Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст


НазваОстровський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст
Дата конвертації10.06.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Суспільно-політичний рух наприкінці 50-х – 60-х рр. ХІХ ст.. Виникнення громад

Презентацію виконав учень 9-А класу

Островський Євген

Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст.

Друга половина ХІХ ст. як у Європі, так і в Україні характеризувалася організаційним оформленням і виробленням ідейних основ визвольних рухів, що зародились у першій половині ХІХ ст.

Кожен європейський визвольний рух розв’язував завдання, що стоять перед ним, у трьох головних напрямах: національному, загальнодемократичному та соціальному.



Діячів і напрями, що зводять вирішення всіх проблем до здобуття національної незалежності, називають націоналістами.

  • Діячів і напрями, що зводять вирішення всіх проблем до здобуття національної незалежності, називають націоналістами.

  • Діячі й напрями, що обстоювали принципи соціальної справедливості, називалися соціалістами, соціалістичними.

  • Термін «соціаліст» у той період не відносилось до певного соціально-політичного вчення, яких було багато (марксисти, прудоністи, лассальянці, фабіанці та ін.), а розумівся широко – як обстоювання соціальної справедливості щодо бідних, знедолених, вихідців із простого люду.



Об’єднавчим для всіх цих напрямів, течій було прагнення змінити життя на краще, змінити існуючий лад на справедливий, доцільний. Боротьба за розв’язання цього спільного завдання збалансовувала ці течії, змушувала їх знаходити спільну мову. Проте це правило було вірним для більш або менш сформованих державних націй.

Об’єднавчим для всіх цих напрямів, течій було прагнення змінити життя на краще, змінити існуючий лад на справедливий, доцільний. Боротьба за розв’язання цього спільного завдання збалансовувала ці течії, змушувала їх знаходити спільну мову. Проте це правило було вірним для більш або менш сформованих державних націй.

Отож, перед українським рухом стояла проблема виробити збалансовану у трьох площинах політичну платформу, що була б прийнятною для всіх прошарків українського суспільства.

Крім того, слід було віднайти і організаційну форму руху. Над вирішенням цих завдань і працювали діячі українського руху протягом другої половини ХІХ ст.

Крім того, слід було віднайти і організаційну форму руху. Над вирішенням цих завдань і працювали діячі українського руху протягом другої половини ХІХ ст.

Журнал «Основа»

Відродження національного руху тісно пов’язане зі створенням журналу «Основа». За цю справу взявся В.М.Білозерський

Редакційний та авторський склад «Основи» вирізнявся строкатістю. Редакторами були Білозерський, Костомаров, Куліш, секретарем редакції – Кістяківський. Вони організували в журналі представництво всіх українських громад, хоч самі в жодну з них не входили.

Редакційний та авторський склад «Основи» вирізнявся строкатістю. Редакторами були Білозерський, Костомаров, Куліш, секретарем редакції – Кістяківський. Вони організували в журналі представництво всіх українських громад, хоч самі в жодну з них не входили.

Перший номер журналу вийшов 12 січня 1861 р. Він був двомовним (друкувався українською і російською). У «Програмі» до журналу, видрукуваній В.Білозерським, передбачалося дев’ять постійних розділів. Програмні завдання журналу визначалися так: «Мета нашого видання – всебічне й неупереджене вивчення Південноросійського краю, усвідомлення його потреб, критичний погляд на себе в минулому і сучасному, громадська користь.

Перший номер журналу вийшов 12 січня 1861 р. Він був двомовним (друкувався українською і російською). У «Програмі» до журналу, видрукуваній В.Білозерським, передбачалося дев’ять постійних розділів. Програмні завдання журналу визначалися так: «Мета нашого видання – всебічне й неупереджене вивчення Південноросійського краю, усвідомлення його потреб, критичний погляд на себе в минулому і сучасному, громадська користь.

Загальнолюдська просвіта, в застосуванні до місцевих умов краю, буде керівною ідеєю редакції». Тираж журналу становив у різний час від 800 до 1000 примірників. Вийшло всього 12 чисел 1861 р. та 10 чисел 1862 р.

Київська громада. Діяльність громад у

1861–1863 рр.

Початок відродження українського руху був позначений тяжкою втратою – смертю Т.Шевченка. Похорон великого поета став поштовхом до масових українських маніфестацій. Домовину з його тілом відправили з Петербурга через Москву в Україну, щоби згідно з його поетичним заповітом поховати тіло поета над Дніпром. Найбільш масовими були маніфестації в Києві, організовані за участю київської громади. Місце поховання Т.Шевченка в Каневі стало місцем паломництва українських патріотів

У 1861 р. колишні діячі гуртка хлопоманів разом із викладачами та студентами Київського університету (серед них були Павло Чубинський, брати Синьогуби, Іван Касьяненко, Михайло Драгоманов) утворили нове товариство – Українську громаду.

У 1861 р. колишні діячі гуртка хлопоманів разом із викладачами та студентами Київського університету (серед них були Павло Чубинський, брати Синьогуби, Іван Касьяненко, Михайло Драгоманов) утворили нове товариство – Українську громаду.

В Росії існує особливе товариство малоросів, прийнятих духом якогось патріотизму, товариство це має скрізь своїх послідовників, і університети, Київський і Харківський, служать головними провідниками і поширювачами ідеї про можливості відновлення Малоросії.

Це молоді та пристрасні вільнодумці, які докладають усіх зусиль для здійснення пестуваної ними думки про свободу Малоросії та прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоті й поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії та принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їхньому впливу, діяти на шкоду монархії. З цією метою, наскільки відомо, видається малоросійський журнал «Основа»

Це молоді та пристрасні вільнодумці, які докладають усіх зусиль для здійснення пестуваної ними думки про свободу Малоросії та прагнуть зблизитися з простим народом, навчити його грамоті й поступово навести його на думку про колишню славу Малоросії та принади свободи з тією саме метою, щоб згодом, коли уми простого народу підкоряться їхньому впливу, діяти на шкоду монархії. З цією метою, наскільки відомо, видається малоросійський журнал «Основа»

У жовтні 1859 р. попечитель Київського освітнього округу Микола Пирогов дозволив відкрити першу в Російській імперії недільну школу для дорослих. Це дало змогу громадівцям організовувати народну освіту рідною мовою. Важливим у діяльності громадівців стало написання українських підручників і популярних книг для народу на релігійну, історичну та іншу тематику. Так зусиллями громадівців вийшли книжки «Дещо про світ Божий», «Оповідання зі Святого Письма», яку опрацював священник Степан Опанович, «Арифметика» О.Кониського та ін.

У жовтні 1859 р. попечитель Київського освітнього округу Микола Пирогов дозволив відкрити першу в Російській імперії недільну школу для дорослих. Це дало змогу громадівцям організовувати народну освіту рідною мовою. Важливим у діяльності громадівців стало написання українських підручників і популярних книг для народу на релігійну, історичну та іншу тематику. Так зусиллями громадівців вийшли книжки «Дещо про світ Божий», «Оповідання зі Святого Письма», яку опрацював священник Степан Опанович, «Арифметика» О.Кониського та ін.

Одним із провідників та ідейних натхненників громадівського руху був

Одним із провідників та ідейних натхненників громадівського руху був

Володимир Боніфатійович Антонович

(1834–1908).



Володимир Антонович серед українських діячів другої половини ХІХ ст. був вельми колоритною фігурою: історик, археолог, етнограф, археограф; засновник народницької школи в українській історичній науці; головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві (1863–1880); з 1878 – професор російської історії Київського університету; з 1881 р.– голова Історичного товариства Нестора-Літописця, один із засновників і лідерів Київської громади; автор багатьох історичних і публіцистичних праць.

Володимир Антонович серед українських діячів другої половини ХІХ ст. був вельми колоритною фігурою: історик, археолог, етнограф, археограф; засновник народницької школи в українській історичній науці; головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві (1863–1880); з 1878 – професор російської історії Київського університету; з 1881 р.– голова Історичного товариства Нестора-Літописця, один із засновників і лідерів Київської громади; автор багатьох історичних і публіцистичних праць.

Одначе більш загадкової особистості того періоду важко знайти. Його сучасники і нащадки залишили про нього діаметрально протилежні думки і оцінки. Проте всі відзначають його скромність, надмірну обачливість, неймовірний самоконтроль, майже повну замкненість і рівність у стосунках з різними людьми.

Одначе більш загадкової особистості того періоду важко знайти. Його сучасники і нащадки залишили про нього діаметрально протилежні думки і оцінки. Проте всі відзначають його скромність, надмірну обачливість, неймовірний самоконтроль, майже повну замкненість і рівність у стосунках з різними людьми.

Польське повстання 1863-1864 рр. та

Польське повстання 1863-1864 рр. та

Україна

У 1863–1864 рр. Правобережна Україна

стала одним із районів, де розгорталися

події польського національно-

визвольного повстання. Упродовж

тривалого часу його готував

Центральний національний комітет,

що мав тісні зв’язки з польською

еміграцією в Західній Європі.

Головною метою повстання

проголошувалося здобуття

національної незалежності

Польщі та проведення реформ.

Готуючи повстання, його керівники приділяли велику увагу Правобережній Україні. Тут проживала значна частина польського населення (485 тис., або 9,2%), ці землі колись входили до складу Річі Посполитої, а ще повстання в Україні мало відволікти сили царських військ від повстання на власне польських землях.

Готуючи повстання, його керівники приділяли велику увагу Правобережній Україні. Тут проживала значна частина польського населення (485 тис., або 9,2%), ці землі колись входили до складу Річі Посполитої, а ще повстання в Україні мало відволікти сили царських військ від повстання на власне польських землях.

У Правобережній Україні повстання готував «Центральний комітет на Русі», згодом «Провінціальний комітет на Русі». Керівниками повстання були призначені: у Київській губернії – В.Рудницький, Подільській – Яблоновський, Волинській – Е.Ружицький.

У Правобережній Україні повстання готував «Центральний комітет на Русі», згодом «Провінціальний комітет на Русі». Керівниками повстання були призначені: у Київській губернії – В.Рудницький, Подільській – Яблоновський, Волинській – Е.Ружицький.

Повстання, що почалось в ніч проти 23 січня 1863 р., швидко перекинулося в Литву, Білорусію та Правобережну Україну. На бік повсталих перейшла незначна частина солдатів і офіцерів російської армії та діячів загальноросійської революційної організації «Земля і воля».

Повстання, що почалось в ніч проти 23 січня 1863 р., швидко перекинулося в Литву, Білорусію та Правобережну Україну. На бік повсталих перейшла незначна частина солдатів і офіцерів російської армії та діячів загальноросійської революційної організації «Земля і воля».

Попри героїчний опір, повстання в 1864 р. було придушено. Хоча під час повстання українці засвідчили свою лояльність царському режиму, це не врятувало український рух від переслідування і звинуваченні, що він є «польською інтригою».

Попри героїчний опір, повстання в 1864 р. було придушено. Хоча під час повстання українці засвідчили свою лояльність царському режиму, це не врятувало український рух від переслідування і звинуваченні, що він є «польською інтригою».


Схожі:

Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconЕкономічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі Основні тенденції суспільного розвитку у другій половині ХХ ст на початку ХХІ ст
Основні тенденції суспільного розвитку у другій половині ХХ ст на початку ХХІ ст
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconУроку: Наукові відкриття у другій половині ХХ поч. Ххіст. План Основні напрямки науково-технічної революціїї в другій половині ХХ на початку ХХІ ст
Основні напрямки науково-технічної революціїї в другій половині ХХ на початку ХХІ ст
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconМодернізація українського суспільства в другій половині ХІХ століття «Історична розминка» (додато 1 команді )
Відомий галицький громадсько-політичний діяч, заснував в 1899р товариство «Сільський господар», покликане навчати селян сучасних...
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст icon9 клас, Історія України Поліщук Ольга Іванівна
Розвиток літератури, архітектури, живопису І музики в Україні в другій половині ХІХ ст
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconВизначити складові піднесення національно – визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-90-х років ХІХ століття
Визначити складові піднесення національно визвольного руху в Західній Україні у ІІ половині 70-90-х років ХІХ століття
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconВиявити загальні закономірності та особливості розвитку культури в Україні в другій половині хіхст
...
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconРозвиток сільського господарства на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст
Становище західноукраїнських робітників було одним із найгірших у Європі. У гонитві за високими прибутками
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconТема: Портрет на фоні історії та літератури
Вікторіанство особлива система соціально-моральних цінностей у Великій Британії в другій половині ХІХ ст., яка будується на надмірній...
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconРозвиток освіти й науки в українських землях у другій половині ХІХ ст. 9 клас, Історія України
Науково-культурна громадськаорганізація, заснована 1873 р коштом прогресивної української громадськості Львова та інших міст Західної...
Островський Євген Основні тенденції розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст iconДуховне життя в українських землях наприкінці ХVIII – у перший половині ХІХ століття Тема уроку Особливості розвитку культури
Духовне життя в українських землях наприкінці ХVIII у перший половині ХІХ століття

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка