Панариці й Панариці й


НазваПанариці й Панариці й
Дата конвертації05.08.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации











П а н а р и ц і й

  • П а н а р и ц і й

  • Поверхневі форми

  • Шкірний.

  • Нігтьовий: а) пароніхія; б) піднігтьовий; в) білянігтьовий.

  • Лімфатичний ( лімфангоїт).

  • Глибокі форми

  • Підшкірний.

  • Сухожилковий (тендовагініт).

  • Кістковий (кістково-суглобовий).

  • Суглобовий.

  • Пандактиліт.

  • На тильній поверхні – абсцес, фурункул.











Мозольний абсцес (намин).

  • Мозольний абсцес (намин).

  • Міжпальцева комісуральна флегмона.

  • Флегмона підвищення І пальця.

  • Флегмона підвищення Y пальця.

  • Флегмона серединного долонного клітковинного простору: а)по-верхнева; б) глибока.

  • U-подібна флегмона.

  • Флегмона простору Пірогова-Парона.

  • Флегмона тила кисті: а) поверхнева ( підшкірна); б) глибока (підфасціальна.

  • Окремо слід відмітити фурункул і карбункул тила кисті.









  • серозно- інфільтративна форма запалення превалює у дітей і молодих людей;

  • гнійно-некротична - у людей похилого та старечого віку.

  • при діагностиці потрібно враховувати:

  • - скарги хворого на біль, його характер (розпираючий, пульсуючий);





  • У процесі дослідження звертається увага на:

  • Місце вираженої припухлості, яке не завжди відповідає епіцентру вогнища ( вогнище на долоні - набряк на тилі кисті, оскільки поширення набряку йде по ходу вен і лімфатичних судин).

  • Наявність флуктуації (відсутність її на долоні). Однак відсутність флуктуації ще не виключає гнійного ураження тканин.



  • У процесі дослідження звертається увага на:

  • Визначення місця найбільшої болючості ( з допомогою

  • кулькового зонду), що відповідає локалізації епіцентру.

  • Дані дактилоскопії ( просвічування), які мають значення в

  • діагностиці розміщення глибоких форм запалення.



  • У процесі дослідження звертається увага на:

  • Функціональну здатність пальця чи кисті в цілому:

  • - амплітуда згинально-розгинальних рухів,

  • - наявність активних рухів,

  • - вираженість больової і тактильної чутливості,

  • - посилення болю при пасивних рухах.

  • Рентгенографію, як достовірний метод обстеження.

  • - Зміни в кістках виявляються в пізні строки ( 10-12 днів від початку захворювання).



  • У процесі дослідження звертається увага на:

  • - В ранніх стадіях рентгенограми слід робити при низькій напрузі, що дозволяє виявити інфільтрацію м”яких тканин.

  • - Термографію - достовірно визначає місце ураження.

  • - Комп”ютерну томографію.

  • - Денситометрію, яка дозволяє виявляти ступінь де мінералізації кістки.











































В І-ій серозно-інфільтративній стадії запалення показане консервативне лікування:

  • В І-ій серозно-інфільтративній стадії запалення показане консервативне лікування:

  • а) антибактеріальна терапія - введення антибіотиків широкого спектру дії внутрішньом”язево, внутрішньовенно під джгутом (ретроградно) або блокада в основі пальця ( новокаїн з антибіотиками);

  • б) протизапальне лікування - застосування сульфаніламідів, хлористого кальцію, нестероїдних протизапальних препаратів;

  • в) короткофокусне рентгенопромінення - сприяє відмежуванню запального вогнища;



В І-ій серозно-інфільтративній стадії запалення показане консервативне лікування:

  • В І-ій серозно-інфільтративній стадії запалення показане консервативне лікування:

  • г) протеолітичні ферменти, які виявляють:

  • протизапальну;

  • антикоагулянтну;

  • дегідратаційну дію;

  • підсилюють дію антибіотиків;

  • очищують рани.

  • д) десенсибілізуюча терапія (антигістамінні препарати);

  • е) іммобілізація кисті



В ІІ ст. - гнійно-некротичній - абсолютно показана термінова операція

  • В ІІ ст. - гнійно-некротичній - абсолютно показана термінова операція

  • Об”єм і техніка оперативного втручання залежить від:

  • - виду панарицію чи флегмони;

  • - поширеності запального процесу; а саме

  • - поверхневий чи глибокий процес

  • - кількості втягнутих у нього клітковинних просторів.





















Іммобілізація кисті і кінцівки;

  • Іммобілізація кисті і кінцівки;

  • Антибактеріальна терапія (загальне і місцеве введення);

  • Десенсибілізуюча і симптоматична терапія;

  • Місцеве застосування антисептичних мазей на водорозчинній основі;

  • Часті перев’язки;

  • В другій і третій фазі раневого процесу фізіотерапевтичне та відновне лікування.



Лікування без урахування стадії процесу;

  • Лікування без урахування стадії процесу;

  • Відсутність іммобілізації;

  • Неправильне застосування хірургічних доступів;

  • Неадекватне розкриття гнійників;

  • Неадекватне застосування дренуючих методів;

  • Неправильне застосування антибактеріальних середників;

  • Відсутність фізіотерапевтичного і відновного лікування.




Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка