Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi


НазваСонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi
Дата конвертації29.07.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Сонце. Будова та загальна характеристика


Загальна iнформацiя i данi

  • Сонце - центральне тiло Сонячної системи, являє собою розпечену плазмену кулю; Сонце - найближча до Землi зiрка. Маса Сонця 1,990 · 1030 кг (у 332 958 разiв бiльше маси Землi). У Сонці зосереджено 99,866% маси Сонячної системи. Вiдстань вiд Землi до Сонця змiнюється вiд 1,4710 · 1011 м (сiчень) до 1,5210 · 1011 м (липень) і становить у середньому 1,4960 · 1011 м (астрономiчна одиниця). Середня густина Сонця 1,41 · 10³ кг/м³. Як зiрка Сонце є типовим жовтим карликом. Перiод обертання Сонця навколо центру Галактики біля 200 млн рокiв. Вiк Сонця - ок. 5 · 109 рокiв.



Iсторiя телескопiчних спостережень Сонця

  • Iсторiя телескопiчних спостережень Сонця починається зi спостережень, виконаних Г. Галілеєм 1611 р.; були вiдкритi сонячнi плями (темнi утворення, що спостерiгаються у фотосферi Сонця), визначений перiод обертання Сонця навколо своєї осi. Розвиток методiв спектрального аналiзу дозволив вивчити фiзичнi умови на Сонці. 1814 р. Й. Фраунгофер знайшов темнi лiнiї поглинання у спектрi Сонця - це поклало початок вивченню хiмiчного складу Сонця. Iстотним поштовхом для розвитку фiзики Сонця в 2-ї половини 20 ст. послужив розвиток магнiтної гiдродинамiки та фiзики плазми. Пiсля початку космiчної ери вивчення ультрафiолетового й рентгенiвського випромiнювання Сонця ведеться методами позаатмосферної астрономiї за допомогою ракет, автоматичних орбiтальних обсерваторiй на супутниках Землi, космiчних лабораторiй із людьми на борту.



Обертання Сонця

  • Обертання Сонця навколо осі вiдбувається в тому ж напрямку, що й обертання Землi, в площинi, нахиленій на 7° 15’ до площини орбiти Землi (еклiптики). Швидкість обертання визначається за видимим рухом рiзних деталей у атмосферi Сонця i за зрушеням спектральних лiнiй у спектрi краю диска Сонця внаслiдок ефекта Доплера. У такий спосiб було виявлено, що перiод обертання Сонця неоднаковий на рiзних широтах. Вважають, що Сонце обертається як тверде тiло. Один оборот відносно Землi точки з геліографічною широтою 17° роблять за 27,275 доби (синодичний перiод). Час обороту на тiй же широтi Сонця щодо зiрок (сидеричний перiод) - 25,38 доби. Кутова швидкiсть обертання змiнюється з гелиографической широтою φ за законом: ω = 14°, 44−3° sin²φ у добу. Лiнiйна швидкiсть обертання на екваторi Сонця - близько 2000 м/сек.



Внутрiшня будова

  • Внутрiшня будова Сонця визначена в припущеннi, що вона є сферично симетричним тiлом i перебуває в рiвновазi. Вважають, що вмiст водню в Сонці за масою біля 70%, гелiю юіля 27%, вмiст усiх iнших елементiв біля 2,5%. На пiдставi цих припущень обчислено, що температура в центрi Сонця становить 15 · 106 К, густина близько 1,5 · 104 кг/м³, тиск 3,4 · 1016 н/м² (ок. 3 · 1011 атмосфер). Середня кiлькiсть енергiї, вироблювана всерединi Сонця, становить 1,92 ерг/м·сек. Видiлення енергiї визначається ядерними реакцiями, за яких водень перетворюється на гелiй. На Сонці можливi двi групи термоядерних реакцiй такого типу: т. зв. Протон - протонний (водневий) цикл i вуглецевий цикл (цикл Бете). Найбiльш iмовiрно, що на Сонці переважає протон - протонний цикл, який складається з трьох реакцiй, у першiй із який із ядер водню утворяться ядра дейтерiю (важкий iзотоп водню, атомна маса 2); у другий із ядер дейтерiю утворяться ядра iзотопу гелiю з атомною масою 3 i, нарештi, в третiй із них утворяться ядра стiйкого iзотопу гелiю з атомною масою 4.



Перенос енергiї

  • Перенос енергiї зі внутрiшнiх шарiв Сонця в основному вiдбувається шляхом поглинання електромагнiтного випромiнювання, що приходить знизу, i наступного перевипромінювання. Унаслідок зниження температури при віддаленнi вiд центра Сонця поступово збiльшується довжина хвилi випромiнювання, що переносить велику частину енергiї у верхнi шари. Швидкiсть конвективных рухiв зростає з віддаленням вiд центра Сонця й у зовнiшнiй частинi конвективної зони досягає (2 - 2,5) · 10³ м/с. Щiльнiсть у верхнiй атмосферi дуже мала, i необхiдний вiд енергiї за рахунок випромiнювання i теплопровiдностi можливий тiльки, якщо кiнетична температура цих шарiв досить велика. ература в кожнiм шарi встановлюється на такому рiвнi, що автоматично здiйснюється баланс енергiї: кiлькiсть принесеної енергiї за рахунок поглинання усiх видiв випромiнювання, чи теплопровiднiстю рухом речовини дорiвнює сумi всiх енергетичних утрат шару.



Повне випромiнювання

  • Повне випромiнювання Сонця визначається за освiтленiстю, створюваній їм на поверхнi Землi, - ок. 100 тис. лк (люкс - одиниця освiтленостi), коли Сонце перебуває в зенiтi. Поза атмосферою на середнiй вiдстанi Землi вiд Сонця освiтленiсть дорiвнює 127 тис. лк. Сила свiтла Сонця становить 2,84 · 1027 св. Кiлькiсть енергiї, що проходить за 1 хв на ділянку в 1 см², що поставлена перпендикулярно сонячним променям за межами атмосфери на середнiй вiдстанi Землi вiд Сонця, називають сонячною сталою. Потужнiсть загального випромiнювання Сонця - 3,83 · 1026 Вт, із яких на Землю потрапляє бл. 2 · 1017 Вт.



Магнiтнi поля

  • Магнiтнi поля на Сонці вимiряються голово за зеєманівським розщепленням лiнiй поглинання у спектрi Сонця. Розрiзняють кiлька типiв магнiтних полiв на Сонці. Загальне магнiтне поле Сонця невелике й досягає напруженостi в 1 е тiєї чи iншої полярностi i змiнюється з часом. Це поле тiсно пов'язано з мiжпланетним магнiтним полем i його секторною структурою. Магнiтнi поля, пов'язанi з сонячною активнiстю, можуть досягати в сонячних плямах напруженостi в кiлька тисяч е. Зустрiчаються також локальнi магнiтнi областi з напруженістю поля в сотнi е поза сонячними плямами. Магнiтнi поля проникають i в хромосферу, i в сонячну корону. Велику частину на Сонце відіграють магнітогазодинамічні та плазмені процеси. За температур 5000 - 10 000 К газ досить iонiзований, проводимість його велика i завдяки величезним масштабам сонячних явищ значення електромеханiчних i магнитомеханических взаємодiй дуже велике.



Атмосфера Сонця

  • Атмосферу Сонця утворять зовнiшнi, доступнi спостереженням шари. Майже всi випромiнювання Сонця виходять з нижньої частини його атмосфери, що зветься фотосферою. Товщина фотосфери близько 300 км, її середня густина 3 · 10−4 кг/м3. Температура у фотосферi падає в мiру переходу до бiльш зовнiшнiх шарiв, середнє її значення порядку 6000 К, на межіi фотосфери близько 4200 К. Тиск змiнюється вiд 2 · 10² до 10² н/м². Спочатку передбачалося, що фотосфера дає лише безупинне випромiнювання, а лiнiї поглинання утворюються в розташованому над нею обертальному шарi. Пiзнiше було встановлено, що у фотосферi утворюються i спектральнi лiнiї, i безперервний спектр.



Сонячнi плями i факели

  • Сонячнi плями - це темнi утворення, що складаються, як правило, з бiльш темного ядра (тiнi) й навколишньої його пiвтiнi. Дiаметри плям досягають 200 000 км. Iнодi пляма буває оточеною свiтлою облямiвкою. Час життя плям - вiд декiлькох год. до декiлькох міс. Звичайно плями утворять групи, що за своїм магнiтним полем можуть бути унiполярними, біополярними та мультиполярними, тобто такими, що утримують багато плям рiзної полярностi, часто об'єднаних загальною пiвтiнню. Факели - яскравi фотосферні утворення, видимi в бiлому свiтлi переважно поблизу краю диска Сонця. Звичайно факели з'являються ранiше за плями й iснують певний час пiсля їхнього зникнення. Площа факелових ділянок у кiлька разiв перевищує площу вiдповiдної групи плям. Середня тривалiсть їхнього iснування - 15 сут, але може досягати майже 3 міс.



Хромосфера

  • Вище фотосфери розташований шар атмосфери Сонця, що зветься хромосферою. Без спецiальних телескопiв хромосфера видима тiльки пiд час повних сонячних затемнень як рожеве кiльце, що оточує темний диск у тi хвилини, коли Мiсяць цiлком закриває фотосферу. Тодi можна спостерiгати i спектр хромосфери, т. зв. спектр спалаху. На краю диска Сонця хромосфера видима спостерiгачеві як нерiвна смужка, з якої виступають окремi зубчики - хромосфернi спікули. Спектр хромосфери складається з сотень емiсiйних спектральних лiнiй водню, гелiю, металiв.



Сонячна корона

  • Сонячна корона - зовнiшня й найбiльш розрiджена частина сонячної атмосфери, що простирається на кілька (бiльш 10) сонячних радiусiв. Загальна форма корони змiнюється з фазою циклу сонячної активностi: в роки мiнiмуму корона сильно витягнута вздовж екватора, в роки максимуму вона майже сферична. Як продемонстрували розрахунки, сонячна корона не перебуває в рiвновазi з мiжпланетним середовищем. З корони в мiжпланетний простiр поширюються потоки часток, які утворюють сонячний вiтер.



Сонячнi спалахи

  • В активних областях хромосфери спостерiгаються раптовi i порівняно короткочасні збiльшення яскравостi, видимi відразу в багатьох спектральних лiнiях. Цi яскравi утворення iснують вiд декiлькох хвилин до декiлькох годин. Вони називаються сонячними спалахами. Площа сонячних спалахiв може досягати 1015 м2. Зазвичай сонячнi спалахи вiдбуваються поблизу груп сонячних плям, які швидко розвиваються з магнiтним полем складної конфігурації. Вони супроводжуються активiзацiєю волокон i флоккулів, а також викидами речовини.



Вплив сонячної активностi на земнi явища

  • Сонце є в кiнцевому рахунку джерелом усiх видiв енергiї, які використовує людство (крiм атомної енергiї). Це - енергiя вiтру, води, котра падає, енергiя, що видiляється при згоряннi всiх видiв пального. Дуже рiзноманiтний вплив сонячної активностi на процеси в атмосферi, магнiтосферi i бiосферi Землi.



Виконав учень 11-го класу

  • Виконав учень 11-го класу

  • спеціалізованої ЗОШ №5

  • м. Кам'янця Подільського

  • Бурденюк Андрій Васильович



Схожі:

Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi icon1. Загальна iнформацiя Загальна iнформацiя
Української Народної Республіки у 1917-1920 роках. Утворена 10 березня 1919 року (в результаті об'єднання кількох радянських республік...
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconЗагальна характеристика Загальна характеристика
В минулому була колонією Великобританії, після Другої Світової війни добилась незалежності
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconВизначення поняття. Загальна характеристика
Визначення поняття. Загальна характеристика Екстремальні це стани організму, які характеризуються надмірною напругою або виснаженням...
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconВизначення поняття. Загальна характеристика
Визначення поняття. Загальна характеристика Екстремальні це стани організму, які характеризуються надмірною напругою або виснаженням...
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconЗагальна характеристика уроку: Загальна характеристика уроку
Використання текстового редактора та його можливостей: виділити потрібну частину тексту, вставити букву, переставити частини тексту...
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconІндивідуальна робота
Загальна характеристика насичених вуглеводнів: загальна формула, вид зв'язку, відношення до перманганату калію та бромної води, хімічні...
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconІвано-Франківська область с. Делева Делівська зош 1-3 ступенів
Загальна характеристика вуглеводів. Моно-, ди- і полісахариди. Будова, властивості, застосування Гальчук Н. П
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconЗагальна характеристика державної влади Мета уроку
Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconОсновні розділи лекції Загальна характеристика пакету Microsoft Office
Загальна характеристика пакету Microsoft Office і його використання у роботі медика
Сонце. Будова та загальна характеристика Загальна iнформацiя i данi iconЗагальна характеристика представників класу комах. Загальна характеристика представників класу комах
Центральна нервова система надглотковий ганглій ("головний мозок"), підглотковий ганглій, ганглії черевного нервового ланцюжка

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка