Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни


НазваДержавний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни
Дата конвертації13.07.2013
Розмір478 b.
ТипДержавний стандарт


Державний стандарт 2011

  ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 23 листопада 2011 р. № 1392 

Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти



Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти
  • спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.



Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу.

Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

ґрунтується на засадах особистісно зорієн-тованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

  • ґрунтується на засадах особистісно зорієн-тованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти.

  • При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів.



Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

  • Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.

    • уміння вчитися;
    • спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;
    • математична;
    • базові компетентності в галузі природознавства і техніки;
    • інформаційно-комунікаційна;
    • соціальна;
    • громадянська;
    • загальнокультурна;
    • підприємницька;
    • здоров’язбережувальна компетентності;
    • предметні


До предметних( галузевих)

  • комунікативна,

  • літературна,

  • мистецька,

  • міжпредметна естетична,

  • природничо-наукова,

  • математична,

  • проектно-технологічна,

  • інформаційно-комунікаційна,

  • суспільствознавча,

  • історична,

  • здоров’язбережувальна компетентності



Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі:

  • Цей Державний стандарт включає такі освітні галузі:

    • “Мови і літератури”,
    • “Суспільствознавство”,
    • “Мистецтво”,
    • “Математика”,
    • “Природознавство”,
    • “Технології”,
    • “Здоров’я і фізична культура”,


Визначальним для системи загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

Визначальним для системи загальної середньої освіти є українознавче спрямування всіх освітніх галузей.

Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.

  • Протягом навчання в основній школі учні здобувають базову загальну середню освіту, що разом із початковою є основою загальноосвітньої підготовки, формує в них готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти. Зміст освіти в основній школі для всіх учнів єдиний.



Варіативність методик організації навчання, а також на-явність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи

  • Варіативність методик організації навчання, а також на-явність в учнів можливості обирати курси за вибором залежно від власних пізнавальних здібностей дають змогу застосовувати особистісно зорієнтований, компетентнісний і діяльнісний підходи



У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

  • У старшій школі, де навчання є профільним, обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором загальноосвітніх закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

  • Освітня потреба старшокласників у профільному навчанні задовольняється шляхом створення мережі загальноосвітніх закладів різного типу, яка складається з однопрофільних і багатопрофільних ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають змогу повністю реалізувати профільність навчання, а також професійно-технічних навчальних закладів, коледжів



У старшій школі співвідно-шення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.

У старшій школі співвідно-шення навчальних годин для вивчення обов’язкових предметів і предметів, самостійно обраних учнями для профільного навчання, становить орієнтовно 50 на 50 відсотків.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи

  • Бюджетне фінансування загальноосвітнього закладу здійснюється з урахуванням установленої Базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових і можливості у процесі вивчення окремих предметів поділу класу на групи



Освітня галузь “Мови і літератури”



Мета

Мета
  • розвиток особистості учня,

  • формування в нього мовленнєвої і читацької культури,

  • комунікативної та літературної компетентності,

  • гуманістичного світогляду,

  • національної свідомості,

  • високої моралі,

  • активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій









Завданнями в основній школі є:

  • формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури, іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури, любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;

  • ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;

  • вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна, освітня);

  • формування комунікативної і літературної компетентностей;

  • ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;

  • формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;

  • формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;

  • формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.



Завданнями в старшій школі є:

  • подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей;

  • розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;

  • удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;

  • вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність;

  • удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури



Освітня галузь “Суспільствознавство”



Мета

Мета
  • забезпечення розвитку учня як особистості, що

    • керується гуманістичними нормами і цінностями,
    • усвідомлює себе громадянином України,
    • успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві


Завданнями освітньої галузі є:

  • забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;

  • розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення, визначення нею власної ідентичності як особистості, громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної та локальної спільноти;

  • формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.

  • Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів (історії, права, економіки тощо), що відображають основи відповідних наук, інтегрованих курсів (громадянської освіти, суспільствознавства тощо).



Історичний компонент



Мета

Мета
  • формування в учнів

    • ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь,
    • розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу


Історичний компонент забезпечує:

  • розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;

  • отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та тенденції в історії України та світу;

  • ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і цивілізації в цілому;

  • визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових, візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а також інформаційно-комп’ютерних технологій;

  • вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії, власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми





Суспільствознавчий компонент



Мета

Мета
  • створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози



Завданнями суспільствознавчої освіти є:

  • розвиток інтересу до суспільствознавства;

  • формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі;

  • здійснення самостійного пошуку у різних видах джерел інформації про життя суспільства і людини в ньому;

  • формування активної громадянської позиції, загальнолюдських моральних якостей, правової та економічної культури, мотивації до соціальної активності.





Освітня галузь “Мистецтво”



Мета

Мета

формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження

Завданнями освітньої галузями є:

  • оволодіння системою вмінь і навичок у галузі мистецтва, формування світогляду, креативних і комунікативних якостей;

  • формування вмінь і навичок аналізувати, інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва, виявляти їх національну своєрідність;

  • збагачення духовного світу учнів у результаті вивчення творів мистецтва;

  • формування ціннісного ставлення до дійсності і творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів;

  • виховання здатності до художньої самореалізації, культурного самовираження, задоволення потреби в мистецькій самоосвіті





Освітня галузь “Математика”



Мета

Мета
  • формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для

    • забезпечення життєдіяльності в сучасному світі,
    • успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання,
    • інтелектуального розвитку учнів,
    • розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення, інтуїції


Завданнями в основній школі, є:

  • розширення знань про число, формування культури усних, письмових, інструментальних, точних і наближених обчислень;

  • формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і процесів;

  • забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;

  • формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне подання статистичних даних, визначення числових характеристик статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;

  • забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;

  • формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;

  • ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування умінь використовувати їх у процесі навчання;

  • формування знань про основні геометричні величини, способи їх знаходження серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях



Старша школа

  • розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів (степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних), розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;

  • завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і процесів;

  • ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування;

  • формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів природничого циклу;

  • формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості, способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і практичних задач;

  • формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій





Освітня галузь “Природознавство”



Мета

Мета
  • формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу





Загальноприродничий компонент

  • забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній,

  • пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі



Астрономічний компонент

  • зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження,

  • усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду



Біологічний компонент

  • забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою,

  • оволодіння основними методами пізнання живої природи,

  • розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем,

  • усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності,

  • оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери



Географічний компонент

  • спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі,

  • формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни



Фізичний компонент

  • забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки,

  • засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення,

  • розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду провадження експериментальної діяльності,

  • формування ставлення до фізичної картини світу,

  • оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку



Хімічний компонент

  • забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами,

  • формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини



Освітня галузь “Технології”



Мета

Мета
  • формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві





Завданнями в основній школі є

  • формування в учнів навичок і вмінь проводити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема:

  • здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;

  • створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;

  • висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти;

  • використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;

  • планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі



Завданнями у старшій школі є

  • формування в учнів здатності:

    • виявляти та аналізувати інформаційні процеси в технічних, біологічних і соціальних системах;
    • будувати і використовувати інформаційні моделі, а також засоби опису та моделювання явищ і процесів


У галузі теоретичної інформатики учні:

  • вивчають, аналізують інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та техніці;

  • одержують уявлення про основи управління, прийняття рішень, основні принципи роботи засобів інформаційних технологій;

  • ознайомлюються з інформаційним моделюванням;

  • розвивають алгоритмічне мислення як засіб планування, організації діяльності



У галузі соціальної інформатики

  • одержують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами;

  • засвоюють юридичні та морально-етичні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами;

  • отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості.



Завданнями навчання технологій є:

  • формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;

  • ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;

  • формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;

  • набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;

  • розвиток технологічних умінь і навичок учнів;

  • усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;

  • реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;

  • створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня;

  • оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей



Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”



Мета

Мета
  • розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни





Завданнями освітньої галузі є:

  • поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем;

  • формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;

  • підвищення рівня рухової активності;

  • удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;

  • створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;

  • усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;

  • збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;

  • розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;

  • підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях



Схожі:

Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconПостанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 "Державний стандарт початкової загальної освіти"
Особливості викладання іноземних мов в 1 класі загальноосвітніх навчальних закладів та у дошкільному навчальному закладі
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconДержавний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconДержавний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462
Новий Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 №462
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconДержавний стандарт базової і повної загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 №1392
...
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconДержавний стандарт початкової загальної освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462 )
Державний стандарт початкової загальної освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. №462
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconЗакон України "Про освіту", Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту", Закон України "Про дошкільну освіту"
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 №1392)
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconЗакон України "Про освіту", Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту", Закон України "Про дошкільну освіту"
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 №1392)
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconЗакон України «Про загальну середню освіту» Постанова Кабінету Міністрів України
Постанова Кабінету Міністрів України від 16. 11. 2000 р. «Про перехід загальноосвітніх закладів на новий зміст, структуру і 12-річний...
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconПоложення про бухгалтерську службу бюджетної установи затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26. 01. 2011р. №59 постанова набирає чинності з 1 березня 2011 р., крім п п. 1 і 3 п. 7, п п. 3 п. 11 та п. 18
Кабінету Міністрів України від 26. 01. 2011р. №59 постанова набирає чинності з 1 березня 2011 р
Державний стандарт 2011 постанова кабінету міністрів україни iconПостанова кабінету Міністрів України Постанова кабінету Міністрів України
Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка