Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції




НазваРоль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції
Дата конвертації12.06.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


РОЛЬ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ В РЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ


Класифікація залоз внутрішньої секреції

  • 1. Аденогіпофіз і залежні від нього ендокринні залози (аденогіпофіз, щитоподібна залоза, яєчка, яїчники, кірковий шар надниркових залоз);

  • 2 Незалежні від гіпофіза залози внутрішньої секреції(паращитоподібні, тимус (загрудинна), мозкова речовина надниркових залоз, панкреатичні острівці);

  • 3. Ендокринні залози нейрогенного походження (гіпоталамус, кишкові і шлункові клітини);

  • 4. Ендокринні залози нейрогліального походження (епіфіз, нейрогіпофіз).





Класифікація гормонів

  • 1. Стероїдні – гормони кори надниркових і статевих залоз (кортикостероїди, андрогени, естрогени);

  • 2. Похідні амінокислот (аміни) – норадреналін, адреналін, тироксин;

  • 3. Білкові і пептидні – глюкагон, паратгормон, інсулін та ін.;

  • 4. Глікопротеїни – фоліколустимулюючий, лютеїнстимулюючий.



Типи гормональних ефектів:

  • 1. Метаболічний – регулюють обмін речовин;

  • 2. Соматичний – забезпечують ріст, розвиток організму;

  • 3. Кінетичний (пусковий) – здійснюють включення діяльності органів;

  • 4. Корегуючий – регулюють зміни інтенсивності функціонування організму







Регуляція функції ендрокринних залоз.

  • Трансгіпофізарний шлях. Нейрони гіпоталамуса виділяють речовини, які стимулюють секрецію гормонів передньої частки гіпофіза. Це рилізинг-фактори або ліберини, а також гальмуючі або інгібуючі фактори - статини. Під дією ліберинів і статинів здійснюється синтез і секреція гормонів гіпофіза, які в свою чергу визначають рівень секреції гормонів інших залоз внутрішньої секреції. регуляції ендокринних залоз.

  • Парагіпофізарний шлях..

  • У супраоптичних і паравентрикулярних ядрах гіпоталамуса виробляються вазопресин і окситоцин і через аксони нервових клітин поступають в задню частку гіпофіза, де вони накопичуються і потім секретуються в кров відповідно до потреб. Автономна нервова система також впливає на залози внутрішньої секреції.



Механізм регуляції утворення гормонів

  • Клітини залоз внутрішньої секреції виділяють в кров гормони, що змінюють певні процеси обміну. Як тільки ці зміни досягають певної величини, подальше утворення і виділення гормону зменшується. Регулюючим фактором є і сам рівень того чи іншого гормону в крові – підвищений рівень викликає гальмування секреції. Таким чином спрацьовує принцип зворотнього зв'язку.



Методи вивчення функції залоз внутрішньої секреції .

  • 1. Хірургічний.

  • 2. Введення екстрактів ендокринних залоз, гормонів.

  • 3. Трансплантація ендокринних залоз.

  • 4. Метод експлантації ендокринних залоз.

  • 5. Введення радіоактивної мітки. Ауторадіографія.

  • 6. Визначення вмісту гормонів і їх метаболітів в біологічних рідинах.















Гормони гіпофізу

  • Кортикотропний → наднирникові залози:

  • - спричинює розростання, гіпертрофію та гіперплазію пучкової та сітчастої зон кори наднирникових залоз;

  • - посилює синтез глюкокортикоїдів в клітинах кори наднирникових залоз;

  • - посилює ліполіз;

  • - стимулює виділення інсуліну β-клітинами підшлункової залози;

  • - стимулює поглинання амінокислот та глюкози м’язовою тканиною;

  • впливає на процеси пігментації



Гормони гіпофізу

  • тиротропний → щитоподібна залоза:

  • -білковий гормон, що викликає збільшення розмірів, кровонаповнення, розростання епітелію,

  • - регулює морфогенез фолікулярного апарату залози;

  • - стимулює синтез і секрецію гормонів щитоподібною залозою;

  • впливає на вуглеводний та жировий обмін



Гормони гіпофізу

  • Соматотропін → соматомедини, різні органи та тканини:

  • його значення проявляється з двох років і до завершення статевого дозрівання. Ростова активність соматотропіну опосередковується через соматомедіни, які утворюються в печінці. Соматомедіни стимулюють розмноження клітин (мітози) в хрящовій тканині кістки. Після закінчення статевого дозрівання, він здатний підсилювати лише периостальний ріст кістки і ріст некісткових тканин – що спостерігається при патології. Гормон росту проявляє і метаболічні ефекти: стимулює синтез білків, посилює ліполіз (розщеплення жирів). Максимальна концентрація гормону росту в крові реєструється під час сну. За час сну виділяється більше половини секретованої за добу кількості гормону росту. Підвищення рівня гормону росту спостерігається після м'язових вправ. стимулює секрецію глюкагону, підвищує активність ферментів, які руйнують інсулін, зменшує кількість інсулінових рецепторів



Гормони гіпофізу

  • Пролактин → молочні залози, статеві органи:

  • - впливає на розвиток молочних залоз і лактацію;

  • - сприяє дії гонадотропінів;

  • - разом з лютропіном підтримує функціонування жовтого тіла й утворення прогестерону;

  • - синергіст інших гормонів, які впливають на водно-електролітний обмін;

  • - стимулює анаболічні процеси в організмі.



Гормони гіпофізу

  • Лютропін → статеві залози:

  • - основний стимулятор овуляції й утворення жовтого тіла в яєчниках;

  • - стимулює ріст інтерстиціальних клітин у яєчниках;

  • - стимулює синтез естрогенів, прогестинів, гонадальних андрогенів



Гонадотропні гормони

  • Роль їх і інкреція підвищується в період статевого дозрівання.

  • У жіночої статі гормони забезпечують дозрівання фолікулів і підготовляють їх до овуляції. Остання наступає під впливом лютенізуючого гормону.

  • У чоловічої статі вказані гормони стимулюють ріст і розвиток сперматогенного епітелію і інтерстиціальної тканини сім'яників. У період статевого дозрівання спостерігаються нічні зростання секреції гонадотропінів.



Гормони гіпофізу

  • Фолітропін → статеві залози:

  • прискорює ріст і розвиток оваріальних фолікулів, підвищує їх чутливість до дії лютотропіну;

  • - активує сперматогенез і зумовлює проліферацію клітин Сертолі, підвищує чутливість клітин Лейдіга до лютропіну



Гормони гіпофізу

  • Вазопресин →

  • - основна речовина, що регулює осмолярність рідин організму;

  • - збільшує реабсорбцію води нирками;

  • - стимулює синтез простагландину Е, який знижує антидіуретичний ефект вазопресину;

  • здійснює вазопресорну дію

  • Стимулом до секреції антидіуретичного гормону є збудження осморецепторів і волюморецепторів.



Гормони гіпофізу

  • Окситоцин → матка, молочні залози, нирки, гіпоталамус:

  • - стимулює скорочення м’язів матки і виділення молока з альвеол в протоки молочних залоз; (Дія окситоцину відрізняється від дії пролактину, який стимулює утворення молока. Виділення окситоцину проходить у відповідь на подразнення грудного соска при годуванні дитини).

  • - здійснює вазопресорну дію;

  • - має слабку антидіуретичну дію;

  • - підтримує функціонування жовтого тіла й утворення прогрестерону;



Меланоцитстимулюючий гормон,

  • Продукує передня частка гіпофіза (у дітей проміжна)

  • викликає перерозподіл пігменту меланіну в епітеліальній тканині, волоссі, райдужній оболонці.

  • Під час вагітності в крові вміст меланоцитстимулюючого гормону зростає, що сприяє посиленню пігментації окремих ділянок шкіри (плями вагітності).



Надниркові залози

  • Кірковий шар продукує біля 50 гормонів-кортикостероїдів, що класифікуються на 3 групи: глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і статеві гормони.

  • Кіркова речовина містить три відмінних у морфологічному і функціональному відношенні зони: поверхневу клубочкову; серединну пучкову і глибоку сітчасту. Співвідношення товщини цих зон – 1:9:3. Дрібні клітини клубочкової зони утворюють "клубочки". Вони продукують мінералокортикоїдний гормон альдостерон.

  • Великі клітини пучкової зони розміщені паралельними рядами – "пучками". Вони синтезують глюкокортикоїди.

  • Клітини сітчастої зони формують розгалуження, які під мікроскопом нагадують сітку. Ендокриноцити сітчастої зони синтезують статеві стероїди андрогени (тестостерон) в основному і в меншій мірі – жіночі статеві гормони естрогени і прогестерон.



Глюкокортикоїди

  • Гідрокортизон, кортикостерон, кортизон – активують розпад білків в клітинах тканин,

  • підвищують вміст амінокислот в крові,

  • активують дезамінування амінокислот в печінці і перетворення їх в вуглеводи, внаслідок чого підвищується вміст глюкози в крові.

  • підсилюють жировий обмін.

  • відносяться до протизапальних гормонів, так як вони пригнічують утворення антитіл, розвиток набряку, знижують проникність мембран.

  • міняють чутливість тканин до інших гормонів. Підвищують чутливість судин до катехоламінів.

  • Незалежно від вказаних ефектів глюкокортикоїди:

  • а) приймають участь в підтриманні і регуляції активності головного мозку;

  • б) поряд з іншими гормонами підтримують загальний артеріальний тиск і кровообіг в мозку.



Мінералокортикоїди

  • Альдостерон, дезоксикортикостерон

  • Змінюють проникність мембран клітин і активність транспортних систем натрію

  • Секреція альдостерону посилюється зниженням концентрації натрію, веде до зменшення ниркового кровотоку, виділення реніну і з ангіотензиногену утворюється ангіотензин І, який в легенях перетворюється в ангіотензин ІІ, що викликає звуження судин і стимулює виділення альдостерону.



Статеві гормони

  • Андрогени, естрогени, прогестерони – відіграють важливу роль тоді, коли статеві залози ще не функціонують або коли втрачають функціональну активність. Вони проявляють менш виражений, ніж андрогени статевих залоз, вплив на формування вторинних статевих ознак (оволосіння, окостеніння епіфізарних хрящів, розвиток м'язової тканини) у чоловіків і визначають формування лібідо і статеву поведінку у жінок.



Мозковий шар надниркових залоз

  • Адреналін. Його попередником є норадреналін. Фізіологічні ефекти їх подібні, але адреналін збільшує хвилинний об'єм серця і сильно підвищує вміст глюкози в крові, а норадреналін знижує хвилинний об'єм серця і незначно підвищує вміст глюкози в крові.

  • Адреналін в цілому викликає такі функціональні зміни в тканинах, які спрямовані на підвищення працездатності. Це стосується діяльності центральної нервової системи (підвищення уваги, покращення психічної активності та інше), аналізаторів, скелетних м'язів (підсилення окисних процесів, гліколізу, глікогенолізу), серця, дихання (збільшення глибини розслаблення м'язів бронхів і бронхіол).



Щитоподібна залоза

  • Йодовмісні гормони: тироксин або тетрайодтиронін і трийодтиронін та тиреокальцитонін.

  • Метаболічний ефект. Гормони викликають індукцію ферментів і активують мітохондріальні ферменти, що збільшує синтез білка, окислювальний розпад жирів і вуглеводів. Підсилюють глікогенолітичну і гіперглікемічну дію катехоламінів.

  • Соматичний ефект. У ростучому організмі тиреоїдні гормони необхідні для нормального процесу ендохондріальної осифікації між діафізом і епіфізом.

  • Нейрогенний ефект. У молодому організмі важлива роль у розвитку центральної нервової системи.

  • Тиреокальцитонін знижує вміст кальцію в крові і стимулює його надходження в кісткову тканину. Секреція кальцитоніну не регулюється спеціальними тропними гормонами. Збільшення рівня кальцію в крові викликає стимуляцію секреції гормону.





Паращитоподібні залози

  • Паратгормон.

  • 1. Стимулює активність остеобластів, що приводить до звільнення іонів кальцію і фосфору з мінеральної речовини, яка утворює кістку, внаслідок стимуляції секреції ними органічних кислот, які розчиняють сполуки Са2+ і Р і сприяють їх виведенню.

  • 2. Підсилює реабсорбцію кальцію в нирках, сприяючи цим, підвищенню рівня кальцію в плазмі і зменшується зворотнє всмоктування в канальцях фосфору.

  • 3. Підсилює всмоктування кальцію в кишці, це зв'язано не з прямою дією його на кишку, а з підвищеним утворенням активної форми вітаміну D в нирках під впливом паратгормону, який вже сам підвищує швидкість всмоктування Са2+ в кишках.



Підшлункова залоза

  • Острівцеві клітини, синтезують гормони інсулін, глюкагон і соматостатин.

  • Клітини, що синтезують інсулін, називають β-клітинами, а котрі синтезують глюкагон – α-клітинами, соматостатин-дельта-клітинами. У плода і дітей грудного віку острівцева тканина може регенерувати. Ця здатність зникає після четвертого року життя.

  • Термін інсулін (від лат. insyla – острівець) запропонував у 1909 р. бельгійський вчений Ян де Мейєр, коли ще його структура була невідома.



Метаболічна дія інсуліну

  • Вплив інсуліну на вуглеводний обмін.

  • 1. Збільшує проникність клітинних мембран для глюкози.

  • 2. Стимулює синтез глікогену.

  • 3. Активує перехід вуглеводів у жири.

  • 4. Знижує утворення глюкози з амінокислот.

  • Вплив інсуліну на жировий обмін.

  • 1. Пригнічує розпад жиру.

  • 2. Активує синтез жирних кислот.

  • 3. Гальмує утворення кетонових тіл.

  • Вплив інсуліну на білковий обмін.

  • 1. Підсилює транспорт амінокислот в клітину.

  • 2. Гальмує розпад амінокислот.

  • 3. Підсилює синтез білка.



Ефекти глюкагону.

  • Діє на печінку, де:

  • 1. Підсилює розщеплення глікогену.

  • 2. Сприяє глюконеогенезу.

  • 3. Стимулює ліполіз.

  • 4. Підсилює кетогенез, тобто утворення кетонових тіл в умовах зниженого окиснення глюкози.



Гормони статевих залоз

  • Чоловічі статеві гормони – андрогени (тестостерон),

  • Жіночіестрогени, прогестини (прогестерон).

  • У період статевого дозрівання ендокринна активність гонад у хлопчиків відновлюється, а в дівчаток їх внутрішня секреція виникає вперше.

  • Під впливом естрогенів у дівчаток і андрогенів у хлопчиків статеві органи ростуть і дозрівають.

  • Статеві гормони викликають також розвиток екстрагенітальних статевих ознак – молочних залоз, характерну будову тіла.

  • У жінок статеві гормони викликають зміни ендометрію, характерні для менструального циклу.

  • Андрогени проявляють анаболічний ефект, тобто вони підсилюють синтез білка.



У жінок ендокринну здатність мають вагітна матка і плацента. Вони продукують релаксин, що забезпечує розслаблення зв'язок лобкового з'єднання і інших суглобів тазу, а також зв'язок матки за рахунок активації розщеплюючих мукопротеїдів ензимів.

  • У жінок ендокринну здатність мають вагітна матка і плацента. Вони продукують релаксин, що забезпечує розслаблення зв'язок лобкового з'єднання і інших суглобів тазу, а також зв'язок матки за рахунок активації розщеплюючих мукопротеїдів ензимів.

  • Плацента утворює білкові – гонадотропін і лактогенний гормон – та стероїдні гормони – естрогени, прогестерон. Ці гормони проявляють дію аналогічних гормонів, що виділяються іншими органами і є дублюючими і підсилюючими їх фізіологічний ефект.



Епіфіз

  • Містить велику кількість біологічно активних речовин. Найбільше серед них серотоніну, меланіну і адреногломерулотропіну.

  • Виділення мелатоніну змінюється при світлі. Мелатонін міститься не тільки в епіфізі, але й в периферичних нервах і корінцях спинальних нервів. Проте його синтез здійснюється тільки в епіфізі.

  • Адреногломерулотропін є продуктом відновлення мелатоніну. Встановлено його пригнічуючий вплив на функціональну активність статевих залоз.

  • Серотонін - продукт синтезу мелатоніну. Доведено участь серотоніну в добових змінах активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової залозної системи, а також його інгібуючий ефект на гонади.



Загрудинна залоза.

  • Протягом останніх років з загрудинної залози були виділені тимозин, тимопоетин і інші поліпептиди, що відіграють певну роль в клітинних імунних реакціях.

  • Максимального рівня морфологічного розвитку і діяльності вона досягає до періоду статевого дозрівання (12-13 років), після чого починається поступова атрофія, розміри її зменшуються. У людей після 60 років, на тому місці де була залози, залишаються лише дві жирові дольки.



Гормони ентеринової системи

  • Гастрин – виробляється в пілоричному відділі і 12-палій кишці, збільшує шлункову секрецію, підсилює моторику пілоруса, сповільнює евакуацію шлунка.

  • Секретин – виробляється в 12-палій кишці, підсилює секрецію панкреатичного соку і жовчі.

  • Холецистокінін – виробляється в 12-палій кишці, підсилює секрецію панкреатичного соку і жовчі.

  • Мотилін – виробляється в 12-палій кишці, підсилює моторику шлунка.

  • Вазоінтестинальний пептид – виробляється в 12-палій кишці, підвищує кровообіг у травному тракті.



Тканинні гормони.

          • Цей термін в останній час став проблематичним і напевно його скоро перестануть вживати. Він виник для визначення речовин, які викликали специфічні реакції, але для яких не було знайдено ендокринних органів, що їх виробляли б. Розвиток науки можна сказати зараз не залишив таких речовин, яким би не було встановлено місце секреції.


ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!



Додати документ в свій блог або на сайт

Схожі:

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconРегуляція функцій організму гіпоталамо-гіпофізарною системою та наднирниками класифікація залоз внутрішньої секреції
...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconРоль ендокринних залоз в регуляції функцій організму щитоподібна залоза
Гормони викликають індукцію ферментів і активують мітохондріальні ферменти, що збільшує синтез білка, окислювальний розпад жирів...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconФізіологія ендокринної системи класифікація залоз внутрішньої секреції
...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconГормони ендокринних залоз гормони ендокринних залоз
Актг, глюкокортикоїди); в) гомеостатичні гормони, що беруть участь у підтримці сталості внутрішнього середовища організму (альдостерон,...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconПлан лекції Особливості функціонування залоз внунрішньої секреції в різні періоди дитинства
...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconЗалози внутрішньої секреції, ендокринні залози
Ці кровонсні судини пронизують залозу в різних напрямках і грають роль, яка аналогічна до канальців залоз зовнішньої секреції. Довкола...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconКритерії розвитку дитини: Критерії розвитку дитини
Фізіологічні показники діяльності органів дихання, кровообігу, залоз внутрішньої секреції, нервової системи

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconК мед наук Фурдела М. Я. Хвороби слинних залоз Вроджені Агенезія
Хвороби слинних залоз. Передпухлинні стани та пухлини слинних залоз. Хвороби губ, язика та м’яких тканин порожнини рота

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconЗагальна анатомія ендокринної та імунної систем
Ці кровонсні судини пронизують залозу в різних напрямках і грають роль, яка аналогічна до канальців залоз зовнішньої секреції. Довкола...

Роль ендокринних залоз в регуляції функцій організму класифікація залоз внутрішньої секреції iconАнатомія органів ендокринної та імунної систем
Ці кровонсні судини пронизують залозу в різних напрямках і грають роль, яка аналогічна до канальців залоз зовнішньої секреції. Довкола...


Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка