Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація


НазваДруга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація
Дата конвертації02.06.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Друга світова війна

(1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.)

Загальна Інформація

Дру́га світова́ війна́ — наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн. осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.

Загальна Інформація



Початок війни

Військова операція проти Польщі була розпочата Німеччиною та Словаччиною 1 вересня 1939 року. У відповідь Велика Британія і Франція, згідно з попередніми домовленостями з польським урядом, 3 вересня 1939 року оголосили війну Німеччині, що ознаменувало початок Другої світової війни. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз і окупував східні області Польщі.

Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територія Польщі була поділена між Третім Рейхом та СРСР, а також Словаччиною і Литвою. Остання не приймала безпосередньої участі у війні, але 10 жовтня 1939 року підписала з СРСР Договір про взаємодопомогу, згідно з яким литовський уряд дав згоду на дислокацію на своїй території частин Червоної Армії та отримав від Радянського Союзу частину колишніх польських земель — Віленську область.

Німецько-Польська війна

Навчальний корабель «Шлезвіг-Гольштейн». Його постріли вважаються першими пострілами війни

Німецько-Польська війна

Польська кавалерія під час битви на Бзурі

Німецько-Польська війна

Радянська танкова колона перетинає кордони Польщі (17 вересня 1939 року)

Дивна війна

«Дивна війна» («Сидяча війна») — період Другої світової війни з 3 вересня 1939 року по 10 травня 1940 року на Західному фронті.Таким чином було підкреслено характер бойових дій між ворогуючими сторонами — майже повна їх відсутність (за винятком бойових дій на морі). Ворогуючі сторони вели лише бої місцевого значення на франко-німецькому кордоні, переважно перебуваючи під захистом оборонних ліній Мажіно і Зігфріда.

Період «Дивної війни» повною мірою було використано німецьким командуванням як стратегічну паузу. Це дозволило Німеччині успішно завершити Польську кампанію.

Лінія Мажино



Перший етап битви за Атлантику (1939-1940)

На початку війни Великобританія та Франція мали велику перевагу над Німеччиною на морі. Розуміючи економічну залежність Великобританії від її величезних володінь в різних кінцях світу, німецьке командування відрядило проти британського вантажного і торгового флоту значні сили. З перших днів війни німецькі кораблі вийшли «на полювання» за британськими суднами у відкритий океан і навіть до берегів Латинської Америки та Африки. Перший великий морський бій відбувся 19 грудня 1939 року в затоці Ла-Плата біля берегів Аргентини, де німці втратили крейсер «Адмірал граф Шпеє», який до цього знищив 9 британських суден. Битва стала відомою як Битва у Ла-Плата.

Офицери на містку британського есмінця



Окупація Данії та Норвегія (Операція «Везерюбунг»)

Вранці 9 квітня 1940 року німецькі війська вторглися в нейтральні Данію та Норвегію з метою посилення німецьких позицій в Атлантиці та Північній Європі, як превентивний захід задля недопущення аналогічних дій з боку Великобританії та Франції і для захоплення залізорудних багатств. «Дивна війна» закінчилася, і союзники почали переходити до активних дій. Німецькі сили висадили десант в гавань Копенгагена, король Хрістіан X і датський уряд під загрозою бомбардування були примушені до капітуляції. Данія була оголошена протекторатом Німеччини. У Норвегії німці скинули десанти і захопили найбільші міста: Осло, Тронхейм, Нарвік. Однак норвезький уряд відмовився капітулювати та закликав народ боротися з ворогом. На допомогу нечисленної норвезької армії прибули британські війська. Їм вдалося закріпитися на півночі та вести відчайдушну боротьбу проти переважаючої в кількості армії Німеччини. Спроби англо-норвезьких військ вибити німців із зайнятих ними населених пунктів призвели до низки боїв у районах Нарвіка, Намсуса, Молле (Мольде) та ін. Британські війська відбили у німців Нарвік. Але вирвати стратегічну ініціативу їм не вдалося. На початку червня вони евакуювалися з Нарвіка

Німецький важкий крейсер «Блюхер» тоне в наслідок уражень нанесених норвезькою береговою артилерією та торпедними атаками. 9 квітня 1940



Дії після окупації Норвегії

Без особливих зусиль Німецька армія окупувала Бельгію, Нідерланди та Люксембург.

План «Гельб» та «Рот»

27 вересня 1939 року на нараді головнокомандувачів видами збройних сил і їхніх начальників штабів Гітлер наказав негайно готувати наступ на заході: «Ціль війни — поставити Англію на коліна, розгромити Францію». Військова кампанія Німеччини проти Франції та країн Бенілюксу починаючи з 10 травня 1940 року. Результатом операції була окупація німецькими військами території Бельгії, Голландії, Люксембургу та Північної Франції.

Битва складалася з двох основних операцій. Перша — План «Гельб», німецькі бронетанкові частини перейшли Арденни, щоб відрізати і оточити союзницькі частини, які увійшли до Бельгії. Коли французи і англійці були розгромлені Вермахтом, британський уряд вирішив евакуювати свої британські експедиційні сили (БЕС), а також кілька французьких дивізій з Дюнкерку під час операції «Динамо».

Коли Франція була залишена напризволяще після того, як Британці евакуювались, Німеччина розпочала другу операцію — операція Рот, проте французька громадськість не дійшла до одностайності щодо майбуття — багато політиків хотіли миру з Німеччиною. Під прикриттям політичних хвилювань в Парижі, німецькі війська обійшли лінію Мажіно і зустріли на терені Франції невеликий опір. Німецькі війська увійшли у Париж 14 червня і були зустрінуті пронімецьконалаштованими французькими можновладцями на чолі з Філіппом Петеном який, всупереч бажанням багатьох французів, публічно оголосив про своє бажання перемир'я з Німеччиною.

22 червня було підписано перемир'я між Францією і Німеччиною, що привело до поділу Франції: Німеччина контролювала північ і захід, невелика італійська окупаційна зона на південному сході, і не окупований терен — Zone libre на чолі з маршалом Філіппом Петеном, як голова режиму Віші. Франція залишалася під контролем осі до висадки союзників в 1944 році.

План «Гельб» та «Рот»



Середземномор’є, Близький Схід і Африка

1 червня 1940, на наступний день після оголошення війни Італією альянсу, почалась серія атак і контратак військ Італії та Співдружності. Найпомітнішим досягненням було захоплення британцями форту Капуццо 17 червня.

Беніто Муссоліні прагнув пов'язати Італійську Північну Африку з Італійською Східною Африкою . Він також планував захопити Єгипет, Суецький канал і арабські нафтові родовища. На початку липня італійські війська перейшли в ІСА суданський кордон і змусили невеликий британський гарнізон охороняючий залізничний вузол в Кассала відступити, а також захопили невеликий британський форт в Галлабат, містечко Метемма, а також села Геццан, Курмук і Думбод на Блакитному Нілі. Проте італійцям не вистачило палива за для продовження наступу в Судані, і вони приступили до зміцнення Кассала створюючи протитанкову оборону, кулеметні точки і опорні пункти.

8 серпня, Муссоліні наказав італійським військам у Північній Африці перейти єгипетський кордон. 13 вересня 1940, розпочався наступ, проте італійці просунутись далі ніж Сиді-Баррані не змогли. Але вже 9 грудня розпочалась операція "Компас" яку розпочали війська альянсу, до 9 лютого альянс опанував всі загарбані італійцями терени в Єгипті і майже всю Кіренаїку. Контрнаступ військ альянсу закінчився у березні битвою при Куфрі втратою італійцями оази Куфра на південному сході Лівії. Куфра була життєво важливою точкою зв'язку між ІПА та ІСА.

Італійські танки в пустелі



Африка и Середземне море

Східноафриканська кампанія відбувалась в Східній Африці з червня 1940 року між військами альянсу (Британська імперія, Британська Співдружність націй, Бельгійські колоніальні війська, ПАР, Вільна Франція, ефіопські партизани) з одного боку, і військами Італійської імперії, з іншого. Італійські війська в Італійській Східній Африці були ізольовані від метрополії і не мали постачання. Після деякого початковому успіху у Британському Сомалі, італійці були змушені перейти до оборони. Британці перейшли в наступ на початку 1941 року і змусили капітулювати італійського віце-короля 18 травня, в цей день фактично закінчилася кампанія. Ефіопська імперія була відновлена. Ряд італійських гарнізонів продовжував триматися, останній з них, в Гондері, склав зброю у листопаді.

Незважаючи на бойові дії в Лівії, війська Осі увійшли в Грецію. Генералу Арчибальду Вейвеллу було наказано зупинити його наступ проти італійської армії в Лівії і спрямувати війська до Греції.

Альянс не зміг зупинити падіння Греції перед військами осі, але й втратили ініціативу у Північній Африці коли німецький Африканський корпус під керівництвом Ервіна Роммеля розпочав бойові дії проти військ альянсу в Лівії. Ініціативу альянсом було повернуто лише після Другої битви при Ель-Аламейнені наприкінці 1942 року.

Як раз в цей час війська США вступили у війну на боці альянсу, беручи участь у десанті в північно-західній Африці, 8 листопада 1942 року, під кодовою назвою Операція «Смолоскип».

Італійським і німецьким військам, вже під керівництвом італійського генерала Джованні Мессе, вдалося зупинити наступ військ альянсу під час Туніської кампанії, перш за все в битві на перевалі Касерин. Африканська кампанія була закінчена перемогою військ альянсу 13 травня 1943 після прориву Маретської лінії у березні 1943 року і подальшого наступу, було захоплено майже 240 тисяч військовополонених.

Висадка британсько-американського десанту на берегах Алжиру.



Англо-Іракська війна

Операція «Сабіна» — кампанія Великої Британії проти повстанського уряду Рашида Алі в Королівство Ірак під час Другої світової війни. Війна тривала з 2 по 31 травня 1941 року. Кампанія призвела до повторної окупації Іраку британськими збройними силами і повернення до влади поваленого про-британського намісника Іраку, принца Абд-аль-Ілах.

Британські солдати дивляться на Багдад. 11 червні 1941

Сирія і Ліван

Літак ВПС Німеччини (Luftwaffe) був збитий над Іраком під час наступу на Багдад. Найближча база осі були на Родосі, альянс припускав, що літак заправлявся на летовищах підконтрольних Віші у Сирії або Лівані. Це підтвердило підозри альянсу з приводу «озброєного нейтралітету» територій Віші.

Вході операції "Експортер" війська Австралії, Вільної Франції, Британії та Індії перейшли кордон з Сирію і Ліваном з Палестини на півдні, 8 червня 1941 року, і зустріли запеклий опір вішістів. Проте війська альянсу були ліпше озброєнні. Наприкінці червня і на початку липня було розпочато наступ військ Іракфорс з терену Іраку у напрямку північної і центральної Сирії. До 8 липня північний схід Сирії було захоплено і частини Іракфорс прямували вгору по річці Євфрат до Алеппо, також альянс наступав на Бейрут з півдня. Переговори про перемир'я почалися 11 липня — капітуляція була підписана 14 липня.

Іран

Радянський Союз відчайдушно потребував поставок по ленд-лізу. Поставки йшли навколо мису Нордкап в Мурманськ і Архангельськ, але пропускна здатність цього маршруту була обмеженою і з урахуванням дій противника. Поставки були спрямовані з Америки до Владивостока кораблями під Радянським прапором. Тим не менш, вельми потрібний був маршрут через Іран. Шах Ірану був про-німецьких поглядів і не дозволив відкрити цей маршрут. Отже, британські і радянські війська окупували Іран в серпні 1941 року під час операції «Співчуття». Шах був повалений і його сина короновано. Іранські нафтові родовища були захоплені і лінію поставок в Росію встановлено.

Греція

В кінці 1940 року італійці атакували Грецію з терену Албанії під час греко-італійської війни. Грецька армія не тільки зупинила італійське вторгнення, але і звільнила частину Албанії від окупаційних італійських військ. Проте навесні 1941 року німецькі та болгарські частини втрутились у конфлікт на боці Італії, розпочавши бойові дії проти Югославії і Греції.

Греки не бажали введення сухопутних військ Британської Співдружності в країну, тому що Англія не могла виставити достатньо військ, щоб гарантувати перемогу. Проте греки прийняли допомогу від RAF в їхній війні з італійцями в Албанії. Приводом введення військ Співдружності у Грецію, була велика кількість німецьких військ у Болгарії, з чіткими намірами до нападу на Грецію.

Німці легко здолали опір військ Британської Співдружності і Греції у материковій Греції. Провівши повітряно-десантну операцію на острів Крит, і захопивши острів німці забезпечили собі південний фланг і звернули свою увагу на Схід.

Десантування німецького повітряного десанту

Японська агресія

◘ 7 грудня 1941 року Японія завдала удару американській військово-морській базі Перл-Харбор. Під час нападу, в якому брав участь 441 літак, що базувалися на шести японських авіаносцях, потоплено і серйозно пошкоджено 8 лінкорів, 6 крейсерів і більше 300 літаків США. Таким чином, за один день знищено більшу частину лінкорів Тихоокеанського флоту США. Однак головна на той час сила флоту — авіаносне з'єднання за дивним збігом обставин було відсутнє на базі.

◘ Крім США, цього дня війну Японії оголосили також Велика Британія, Нідерланди (уряд в еміграції), Канада, Австралійський Союз, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Куба, Коста-Рика, Домініканська Республіка, Сальвадор, Гондурас та Венесуела. 11 грудня Німеччина та Італія, а 13 грудня — Румунія, Угорщина та Болгарія — оголосили війну США.

◘ 8 грудня японці блокували британську військову базу в Гонконзі і почали вторгнення в Таїланд, британську Малайю та американські Філіппіни. Британська ескадра зазнає ударів з повітря, і два лінкори — ударна сила британців у цьому районі Тихого океану — йдуть на дно.

◘ Таїланд після нетривалого опору погодився на військовий союз з Японією і оголосив війну США та Великій Британії. Японська авіація з території Таїланду почала бомбардування Бірми.

Воєнні дії Японії

Перша бомба впала на Перл-харбор

Пошкоджений Американській лінкор “Virginia”

Агресивний Наступ Японії

10 грудня японці захопили американську базу на острові Гуам, 23 грудня — базу на острові Вейк (острів), 25 грудня захоплено Гонконг. 8 грудня японці проривають британську оборону в Малайї і, стрімко наступаючи, відтісняють британські війська в Сінгапур. Японці захопили Малайю за 54 дні. Швидкий розгром британських військ не дозволив британському командуванню підвезти в Сінгапур додаткові сили для створення потужної оборони міста. Втрати британських і австралійських військ під час операції склали 5,5 тис. убитих, 5 тис. поранених і 40 тис. полонених. Японські втрати склали 1,8 тис. убитих і 3,4 тис. поранених. Сингапур захоплено 15 лютого 1942 року, після 6-денної облоги. Близько 80 тис. британських і австралійських солдатів потрапило в полон.

Падіння Сінгапуру стало подією стратегічного значення. Після цього японський наступ пішов розбіжним напрямками, і японці швидко захопили Бірму і Голландську Ост-Індію, наблизившись до Індії та Австралії.

Ще більшими виявились моральні збитки від падіння Сінгапуру. Сінгапур був символом могутності Заходу в Південно-Східній Азії. Після Першої світової війни створенню великої військово-морської бази в Сінгапурі надавалося таке велике значення, що її символічна важливість стала перевершувати навіть її стратегічну цінність. Легкість, з якою японці її захопили, завдала нищівного удару по престижу Великобританії (і Європи загалом) в Азії. Розвіявся міф про «непереможність білої людини».

Подальші перемоги Японії

23 січня 1942 року японці захопили архіпелаг Бісмарка, в тому числі острів Нова Британія, а потім опанували західною частиною Соломонових островів, в лютому — острова Гілберта, і на початку березня

8 березня, наступаючи в Бірмі, японці захопили Янгон, в кінці квітня — Мандалай, до травня опанували майже всю Бірму, завдавши поразки британським і китайським військам і відрізавши південний Китай від Індії. Проте початок сезону дощів і нестача сил не дозволили японцям розвинути свій успіх та увійти в Індію.вторглись у Нову Гвінею.

Другий етап битви за Атлантику(1941-1945)

З літа 1941 року основною метою дій німецького та італійського флотів в Атлантиці стає знищення торгових суден, щоб ускладнити доставку у Велику Британію озброєння, стратегічної сировини та продовольства. Німецьке та італійське командування використовувало в Атлантиці переважно підводні човни, які діяли на комунікаціях, що зв'язували Велику Британію з Північною Америкою, африканськими колоніями, Південно-Африканським Союзом, Австралією, Індією та СРСР.

З кінця серпня 1941 року за домовленостю урядів Великобританії та СРСР почались взаємні військові поставки через радянські північні порти, після чого значна частина німецьких підводних човнів почала діяти в Північній Атлантиці. Восени 1941 року, ще до вступу у війну США, німецькі підводні човни нападають на американські кораблі. У відповідь конгрес США 13 листопада 1941 року прийняв дві поправки до закону про нейтралітет, згідно з якими знімалась заборона на вхід американських кораблів у зони військових дій та дозволялось озброювати торгові судна.

Другий етап битви за Атлантику(1941-1945)

Із зміцненням протичовнової оборони на комунікаціях в липні — листопаді 1941 істотно зменшились втрати торгового флоту Великобританії, її союзників і нейтральних країн.

Однак невдовзі німецький флот на короткий час перехопив ініціативу. Після вступу у війну США значна частина німецьких підводних човнів почала діяти в прибережних водах Атлантичного узбережжя США. У першій половині 1942 року втрати британсько-американських суден в Атлантиці знову зростають. Але удосконалення методів протичовнової оборони дозволяє британсько-американському командуванню з літа 1942 року поліпшити обстановку на атлантичних морських комунікаціях, завдати ударів німецькому підводному флоту і відтіснити його в центральні райони Атлантики.

Загалом, незважаючи на деякі успіхи, Німеччина не змогла зірвати британсько-американські морські перевезення. До того ж, з березня 1942 року британська авіація починає стратегічні бомбардування важливих економічних центрів і міст Німеччини, союзних і окупованих країн.

Американський конвой направляється до Британії. Листопад 1941



Створення Антигітлерівської коаліції

Після вторгнення Німеччини в СРСР представники Великобританії і США оголосили про свою пітримку Радянського Союзу і почали надавати йому економічну допомогу. 1 січня 1942 року у Вашингтоні представники СРСР, США, Великобританії і Китаю підписали Декларацію Об'єднаних Націй, до якої згодом долучились 22 країни. 26 травня підписано договір між СРСР та Великою Британією про союз у війні з Німеччиною. 11 червня підписано аналогічний договір між СРСР та США.

Тихоокеанський фронт: Перелом

6 травня капітулювало останнє угруповання американських і філіппінських військ на Філіппінах. До кінця травня 1942 року Японія з незначними втратами встановила контроль над Південно-Східною Азією і Північно-Західною Океанією. Американські, британські, голландські та австралійські війська зазнали нищівної поразки, втративши всі свої основні сили в цьому регіоні.

У червні 1942 року відбулася Битва біля атолу Мідвей — великий морський бій в Тихому океані. Перемога флоту США над Об'єднаним флотом Японії стала поворотною точкою у війні на Тихому океані. Японський флот, що втратив 4 важкі авіаносці, 250 літаків та найкращих пілотів, назавжди втратив можливість ефективно діяти поза зонами прикриття берегової авіації. Японія перейшла до оборони (доти вона захопила величезні території у Тихому океані та в Азії — 3,8 млн. кв. км.).

Американський корабель пошкоджено торпедою



Торпедоносці «Девастейтор» на авіоносці



Зменшення впливу Японії

◘ Кампанія на Соломонових островах розпочалася з висадки японського десанту та окупації значних територій Британських Соломонових Островів та острова Бугенвіль протягом перших шести місяців 1942 року.

◘ Союзники, оберігаючи свої комунікації та лінії поставок в південній частині Тихого океану, організували контрнаступ у Новій Гвінеї, ізолювали японську базу в Рабаулі та контратакували японців 8 серпня 1942 року на Соломонових островах. Контрнаступ розпочався з висадки в Гуадалканалі і на малих прилеглих островах. Ці висадки потягли за собою кілька битв на суходолі і на морі між противниками, починаючи з десанту в Гуадалканалі і продовжилися кількома сутичками в центральних і північних Соломонах, на острові Нью-Джорджія і його околицях, на Бугенвілі. З серпня 1942 року по лютий 1943 року японські та американські війська бились за контроль над островом Гуадалканал з архіпелагу Соломонових островів. У цій битві на виснаження зрештою перемогли США. Необхідність направляти підкріплення на Гуадалканал ослабила японські сили в Новій Гвінеї, що сприяло звільненню острова від японських військ, яке завершилось на початку 1943 року.

18-я японська армія генерала Адаті висадилась в Папуа 21-22 липня 1942, почались битви, відомі як Битва за Кокода. Японська армія майже вийшла до Порт-Морсбі, однак проблеми під Гуадалканалом змусили командування розпочати відступ. До 23 січня 1943 року австралійці та американці очистили від японців острів, втративши 8500 осіб при дванадцятитисячних японських втратах.

◘ 11 травня 1943 року американці розпочали операцію з відвоювання острова Атту. Захисники острова не перешкоджали десантуванню, але окопалися на висотах. 29 травня захисники острова раптово атакували американські позиції у Массакра Бей. Після тривалого і запеклого бою всі японці загинули.

Британо-американський десант в Італії

10 липня 1943 року союзні війська висадилися в Сицилії. Італійські війська здалися майже без бою, а опір союзникам чинив німецький 14-й танковий корпус. 22 липня американські війська захопили місто Палермо, і німці відступили на північний схід острова до Мессинської протоки. До 17 серпня німецькі частини, втративши всю бронетехніку і важке озброєння, переправилися на Апеннінський півострів. Одночасно з висадкою на Сицилії сили «Вільної Франції» висадилися на Корсиці (операція «Везувій»). Поразка італійської армії значно погіршила становище в країні. Зросло невдоволення режимом Муссоліні. Король Віктор Емануїл III вирішив заарештувати Муссоліні і поставити на чолі країни уряд маршала П'єтро Бадольо.

У вересні 1943 року британо-американські війська висадилися на півдні Аппеннінского півострова. Бадольо підписав з ними перемир'я і оголосив про вихід Італії з війни. Однак, скориставшись розгубленістю союзників, Гітлер звільнив Муссоліні (див. Операція «Дуб»), і на півночі країни було створено маріонеткову державу Італійська соціальна республіка.

Восени 1943 року війська США та Великобританії просувалися на північ. 1 жовтня союзники та італійські партизани звільнили Неаполь, до 15 листопада союзники прорвали оборону німців на річці Вольтурно і форсували її. До січня 1944 року союзники досягли німецьких укріплень «Зимової лінії» біля Монте-Кассіно і річки Гарільяно. У січні, лютому і березні 1944 року вони тричі атакували німецькі позиції щоб прорвати оборону противника на річці Гарільяно і увійти в Рим, але через погіршиення погоди, сильних дощів, їм це не вдалося і лінія фронту стабілізувалася до травня. Водночас 22 січня союзники висадили війська в Анціо, на південь від Риму. В Анціо німці робили безуспішні контратаки. До травня погода покращилася і 11 травня союзники почали наступ (Битва при Монте-Кассіно), прорвали оборону німецьких військ в Монте-Кассіно і 25 травня з'єдналися з висадженим раніше десантом у Анціо. 4 червня 1944 року союзники звільнили Рим.

Стратегічні бомбардування Німеччини

У січні 1943 на Касабланкській конференції вирішено розпочати стратегічні бомбардування Німеччини спільними британо-американськими силами. Цілями бомбардувань повинні були стати об'єкти військової промисловості і міста Німеччини. Операція отримала кодову назву «Пойнт-бланк».

У липні-серпні 1943 року масованого бомбардування зазнав Гамбург. Першим масованим нальотом на об'єкти в глибині Німеччини став подвійний рейд на Швайнфурт і Регенсбург 17 серпня 1943 року. Підрозділи бомбардувальників виявилися нездатними захистити себе від атак німецьких винищувачів, і втрати виявилися значними (близько 20 %). Такі втрати було визнано неприйнятними і 8-а повітряна армія (США) зупинила повітряні операції над Німеччиною аж до прибуття винищувачів, North American P-51 Mustang, що мали достатню дальність польоту щоб долетіти до Берліна і назад.

Тегеранська конференція

Швидкий розвиток подій на всіх фронтах, особливо на радянсько-німецькому, вимагав від союзників уточнення та узгодження подальших планів ведення війни. 28 листопада — 1 грудня 1943 року в столиці Ірану Тегерані відбулася конференція, глав урядів трьох держав — СРСР, США і Великої Британії. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. Водночас обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де-факто закріплено за Радянським Союзом право як контрибуцію приєднати до себе після перемоги частину Східної Прусії.

Західний фронт Німеччини

◘ 6 червня 1944 року союзні сили після двох місяців відволікаючих маневрів висаджуються в Нормандії. Головну роль у проведенні операції відіграли війська Сполучених Штатів, Великої Британії та Канади.

◘ 6 червня 1944 року, у «День Д», операція з висадки західних союзників у Північно-Західній Європі, якою відкрили Другий фронт, розпочалася з наймасштабнішої на той час у світовій історії висадки повітряного десанту із залученням 12 000 літаків, який передував морській десантній операції. Майже 160 000 солдат союзників одночасно перетнули Ла-Манш та вторглися до Франції.

◘ Протягом 3-х тижнів після захоплення плацдарму концентрувалась певна кількість військ, відтак операція «Кобра» розпочалась завданням з цих плацдармів міцних ударів по всьому фронту для прориву в глибину оборони військ Вермахту. Битва за Нормандію тривала протягом двох місяців, до 24 серпня, коли головні сили противника (6 дивізій) оточено у Фалезькому котлі, а 25 числа звільнено Париж. Операція «Оверлорд» завершилася 31 серпня 1944 форсуванням союзними військами річки Сена. До кінця серпня союзники зосередили майже 3 000 000 особового складу на території континентальної Європи.

Висадка військ союзників на узбережжя Нормандії. Операція «Оверлорд»



Дії в Франції

У серпні американські і французькі війська висадилися на півдні Франції, звільнили міста Тулон та Марсель. 25 серпня союзники увійшли до Парижу, і звільнили його разом із загонами французького опору.

28 вересня німці почали відходити з території Північної Франції на укріплену лінію Зігфрида. Не зумівши з ходу прорвати її, союзники спробували прорвати її обходом з півночі через Нідерланди. 17 вересня в ході Голландської операції (1944) року в Нідерландах висаджено повітряні десанти. Проте наступ союзників просувався недостатньо швидко і лише до 10 листопада війська 21-ї групи армій очистили гирло річки Шельди і вийшли до Маасу від Граве до гирла.

До кінця 1944 року німцям з великими труднощами вдалось стабілізувати лінію фронту на заході.

Європа 1944-1945 рр.

16 грудня німці перейшли в контрнаступ в Арденнах, а командування союзників направило в Арденни підкріплення з інших ділянок фронту і резерви. Німцям вдалося просунутися на 100 км вглиб Бельгії, але 22 грудня американська 3-я армія генерала Паттона почала контрнаступ, атакувавши німців з півдня і до 25 грудня 1944 року німецький наступ захлинувся, а союзники перейшли в загальний контрнаступ. До 27 грудня німці не втримали захоплених позицій в Арденнах і почали відступати. Стратегічна ініціатива безповоротно переходить до союзників, в січні 1945 року німецькі війська робили локальні відволікаючі контратаки в Ельзасі, які також закінчилися невдало. Після цього американські і французькі війська оточили частини 19-ї німецької армії біля міста Кольмар в Ельзасі і розгромили їх до 9 лютого («Кольмарскій котел»). Союзники прорвали німецькі укріплення («Лінія Зігфрида», або «Західний Вал») і почали вторгнення в Німеччину.

Європа 1944-1945 рр.

У лютому-березні 1945 року союзники під час Маас-Рейнської операції захопили всю територію Німеччини на захід від Рейну і форсували Рейн. Німецькі війська зазнали важких поразок в Арденській і Маас-Рейнській операціях і відступили на правий берег Рейну. У квітні 1945 року союзники оточили німецьку групу армій «Б» в Рурі і до 17 квітеня розгромили її, вермахт втратив Рурський промисловий район — найважливіший промисловий район Німеччини.

Союзники продовжили наступ вглиб Німеччини, і 25 квітня зустрілися з радянськими військами на Ельбі біля Торгау. 2 травня британські та канадські війська (21-я група армій) захопили весь північний захід Німеччини та досягли кордонів Данії.

Після завершення Рурської операції американські частини перекинули на південний фланг в 6-у групу армій, для захоплення південних районів Німеччини та Австрії.

На південному фланзі американські і французькі війська, що наступали, захопили південь Німеччини, Австрію, частини 7-ї американської армії, перейшли через Альпи по Бреннерскому перевалу і 4 травня зустрілися з військами 15-ї групи армій союзників, що наступали в Північній Італії.

Канадський снайпер в ході боїв в Італії



Європа 1944-1945 рр.

◘ У лютому-березні 1945 року союзники під час Маас-Рейнської операції захопили всю територію Німеччини на захід від Рейну і форсували Рейн. Німецькі війська зазнали важких поразок в Арденській і Маас-Рейнській операціях і відступили на правий берег Рейну. У квітні 1945 року союзники оточили німецьку групу армій «Б» в Рурі і до 17 квітеня розгромили її, вермахт втратив Рурський промисловий район — найважливіший промисловий район Німеччини.

◘ Союзники продовжили наступ вглиб Німеччини, і 25 квітня зустрілися з радянськими військами на Ельбі біля Торгау. 2 травня британські та канадські війська (21-я група армій) захопили весь північний захід Німеччини та досягли кордонів Данії.

Після завершення Рурської операції американські частини перекинули на південний фланг в 6-у групу армій, для захоплення південних районів Німеччини та Австрії.

◘ На південному фланзі американські і французькі війська, що наступали, захопили південь Німеччини, Австрію, частини 7-ї американської армії, перейшли через Альпи по Бреннерскому перевалу і 4 травня зустрілися з військами 15-ї групи армій союзників, що наступали в Північній Італії.

◘ В Італії наступ союзників просувався дуже повільно. Незважаючи на всі спроби, їм так і не вдалося в кінці 1944 року прорвати лінію фронту і форсувати річку По. У квітні 1945 року їхній наступ відновився, вони подолали німецькі укріплення («Готська лінія»), і прорвалися в долину річки По.

28 квітня 1945 року італійські партизани захопили і стратили Муссоліні. Повністю Північну Італію було очищено від німців лише в травні 1945 року.

Європа 1944-1945 рр.

У лютому 1945 року проводиться Будапештська операція, після якої останній європейський союзник Німеччини — Угорщина — змушена капітулювати. Починається наступ в Польщі, Червона Армія займає Східну Пруссію і Північну Польщу та Балтійське узбережжя, знищено угруповання німецьких військ між Віслою та Одером.

Радянські війська увійшли до Австрії з території Угорщини, а британські й американські війська вступили в південні і західні землі. Взяття «фортеці Відень» супроводжувалося запеклими вуличними боями. Австрію поділили на чотири зони окупації.

Наступ на Берлін

16 квітня 1945 Червона армія почала наступ на Берлін. Усвідомлюючи свою повну поразку, Гітлер та Геббельс наклали на себе руки. 1 травня розпочалася масова капітуляція гарнізону Берліна, а потім частин Західного фронту. На Східному фронті німецькі війська, за наказом голови уряду Німеччини адмірала Деніца, продовжували бойові дії в Чехословаччині. 2 травня після наполегливих двотижневих боїв за німецьку столицю генерал артилерії Вейдлінг в супроводі трьох німецьких генералів перейшов лінію фронту і здався в полон. Через годину, перебуваючи в штабі 8-ї гвардійської армії, він написав наказ про капітуляцію Берліна. 7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Німеччини у Берліні за участі СРСР.

8 травня (близько півночі) у передмісті Берліна Карлсгорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписали: від СРСР — маршал Георгій Жуков; від Великої Британії — маршал Артур Теддер; від США — генерал Карл Спаатс; від Франції — генерал Жан де Латтр де Тассіньї.

Німеччину розділили на чотири окупаційні зони: радянську, американську, британську та французьку.

Радянський прапор біля Бранденбурзьких воріт Берліна



Центр Берліна, 3 липня 1945.



Рейхстаг, 1945



Американські й радянські військові на Ельбі в квітні 1945 року.



Бойові дії після капітуляції Німеччини

Після безумовної капітуляції Німеччини окремі німецькі частини продовжували воювати.

В ніч з 11 на 12 травня в околицях міста Пльзень знищено понад сім тисяч осіб — залишки змішаних дивізій СС Валенштайн і Дас Райх, які відступали з Праги.

14—15 травня в північній Словенії відбулась остання битва Другої світової в Європі, під час якої Народно-визвольна армія Югославії розбила залишки німецьких військ і колаборантів.

Міжнародні конференції

Перемога союзників вже не викликала сумнівів. Проте їм треба було домовитися про післявоєнний устрій світу і, наперше, Європи. Обговорення цих питань главами трьох союзних держав відбулося в лютому 1945 року в Ялті. На конференції вирішено низку важливих питань: про участь СРСР у війні з Японією, про принципи політики щодо Німеччини і визволених європейських країн, про заснування Організації Об'єднаних Націй(ООН). Рішення, прийняті на Ялтинській конференції на багато років визначили хід післявоєнної історії.

17 липня розпочалась Потсдамська конференція глав урядів СРСР, США, Великої Британії. На ній домовлено про демілітаризацію, денацифікацію, демократичне перевлаштування Німеччини, вступ СРСР у війну проти Японії та інші питання. 26 липня 1945 року від імені глав урядів Великої Британії, США, Китаю оголошено Потсдамську декларацію 1945 р., що вимагала капітуляції Японії. 2 серпня Потсдамська конференція завершилась.

Розгром Японії

Після закінчення війни в Європі останнім противником країн антифашистської коаліції залишалася Японія. До того часу війну Японії оголосили близько 60 країн. Однак, незважаючи на ситуацію, японці не збиралися капітулювати і оголосили про ведення війни до переможного кінця. У червні 1945 року японці втратили Індонезію, змушені були залишити Індокитай. 26 липня 1945 року від імені глав урядів Великої Британії, США, Китаю оголошено Потсдамську декларацію 1945 р., що вимагала капітуляції Японії. Японський уряд відхилив цю вимогу. 6 серпня на Хіросіму, а через три дні на Наґасакі американцями скинуто атомні бомби, загинуло та постраждало 250 тис. осіб, а міста виявилися майже стерті з поверхні землі. 8 серпня СРСР оголосив війну Японії, розірвавши Японсько-радянський пакт про нейтралітет, а 9 серпня почав наступ. Японська армія (Квантунська) була зосереджена у Маньчжурії, Кореї, на Сахаліні, Курильських островах. Радянські війська (Забайкальський, 1-й, 2-й Далекосхідні фронти) та монгольські з'єднання розгромили Квантунську армію протягом двох тижнів. 2 вересня в 9:02 за токійським часом на борту американського лінкора «Міссурі» підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії. Найбільша війна в історії людства завершилася.

Грибоподібна хмара над Хіросімою після скинення бомби.



Грибоподібна хмара над Наґасакі після скинення бомби.



Дії в Європі за всю війну



В мирний час була створена ця презентація…

Автори:

Петруша Сергій

Мазепа Антон


Схожі:

Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга світова війна. Третій етап. 1943-1944р. Посилення Руху Опору в окупованих країнах

Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга світова війна у дзеркалі літератури Г. Белль 1917 1985 рр
У 1939 р став солдатом німецько фашистської армії. У 1944 р дезертирував з фронту
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconПерша світова війна в Європі. Перша світова війна в Європі
З розвитком еволюційних процесів, зі збільшенням потоків інформації відбувається зміна глядацької свідомості людини
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга Світова війна у творах українських митців
Позаурочний захід розроблений викладачем суспільних дисциплін Державного навчального закладу "Горлівський центр професійно-технічнорї...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація icon1. Коли почалася Перша світова війна? Коли почалася Перша світова війна?
Який термін відповідає визначенню: «Глобальне збройне протистояння країн, у якому політичні питання розв'язуються збройними засобами,...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга світова війна
Вранці 22 червня 1941 р тисячі гармат німецького вермахту звалили тонни смертоносного матеріалу на прикордонні застави, штаби, вузли...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга світова війна 1939-1945 Початок війни. Перший етап. 1939-1941
...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconПросвітницька діяльність музею «Витоки» (частина 2) Друга світова війна в матеріалах Музею “Витоки”
...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconДруга світова війна. Другий етап. 1941-1942 Напад Німеччини на СРСР. Початок ввв
Німецькі війська, що отримали перемогу в прикордонних боях, розпочали швидке просування вглиб території срср, оточуючи І знищуючи...
Друга світова війна (1 вересня 1939р. – 2 вересня 1945р.) Загальна Інформація iconЕкономічне та політичне лідерство США після Другої світової війни Друга світова війна різко змінила співвідношення сил на світовій арені
Сша значно зміцнили свої позиції вони мали у своєму розпорядженні найчисленнішу І наймогутнішу армію в усьому світі

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка