Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації


НазваКлінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації
Дата конвертації01.08.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Клінічна фармація в ревматології

  • Зав. кафедри клінічної фармації

  • д.мед.н., професор Самогальська О.Є.








Нестороїдні протизапальні засоби

  • І. Селективні інгібітори ЦОГ-1 (кислота ацетилсаліцилова у малих дозах).

  • ІІ. Неселективні інгібітори ЦОГ-1 І ЦОГ-2 (більшість НПЗП).

  • ІІІ. Препарати з переважаючим впливом на ЦОГ-2 (мелоксикам, німесулід).

  • ІV. Високоселективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб, рофекоксиб).



Дози, в яких НПЗ використовують як протизапальні агенти



Форми застосування НПЗП





Побічні ефекти нестероїдних протизапальних препаратів



Фармацевтична опіка при вживанні НПЗП

  • Всі препарати обережно вживати хворим на БА, виразкову хворобу, зі схильністю до кровотеч, з захворюваннями печінки і нирок.

  • Для всіх НПЗП (особливо аспірин і індометацин) характерна ульцерогенна дія. Їх не призначають при пептичних виразках шлунка, геморагічних діатезах, аспіриновій бронхіальній астмі. Більшість з них зменшує агрегацію тромбоцитів і може викликати геморагічний синдром.

  • виведення НПЗП суттєво збільшується при лужній реакції сечі (тоді знижується ефективність препаратів і триваліть ефекту).

  • Водіям і особам інших професій не рекомендують кетопрофен, напроксен, сургам й індометацин, бо в результаті накопичення серотоніноподібних метаболітів можливі головокружіння, безсоння, галюцинації.

  • При вживанні фенілбутазона (бутадіона) обмежувати вживання солі, раз в тиждень досліджувати сечу і кров.

  • Мазі і гелі з НПЗП наносити на інактну шкіру!!!, не на слизову.

  • Можливі контактні дерматити – свербіж, набряк, лусочки. При наявності – припинити. можливі явища фотосенсибілізації, побічні ефекти, як при внутрішньому вживанні.



Фармакобезпека при лікуванні НПЗП

  • НПЗП зменшують фармакологічну дію діуретиків та підвишують дію антикоагулянтів непрямої дії і похідних сульфанілсечовини та інсуліну.

  • При використанні целекоксибу у пацієнтів похилого віку, хворих з легкою або помірною нирковою або серцевою недостатністю лікування треба починати з малих доз.

  • Бутадіон несумісний з глюкокортикоїдами.

  • Індометацин знижує ефекти β-адреноблокаторів.

  • Мелоксикам не поєднують з циклоспорином, метотрексатом.

  • Після їди призначають ацетилсаліцилову кислоту, кетопрофен, диклофенак натрію, тіапрофенову кислоту, ніфлумову кислоту, мефенамову кислоту, фенілбутазон, артротек, етодолак, під час їди - мелоксикам, німесулід (месулід).

  • Селективні інгібітори ЦОГ-2 (целекоксиб (целебрекс), мелоксикам) пригнічують синтез ПГ переважно у місці запалення, тому значно менше, ніж інші НПЗП, ушкоджують ШКТ, впливають на нирки та агрегацію тромбоцитів.



Глюкокортикостероїди Дія:

  • протизапальна

  • імунодепресивна

  • протиалергічна

  • протишокова

  • антитоксична



Механізм протизапальної дії ГКС



Взаємодія ГКС



ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВІ ВВЕДЕННЯ ЛІКІВ



Фармакобезпека

  • Триамцинолон не можна застосовувати внутрішньо разом з барбітуратами, ріфампіцином.

  • Одночасне застосування триамцинолону і ізопреналіну може викликати фібриляцію шлуночків серця.

  • Гідрокортизон несумісний з вітаміном D .

  • Глюкокортикоїди потенціюють бронхорозширюючий ефект β 2 -адреностимуляторів і теофіліну.

  • Під час застосування глюкокортикоїдної терапії слід регулярно проводити загальний аналіз крові, визначати концентрацію глюкози в крові і сечі, вміст електролітів у плазмі крові.

  • Лікування ГК доцільно поєднувати з введенням натрію хлориду, натрію гідрогенкарбонату, призначенням дієти, багатої на вуглеводи.

  • Антагоністом ГК, який вибірково усуває їх вплив на ниркові канальці, є спіронолактон, який використовується як діуретик.

  • Слід пам`ятати, що при тривалому призначенні глюкокортикоїдів повне відновлення функцій кори надниркових залоз відбувається через 8-12 місяців після відміни препарату.



Базисні засоби (хворобомодифікуючі)

  • До них належать:

    • препарати 4-амінохінолінового ряду чи похідні хіноліну: хлорохін (делагіл, резохін, хінгамін) і гідроксихлорохін (плаквеніл);
    • імунодепресанти - цитостатики: алкілюючі речовини - хлорбутин (хлорамбуцил, лейкеран), циклофосфамід (циклофосфан, ендоксан);
    • антиметаболіти — азатіоприн (імуран), метотрексат, 6-меркаптопурин; антилімфоцитарна сироватка й антилімфоцитарний глобулін;
    • імуностимулятори: левамізол (декаріс), Т-активін;
    • препарати золота: кризанол, міокризин;
    • пеніциламін (купреніл, троловол, дистамін і т.д.).
    • Препарати глюкозаміну та хондроїтину сульфату


Побічна дія препаратів базисної терапії



Хондропротектори -

  • Це лікарські засоби.які покращують метаболізм хряща та мають протизапальну дію.

  • Ефект через 2-8 тижнів від початку лікування, зберігається 2-3 місяці по закінченню курсу лікування



Хондропротектори



Хондропротектори на основі глюкозаміну та хондроітину сульфату



Хондропротектори на основі глюкозаміну та хондроітину сульфату



Хондропротектори на основі глюкозаміну та хондроітину сульфату



Хондропротектори на основі глюкозаміну та хондроітину сульфату



АРТРИТОЗАМІН

  • Склад 1 пігулки:

  • Глюкозаміну сульфат (з 656,2 міліграма) - 500 мг

  • Хондроїтину сульфат (з 235,3 міліграма) - 200 мг

  • Метилсульфонілметан (МСМ) - 500 мг

  • Вітамін Е - 10 МЕ

  • Босвеллії екстракт - 20 мг

  • Турмерика екстракт - 100 мг

  • Виноградних кісточок екстракт - 10 мг

  • Рекомендован в якості джерела глюкозаміну і хондроітіну для відновлення хрящової тканини при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях та при підвищеному функціональному навантаженні. Сприяє нормалізації опорно-рухливого апарату, укріпленню суглобів, зв’язок та хрящів.



Засоби для лікування остеоартрозу

  • Симтоматичні засоби швидкої дії (дія на клінічну симптоматику)

  • НПЗП

  • Анальгетики

  • Глюкокортикоїди

  • Симптоматичні препарати уповільненої дії (сповільнюють прогресування ОА, стабілізують зміни у хрящі)

  • Глюкозаміни

  • Хондроїтину сульфат

  • Рослинні екстракти





Засоби для лікування остеоартрозу

  • НПЗЗ

  • +

  • хондропротектор



Клінічна фармакологія протиподагричних засобів



Протиподагричні засоби

  • Терапія включає:

    • використання лікарських засобів, які сприяють виведенню уратів із організму (урикозуричні препарати)
    • пригнічують біосинтез пуринів de novo із амінокислот, формільного залишку і двоокису вуглецю (алопуринол),
    • застосування протизапальних засобів


Урикозуричні засоби

  • Антуран (сульфінпіразон)

  • Етамід

  • Уродан

  • Пробенецид

  • Урикозуричні засоби, понижуючи вміст сечової кислоти в організмі, зменшують подагричні відкладання з наступним полегшенням перебігу захворювання і зменшенням появи приступів подагри. Однак з підвищенням екскреції сечової кислоти схильність до утворення каменів в нирках може зростати. Тому з профілактичною метою слід підтримувати діурез на високому рівні. Крім того, доцільно з допомогою лужних рідин підтримувати рН сечі вище 6,0, особливо на початку лікування



Засоби, що пригнічують синтез сечової кислоти

  • Алопуринол (мілурит) пригнічує синтез сечової кислоти, бо має властивість інгібувати ксантиноксидазу - фермент, який забезпечує перетворення гіпоксантину в ксантин, а потім в сечову кислоту.

  • У результаті цього надлишок сечової кислоти в організмі зменшується, як і відповідні клінічні прояви подагри. Завдяки цьому зменшується також екскреція цієї кислоти з сечею, але зростає концентрація гіпоксантину і ксантину в крові і сечі.



Схожі:

Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconКлінічна фармація в гематології зав кафедри клінічної фармації

Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconКлінічна фармація в пульмонології Зав кафедри клінічної фармації
Гострий при гострих захворюваннях бронхолегеневої системи (гострі бронхіти, пневмонії)
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconКлінічна фармація в гастроентерології зав кафедри клінічної фармації
Печія відчуття паління за грудиною, може поєднуватися з кислим присмаком в роті
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconКлінічна фармація в гепатології Зав кафедри клінічної фармації д м. н., проф. Самогальська О.Є
Кров у печінку надходить із ворітної вени (2/3 об’єму) і печінкової артерії (1/3 об’єму)
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconКлінічна фармація в кардіології Зав кафедрою клінічної фармації
Причина ішемії міокарда при гкн: повна чи часткова оклюзія коронарної артерії ( не менш, як на 50-70% просвіту діаметра ) тромбом,...
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconВступ до клінічної фармації
Клінічна фармація інтегративна прикладна наука, що поєднує фармацевтичні і клінічні аспекти лікознавства, головною задачею якої є...
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconВступ до клінічної фармації
Клінічна фармація інтегративна прикладна наука, що поєднує фармацевтичні і клінічні аспекти лікознавства, головною задачею якої є...
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconЛабораторна діагностика Зав кафедри клінічної фармації
Сеча утворюється шляхом фільтрації плазми крові в ниркових клубочках та зворотного всмоктування в канальцях більшості розчинених...
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconЛабораторна діагностика Зав кафедри клінічної фармації
Вивчає та оцінює за допомогою певних методів фізіологічний та патологічний стан організму, клітинний і хімічний склад, біологічні...
Клінічна фармація в ревматології Зав кафедри клінічної фармації iconВступ до клінічної фармації Клінічна фармація
Підготовка спеціалістів-провізорів, що володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення сумісно...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка