Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О


НазваДоц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О
Дата конвертації21.06.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Доц. Паламар Т.О.

  • Доц. Паламар Т.О.


Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія – це гіпертензія, що пов’язана із захворюваннями органів, які приймають участь в регуляції артеріального тиску, причину якої можна виявити.

  • Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія – це гіпертензія, що пов’язана із захворюваннями органів, які приймають участь в регуляції артеріального тиску, причину якої можна виявити.

  • Питома вага вторинних АГ серед усіх хворих з підвищеним артеріальним тиском складає від 5% до 10%.



Причини розвитку вторинної АГ

  • 1. Лікарські або екзогенні речовини (гормональні протизаплідні за соби — контрацептиви; глюкокортикостероїди; мінералокортикоїди; симпатичні аміни); інгібітори МАО в поєднанні з ефедрином, тираміном або продуктами з високим вмістом тираміну (деякі сорти сиру і окремі марки червоного вина, маринований оселедець, печінка курчат, боби, шоколад, банани); корінь солодки, карбеноксолон; кокаїн; нестероїдні протизапальні засоби (індометацин, аспірин у великих дозах); цикло-снорин; еритропоетин.

  • 2. Захворювання нирок. 

  • Ренопаренхіматозні гіпертензії (ішемія кіркової речовини нирок): двобічні —    гострий   гломерулонефрит;    хронічний  гломерулонефрит; хронічний пієлонефрит;   полікістоз нирок; дифузні захворювання спо лучної тканини нирок (вовчаковий нефрит, склеродермічна нирка, артеріїти); діабетична нефропатія (діабетичний гломерулосклероз); гідро нефроз; природжена гіпоплазія нирок; травми нирок;  інтерстиціальний нефрит при подагрі; гіперкальціємія; фенацитинова (парадетамолова) нефропатія; амілоїдно-зморщена нирка; первинна затримка солі (синд роми Ліддла, Гордона); однобічні — хронічний пієлонефрит; гіпоплазія та інші природжені дефекти нирок; сечокам'яна хвороба; обструктивна уропатія; гідронефроз; нефроптоз; ренінсекретуюча пухлина нирок; гі пернефроїдний рак нирки; плазмоцитома; нефробластома (пухлина Вільямса); травма нирки (периренальна гематома); хвороба пересадженоїнирки.

  • Реноваскулярна (вазоренальна) гіпертензія, або ренінзалежна гі пертензія.

  • 3. Ендокринні артеріальні гіпертензії.

  • Ураження кіркової речовини надниркових залоз: хвороба та синдром Іценка— Кушінга, первинний альдостеронізм (хвороба Конна), при роджена гіперплазія надниркових залоз.

  • Ураження мозкової речовини надниркових залоз: феохромоцитома, хромафіині пухлини, розташовані поза наднирковими залозами, зло якісні новоутворення; хвороби щитоподібної залози: гіпотиреоз, дифуз ний токсичний зоб; акромегалія, гіперпаратиреоз (гіперкальціємія).



4. Кардіоваскулярні  гіпертензії:  атеросклероз аорти  (атеросклеро тична гіпертензія), коарктація аорти, аортити (неспецифічний аортоартеріїт, сифілітичний аортит), недостатність клапана аорти, відкрита ар теріальна (боталова) протока, повна атріовентрикулярна блокада, при роджена і травматична аневризми аорти, еритремія, хронічна застійна серцева недостатність.

  • 4. Кардіоваскулярні  гіпертензії:  атеросклероз аорти  (атеросклеро тична гіпертензія), коарктація аорти, аортити (неспецифічний аортоартеріїт, сифілітичний аортит), недостатність клапана аорти, відкрита ар теріальна (боталова) протока, повна атріовентрикулярна блокада, при роджена і травматична аневризми аорти, еритремія, хронічна застійна серцева недостатність.

  • 5. Ускладнення вагітності (гестози вагітних).

  • 6. Неврологічні   захворювання:   підвищення   внутрішньочерепного тиску; діенцефальний синдром Пенфілда: пухлини, кісти, травми голов ного мозку; енцефаліт; дихальний ацидоз (затримка СО2); апное під час сну; тотальний параліч кінцівок (квадроплегія); бульбарний поліомієліт; хронічна ішемія головного мозку внаслідок звуження сонних і хребтових артерій; гостра порфірія; отруєння свинцем, талієм; синдром Гієна —Барре.

  • 7. Артеріальні гіпертензії, індуковані хірургічним втручанням: пост-операційна гіпертензія.



Особливості діагностики вторинних АГ

  • Поява високих цифр артеріального тиску в молодому віці.

  • Відсутність характерного поступового прогресування захворювання.

  • Гострий початок артеріальної гіпертензії з високими цифрани артеріального тиску.

  • Наявність рефрактерності до проведеної антигіпертензивної терапії.



Ренопаренхіматозні АГ

  • Сечовий синдром; запальний синдром; “бліда”, “пастозна” АГ у молодих осіб з високими значеннями АГ, особливо діастолічного; швидке прогресуюче наростання функціональної недостатності нирок (при первинній АТ фільтраційна фракція тривало зберігається, або навіть підвищується фільтраційна фракція = швидкість гломерулярної фракції  (> 13 %) швидкість кровоплину. 



Реноваскулярні АГ

  • тяжка, злоякісна рефрактерна до терапії АГ;

  • раптова поява АГ з високими значеннями АТ у молодому або старечому віці;

  • швидке зниження АТ під впливом ІАПФ;

  • аускультативно наявність шуму в проекції нирокових артерій;

  • швидкий розвиток хронічної ниркової недостатності, або її індукція ІАПФ при попередньо нормальних показниках функції нирок (рівень креатиніну).

  • АГ при асиметричних розмірах нирок.



Скрініг-тести

  • а) каптоприлова проба (25 мг каптоприлу per os з наступним 3-х годинним моніторуванням АТ і ЧСС через кожні 30 хвилин. Проба позитивна при зниженні САТ на 30 мм рт.ст. і більше, ДАТ – на 15 мм рт.ст і більше, або при зниженні САТ і ДАТ більше 20 % від вихідних). За три дні до проведення проби не слід вживати гіпотензивних (особливо β-адреноблокаторів) і сечогінних середників.

  • б) УЗД нирок (асиметрія розмірів > 15 мм), допплерографія ниркових судин – асиметрія кровотоку. При підтвердженні ренінзалежної форми АГ за вказаними скрінінг-тестами пацієнт направляється на більш специфічні обстеження (визначення активності реніну плазми після каптоприлової провокації, сцинтіграфія нирок, ангіографія.



Ендокринні гіпертензії

  • (15 % усіх симптоматичних АГ). Феохромоцитома:

  • АГ (90 %);

  • ортостатична гіпотензія (60%);

  • різко виражена пітливість

  • (65 %);

  • тахікардія (60 %);

  • тремор (35 %);

  • гіперглікемія (30 %);



Феохромоцитома

  • Характерний кризовий перебіг з раптовим підвищенням АТ і завершується поліурією, гіперглікемією, глюкозурією. Діагноз верифікується: 5-6 кратним збільшенням екскреції катехоламінів, їх метаболітів у добовій сечі (адреналін, норадреналін, ванілінмигдалева кислота). Допомогти в діагностиці можуть також УЗД-дослідження наднирників, КТГ (особливо при локалізації пухлини вздовж спиномозкового ланцюга симпатичних гангліїв) та фармакологічні проби:

  • а) клофелінова (0,3 г клофеліну на ніч з наступним дослідженням катехоламінів у нічній порції сечі – при ГХ клофелін подавляє продукцію катехоламінів, а при пухлині їх продукція зберігається;

  • б) глюкагоновий тест (виконується при нормальному рівні АТ і під прикриттям α-адреноблокаторів - празозину або лабетололу, з усіма мірами перестороги) – в/в введення 1 мг препарату провокує 3-х кратний приріст продукції катехоламінів.



Первинний альдостеронізм (синдром Кона)

  • Причини: пухлини наднирників (доброякісні і злоякісні); гіперплазія кори наднирників (20 %); дексаметазонзалежний гіперальдостеронізм (нормалізація АТ при дачі дексаметазону). Клінічно спостерігаються: гіпертензія; зниження калію в крові; на ЕКГ зниження сегменту ST; м’язева слабість (80 %); поліурія, ніктурія (70 %); головні болі; полідипсія (до 3 л на добу). 

  • Діагноз верифікується: проба з альдактоном (верошпіроном) – основана на властивості альдактона блокувати дію альдостерона на канальці нирок (100 мг альдактона 4 рази на день протягом 3-х днів), якщо спостерігається підвищення рівня калія в крові більше чим 1 мг екв/л – вказує на гіперальдостеронізм.



Синдром Іценко-Кушинга

  • Кушинкоподібний вигляд;

  • м’язева слабкість (атрофія м’язів);

  • гіперглікемія, глюкозурія;

  • підвищення секреції 17-ОКС, 17-КС.

  • метаболічний алкалоз.

  • Діагноз верифікується:

  • визначити АКТГ;

  • провести дексаметазоновий тест.



Коарктація аорти

  • (coarctatio aortae, coarctatio — звуження). Природжене звуження отвору аорти різного ступеня вираженості може локалізуватися в будь-якому місці її, але найчастіше в ділянці перешийка аорти між місцем відходження лівої підключичної артерії та артеріальної протоки (або артеріальної зв'язки)



скарги

  • Хворі скаржаться на біль голови, шум у вухах, відчуття пульсації в голові і шиї, головокружіння. Можуть виникати судоми ніг, почуття їх похолодіння, носові кровотечі. У випадках розвитку серцевої недостатності з’являються задишка, серцебиття, кровохаркання.



Клінічна картина

  •  пульсація сонних артерій, розширення судин на бокових поверхнях грудної клітки (розширені колатералі). Звертає на себе увагу відставання у розвитку нижньої половини тіла; шкіра ніг бліда, холодна на дотик.

  • Межі серця розширені вліво і вниз. Аускультативно - акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум по лівому краю грудини у ІІ-IV міжребір’ях. Шум проводиться на спину у міжлопаткову ділянку. АТ підвищений на руках і нормальний на ногах.



Параклінічні методи дослідження

        • ЕКГ - гіпертрофія лівого шлуночка.
  • ФКГ - ромбовидної форми систолічний шум у першій половині систоли.

  • Рентгенологічно у бокових проекціях можна відмітити звуження аорти. При рентгенографії грудної клітки можна виявити узори ребер (нижнього їх краю). Серце має типову конфігурацію - підкреслена талія серця із заокруженою верхівкою.

  • ЕхоКГ - можна виявити звуження аорти.



  • аортографія



Ускладненнями коарктації аорти

  • є серцева недостатність, аневризма аорти та її гілок із загрозою розриву, септичний ендокардит. Неврологічні зміни (раптові крововиливи в мозок, церебральні судинні кризи, інсульти, геміпарези).

  • Показаннями до операції є систолічний градієнт тиску на верхніх та нижніх кінцівках більше ніж 50 мм рт.ст. Різка артеріальна гіпертензія та декомпенсація серцевої діяльності можуть бути показаннями до хірургічного втручання у період новонародженості. Доцільним є застосування простагландину Е1. При відносно сприятливому перебігу захворювання операцію доцільно відкласти до 5-річного віку. У клініках серцево-судинної хірургії найчастіше здійснюють резекцію ділянки коарктації з накладанням анастомозу "кінець у кінець". Рідше вдаються до пластики латкою з підключичної артерії, протезування аорти судинним протезом.



Схожі:

Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconІхс: Стенокардія Доц. Паламар Т. О
Хс-коронарна хвороба cерця, це гостре або хронічне захворювання,яке розвивається внаслідок порушення рівноваги між потребою міокардa...
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconМетоди клінічного обстеження хворого Доц. Паламар Т. О
Опитування проводять у такій послідовності: загальні відомості про хворого, скарги хворого та їх деталізація, історія розвитку захворювання,...
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconПідготував доц. Несторович Я. М. Підготував доц. Несторович Я. М
Якщо хворий один з батьків, то діти захворюють у 15 випадків; якщо обоє в 40
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconДоц. Верещашіна Н. Я. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії
Захворювання нирок і сечовидільних шляхів. Гострі та хронічні гломерулонефрити та пієлонефрити. Клініка, діагностика. Ускладнення....
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Н; вони недостатньо стабільні, що обумовлене їхньою хімічною будовою, недостатнім ступенем чистоти, а також визначеними значеннями...
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Таким чином, витяг складається з наступних основних процесів: дифузії, десорбції, розчинення, діалізу і вимивання, що відбуваються...
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
До окремих ін'єкційних розчинів пред'являється вимога ізотонічності, ізоіонічності і ізогідричності, про що вказується в статтях,...
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Стабілізація розчинів речовин солей, які утворені сильною кислотою і слабкою основою
Доц. Паламар Т. О. Доц. Паламар Т. О iconАвтор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир Автор: канд фарм наук, доц. Г. Р. Козир
Суспензії (зависі) мікрогетерогенні дисперсні системи, що складаються з твердої дисперсної фази (лікарські речовини) і рідкого дисперсійного...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка