Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт


НазваЛекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт
Дата конвертації01.08.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Кафедра медицини катастроф і військової медицини Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт

  • Автор:

  • Старший викладач

  • кафедри Ярошенко М. Б.


1-ше навчальне питання “Сутність і види Р і НР, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження” 2-ге навчальне питання “Ліквідація наслідків аварій на об”єкті з сильнодіючими отруйними речовинами” 3-тє навчальне питання “Особливості проведення аварійних робіт в районах стихійного лиха”



  • Організація рятувальних та інших невідкладних робіт в районі НС

  • Мета: рятування та надання допомоги ураженим, локалізація аварій та усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт, створенню умов для наступного проведення відновлювальних робіт



  • Рятувальні роботи

  • Розвідка маршруту руху до об”єкту робіт і розвідка ділянки робіт

  • Локалізація та гасіння пожеж та маршрутах руху та ділянках робіт

  • Пошук уражених та звільнення їх з під завалів пошкоджених будинків

  • Розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей

  • Надання ураженим першої медичної допомоги і евакуація їх в лікувальні заклади

  • Вивід або вивіз населення з небезпечних місць в безпечні райони

  • Санітарна обробка уражених та знезараження їх одягу

  • Знезараження території, споруд, транспорту та техніки



  • Інші невідкладні роботи

  • - Прокладання колонних шляхів

  • Будування проїздів в завалах та заражених територіях

  • Локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах

  • Ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв”язку

  • Укріплення або руйнування конструкцій, які загороджують прохід, загрожують обвалом



Основні етапи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

  • Перший етап

  • Вирішуються завдання: - щодо екстреного захисту населення;

  • - з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

  • - з підготовки до виконання РІНР.

  • Заходи:

  • - оповіщення про небезпеку;

  • - використання засобів захисту;

  • - додержання режимів поведінки;

  • - евакуація з небезпечних у безпечні райони;

  • здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

  • локалізація аварій;

  • зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

  • попередження і гасіння пожеж.



  • Другий етап

  • Проводяться роботи, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт

  • Пошук потерпілих;

  • Витягання потерпілих з під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів;

  • Евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження;

  • Надання медичної допомоги;

  • Санітарна обробка людей;

  • Знезараження одягу, майна, техніки, території;

  • Проведення інших невідкладних робіт.



.

  • Третій етап

  • Вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС

  • - Відновлення чи будівництво житла

  • Відновлення енерго-, тепло-, водо- газопостачання, ліній зв”язку;

  • Організація медичного обслуговування;

  • Забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

  • Знезараження харчів, води, фуражу, техніки,майна, території;

  • Соціально-психологічна реабілітація;

  • Відшкодування збитків;

  • Знезараження майна, території, техніки



  • ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ (ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО, РЕГІОНАЛЬНОГО, МІСЦЕВОГО ЧИ ОБ”ЄКТОВОГО) ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РІНР ЗАЛУЧАЮТЬСЯ СИЛИ І ЗАСОБИ ЦО ЦЕНТРАЛЬНОГО, РЕГІОНАЛЬНОГО АБО ОБ”ЄКТОВОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ



Організація і проведення РІНР при аваріях катастрофах і стихійних лихах



Радіаційно небезпечні об”єкти

  • - Оповіщення населення про аварію, порядок дій в даних умовах;

  • Використання засобів колективного і індивідуального захисту;

  • Організація радіаційної розвідки, дозиметричного контролю;

  • Проведення йодної профілактики населення що опинилось в зоні зараження;

  • Введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості;

  • Здійснення евакуації населення



Хімічно небезпечні об”єкти

  • - оповіщення робітників, населення;

  • Проведення хімічної розвідки;

  • Визначення межі осередку ураження та напрямку розповсюдження зараженого повітря;

  • Підготовка формувань для проведення рятувальних робіт;

  • Проведення спеціальної та санітарної обробки;

  • Надання допомоги потерпілим



Осередки бактеріального (біологічного) ураження

  • - бактеріологічна розвідка та індифікація бактеріологічних засобів;

  • Карантинний режим або обсервація;

  • Санітарна експертиза;

  • Контроль зараження продовольства, води, фуражу;

  • Протиепідемічні санітарно-гігієнічні спеціальні профілактики, ветеринарно-санітарні заходи.



Землетруси

  • - пошук, та витягування людей із під завалів зруйнованих та палаючих будинків;

  • Влаштування проїздів (переходів у завалах);

  • Локалізація та усунення аварій на інженерних мережах, які перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

  • Валять або зміцнюють конструкції будинків;

  • Обладнання пункту збору потерпілих;

  • Організація пунктів життєдіяльності населення та водопостачання.



Пожежі

  • Спостереження;

  • Розвідка;

  • Оповіщення;

  • Безпосереднє гасіння;

  • Захист населення і території;

  • Пошук джерел води;

  • Координація і взаємодія;

  • Комендантська служба;

  • Рятування людей;

  • Медична допомога;

  • Евакуація



Аварії і катастрофи

  • Оповіщення;

  • Комплексна розвідка;

  • Аварійно-рятувальні та інші роботи;

  • Інженерно-технічні заходи;

  • Евакуація;

  • Охорона громадського порядку;

  • Техніка безпеки;

  • Нормалізація життєдіяльності.



Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

  • Забезпечення дій формувань при проведенні РІНР включає:

  • розвідку,

  • РХ захист,

  • матеріальне, технічне, і медичне забезпечення.

  • Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника ЦО,начальників служб і командирів формувань



Спеціальна обробка – складова частина ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення і проводиться з метою відновлення готовності техніки, транспорту і особового складу формувань до виконання своїх завдань з проведення рятувальних робіт.



  • Спеціальна обробка включає:

    • санітарну обробку особового складу;
    • дезактивацію;
    • дегазацію;
    • дезинфекцію.


  • Санітарна обробка – ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення отруйних речовин і бактеріологічних засобів.



  • Дезактивація – знищення радіоактивних речовин із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

  • Дегазація – знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.



  • Дезинфекція – знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об’єктах, які були заражені.

  • Дезінсекція – знищення комах і кліщів.

  • Дератизація – знищення гризунів.



  • Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на часткову і повну.

  • Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу формувань і населення самостійно.

  • Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань.



Дезактивація

  • Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забрудненні радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.

  • Суть дезактивації полягає у відриванні радіоактивних частин від поверхні та знищення їх з оброблених об’єктів.



Дезактивація буває повна і часткова

  • При часткові дезактивації техніки та одягу видаляють радіоактивні речовини з усієї поверхні методом обмітання чи обтирання.

  • Повна дезактивація здійснюється наступними методами:

    • змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів;
    • змивання РР струменем води під тиском;
    • знищення РР газо крапельним потоком;
    • знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками;
    • змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо;
    • знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.


  • Дезактивація споруд проводиться обливанням водою. Обливання починається з даху і ведеться з верху вниз. Особливо старанно обливається вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.



  • Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться за допомогою обливання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію слід зі стелі. Стелю, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2-3% содовим розчином.



  • Дезактивація ділянок територій, які мають тверде покриття може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально - прибиральними машинами.



  • Ділянки територій, яку не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зняття зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 см, дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8-10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в’яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.



Дезактивація води

  • проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням чи перегонкою забрудненої води, з використанням іонообмінних смол або відстоюванням криниці, проводять багаторазового відкачування з них води і знешкодженням ґрунту з дна. Ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15-20 м дезактивується шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5-10 см з наступним засипанням її незабрудненим піском.



Дезактивація продуктів і харчової сировини

  • проводиться шляхом обробки або заміни тари. Заражена готова їжа і хліб знищуються.



Для проведення дезактивації користуються дезактивуючи ми розчинами,

  • які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом’якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.



При проведенні дезактивації необхідно:

  • Організувати контроль опромінення і зараження особового складу, який обслуговує площадку.

  • Періодично перевіряти зараженість обладнання і приладів, які не використовувалися при проведенні дезактивацій них робіт і, при необхідності, проводити їх дезактивацію.

  • Слідкувати за тим, щоб відповідні канави і поглинаючі колодязі під час роботи не переповнялись.

  • Закопати після закінчення робіт на площадці канави, ями і поглинаючі колодязі, огородити знаками заражену територію.



Дегазація

  • При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються із зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути – бензин, гас, дизельне пальне, дихлоритан, спирт.



Дегазаційні розчини:

  • дегазаційний розчин №1 є 2% (за вагою) розчином дихлораміна ДТ-2 у дихлоретані і призначається для дегазації техніки, засобів індивідуального захисту і місцевості, заражених іпритом. Використовується при температурі повітря до – 35оС при нормі витрати 0,5-0,6 л/м2. термін придатності розчину з моменту виготовлення не більше 5-7 діб;



  • дегазаційний розчин №2 бш є водним розчином 10% їдкого натрію і 25% моноетаноламіна і призначений для дегазації техніки, ЗІЗ, місцевості, заражених зоманом. Температура замерзання розчину – 30оС. Норма витрати 0,5-0,6 л/м2. Термін придатності розчину не більше 1 року;



  • дегазаційний розчин №2 аш (аміачно-луговий) являє собою розчин 2% ідкого натрію, 5% моноеталаміна і 20-25%аміачної води. Призначення і норма витрати та сама, що і розчину №2 бш. Температура замерзання розчину – 40оС. Для виготовлення 100 л розчину у ємність заливають 10 л води і розчиняють у ній 2 кг розтертого їдкого натрію. Додають 85 л 20-25% аміачної води і 5 л моноетаноламонію. Одержаний розчин перемішують 3 хвилини. Розчин готовий;



  • 1% водна суспензія ДТС-ГК призначена для дегазації техніки, засобів індивідуального захисту шкіри, місцевості заражених зоманом та іпритом. Використовується при температурі повітря +5оС та вище. Норма витрати 1,5 л/м2;



  • водна кашка ДТС-ГК – (дві частини ДТС-ГК та одна частка води). Використовується для дегазації металевих та дерев’яних поверхонь заражених VX, зоманом та іпритом при температурі повітря не нижче +5оС;



  • 1% водний розчин порошку СН-50 – призначений для дегазації (дезактивації) техніки, зараженої VX, зоманом та іпритом за допомогою комплекту ДК – при температурі повітря від 25 до 40оС. У каністру місткістю 20 л висипають 1 пакет (200 г) порошку СН-50 і перемішують 1-3 хвилини.



Способи проведення дегазації:

  • Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними речовинами або розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою спеціальних машин.

  • Механічний спосіб – зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дощок тощо.

  • Фізичний спосіб заснований на випаровуванні ОР із зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.



Дезінфекція

  • може проводитися хімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами.



Хімічний спосіб

  • знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами – основний спосіб дезинфекції.



Фізичний спосіб

  • кип’ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується в основному при кишкових інфекціях.



Механічний спосіб

  • здійснюється такими ж методами, що і дегазація та передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил.



Дезинфікуючі речовини і розчини:

  • формальдегід

  • фенол

  • крезол

  • лізол

  • нафтамезол



  • Демеркуризаціяце комплекс заходів, спрямованих на зниження концентрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично - допустимої.



При зараженні РР обробка містить у собі механічне видалення РР з відкритих частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту. Вона проводиться після зараження і повторюється після виходу із зони зараження.

  • .



Порядок проведення часткової санітарної обробки на незараженій місцевості:

    • знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх, чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);
    • не знімаючи протигазу, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. Коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують;
    • обливають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
    • знімають протигаз і старанно миють водою обличчя;


    • прополіскують рот і горло. Якщо не вистачає води, відкриті частини тіла і маску протигаза протирають вологою ганчіркою, яку змочують водою з фляги;
    • при зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, негайно провести обробку відкритих шкіряних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання на шкіру;
    • при зараженні БЗ часткову санітарну обробку проводять таким чином: не знімаючи протигаза, обмітанням та витрушуванням, видаляють БЗ, які осіли на одяг, взуття, спорядження і ЗІЗ.


Після виходу із осередку ядерного ураження на незабруднену територію необхідно:

  • 1.Зняти засоби індивідуального захисту шкіри.

  • 2.Зняти верхній одяг і, ставши спиною до вітру, обережно струсити пил, потім, повісивши на мотузку, обмести зверху вниз віником, щіткою і вибити рештки пилу палицею.

  • 3. Очистити від грязі взуття і протерти його вологою ганчіркою.

  • 4. Прополоскати в проточній воді одяг і білизну.



.

  • 5. Зняти протигаз і провести його дезактивацію.

  • 6. Зняти рукавиці і, обтрусивши їх, протерти змоченою в розчині ганчіркою.

  • 7. Ретельно вимити руки водою з милом, помити ноги, обмити лице, відкриті ділянки тіла прополоскати чистою водою рот, ніс, горло і промити очі.

  • 8. Пройти дозиметричний контроль.

  • 9. Пройти повну санітарну обробку.

  • 10. Пройти повний дозиметричний контроль.



  • Повна санітарна обробка заключається в обливанні тіла теплою водою з милом. При зараженні радіоактивними речовинами повна санітарна обробка проводиться у тому випадку, якщо після проведення часткової санітарної обробки зараження шкіряних покривів та одягу залишається більше допустимих величин.



  • Повна санітарна обробка повинна проводитися при можливості не пізніше 3-5 годин з моменту зараження, проведення її після 10-12 годин практично не ефективно. Одяг замінюється, якщо після його оброблення зараження залишається вище допустимих норм. Повна санітарна обробка при зараженні краплинно-рідинними ОР та їх аерозолями може проводитися після проведення часткової обробки з гігієнічними цілями.



  • Для проведення повної санітарної обробки використовуються: санітарні пункти обливання на базі стаціонарних лазень, душових павільйонів і санпропускників; комплекти санітарної обробки КСО; дезинфекційно-душеві установки ДДА-53А, ДДА-66; ДДП.



  • Санітарний обмивочний пункт СОП розгортається в містах і сільській місцевості на базі бань, душових павільйонів, санпропускників та інших приміщень, які придатні для проведення санітарної обробки. Пропускна здатність СОП, що має 10 душових сіток – 1600 чол. за добу при роботі 20 годин. На одного чоловіка витрачається 30 г мила і 30-35 л води, що нагріта до температури 38-40оС.



Заходи безпеки при проведенні cпеціальної обробки

  • Дезактивацію, дегазацію і дезинфекцію виконувати, як правило, в засобах індивідуального захисту;

  • Одягати і знімати засоби захисту тільки в спеціально відведених місцях, де виключається можливість зараження;

  • Не знімати і не розстібати засоби захисту без наказу командира. При пошкодженні або при сильному зараженні ЗІЗ негайно доповідати командирові.

  • Дотримуватись встановленого часу перебування в захисному одязі і при слабості або захворюванні працюючого негайно направити його на медичний огляд і надати йому допомогу.

  • Бережливо поводитися з дегазаційними, дезинфекційними і дезактиваційними засобами і матеріалами, не класти їх на заражену місцевість або предмети.



  • Складати використані при дегазації і дезактивації матеріали для обтирання в спеціально вириті ями, а по закінченню робіт ями закопувати, матеріали для обтирання, використанні при дезінфекції, закопувати, або спалювати.

  • Уникати непотрібного контакту із зараженими предметами, не сідати на них і не доторкатися до них.

  • На місці проведення робіт не приймати їжу і не курити.

  • При обробці не допускати підняття пилу і створення бризок.

  • Не торкати ся до відкритих ділянок тіла зараженими руками (захисними рукавицями).

  • Дегазувати або дезактивувати після закінчення робіт площадку, на якій проводилася дегазація або дезактивація.

  • При роботі з технікою, яка піддавалася частковій дегазації, дезинфекції або дезактивації, дотримуватись заходів безпеки і не торкатися до необроблених місць.



Пункт спеціальної обробки (ПуСО)

  • призначається для проведення повної санітарної обробки особового складу і населення, повної дезактивації, дегазації і дезинфекції озброєння, техніки, дезактивації і дезинфекції обмундирування, одягу, взуття і засобів захисту. Розгортається на незараженій місцевості близько або безпосередньо у районі дій сил ЦО, що підлягають спеціальній обробці.



Станція обеззараження транспорту (СОТ)

  • створюється для проведення повного обеззараження техніки і автотранспорту невоєнізованих формувань ЦО. СОТ формується на базі автомобільних колон, гаражів, міських автогосподарств, станцій технічного обслуговування автомобілів, мийних відділень, трамвайних і тролейбусних ДЕПО.



Розчин, які використовуються для спеціальної обробки:

  • миючий порошок СФ-2У – однорідний дрібно дисперсійний порошок від білого до темно-жовтого кольору, добре розчиняється у воді при температурі 10-15оС, розфасовується у пакети масою 300, 500 і 750 г.



  • При проведенні часткової і повної санітарної обробки особового складу, дезактивації, дегазації, дезинфекції майна і техніки використовуються як табельні комплекти, прилади, пакети, так і підручні матеріали. Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8



Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8

  • застосовується для обеззараження крапельно-рідких ОР, які попали на відкриті ділянки тіла і одяг.



Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4

  • застосовується для дезактивації, дегазації і дезинфекції вантажних машин, автопоїздів, спеціальних шассі і бронетранспортерів з карбюраторними двигунами.



Авторозливальна станція АРС-12У (АРС-14)

  • призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і дезинфекції території рідкими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами оболонок, а також для перекачування рідин з однієї тари в іншу.



Поливальна мийна машина ПМ-130

  • може використовуватися для дезактивації, дегазації і дезинфекції території, споруд і техніки. В обладнанні ПМ-130 для цього є три насадки, два пожежних рукава з брандсбойтами і обладнання для очищення від снігу.



Дезинфекційна душова установка ДДА-53А (ДДА-66, ДДП)

  • призначена для миття людей і дезинфекції (дезинсекції) одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту в польових умовах.



Мотопомпа М-600

  • використовується для дезактивації струменем води великої техніки, а також для попадання води з відкритих джерел води на майданчики оброблення.



Комплект санітарної обробки КСО

  • призначається для повної санітарної обробки особового складу сил ЦО в теплу пору року і часткової обробки у холодний час року. Комплект працює від автомобілів ГАЗ,ЗІЛ, Урал.



Дякую за увагу!



Схожі:

Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconЛекція 10 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconЛекція 4б Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт Автор: Старший викладач кафедри Ярошенко М. Б
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Цивільний захист як система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний час і в особливий період
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Цивільний захист як система запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій у мирний час і в особливий період
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Транспортні катастрофи, їх медико-тактична характеристика. Лікувально-евакуаційні...
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconМіністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconЗ 17 вересня по 17 жовтня 2011 року
Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької...
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Кафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconЗакон України "Про правові засади цивільного захисту" від 24. 06. 2004 №1859-іv; Закон України "Про захист населення І територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08. 06. 2000 №1809-ііі
Організація управління силами цивільного захисту за умов виникнення надзвичайних ситуацій. Загальні принципи управління. Підготовка...
Лекція 7 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
З 1980 до 1990 р число катастроф різного походження зросло на 50 в порівнянні з попереднім десятиріччям. Людські втрати за цей період...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка