигляд лiкарiв.



Закон України «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності»



Медичні і фармацевтичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності не мають права:

  • 1) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників неправомірну вигоду;

  • 2) одержувати від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності (крім випадків, пов’язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);



3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

  • 3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

  • 4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати або надавати недостовірну інформацію про наявність у даному аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховувати інформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною.





Схожі:

Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconЗбутова політика фармацевтичних підприємств фармацевтична сутність понять „збут”, „збутова діяльність”, „збутова політика”
Вивчення цілей і розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту лікарських засобів
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconЗбутова політика фармацевтичних підприємств фармацевтична сутність понять „збут”, „збутова діяльність”, „збутова політика”
Вивчення цілей і розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту лікарських засобів
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconЛекція на тему: Складові успішної діяльності організації. Досягнення поставленої цілі: для фармацевтичних підприємств створення і випуск ліків, їх реалізація
Досягнення поставленої цілі: для фармацевтичних підприємств створення і випуск ліків, їх реалізація
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconЛекція на тему: Складові успішної діяльності організації. Досягнення поставленої цілі: для фармацевтичних підприємств створення і випуск ліків, їх реалізація
Досягнення поставленої цілі: для фармацевтичних підприємств створення і випуск ліків, їх реалізація
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconЛекція на тему: основи фармацевтичного маркетингу. Маркетингова товарна та цінова політики фармацевтичних підприємств. Сутiсть та основні елементи маркетингу
Маркетинг i ринок характеризуються такими вихідними поняттями як нужда, потреба, попит, товар, обмін, угода
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconГігієнічні вимоги до планування та благоустрою аптек, аптечних складів, контрольно-аналітичних лабораторій і фармацевтичних підприємств. Санітарний режим їх функціонування

Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconМаркетингова збутова політика Фармацевтична сутність понять „збут”, „збутова діяльність”, „збутова політика”
Вивчення цілей і розроблення альтернативних варіантів структури каналів збуту лікарських засобів
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconПоложення про Комісію з питань дотримання етичного Кодексу фармацевтичних працівників при моз україни передбачає створення Комісій при громадських професійних організаціях передбачає створення реєстрів фармацевтичних працівників
Косяченко Костянтин Леонідович кандидат фармацевтичних наук радник Міністра охорони здоров’я України
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconУправління трудовими ресурсами в організації Фармацевтична освіта це система підготовки та удосконалення фармацевтичних кадрів
Фармацевтична освіта це система підготовки та удосконалення фармацевтичних кадрів
Лекція на тему: збутова політика фармацевтичних підприємств. Система маркетингових комунікацій фармацевтичних підприємств iconКонцептуальні засади забезпечення
Ефективна діяльність фармацевтичних підприємств в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їх розвитку і підвищення...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка