Лектор – проф. В. А. Кондратюк


НазваЛектор – проф. В. А. Кондратюк
Дата конвертації19.07.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


  • Лектор –

  • проф. В.А.Кондратюк


1. Біосфера. 2. Походження та еволюція. 3. Екологічні системи.

  • 1. Біосфера. 2. Походження та еволюція. 3. Екологічні системи.

  • 4. Структура біосфери, її складові частини,функціонування. 5. Основні етапи еволюції біосфери.



- простір активного життя Землі, яка включає частину атмосфери, гідросфери, літосфери, заселених живими істотами.

  • - простір активного життя Землі, яка включає частину атмосфери, гідросфери, літосфери, заселених живими істотами.





Екосистеми, їх структура та види

    • Екосистема (біоценоз) — основна одиниця біосфери, яка є об’єктом вивчення екології. Цей термін запровадив англійський біолог А. Тенслі у 1935 році.
    • Екосистема — складний природний комплекс живих істот, що взаємодіють з неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній залежності від неї.


екосистема

  • Екосистема - ізольована одиниця (рілля, озеро, пасовище, струмок тощо), проте фактично різні компоненти постійно переміщуються з однієї екосистеми в іншу.

  • По своїй суті це динамічно урівноважена система, що склалася в результаті тривалої та глибокої адаптації складових компонентів, в якій здійснюється кругообіг речовин.

  • Екосистема — не проста сукупність живих організмів та навколишнього середовища, це діалектична єдність усіх екологічних компонентів, обумовлена взаємозалежністю та причинно-наслідковими зв’язками. У кожній екосистемі відбуваються кругообіг речовин та обмінні енергетичні процеси.



Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.

  • Біотоп — це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом тощо).

  • Біоценоз — це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп. Відповідно до цього кожний біоценоз складається з фітоценозу (угрупування рослин), зооценозу (угрупування тварин) та мікроценозу (угрупування мік­роорганізмів).

  • Крім природних екосистем, існують також штучні екосистеми: космічна станція, акваріум, вазон із кімнатною рослиною тощо.



Біоценози земної кулі

  • Біоценози земної кулі утворюють біоценотичний покрив, який вивчає біогеоценологія. Заснував цю науку видатний російський вчений В. М. Сукачов.

  • Сукупність всіх біогеоценозів нашої планети утворює велетенську екосистему — біосферу.

  • Біоценози можуть формуватися на будь-якій ділянці земної поверхні — на суші і на воді.

  • Вони бувають степовими, болотними, луговими і т. д. Велике значення в функціонуванні біосфери мають гідробіоценози.

  • Ділянки земної поверхні, покриті культурними рослинами, називаються агрофітоценозами.



функціональні компоненти екосистеми

  • В структурі кожної екосистеми можна виділити чотири функціональні компоненти:

  • 1)абіотичне оточення, тобто весь комплекс неживої природи, звідки біоценоз черпає засоби для існування і куди виділяє продукти обміну;

  • 2)комплекс автотрофних організмів, що забезпечують органічними речовинами, а отже, й енергією всі інші організми, це первинні продуценти органічної речовини, які асимілюють сонячну енергію (фототрофні рослини, фотосинтезуючі бактерії);

  • 3) комплекс гетеротрофних організмівконсументів, які живуть за рахунок поживних речовин, створених первинними продуцентами. Консументами є тварини та безхлорофільні рослини;

  • 4) комплекс організмів, які розкладають органічні сполуки до мінерального стану. Це редуценти, представлені мікроорганізмами — бактеріями, грибами, найпростішими, а також організмами, які живляться мертвими органічними речовинами.



БІОЦЕНОЗ



Між усіма чотирма ланками існує закономірний зв’язок.

  • Взаємодія організмів в екосистемі надзвичайно складна.

  • Взаємодія біоценозів з біотопами відбувається через речовинно-енергетичний обмін.

  • Для кожної екосистеми характерний свій біологічний кругообіг речовин, який здійснюється завдяки існуванню в екосистемах трофічних ланцюгів (ланцюгів живлення).



взаємодія живих організмів Землі перебуває в тісному зв’язку з навколишнім середовищем та його основними факторами

  • Пасовищний ланцюг живлення — це низка живих організмів, у якій кожний вид живиться попередниками в ланцюзі та в свою чергу служить їжею для видів, які посідають вищий рівень. Наприклад, у водоймах фітопланктон поїдається зоопланктоном, останній — дрібною рибою, що є здобиччю великих риб — хижаків, які в свою чергу споживаються людиною.

  • Кожний живий організм або їх сукупність виконують певну біологічну функцію, яка або починає якийсь процес, або служить його проміжною ланкою, або завершує його.

  • Така узгоджена та взаємозв’язана діяльність живих організмів Землі перебуває в тісному зв’язку з навколишнім середовищем та його основними факторами і створює екологічну систему, цілісність якої утримується сталими потоками речовини та енергією між компонентами екосистеми.



Біомами

  • Біомами- дуже великі наземні екосистеми, наприклад, ліси помірного поясу, пустелі, хвойні ліси, савани тощо.

  • Кожний біом включає в себе цілу низку менших за розмірами взаємозв’язаних одна з одною екосистем.

  • Одна з них може бути великою — площею декілька мільйонів квадратних кілометрів, інша може являти собою невелику галявину.

  • Важливо те, що кожну екосистему можна визначити як більш-менш своєрідне угрупування рослин і тварин, які взаємодіють одне з одним і з довкіллям.



Цілісність біосфери

  • Щоб вияснити цілісність біосфери, необхідно з’ясувати, як вона функціонує.

  • Оскільки вона складається з безлічі екосистем, необхідно знати їх структуру.

  • У кожній екосистемі є два основних компоненти: організми, з одного боку, і фактори неживої природи — з другого.

  • Таку сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (від лат. bio — життя) екосистеми.

  • Шляхи взаємодії різних категорій організмів — це її біотична структура.

  • Неживі (хімічні і фізичні) фактори навколишнього середовища називаються абіотичними.



Продуценти, або автотрофи

  • Незважаючи на велику різноманітність екосистем — від пустель до тундри, всім їм, на думку екологів, властива приблизно однакова біотична структура, всі вони містять одні й ті ж категорії організмів, які подібно взаємодіють у всіх екосистемах. Це такі категорії: продуценти, консументи, редуценти.

  • Продуценти, або автотрофи — це організми, що створюють органічну речовину за рахунок утилізації сонячної енергії, води, вуглекислого газу та мінеральних солей.



Продуценти

  • Продуцентами в екосистемі називають зелені рослини, оскільки вони самі утворюють для себе їжу.

  • Їх на Землі є близько 350000 видів, а маса, за підрахунками В.Вернадського, становить близько 2,4∙1012 т. На перший погляд здається, що зелені рослини незалежні від інших організмів.

  • Однак вчені стверджують, що якби на Землі існували тільки зелені рослини, то, кінець кінцем, усі мінеральні речовини виявилися б зв’язаними в цих рослинах (у багатьох випадках — в їхніх мертвих рештках) і ріст рослин припинився б. Цього не відбувається тому, що інші організми — редуценти (або мікроконсументи) використовують поживні речовини, що містяться у мертвих рослинах, і як джерело енергії, і як їжу, розкладаючи при цьому органічні сполуки на простіші неорганічні. У такому вигляді їх здатні поглинати й використовувати живі рослини.



Редуценти

  • Редуценти — мікроорганізми, що розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук — води, вуглекислого газу й мінеральних солей.

  • До редуцентів належать бактерії, гриби. Їх налічується 75 тис. видів, а сумарна маса становить 1,8∙108 т.



Енергія та елементи живлення

  • Енергія та елементи живлення, що містяться в організмах живих продуцентів, споживаються в більшості природних екосистем не тільки редуцентами, а й консументами, або фаготрофами.



Консументи

  • Консументи — це гетеротрофічні організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. До них належать переважно тварини, які живляться іншими організмами або частинками органічної речовини.

  • Серед них є травоїдні (тварини, що живляться рослинною їжею), усеїдні (тварини, що споживають як рослинну, так і тваринну їжу), м’ясоїдні, а також паразити.

  • Кількість видів цієї групи найбільша — понад 1,5 млн, а їхня маса становить близько 2,3∙108 т.



Різноманітність екосистем (біоценозів)

  • Одна з причин, що викликає різноманітність екосистем (біоценозів) у природі, — це своєрідність абіотичних умов кожного регіону.

  • Таким чином, незважаючи на різноманітність екосистем, всі вони мають спільні риси.

  • У кожній із них можна виділити фотосинтезуючі рослини — продуценти, різні типи консументів і редуцентів.



Причини, що викликають різноманітність екосистем

  • Одна з причин, що викликає різноманітність екосистем (біоценозів) у природі, — це своєрідність абіотичних умов кожного регіону.

  • Таким чином, незважаючи на різноманітність екосистем, всі вони мають спільні риси. У кожній із них можна виділити фотосинтезуючі рослини — продуценти, різні типи консументів і редуцентів.

  • Види екосистем за масштабами поділяються на мікроекосистеми, мезоекосистеми і макроекосистеми.



Захист живих організмів від космічних променів, метеоритів;

  • Захист живих організмів від космічних променів, метеоритів;

  • Регуляція сезонних і добових коливань температури;

  • Носій тепла і вологи;

  • Депо газів (фотосинтез, дихання);

  • Зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід тощо);



Парниковий ефект

  • Парниковий ефект

  • ( СО2, метан, оксиди азоту, фреони);

  • Руйнування озонового шару (фреони);

  • Смоги;

  • Кислотні дощі



Головна складова частина організмів;

  • Головна складова частина організмів;

  • Обмін речовин, тепла;

  • Кліматоутворюючий фактор;

  • Природний ресурс;



  • Фізичне забруднення

  • Хімічне забруднення

  • Біологічне забруднення

  • Теплове забруднення



На поверхні живе більшість рослин, тварин і людина.

  • На поверхні живе більшість рослин, тварин і людина.

  • Забезпечення умов життя для рослин – основного продукту харчування для тварин і людини

  • Комора корисних копалин, енергетичної сировини.



Зменшення родючості, деградація

  • Зменшення родючості, деградація

  • Ерозія вітрова, водна

  • Засолення

  • Спустелювання

  • Порушення земель

  • Засмічування, забруднення



Одиничні

  • Одиничні

  • Окремі родовища корисних копалин

  • Лісові масиви

  • Сільськогосподарські угіддя

  • Регіональні

  • Система озер

  • Родовищні басейни

  • Загальні

  • Атмосфера

  • Гідросфера

  • Морські течії

  • Сонячна радіація



Критерії соціального благополуччя

  • а) процент валового національного продукту, які виділяються на потреби охорони здоров’я;

  • б) доступність первинної медико-санітарної допомоги;

  • в) охоплення населення безпечним водопостачанням;

  • г) процент осіб, імунізованих проти шести особливо поширених серед населення країн, що розвиваються, інфекційних захворювань (дифтерії, коклюшу, правцю, кору, поліомієліту й туберкульозу);

  • д) ступінь обслуговування жінок кваліфікованим персоналом у період вагітності та при пологах;

  • е) процент дітей, які народились з низькою масою тіла (менше 2500 г);

  • ж) середня тривалість прийдешнього життя;

  • з) рівень грамотності серед населення.



1. Вичерпні (корисні копалини);

  • 1. Вичерпні (корисні копалини);

  • 2. Умовно – вичерпні (сільськогосподарські угіддя);

  • 3. Невичерпні (сонячна радіація, енергія вітру, припливів і відпливів, загальні запаси води);



1. Плата за спеціальне використання природних ресурсів.

  • 1. Плата за спеціальне використання природних ресурсів.

  • 2. Плата за забруднення довкілля.

  • 3. Система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (бюджети, фонди, інвестиції)

  • 4.Екологізація податкової і цінової систем

  • 5. Розвиток екоіндустрії, матеріальне стимулювання, екологічний аудит.



Збільшення ефективності використання матеріальних ресурсів;

  • Збільшення ефективності використання матеріальних ресурсів;

  • Скорочення тривалості виробничого циклу на технологічних стадіях

  • Інтенсифікація та оптимізація виробничих процесів

  • Комплексна механізація та та автоматизація

  • Зниження енергетичних затрат





ФАКТОРИ ВПЛИВУ ДОВКІЛЛЯ НА ОРГАНIЗМ

  • Деякі фактори впливають постійно, інші – періодично, але практично ніколи ні один із них не діє ізольовано.

  • Розрізняють різні види їхнього впливу.

  • Комбінована дія – це сумарний вплив декількох факторів однієї природи, наприклад, декількох хімічних сполук або декількох фізичних факторів.

  • Поєднана дія – це сумарний вплив одночасно двох або більше факторів різної природи, наприклад, хімічних та фізичних факторів.

  • Комплексна дія – це така дія, при якій одна і та ж речовина надходить в організм людини з різних середовищ біосфери; або це одночасна дія хімічної речовини, яка надходить в організм кількома шляхами (перорально, респіраторно, через шкіру).



Спільна дія факторів на організм (комбінована, поєднана)

  • Проста сумація їх впливу (адитивна дія);

  • Підсилення впливу, який перевищує суму впливу діючих факторів (синергічна дія);

  • Ослаблення впливу одного фактора іншим (антагоністична дія).

  • Деякі хімічні речовини можуть посилювати перебіг захворювання або змінювати імунобіологічну резистентність організму (паратоксична дія)

  • Спричиняють розвиток патологічних процесів після того, як уже закінчилася дія отрути (метатоксична дія).



Природні, або есенціальні фактори

  • складають природний фон біосфери, який забезпечує відносну постійність її складу і кругообігу речовин у природі і є основою функціонування живої матерії.

  • Більшість антропогенних, або неесенціальних факторів, (в залежності від величини їх впливу на організм людини) є небажані або небезпечні. Відмінність реакції організму на вплив їх можна прослідкувати з допомогою аналізу залежності «доза-ефект» на прикладі металів, відображає характер впливу антропогенних і природних факторів.



Зона оптимуму

  • Основною відмінністю між реакціями організму на вплив природних факторів є наявність зони оптимуму (0,1–1,0) у межах якої зміни в організмі не виходять за межі фізіологічних коливань функцій і характеризуються як нормальні.

  • Зменшення дози впливу (0,1–0,01) або її збільшення (1,0–10,0) викликає несприятливі зміни, які при достатній тривалості впливу, можуть перейти в патологічні.



Реакції-відповіді організму на вплив факторів навколишнього середовища залежать:

  • від патогенності,

  • Від зміни інтенсивності або потужності фактору,

  • Від швидкості наростання цієї потужності,

  • Від тривалості впливу, резистентності організму, яка, у свою чергу, залежить від спадковості, віку, статі, фізіологічного стану та ін.

  • Виникнення всіх можливих реакцій організму в залежності від дози і диференціюють таким чином:

  • 1) смертність;

  • 2) захворюваність;

  • 3) фізіологічні й біохімічні ознаки хвороби;

  • 4) зміни в організмі невідомої етіології;

  • 5) нагромадження забруднюючої речовини в органах і тканинах.



Офіційне визначення поняття здоров’я Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ)

  • яке міститься у преамбулі до її Статуту: «Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів».



В екології людини використовуються такі визначення здоров’я

  • здоров’я індивіда – це динамічний стан (процес) збереження й розвитку його психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості активного життя i максимальному збереженні функціональних резервів;

  • здоров’я популяції – процес соціально–історичного розвитку біологічної і психосоціальної життєздатності населення, яке проживає на певній території, в ряді поколінь, підвищення його працездатності й продуктивності колективної праці, росту екологічного домінування, удосконалення виду Homo sapiens.



Показники груп «популяційного здоров’я» за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я

  • медичні - захворюваність, смертність загальна й дитяча, фізичний розвиток, інвалідність;

  • соціального благополуччя - демографічна ситуація, санітарно-гігієнічні показники навколишнього середовища, спосіб життя, рівень медичної допомоги, соціально-гігієнічні показники;

  • психічного благополуччя - захворюваність психічними хворобами, частота невротичних станів і психопатій, психологічний клімат.



«Природа никогда не заблуждается. Ненавистна природе всякая подделка, и всего лучше бывает то, что не искажено ни наукой, ни искусством»

  • «Природа никогда не заблуждается. Ненавистна природе всякая подделка, и всего лучше бывает то, что не искажено ни наукой, ни искусством»

  • М.Пришвин



ДЯКУЮ

  • ДЯКУЮ

  • ЗА

  • УВАГУ!



Схожі:

Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор: Проф. В. А. Кондратюк

Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор – проф. В. А. Кондратюк
Землі, яка включає частину атмосфери, гідросфери, літосфери, заселених живими істотами
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор: Проф. В. А. Кондратюк
Лишние продукты обмена выводятся из организма через пищеварительный канал, почки, кожу
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор – проф. В. А. Кондратюк
Землі, яка включає частину атмосфери, гідросфери, літосфери, заселених живими істотами
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconГігієнічні вимоги до організації І контролю за водопостачанням населених місць лектор – проф. В. А. Кондратюк
...
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconГігієнічні основи опалення, вентиляції І освітлення приміщень. Лектор проф. Кондратюк В. А
Житло як штучно створене людиною середовище належить до соціальних чинників, бо умови проживання разом з умовами праці та харчування...
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconСанітарно-гігієнічна характеристика води. Методи покращання якості питної води. Лектор – проф. В. А. Кондратюк
...
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор: Проф. В. А. Кондратюк
У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних...
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор: Проф. В. А. Кондратюк
У травному каналі харчові речовини вступають у складні біохімічні реакції внаслідок чого розщеплюються до простих компонентів, здатних...
Лектор – проф. В. А. Кондратюк iconЛектор Проф. В. А. Кондратюк
До цього виду також належать пересунуті ґрунти, утворені внаслідок вертикального планування місцевості. Обидва різновиди штучно створених...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка