Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І


НазваПізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І
Дата конвертації19.05.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Пізні гестози вагітних

  • Доцент Коптюх В.І.


  • Згідно сучасних уявлень, гестоз розглядають як недостатність процесів адаптації материнського організму до нових умов, які виникають з розвитком вагітності. Гестози - це складні симптомокомплекси метаболічних порушень, що відбуваються в організмі вагітної жінки. Порушення обміну проявляються розладами функцій центральної і вегетативної нервової системи, ендокринної, імунної системи, системи гемостазу, серцево-судинної системи, розладом функції печінки, нирок, системи мати-плацента-плід.



  • Механізм порушень обміну, що виникає під впливом вагітності, складний. Велика роль у розвитку ускладнень вагітності належить комплексу порушень метаболічних процесів, пов’язаних з життєдіяльністю плода і плаценти. При прогресуванні вагітності в процес адаптації залучаються всі органи і системи материнського організму, але зміни в них носять вторинний характер і обумовлені первинними порушеннями, які відбуваються в плодово-плацентарному комплексі. Зміни в фето-плацентарному комплексі полягають в різкому порушенні, функції плаценти і матково-плацентарного кровообігу. В результаті в матково-плацентарному комплексі утворюються речовини, що підвищують АТ у матері. Частота в середньому коливається від 2 до 14%.



  • Для прееклампсії характерна тріада Цангеймейстера – набряки, гіпертензія, протеінурія. Згідно цих клінічних ознак існує сучасна класифікація гестозів (Х перелік хвороб).

  • Гестаційні:

  • - набряки:

  • - гіпертензія

  • - протеінурія

  • - поєднання двох ознак.

  • І дріада симптомів носить назву преекламсії.

  • Еклампсія при вагітності, родах і післяродового періоду.



Ускладнення гестозу

  • Відшарування сітківки.

  • Відшарування плаценти.

  • Акушерські кровотечі.

  • Гіпоксія плоду і асфіксія новонародженого.

  • Екламптична кома.

  • HELP синдром

  • Материнська смертність до 20%.

  • Перинатальна смертність в 3-4 рази вища ніж у здорових вагітних.



ОСОБЛИВОСТІ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ ПРИ ТЯЖКИХ ФОРМАХ ГЕСТОЗІВ.

  • Діагностика порушень обмінних процесів, що виникають в організмі вагітної жінки, складна; вона залежить від терміну гестації, наявності чи відсутності соматичної патології, віку, кількості пологів (першо- чи повторнородяча) і т.д.



Класифікація гестозів:

  • Розрізняють “чисті” та поєднані гестози, останні розвиваються на фоні захворювань нирок, серця, цукрового діабету і перебігають в важкій формі.



Найбільш часто при гестозі зустрічаються порушення водно-сольового обміну. Розрізняють гестаційні набряки:

  • 1 ст. – локалізація набряків лише на нижніх кінцівках;

  • ІІ ст. – розміщення набряків на черевній стінці, верхніх кінцівках;

  • ІІІ ст. – генералізація набряків аж до анасарки.

  • Набряки можуть бути прихованими і виявляються лише надлишком маси тіла.

  • Гестаційна гіпертензія:

  • 1 ст. – не вище 150/90 мм.рт.ст.

  • ІІ ст. – АТ підвищується до 180/100 мм.рт.ст.

  • ІІІ ст. – АТ більше 180/110 мм.рт.ст.



Діагностка прееклампсії:

  • На практиці корисно орієнтуватися на величину діастолічного тиску, різницю між систолічним і діастолічним (пульсовий тиск) і на середній АТ, що рівний (АТ сис.+2 АТ діаст.):3.

  • В нормі середній АТ у здорових вагітних жінок не перевищує 100 мм.рт.ст. (у здорових жінок 90 мм.рт.ст.)

  • Для оцінки важкості гестозу використовують результати дослідження очного дна. При легких формах гестозу відмічається нерівномірність судин сітківки, при наростанні важкості – набряк сітківки, можливі крововиливи і дистрофічні зміни.



  • Прееклампсія вагітних може бути представлена тріадою симптомів (набряки, протеінурія, гіпертензія) і ін., клінічними симптомами, як із сторони матері, так і із сторони плаценти і плода. Крім цього спостерігаються зміни в аналізі крові, сечі, коагуляційному складі крові, біохімічних досліджень, показниках життєдіяльності плода. Їх зміни характеризують ступінь порушень обмінних процесів в організмі вагітної жінки. При прееклампсії з трьох основних проявів гестозу найбільш часто зустрічається гіпертензія. Протеінурія може бути від слідів до 1-3 і більше г/л в добовій протеінурії.



  • Для визначення важкості гестозу використовують декілька ознак. Запропоновані різні шкали для оцінки важкості гестозу. Ступінь вираженості кожної ознаки відповідає визначеній сумі балів, що свідчить про тяжкість стану. В діагностиці невідкладних станів, пов’язаних з гестозом, може бути використана одна із шкал.



  • Для визначення важкості гестозу слід орієнтуватися не лише на клінічні симптоми порушення обмінних процесів, але і дані спостереження жіночої консультації за ростом і розвитком плода, його відповідність терміну вагітності, масою плоду. ФПН, гіпотрофія і гіпоксія плода можуть бути проявами важкого ступеня гестозу.



  • Гестози зустрічаються частіше у першородячих; перебіг є більш тяжким у юних першородячих, старшого віку, у жінок на фоні соматичних захворювань: вади серця, гіпертонічної хвороби, хвороб нирок, цукрового діабету; резус-несумісної вагітності, на фоні перенесених під час вагітності інфекційних захворювань (грип, ГРЗ).



Прогностично несприятливими ознаками гестозу є:

  • швидке наростання маси тіла (в нормі щотижневий приріст ваги 300-350 г, загальний приріст ваги за вагітність не більше 10-12 кг);

  • наростання генералізованих набряків; У даних жінок є більша ймовірність розвитку еклампсії в зв’язку з гіпергідратацією. Небезпека еклампсії у вагітних більш реальна у випадку з вираженими набряками, так як наявна гіпергідратація головного мозку, на фоні якої лекше розвивається його набряк;



  • раптове підвищення АТ, асиметрія АТ на правій і лівій руці;

  • зменшення добового діурезу;

  • раптова поява високої протеінурії або зернистих і гіалінових циліндрів в аналізі сечі; невідповідність менш вираженою клінікою гестозу (набряки і гіпертензії) і відсутності змін в аналізі сечі;

  • тривалість перебігу гестозу більше 3 тижнів; розвиток гестозу, починаючи з терміну вагітності з 22 тижнів;



  • відставання розмірів плода в розвитку відносно терміну гестації;

  • (гіпотрофія і гіпоксія плода підтверджені під час УЗД), несприятливі результати кардіомоніторингу плода, доплерометрії);

  • зміна аналізів крові, зниження рівня гемоглобіну, числа еритроцитів, підвищення протромбінового індексу;

  • зміна коагуляційних властивостей крові;

  • поява свербіння шкірних покривів, жовтушного забарвлення шкіри, склер, підвищення рівня білірубіну, трансаміназ;



  • Підтвердженням тяжкості гестозу можуть бути результати ультразвукового дослідження плаценти, плода.



  • Стресові ситуації (вдома на роботі, в сім’ї, під час пологів) призводять до прогресування симптомів гестозу.

  • Потрібно звернути увагу на відсутність або наявність суб’єктивних симптомів, таких як головний біль, головокружіння, відчуття тяжкості в ділянці лоба, потилиці. Порушення зору (туман перед очима, мерехтіння “мушок”), загальмованість, в’ялість, безсоння, шум у вухах, біль в епігастрії. Поява подібних скарг може свідчити про наявність прееклампсії.



  • В понятті більшості лікарів і акушерок термін “прееклампсія” означає передсудомну готовність організму вагітної внаслідок порушення кровообігу головного мозку. Тривалість переходу від прееклампсії до еклампсії – від декількох годин до кількох хвилин.



  • Прееклампсія і еклампсія – особливо тяжкі форми гестозу, що загрожують життю матері і плода, і потребують невідкладного надання невідкладної допомоги.



Лікувально-тактичні заходи при прееклампсії

  • 1. Медикаментозне забезпечення лікувально-охоронного режиму вагітної (роділлі чи породіллі);

  • 2. Лікування гестозу, в тому числі усунення генералізованого спазму судин і зниження АТ, нормалізацію загальної гемодинаміки і мікроциркуляції в життєво важливих органах, корекцію метаболічних порушень і відновлення гомеостазу;

  • 3. Підтримання життєдіяльності плода;

  • Бережне розродження в інтересах матері і плода.



Невідкладна допомога вагітним з гестозом тяжкого ступеня

  • 1.Створення лікувально-охоронного режиму шляхом нейролептаналгезії. З цією метою внутрішньовенно або внутрішньом’язево 2 мл 0,5% розчину седуксену і 1 мл 1% розчину дімедролу; внутрішньом’язево чи внутрішньовенно 2 мл 0,25% розчину дроперидолу (під контролем АТ !). Нарколепсію можна підсилити введенням 1 мл 2% розчину промедолу або 1 мл 0,005% розчину фентанілу.



  • .Внутрішньом’язево вводять 3-4 мл 1% розчину дібазолу і 2-4 мл 2% розчину папаверину.

  • Необхідно почати введення 25% розчину магнію сульфату внутрішньовенно крапельно по одній із вищеприведених схем. Магнію сульфат має наступні властивості:

  • - заспокійлива дія на ЦНС;

  • - зменшують судомну готовність;

  • - гіпотензивна дія;

  • - діуретичний ефект.



  • 25% розчин магнію сульфату широко використовують в акушерській практиці, його вводять:

  • - по загальноприйнятій схемі Бровкіна внутрішньом’язево 24 мл, що відповідає 6 г сухої речовини 25% розчину магнію сульфату 4 рази через 4 год. Препарат вводять разом з 5 мл 0,5% розчину новокаїну в верхньо-зовнішній квадрат сідниці довгою голкою обов’язково на фоні передньої нейролептаналгезії (седуксен, дроперидол, димедрол) або нарколепсії (седуксен, димедрол), так як біль може спровокувати приступ еклампсії;



  • - першу ін’єкцію 25% розчину магнію сульфату можна зробити внутрівенно в кількості 10-12 мл на 200 мл ізотонічного розчину Na Cl, а слідуючі ін’єкції – внутрішньом’язево; швидкість внутрішньовенного введення 16-18 30 кр/хв;



  • - при тяжких формах гестозу можуть ввести внутрівенно крапельно 30 мл 25% розчину магнію сульфату, що відповідає 7,5 г сухої речовини розведеної в 400 мл реополіглюкіну, або в 300 мл ізотонічного розчину Na Cl, швидкістю введення лікувальної суміші 100 мл на протязі першої години, а потім 15-30 кр/хв під контролем АТ, частоти дихання і вираженності колінних рефлексів.

  • В будь-якому варіанті дата і час введення магнію сульфату мають бути вказані в супроводжуючому листі !



  • В якості гіпотензивних засобів при поданні невідкладної допомоги жінкам гестозами можуть бути використані наступні препарати: сублінгвально допегіт по 0,01 г, або клофелін в таблетках по 0,000075 г або 0,00015 г; при АТ 160/100 і вище клофелін може бути використаний підшкірно, внутрівенно або внутрішньом’язево в дозі 0,5-1 мл 0,01% розчин, для внутрівенного введення розчин клофеліну розводять в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.



  • Якщо гестоз перебігає на фоні гіпертонічної хвороби, то можна (обережно !) вводити такі препарати як імехін, пентамін, бензогексоній, ніфедепін, натрію нітропрусид. З метою профілактики керованої гіпертензії небажано знижувати систолічний АТ у вагітних менше 135-140 мм.рт.ст., різке зниження АТ викликає тахікардію у плода.

  • З метою профілактики гіпоксії плода вводять 3 мл 5% розчину аскорбінової кислоти, і 10 мл 5% розчину рибоксіну в 20 мл 40% розчину глюкози.



  • Обов’язковим компонентом лікування тяжких форм гестозу є інфузійна терапія. Об’єм терапії при гестозі тяжкого ступеня, прееклампсії, еклампсії не має перевищувати 600-800 мл, або 30-35 мл/кг. Використовують ізотонічні сольові розчини Na Cl.



  • Для покращення реологічних властивостей крові внутрівенно крапельно вводять 400 мл реоглюману, рефортану, стабізолу.

  • При вираженій тахікардії застосовують серцеві глікозиди: 0,5-1 мл 0,05% розчину строфантину або 0,5-1 мл 0,06% розчину корглюкону внутрівенно в 10 мл ізотонічного розчину Na Cl.

  • В кінці інфузії внутрівенно струйно вводять 10 мл 2,4% розчин еуфіліну.



  • Лікування гестозу проводять на фоні обов’язкової апаратної інгаляції киснево-повітряною сумішшю. Вагітні з тяжкою формою гестозу після надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі підлягають екстренній доставці в пологовий будинок, що спеціалізується на лікуванні тяжких форм гестозу вагітних. Транспортування хворих проводять в горизонтальному положенні з припіднятою верхньою частиною тулуба. Доставка хворих з вираженим гіпертензивним синдромом, симптомами набряку головного мозку, порушенням зору, дихальною недостатністю, анурією проводиться реанімаційно-хірургічною бригадою (РХБ). Лікування тяжких хворих продовжується під час транспортування до моменту передачі хворих черговому лікарю акушерського стаціонару. Подальше комплексне лікування тяжких форм гестозу має проводитись лише в умовах стаціонару. Зменшити ознаки гестозу можливо, але вилікувати хвору можна лише після розродження. Пологи складають велику небезпеку для здоров’я жінки. Лікування гестозу продовжують в післяпологовому періоді.



Вагітність і пологи ускладнені еклампсією.

  • Еклампсія – найбільш тяжка форма гестозу вагітних. Основу патологічного стану складають судоми з втратою свідомості. Нападу судом передують прееклампсія. Еклампсія – це загроза для життя жінки. Еклампсія може наступити під час вагітності, пологів (в І,ІІ,ІІІ періодах) або післяпологовому періоді (через 48 годин після пологів).



Клініка еклампсії складається з 4 періодів:

  • 1. Передсудомний період – тривалість 20-30 с. Відмічається дрібні посмикування м’язів обличчя, верхніх кінцівок, появляється фіксований в одну сторону застиглий погляд

  • 2. Період тонічних судом – тривалість 20-30 с. Вслід за посмикуванням верхніх кінцівок, закидується голова, тіло витягується, напружується, хребет вигинається, лице блідне, щелепи щільно стискаються, зіниці розширюються і йдуть під верхню повіку, внаслідок чого видно лише очні яблука, дихання зупиняється, язик прикушений, пульс ледве помітний, втрачається свідомість.

  • 3. Період клонічних судом: клонічні судоми, так як і тонічні, поширюються в напрямку донизу, дихання відсутнє, пульс не відчувається, обличчя багрово-синє, вени напружені.

  • 4. Період розрішення нападу – приходить глибокий переривистий вдих, з рота з’являється піна (іноді з домішками крові) дихання регулярне, зникає ціаноз, жінка приходить в свідомість, але свідомість потьмарена, виражена амнезія. Тривалість нападу –1,5-2 хв.



Особливості невідкладного стану

  • Приступ еклампсії розвивається раптово. Приступ судом може розвиватися у вагітних роділь, породіль.



  • - Розвитку можуть передувати ознаки гестозу: набряк, гіпертензія, зміна аналізів сечі (протеїнурія), стресові ситуації, фізичне навантаження, виражений больовий синдром.

  • - Якщо напад відбувається вдома при відсутності людей, про нього можна судити лише по наявності фізичних травм (крововиливів, переломів), прикушеного язика, коматозного стану.

  • - Про тяжкість еклампсії свідчить кількість нападів, їх тривалість, тривалість безсвідомого стану.

  • - Чим більше судомних нападів, тим серйозніший прогноз для життя вагітної.

  • - Серію нападів еклампсії розцінюють як екламптичний статус, можливий розвиток екламптичної коми.

  • - Іноді спостерігається особлива форма еклампсії безсудомна, коли вагітна з гестозом без жодного припадку впадає в кому, яка часто може закінчитись смертю.

  • - Під час приступу може відбутися відшарування сітківки, передчасне відшарування плаценти,антенатальна загибель плода.

  • - Прогноз при еклампсії погіршується при наявності внутрічерепного крововиливу, про що свідчить головний біль, анізокорія, геміплегія, брадикардія.

  • - В результаті серйозних порушень в організмі вагітної, пов’язаних з тяжкою формою гестозу, можливе значне зниження діурезу, аж до анурії, розвиток гострої ниркової недостатності.

  • - Можливий розвиток гострої серцевої і дихальної недостатності.



Невідкладна допомога при еклампсії.

  • Еклампсія – судомна форма гестозу тяжкого ступеня. Приступ судом загрожує життю вагітної. Лікувально-тактичні заходи при судомній формі мають бути направлені на:

  • - надання невідкладної допомоги під час нападу;

  • - лікування гестозу і підтримання життєдіяльності плода; бережне родорозродження.



  • При виникненні екламптичного нападу вагітну, що втратила свідомість, необхідно положити на бік (бажано правий) закинути голову назад для попередження западання язика, ввести резинові або пластмасові повітроводи, видалити з рота піну. Оксигенацію при дихальній недостатності у вагітних з тяжкими формами гестозів, слід проводити обережно. При вираженій гострій дихальній недостатності (ГДН) необхідна інтубація, відсмоктування секрету із трахеї і бронхів. ШВЛ в режимі гіпервентиляції (при СО2 20-22 мм.рт.ст.). Для проведення ШВЛ визивають бригаду РБ.



  • Після закінчення нападу обстеження вагітної слід проводити лише в умовах нейролептааналгезії. Якщо ж вона не була проведена до початку еклампсії, після нападу слід ввести 2 мл 0,5% розчину седуксену; 2-4 мл 0,25% розчину дроперидолу, 2 мл, 1 мл 2% розчину промедолу внутрішньовенно або внутрішньом’язево: дати наркоз закисом азоту з киснем. Нарколексія послаблює судомну форму гестозу і попереджує розвиток слідуючого нападу.



  • Слід вияснити акушерську ситуацію і загальний стан хворої (пульс, дихання, АТ на обох руках, наявність набряків, ступінь їх вираженості, термін вагітності, наявність перейм, форма матки, наявність локальної болючості при пальпації матки, наявність рухів і серцебиття плода, наявність кров’янистих виділень із статевих шляхів). Обстеження хворої слід починати проводити обережно і лише в стані нейролептааналгезії, бо можуть наступити повторні судоми !



  • Після купування приступу судом необхідно починати лікування гестозу. Слід ввести внутрівенно крапельно 30 мл 25% розчину магнію сульфату в 300 мл ізотонічного розчину Na Cl або 400 мл реополіглюкіну, швидкість введення суміші 100 мл на протязі першої години або 2 г/хв. Після внутрішньовенного введення переходять на внутрім’язеве введення 25% розчину магнію сульфату – 24 мл через 4 год 3 рази. Його можна вводити внутрім’язево по загальноприйнятій схемі Бровкіна: 25% розчин по 24 мл 4 рази, при цьому 3 перші ін’єкції роблять через 4 год, а останню, через 6 год. Час ін’єкції обов’язково слід вказати в супроводжуючому листі хворої. Слід відзначити, що у деяких жінок може спостерігатись непереносимість магнію сульфату, що проявляється відчуттям жару, неспокоєм, стисненням в грудях, почащенням серцебиття ! В подібних випадках від подальшого введення слід утриматись. На фоні лікування цим препаратом психотропні препарати (седуксен, дроперидол) слід вводити обережно, при повторних введеннях – в мених дозах.



  • Введення магнезії поєднують з введенням препаратів,що зменшують вазоконстрикцію судин: 3-6 мл 1% розчину дибазолу 2-4 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду 2 мл 2% розчину но-шпи.



  • Одночасно проводять інфузійну терапію: 5% розчин глюкози 500 мл внутрівенно крапельно під контролем діурезу, так як при тяжких гестозах розвивається гостра ниркова недостатність (ГНН).

  • Для покращення реологічних властивостей крові можна ввести 400 мл реополіглюкінурефортан, стабізол, гелофузин

  • Швидке транспортування хворої з судомною формою гестозу без попередньої нейролепсії або нейролептоаналгезії і лікування гестозу лише погіршує стан хворої і результат хвороби.



  • Велика значення має фактор часу: чим раніше на догоспітальному етапі почате лікування гестозу, тим більша можливість підтримати порушенні функції життєво важливих органів - мозку, серця, печінку, нирок і коплексу плаценту-плід.



  • Якщо на фоні введення спазмолітиків, магнезії, інфузійної терапії у вагітної зберігаються високі цифри АТ, вводять 10 мл 2,4% розчину еуфіліну в 10 мл ізотонічного розчину Na Cl (має дію на посилення д



  • З інших гіпотензивних препаратів можна ввести підшкірно, внутрішньом’язево або внутрівенно 0,5-1 мл 0,01% розчин клофеліну, для внутрівенного введення розчин клофеліну розводять в 10-20 мл в\ізотонічного розчину Na Cl, гіпотензивний ефект наступає через 3-5 хв, максимальна дія через 15-20 хв Препарат вводять під контролем АТ, в перші хвилини введення можливе короткочасне підвищення АТ (!). При введенні з нейролептиками клофелін посилює їх седативну дію.



  • Для зниження АТ у вагітних можливе використання препаратів для керованої гіпотонії: пентамін 0,5-1 мл 5% розчину пентаміну розведених в 20 мл ізотонічного розчину Na Cl або 5% розчину глюкози внутрівенно. Слід відмітити, що таку гіпотонію в акушерській практиці варто використовувати з обережністю (!) так як швидке зниження АТ погіршує перфузію плаценти і плодовий кровотік. Для контролюючої гіпотонії може бути використаний 1 мл 2,5% розчин бензогексонію внутрівенно, внутрішньом’язево і підшкірно. Ефект наступає через 12-15 хв, при необхідності препарат може застосовувати по 3-4 ін’єкції на день.



  • У деяких хворих з еклампсією розвивається гостра дихальна недостність. Розрязняють 2 основних різновиди ГДН: вентиляційну і паренхіматозну. В основі вентиляційної ГДН лежить порушення прохідності дихальних шляхів, порушення центральної регуляції дихання і, як наслідок, порушення вентиляції всієї газообмінної дози легень, порушення оксигенації і виведення вуглекислого газу. При паренхіматозній ГДН відмічається порушення вентиляції і кровообігу в окремих зонах легеневої паренхіми. При еклампсії, внаслідок порушення центральних механізмів регуляції може бути недостатня вентиляція всієї газообмінної зони легень, а також порушення оксигенації і виведення вуглекислого газу з організму внаслідок спазму гладкої мускулатури бронхів, западінняязика, накопичення піни під час розвитку еклампсії. Є 3 ступеня ГДН:



  • І помірна: частота дихання 25-30 за хвилину (якщо немає пригнічення дихального центру), помірний акроціаноз, блідність шкірних покривів, помірна тахікардія, помірна гіпертензія.

  • ІІ значна: тахіпное до 35-40 за хвилину, виражена синюшність, підвищена вологість шкірних покривів, тахікардія 120-140 уд/хв, підвищений АТ.

  • ІІІ термінова: тахіпное більше 40 за хвилину або поверхневе рідке дихання до 8-10 зв хв., плямиста синюшність шкіри, ниткоподібний пульс, аритмічний, частий, АТ не визначається, можливі м’язеві посмикування, судоми.



Лікувальні заходи при ГДН направлені на:

  • - відновлення і забезпечення прохідності дихальних шляхів, при необхідності їх дренування;

  • - покращення альвеолярної вентиляції і легеневого газообміну;

  • - покращення гемодинаміки, боротьба із серцево-судинною недостатністю.



Покази до ШВЛ:

  • - відсутність чи порушення свідомості поза нападом;

  • - артеріальна гіпертензія, що не усувається загальноприянітою гіпотензивною терапією;судомна готовність, що не усувається загальноприйнятою протисудомною терапією;

  • - повторні напади;

  • - поєднання екламптичних нападів з кровотечею.



  • Комбінація ШВЛ з гіпотензивною терапією корекцією колоїдно-осмотичного стану крові із застосуванням седативних і протисудомних засобів, нормалізацією гемодинаміки є лікуванням і профілактикою судомного синдрому вагітних.



  • У хворих з еклампсією може розчиватися гостра серцева недостатність. Для боротьби з нею вводять серцеві глікозиди: 0,25-0,5-1 мл 0,05% розчину строфантину або 0,5-1 мл 0,06% розчину корглікону (повільно, на протязі 5-6 хв) в 10-20 мл 5%-го розчину глюкози. При гострій дихальній недостатності і інфузійній терапії серцеві глікозиди використовують дуже обережно! Транспортування здійснюють після надання невідкладної допомоги, що направлена на створення нейролептаналгезії і лікування гестозу: зниження систолічного АТ до 135-140 мм.рт.ст. Транспортують на ношах з припіднятою верхньою частиною тіла в спеціалізованій машині з повітрям через апарати КІ-ЗМ або АН-8М, або ШВЛ при контролі показників гемодинаміки. Хворих доставляють в міський центр по лікуванню гестозів або акушерський стаціонар ІІІ рівня, при поєднаних формах гестозів - - в акушерські стаціонари багатопрофільних лікарень. Надання невідкладної допомоги проводять до моменту передачі хворої черговому лікарю стаціонару. На допомогу можуть викликати бригаду РХБ.



Ведення пологів у роділь з прееклампсією і дистресом плоду

  • Ведення пологів у роділь з прееклампсією і дистресом плоду





наявності ранніх децелерацій з амплітудою > 50 уд./хв

  • наявності ранніх децелерацій з амплітудою > 50 уд./хв



наявності варіабельних децелерацій з амплітудою > 50 уд./хв

  • наявності варіабельних децелерацій з амплітудою > 50 уд./хв



наявності пізніх децелерацій з амплітудою > 30 уд./хв

  • наявності пізніх децелерацій з амплітудою > 30 уд./хв



В 2-му періоді пологів застосування вакуум екстракції плода або акушерських щипців показано при: а) наявності ранніх децелерацій з амплітудою > 60 уд./хв



наявності пізніх децелерацій з амплітудою > 45 уд./хв



наявності варіабельних децелерацій з амплітудою > 60 уд./хв



Схожі:

Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconЗахворювання серцево-судинної системи у вагітних Доцент кафедри акушерства та гінекології Коптюх В.І
В родах І перші доби післяродового періоду виникають різкі гемодинамічні зсуви збільшується виток крові до серця, переповнюються...
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconТернопільський державний медичний університет Кафедра акушерства та гінекології Доцент Маланчин І. М
Серед проблем акушерської патології та перинатології одне з основних місць посідають гестози
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconТернопільський державний медичнний університет імені І. Я. Горбачевського Кафедра акушерства та гінекології фпо комплексний підхід до лікування анемії у вагітних к м. н доцент В. С. Шадріна

Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconГострий апендицит у вагітних Доц. Пятночка В.І. Тернопіль 2012 р Апендицит
«Причиною летальності від апендициту у вагітних є пізня діагностика та несвоєчасне лікування пацієнток»
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconБіполярний афективний розлад
Вік від 15 до 25 років, але трапляються пізні манії і меланхолії. порушення в емоційній сфері
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconЛекція к м. н. Петренко Н. В. Ускладнення вагітності Актуальність
Серед проблем акушерської патології та перинатології одне з основних місць посідають гестози
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconАртеріальна гіпертензія вагітних Доц. Ярема Н.І

Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconТипологічні ознаки політичних комунікацій
Наталія Алюшина, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри державного управління і менеджменту
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconПолітичні комунікації: поняття, сутність, функції
Наталія Алюшина, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри державного управління і менеджменту
Пізні гестози вагітних Доцент Коптюх В.І iconСтратегічні цілі роботи проектів І програм спрямованих на віл-позитивних вагітних, дітей та їх батьків


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка